Рішення

від 03.10.2019 по справі 1.380.2019.002968

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002968

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Шпак В.В.,

представника відповідача Рихвицький Р.А.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Флагман-Капітал до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Флагман-Капітал до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22.05.2019 року № 17пл/1с/1013-6/2265-19 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 39/19/3 від 16.04.2019 про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

Ухвалою суду від 19.06.2019 вказану позовну заяву було залишено без руху, а позивачу надано строк для усунення недоліків. На виконання вимог зазначеної ухвали суду позивач усунув недоліки позовної заяви.

04.07.2019 року позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та заяву про зміну позовних вимог, оскільки відпала необхідність захисту прав позивача в судовому порядку, шляхом визнання протиправним та скасування припису Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 39/19/3 від 16.04.2019 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.

В заяві про зміну позовних вимог позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 22.05.2019 року № 17пл/1с/1013-6/2265-19 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

18.07.2019 за вх. № 25522 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, позовні вимоги заперечили.

13.08.2019 за вх. № 29115 через канцелярію суду представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 24.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області складено постанову від 22.05.2019 року № 17пл/1с/1013-6/2265-19 про накладення штрафу за правопорушення у сферы містобудівної діяльності протиправно. При цьому позивач зауважив постанова прийнята без участі представника позивача та надіслана позивачу 23.05.2019 рекомендованим листом № 7904409844946 з супровідним листом 1013-6/2272-19 від 22.05.2019. У оскаржуваній постанові зазначено, що здійснити планову перевірку об`єкту не вдалось, у зв`язку з недопущенням позивачем, якого повідомлено про проведення перевірки, посадових осіб орган державного архітектурно-будівельного контрою. Проте, позивач стверджує, що відсутність уповноваженої особи суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не може слугувати підставою для складення акта про недопуск на об`єкт перевірки. Відсутність на місці проведення перевірки працівників суб`єкта господарювання унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки. Позивач стверджує, що відповідачем порушено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 при винесені оскаржуваної постанови.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у відзиві від 18.07.2019 за № 25522. Відповідач стверджує, що постанова про накладення штрафу від 22.05.2019 року № 17пл/1с/1013-6/2265-19 винесена відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . Стверджує, що позивач як суб`єкт містобудування - проектна організація, яка була повідомлена про строки проведення перевірки ще 06.03.2019 зобов`язана була надіслати на перевірку свого уповноваженого представника та надати усі наявні документи, що стосуються об`єкта будівництва. Оскільки позивач не допустив посадових осіб відповідача для проведення перевірки об`єкта будівництва, яке полягало у незабезпеченні представника на визначені терміни перевірки із 03.04.2019 до 17.04.2019 та не надання проектної документації, яка повинна зберігатися у позивача на період проведення перевірки. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши доводи позову, відзив на нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Наказом Державної архітектурно будівельної інспекції України № 1494 від 27.11.2018 затверджено план перевірок на 2019 рік, яким передбачено у період із 03.04.19 по 17.04.2019 провести планову перевірку на об`єкті будівництва Реконструкція з розширенням будівлі корпусу 33 (літера Х-3) за рахунок надбудови під офісний центр (1-а. 2-а. 3-а 4-а черга): вул Угорська, 14 у м. Львів (надалі Об`єкт), які здійснюють згідно отриманих дозвільних документів ТзОВ Юніко-Істейт (замовник), ТзОВ БП -41 (підрядник) та ТзОВ Флагман капітал (проектна організація - позивач).

Розробка проекту здійснювалась на підставі Договору №1011/1 від 10.11.2015, укладеного з замовником - ТОВ Юніко-Істейт . Договір виконано сторонами що підтверджується актами виконаних робіт та актами приймання-передачі документації які долучено позивачем. Відомості про укладення між позивачем як проектантом та замовником договору на здійснення авторського нагляду відсутні, як стверджує позивач такі підписано не було, авторський нагляд на об`єкті представниками товариства не здійснювався.

Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області направлено на адресу позивача Повідомлення про проведення планового заходу №1013-6/945-19 від 01.03.2019 про проведення в період з 03.04.2019 по 16.04.2019 планової перевірки по об`єкту, яке вручено 06.03.2019, що не заперечується позивачем.

