Рішення

від 02.10.2019 по справі 520/7207/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

02 жовтня 2019 р. № 520/7207/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Василенко А.А.,

представника позивача - Чорнобая О.Є. (договір б/н від 17.07.2019),

представника відповідача - Зекової С.П. (довіреність №31388/9/20-40-10-02-01 від 19.12.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Кириченко М" (вул. Центральна, буд.71, с.Нижче Солоне, Борівський район, Харківська область, 63831, код ЄДРПОУ 35604785) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фермерське господарство "Кириченко М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000221417 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1074643 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.123.1 ст.123 ПКУ на суму 537321,50 грн., загалом на суму 1611964,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000231417 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 748614 грн.;

- стягнути з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФГ "Кириченко М" витрати по сплаті судового збору у сумі 19210,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 21.06.2019 №0000221417, №0000231417, необґрунтовані та безпідставні, оскільки, нараховані відповідачем всупереч положенням чинного Податкового кодексу України та протиправно покладають на Фермерське господарство "Кириченко М" обов`язок зі сплати податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 26.07.2019 року відкрито провадження по справі за загальними правилами, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача - Чорнобай О.Є. (договір б/н від 17.07.2019), у судовому засіданні вимоги та доводи позову підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - Зекова С.П. (довіреність №31388/9/20-40-10-02-01 від 19.12.2018), позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому відзиві на позов (том 3 а.с.39-41) зазначив, що податкові повідомлення - рішення від 21.06.2019 №0000221417, №0000231417 прийнято контролюючим органом з чітким дотриманням податкового законодавства України, цілком обґрунтовано та правомірно.

Представником позивача через канцелярію суду 20.09.2019 надано відповідь на відзив (том 3 а.с.108-109), в якому зазначив, що не погоджується з аргументами відзиву та наполягає, що з боку ФГ "Кириченко М" не допущено жодних порушень діючого податкового законодавства, а тому спірні податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню як незаконні.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши доводи позову та письмових заперечень відповідача, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач - Фермерське господарство "Кириченко М" як юридична особа зареєстрований 18.09.2009 року Борівською районною державною адміністрацією Харківської області за №14511020002001526, згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №646475 (том 1, а.с. 23).

В ході судового розгляду судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі направлень від 25.04.2018 №4146, 4147, 4148, 4149, 4150, наказу від 26.03.2019 №2185 "Про проведення документальної планової перевірки ФГ "Кириченко М" відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.41, п.61.1, п.61.2 ст.61, п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.77, ст.82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, проведено документальну планову виїзну перевірку Фермерського господарства "Кириченко М" (код ЄДРПОУ 35604785) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, іншого законодавства за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Результати перевірки оформлені актом від 28.05.2019 №1812/20-40-14-17-20/356904785, яким зафіксовано порушення позивачем приписів податкового законодавства, а саме:

1) пп.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1074643 грн., у тому числі : за серпень 2018 року у сумі 897973 грн., за жовтень 2018 року у сумі 176670 грн.;

2) пп.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями, внаслідок чого підприємством завищено суму від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2018 року в сумі 748614 грн. (том 1 а.с. 43-100).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.06.2019 року :

- №0000221417 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 1611964,50 грн. (за основними зобов`язаннями - 1074643 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 537321,50 грн.) (том 1 а.с.38).

- №0000231417 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 748614 грн. (том 1 а.с.35-36).

Не погоджуючись зі спірними податковими повідомлення-рішеннями від 21.06.2019 №0000221417 та №0000231417 позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб`єктом владних повноважень в акті №1812/20-40-14-17-20/356904785 від 28.05.2019 на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини по придбанню скрапленого газу у ТОВ "Національна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 41848860), ТОВ "Торговий дім "Прімаветерра" (код ЄДРПОУ 38157060), ТОВ "СВГ Плюс" (код ЄДРПОУ 36396839), ТОВ "Овіс Трейд" (код ЄДРПОУ 34392042), ТОВ "БНБ-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 4108722) ТОВ "Аматорг" (код ЄДРПОУ 39369939).