03.04.2019 Департаментом ДАБІ у Львівській області було видано направлення №39/19 пл на проведення планового заходу, яким доручено головним інспекторам будівельного нагляду Паєнським А.С., Онищак Х.Р. провести планову перевірку у строки вказані у раніше надісланому повідомленні.

За результатами виходу на об`єкт, інспекторами складено акт №39/19-пл про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 16.04.2019, протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності №39/19/3 від 16.04.2019 та припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил №39/19/3 від 16.04.2019. Згідно вищевказаного, протоколу розгляд справи призначено на 25.04.2019 на 14.50 год.

Як вбачається із змісту акта № 39/19-пл від 16.04.2019 та протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності № 39/19/3 від 16.04.2019 ТОВ Флагман-Капітал не допустило посадових осіб органу державного архітектуро-будівельного контролю на об`єкт будівництва для проведення планової перевірки.

Акт та протокол підписані інспекторами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та містять запис інспекторів, що позивач для ознайомлення з актом перевірки та його підписання, та отримання протоколу не прибув.

Документи складені за результатами перевірки направлені позивачу рекомендованою поштовою кореспонденцією з описом вкладення № 7904409770403 з супровідним листом №1013-6/1715-19 від 17.04.2019, однак як вбачається з копії такого листа наданої відповідачем, останній направлено за адресою АДРЕСА_1 , тоді як місцезнаходженням позивача згідно даних, які містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є м. Львів, вул. Городницька,54. Зазначене поштове відправлення повернулось на адресу відповідача 13.05.2019, що підтверджується інформацією про рух поштового відправлення.

У відзиві відповідач стверджує, що у зв`язку із відсутністю станом на 25.04.2019р. інформації про отримання позивачем складених процесуальних документів, було прийнято рішення про відкладення розгляду справи на 22.05.2019. о 15.00 год., про що повідомлено позивача листом №1013-6/1852-19 від 25.04.2019, який надіслано рекомендованою кореспонденцією № 7904409808710, та який отримано позивачем згідно інформації поштового відстеження 02.05.2019. Однак, як вбачається з копії листа наданої відповідачем, такий направлено за адресою АДРЕСА_2 Львів, АДРЕСА_1 , а факт отримання такого листа заперечується позивачем. Доказів вручення поштового відправлення уповноваженій особі позивача, відповідачем не надано.

Документи, складені за результатами перевірки, повторно скеровані позивачу поштовим відправленням з описом вкладення № 7904409848747 листом № 1013-6/2107-19 від 13.05.2019р., які вручені позивачу 21.05.2019р., про що свідчить надана відповідачем копія повідомлення про вручення та не заперечується позивачем. Зазначеним листом позивача повідомлено про те, що розгляд справи за протоколом про порушення у сфері містобудівної діяльності №39/19/3 від 16.04.2019 відбудеться о 15:00 год 22.05.2019.

21.05.2019 позивачем на адресу Департаменту ДАБІ у Львівській області за вх. № 1013/19-3- 335 надано пояснення № 2105-1 від 21.05.2019, до яких долучено копію Листа №06/08-18/21 від 06.08.2018 про відмову від авторських прав і проведення авторського нагляду по Об`єкту, з відміткою про отримання керівником замовника - ТОВ Юніко-Істейт .

В зазначених поясненнях позивач повідомив відповідача, що починаючи з серпня 2018 року ТОВ Флагман-капітал та ОСОБА_3 не приймають участі в проектуванні та будівництві об`єкту перевірки, не здійснюють авторського нагляду за будівництвом, доступ на будівельний майданчик та об`єкт будівництва у товариства відсутній, товариство не є суб`єктом містобудування по об`єкту, а тому товариство не може нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Повідомили про прибуття представників ТОВ Флагман-капітал на об`єкт, однак такі на об`єкт потрапити не змогли, оскільки такий перебуває під охороною ТОВ Юніко-Істейт .

До матеріалів справи позивачем долучено акт від 16.04.2019, який підписано уповноваженими представниками позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в присутності директора ТОВ Юніко-експо ОСОБА_6 та директора ТОВ Юніко-капітал ОСОБА_7 , яким зафіксовано перебування представників позивача на об`єкті будівництва (перед входом на будівельний майданчик) в період з 10:00 по 11:00 16.04.2019, та не допуск таких представників на об`єкт будівництва внаслідок їх відсутності в списках осіб, які мають право доступу на будівельний майданчик, які надано замовником ТОВ Юніко-Істейт . На момент складання акта представники ДАБІ у Львівській області були відсутні.

22.05.2019 головним інспектором будівельного нагляду Максим А.М. було прийнято оскаржувану постанову №17пл/1с/1013-6/2265-19, у відповідності до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення , передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності та накладено на позивача штраф у сумі 57630,00грн.

Постанова прийнята без участі представника позивача та надіслана позивачу 23.05.2019р. рекомендованим листом № 7904409844946 з супровідним листом 1013-6/2272-19 від 22.05.2019.

Згідно змісту оскаржуваної постанови, за результатами розгляду акта №39/19-пл від 16.04.2019, протоколу про порушення у сфері містобудівної діяльності №39/19/3 від 16.04.2019, матеріалів фотофіксаії та пояснень інспекторів встановлено, що здійснити планову перевірку об`єкту не вдалось, у зв`язку з недопущенням позивачем, якого повідомлено про проведення перевірки, посадових осіб орган державного архітектурно-будівельного контрою, а саме: суб`єкт містобудування не надав документів необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контрою та відсутній на об`єкті, в зв`язку з чим на підставі абз. 7 п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контрою, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 №533 порушив положення абз. 5 п. 14 Порядку №533, п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону Країни Про регулювання містобудівної діяльності та пп. 1 п. 11 Порядку №533, п. 6.1. ДСТУ Б А.2.4.-20:2008 Правила обліку та зберігання оригіналів проектної документації .

Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу позивач оскаржив її судовому порядку.

При вирішенні спору по суті суд керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 (далі Порядок №553), Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок № 244) та іншими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені в Законі України Про регулювання містобудівної діяльності (далі- Закон №3038).

Частиною першою статті 41 Закону №3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів.

Згідно із статтею 9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність (далі Закон №687) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до статті 10 Закону №687, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до абз.2 п.1 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Згідно з пункту 5 Порядку №533, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 6 вказаного Порядку, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Періодичність проведення планових перевірок суб`єктів містобудування на об`єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Відповідно до підпункту 1, 8 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

При цьому, відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Тобто, за умови дотримання процедури призначення перевірки та оформлення документів, що їй передують, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до об`єктів.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі припис).

Виходячи із системного змісту наведених норм слідує, що орган державного архітектурно-будівельного контролю з метою допуску його посадових осіб до проведення перевірки та участі суб`єктів містобудування (їх представників) зобов`язаний повідомити останнього (за їх присутності) про проведення перевірки, пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення перевірки. Таким чином, лише у випадку належного повідомлення суб`єкта містобудування про місце, дату та час проведення перевірки є можливим забезпечення присутності суб`єктів містобудування (їх представників) під час проведення перевірки, а відповідно встановлення факту недопуску на об`єкт перевірки.

Недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до об`єкту містобудування з метою проведення його перевірки полягає у активних діях, таких як перешкоджання у доступі до місць, де здійснюється будівництво об`єктів (місць будівництва об`єктів), до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, будівельного майданчика, тощо.

Суд приходить до переконання, що відсутність уповноваженої особи суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не може слугувати підставою для складення акта про недопуск на об`єкт перевірки. Відсутність на місці проведення перевірки працівників суб`єкта господарювання унеможливлює як вчинення ними перешкод (недопуску) у проведенні посадовими особами відповідача перевірки, так і проведення самої перевірки.

Суд наголошує, що акт відмови може бути складено, лише за умови фізичної присутності суб`єктів містобудування або їх представників на об`єкті будівництва і їх відмови допустити посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки.