Так, між ФГ "Кириченко М" (покупець) та ТОВ "Національна енергетична компанія" (продавець) укладено договір купівлі-продажу ПММ №31/10-1 від 31.10.2018, за умовами якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити товар (скраплений газ, дизельне пальне, бензин) в кількості та за ціною, згідно з наданими рахунками-фактурами (том 2 а.с.108-109).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами:

- податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних №10 від 22.12.2018 на суму 722000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 120333,33 грн.), №34 від 31.10.2018 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50000грн.), №8 від 17.12.2018 на суму 267500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 44583,33 грн.), №3 від 12.12.2018 на суму 575050,00 грн. (у т.ч. ПДВ 95841,67 грн.), (том 2 а.с.177-184);

- видатковими накладними №2212-1 від 22.12.2018 на суму 722000,00 грн., у т.ч. ПДВ 120333,00 грн., №1712-1 від 17.12.2018 на суму 267500,00 грн., у т.ч. ПДВ 44583,33 грн., №1212-1 від 12.12.2018 на суму 105725,23 грн. , у т.ч. ПДВ 17620,87 грн., №1212-2 від 12.12.2018 на суму 303599,16 грн., у т.ч. ПДВ 50599,86 грн., №1212-3 від 12.12.2018 на суму 165725,60 грн., у т.ч. ПДВ 27620,93 грн. (том 2 а.с. 110-114);

- платіжними дорученнями №1377 від 12.12.2018 на суму 575050,01 грн., №1391 від 17.12.2018 на суму 267500,00 грн., №1431 від 22.12.2018 на суму 722000,00 грн. (том 2 а.с.174-176).

Також, Фермерське господарство "Кириченко М" (покупець) укладено з ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" (постачальник) договір поставки скрапленого газу №1910/18 від 19.10.2018, згідно з яким постачальник зобов`язується поставити покупцеві в погоджені строки скраплений вуглеводний газ (далі - товар) узгодженими партіями, а покупець зобов`язується їх оплатити і прийняти в кількості згідно з поданими заявками, які погоджені постачальником (том 2 а.с. 99-105).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: - видатковими накладними №РН-0000777 від 10.12.2018 на суму 344953,28 грн. (у т.ч. ПДВ 57492,21 грн.), №РН-0000672 від 22.10.2018 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50000,00 грн.), №РН-0000978 від 30.12.2018 на суму 63233,88 грн. (у т.ч. ПДВ 10538,98 грн.), №РН-0000977 від 30.12.2018 на суму 65785,92 грн. (у т.ч. ПДВ 10964,32 грн.), РН-00000976 від 30.12.2018 на суму 175540,32 грн. (у т.ч. ПДВ 29256,72 грн.), №РН-0000975 від 29.12.2018 на суму 317458,62 грн. (у т.ч. ПДВ 52909,77 грн.), №РН-0000974 від 28.12.2018 на суму 347485,55 грн. (у т.ч. ПДВ 57914,26 грн.), РН-0000792 від 24.12.2018 на суму 157920,10 грн. (у т.ч. ПДВ 26320,02 грн.), №РН-0000787 від 17.12.2018 на суму 93158,60 грн. (у т.ч. ПДВ 15526,43 грн.), №РН-0000785 від 16.12.2018 на суму 310541,40 грн. (у т.ч. ПДВ 51756,90 грн.), №РН-0000778 від 13.12.2018 на суму 15046,72 грн. (у т.ч. ПДВ 25841,12 грн.); товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №672 від 22.10.2018, №№976 від 30.12.2018, №977 від 30.12.2018, №978 від 30.12.2018, №975 від 29.12.2018, №974 від 28.12.2018, №972 від 24.12.2018, №787 від 17.12.2018, №785 від 16.12.2018, №778 від 13.12.2018, №777 від 10.12.2018 (том 2 а.с.77-107); платіжними дорученнями банку №1163 від 19.10.2018 на суму 300000,00 грн., №1372 від 11.12.2018 на суму 500000,00 грн., №1400 від 18.12.2018 на суму 500000,00 грн.; податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних №48 від 28.12.2018 на суму 347485,55 грн. (у т.ч. ПДВ 57914,26 грн.), №50 від 30.12.2018 на суму 175540,32 грн. (у т.ч. ПДВ 29256,72 грн.), №52 від 30.12.2018 на суму 66233,88 грн. (у т.ч. ПДВ 10538,98 грн.), №49 від 29.12.2018 на суму 317458,62 грн. (у т.ч. ПДВ 52909,77 грн.), №38 від 17.12.2018 на суму 93158,60 грн. (у т.ч. ПДВ 15526,43 грн.), №46 від 24.12.2018 на суму 157920,10 грн. (у т.ч. ПДВ 26320,02 грн.), №43 від 16.12.2018 на суму 310541,40 грн. (у т.ч. ПДВ 51756,90 грн.), №51 від 30.12.2018 на суму 65785,92 грн. (у т.ч. ПДВ 10964,32 грн.), №29 від 10.12.2018 на суму 344953,28 грн. (у т.ч. ПДВ 57492,21 грн.), №30 від 11.12.2018 на суму 155046,72 грн. (у т.ч. ПДВ 25841,12 грн.), №61 від 22.12.2018 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 50000 грн.) (том 2 а.с.188-190, 191-223).