В той же час, п. 12 Порядку визначає окремі підстави за настання яких складається відповідний акт: відмова в допуску до проведення перевірки; відмова в наданні документів; відсутності суб`єкта містобудування, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки. І хоча зазначені підстави породжують тотожні правові наслідки, однак є різними за характером вчинення. Тому слід розрізняти дії щодо недопуску до проведення перевірки (активні дії), як це зазначено в акті та протоколі відповідача та не забезпечення присутності представників суб`єкта містобудування на об`єкті та ненадання документів необхідних для проведення перевірки, що зафіксовано в оскаржуваній постанові.

Окрім того, суд звертає увагу, що в акті, протоколі та оскаржуваній постанові не вказано жодних даних про те, які саме дії унеможливлювали доступ на місце будівництва осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем будь-яких дій, які б спричинили недопуск посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва не вчинено, оскільки в акті про недопуск немає жодних даних про те, які саме дії, вчинені позивачем (його уповноваженими особами чи представниками), унеможливили допуск на місце будівництва працівників відповідача, а також даних про те, хто саме із уповноважених осіб позивача вчиняв дії щодо недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки. Відсутні такі дані і у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення.

Натомість, в матеріалах справи міститься акт від 16.04.2019, який складено в присутності представників ТОВ Юніко-капітал ОСОБА_7 та ТОВ Юніко-експо ОСОБА_6 , якими підтверджено присутність представників позивача за адресою перевірки та їх не допуск на об`єкт (будівельний майданчик). Отже, позивач був позбавлений можливості забезпечити присутність уповноважених представників безпосередньо на об`єкті, з об`єктивних, не залежних від нього причин, а саме відсутності доступу на будівельний майданчик.

В той же час, акт відповідача №39/19-пл від 16.04.2019, в якому зазначено місце складання: м. Львів вул. Угорська 14, складений виключно представниками відповідача. Складання зазначеного акта безпосередньо на об`єкті перевірки, викликає обґрунтовані сумніви, з огляду на те, що останній оформлений комп`ютерним набором тексту та розпечатано на принтері.

Поряд з цим, в матеріалах справи, окрім акта №39/19-пл від 16.04.2019, відсутні належні та допустимі докази прибуття (неодноразові) посадових осіб відповідача, зазначених в направлені від 03.04.2019, на об`єкт у період перевірки. В зазначеному акті відсутні відомості про те, із залученням та у присутності яких осіб він складався. Жодних відомостей про пред`явлення позивачу представниками відповідача під час планової перевірки своїх службових посвідчень та направлення, як передумови допуску до перевірки, наведені документи також не містять.

Суд вважає, що акт №39/19-пл від 16.04.2019, не є достатнім доказом недопущення відповідача на Об`єкт та відсутності представника позивача на Об`єкті під час перевірки (якщо така мала місце).

Слід зазначити, що згідно акта від 11.06.2019 №334/19-пз яким встановлено виконання позивачем раніше виданого Припису Департаменту державної архітектурно-будівельної Інспекції у Львівській області №39/19/3 від 16.04.2019, яким зобов`язано позивача допустити представників відповідача до проведення перевірки, та встановлено відсутність порушення вимог законодавства з боку позивача.

Суд критично оцінює висновки відповідача в оскаржувані й постанові щодо ненадання позивачем документів необхідних для проведення перевірки, оскільки відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні будь які докази звернень відповідача до позивача з вимогою надати документи необхідні для проведення перевірки, з зазначенням переліку таких документів.

Пунктом 20 Порядку №533 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №533).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (пункт 22 Порядку №533).

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

За приписами пункту 2 частини 6 статті 2 зазначеного Закону, суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п.16 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно п.17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Згідно з п.18 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Згідно п.21 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов`язана з`ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб`єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд вважає, недоведеною належними доказами обставину повідомлення позивача про час і місце розгляду справи не пізніше як за три доби до дня розгляду, що б дало можливість належно підготуватися до розгляду.

Суд встановив, що прийняття оскаржуваної постанови, про накладення штрафу від 22.05.2019 відбулося за обставин неналежного повідомлення позивача про розгляд (повідомлення отримано 21.05.2019), без врахування пояснень наданих позивачем та без участі представника позивача.

При цьому можна ствердити про позбавлення позивача прав, які надані суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності та про недотримання відповідачем вимоги про розгляд справи на засадах рівності всіх учасників.

Судом взято до уваги той факт, що як на момент завершення перевірки так на час винесення оскаржуваної постанови, відповідачу було відомо про зміну генпроектувальника та осіб відповідальних за ведення авторського нагляду по об`єкту, внаслідок отримання 16.04.2019 відповідного повідомлення замовника, незалежно від часу внесення відповідних змін в реєстр дозвільних документів.

Як вбачається з наданої сторонами загальнодоступної інформації з сайту https://dabi.gov.ua, на розгляд відповідача подано заяву за вх. № 40-30/1604-34 від 16.04.2019 щодо внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт по об`єкту: м. Львів, Сихівський р-н, вул. Угорська, 14, корп. 33 (літера Х-3), яку повернуто через невідповідність документації затвердженим формам.

В подальшому на розгляд відповідача подано повідомлення №40-30/1906-14 від 19.06.2019 за результатами розгляду якого в дозвіл внесено зміни № ІУ 123191760702, щодо осіб відповідальних за ведення авторського нагляду та №40-30/1607-27 від 16.07.2019 на підставі якого внесено зміни №ІУ 123192000921 щодо генпроектувальника.

Згідно з відомостями які містяться в Єдиному реєстрі дозвільних документів, на час розгляду спору проектною організацією по об`єкту є ТОВ "АБ АТЕЛЬЄР" , а особою відповідальною за ведення авторського нагляду ОСОБА_8 , за участі яких об`єкт введено в експлуатації про що видано сертифікат ІУ 163192411956.

Позивачем надано суду копію Листа №0603-1 від 06.03.2019 з доказами його направлення замовнику ТОВ Юніко-Істейт , яким позивач в зв`язку з отриманням повідомлення про призначення планової перевірки об`єкту, вимагав довести до відома органів ДАБК інформацію про зміну генпроектувальника об`єкту та осіб відповідальних за ведення авторського нагляду, внести відповідні зміни до реєстру дозвільних документів на виконання вимог ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Враховуючи прибуття представників позивача на об`єкт та направлення замовнику вимоги довести до відома органів ДАБК інформацію про зміну осіб зазначених в дозвільних документах, суд вважає, що позивач вчинив дії спрямовані на забезпечення відповідачу можливості провести перевірку, що виключає існування в його діях вини, як обов`язкової складової правопорушення.

Крім того, судом встановлено, що оскаржувана постанова містить недостовірні дані щодо періоду проведення перевірки (зазначено з 03.03.2019 по 17.03.2019), керівника позивача, оскільки з 14.05.2019 згідно відомостей з ЄДР керівником позивача є ОСОБА_5 , яким підписано та подано відповідачу Пояснення від 21.05.2019 №2105-1.

Аналіз наведених обставин в сукупності, вказує на те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано прийшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні правопорушення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без дотримання принципу рівності сторін та верховенства права.

З огляду на встановлене суд зазначає, що відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони зокрема з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Отже, дотримання цього принципу має суттєве значення для прийняття рішень суб`єктами владних повноважень та їх наслідків.

Важливість дотримання і неухильного виконання певної процедури безпосередньо пов`язана із забезпеченням права суб`єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому, невиконання суб`єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення.

Викладений висновок узгоджується із висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.03.2018 у справі №826/19452/16.

Отже, на переконання суду, за відсутності дотримання і неухильного виконання порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю та порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, можна стверджувати про протиправність оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд під час судового розгляду не встановив порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії Онер`їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення Москаль проти Польщі ).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії ).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки та у справах Ґаші проти Хорватії Трґо проти Хорватії ).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі Класс та інші проти Німеччини , із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури .

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Флагман-Капітал до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,- задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про накладення штрафу від 22.05.2019 № 17пл/1с/1013-6/2265-19.

Стягнути з Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (79044, м. Львів, Генерала Чупринки,71, ідентифікаційний код 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Флагман-Капітал (79019, м.Львів, вул.Городницьва,54, ЄДРПОУ 33358959) судовий збір в сумі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст рішення складено та підписано 11 жовтня 2019 року