Судовим розглядом встановлено, що між ФГ "Кириченко М" (покупець) та ТОВ "СВГ Плюс" (продавець) укладено договір поставки (купівлі-продажу) нафтопродуктів, скрапленого газу пропан-бутан №26-06-18/2 від 26.06.2018, згідно з умовами якого продавець зобов`язується постачати та передавати у власність покупця нафтопродукти, скраплений газ пропан-бутан (товар), а покупець зобов`язаний приймати товар та оплачувати його вартість на умовах цього договору (том 2 а.с. 126-127).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: накладними №22-07-9 від 22.07.2018 на суму 119005,60 грн. (у т.ч. ПДВ 19834,27 грн), №09-07-11 від 398268,00 грн. (у т.ч. 66378,00 грн.), №03-07-16 від 382726,40 грн. (у т.ч. ПДВ 63787,73 грн.), товарно-транспортними накладними №22-07-9 від 22.07.2018 на суму 11905,60 грн., №09-07-11 від 09.07.2018 на суму 398268,00 грн., №03-07-16 від 03.07.2018 на суму 382726,40 грн., рахунком-фактурою №04-07-4 від 04.07.2018 на суму 900000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 150000,00 грн.) (том 2 а.с. 119-125); платіжним дорученням №718 від 04.07.2018 на суму 900000,00 грн., податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних №46 від 03.07.2018 на суму 382726,40 грн. (у т.ч. ПДВ 63787,73 грн.), №72 від 04.07.2018 на суму 517273,60 грн. (у т.ч. ПДВ 86212,27 грн.) (том 2 а.с.224-228).

Крім того, між ФГ "Кириченко М" (покупець) та ТОВ "Овіс Трейд" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №9-Г від 22.12.2017, згідно з яким продавець зобов`язується передавати скраплений газ (товар) у власність покупця, а покупець зобов`язаний прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість) (том 2 а.с.75-76).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: актом звірки взаєморозрахунків станом на 2018 рік між ТОВ "Овіс Трейд" та ФГ "Кириченко М" за договором №9-Г від 22.12.2017, паспортом якості №05/03-1/1 від 05.03.2018 на газ вуглеводневий скраплений для автомобільного транспорту марки ПБА, який відповідає ГОСТ 27578-87; сертифікатом відповідності Серія ВГ №UA1.066.0020851-17 терміном дії з 22.12.2017 до 21.12.2018; сертифікатом відповідності №UA.TR.201.0010.18 терміном дії з 20.02.2018 до 19.02.2020; паспортом якості №423-Ю від 19.11.2018 на газ нафтовий скраплений марки А згідно з ДСТУ EN589:2017; видатковими накладними №7497 від 11.12.2018 на суму 452526,80 грн. (у т.ч. ПДВ 75421,13 грн.), №7399 від 07.12.2018 на суму 354265,00 грн. (у т.ч. ПДВ 59044,17 грн.); №7390 від 06.12.2018 на суму 410945,60 грн. (у т.ч. ПДВ 68490,93 грн.), №4723 від 22.08.2018 на суму 460020,00 грн. (у т.ч. ПДВ 76670,00 грн.), №4795 від 27.08.2018 на суму 466944,00 грн. (у т.ч. ПДВ 77824,00 грн.), рахунками на оплату №3799 від 11.12.2018 на суму 452526,80 грн. (у т.ч. ПДВ 75421,13 грн.), №3766 від 07.12.2018 на суму 354265,00 грн (у т.ч. ПДВ 59044,17 грн), №3748 від 06.12.2018 на суму 410945,60 грн. (у т.ч. ПДВ 68490,93 грн.), №2324 від 27.08.2018 на суму 466944,00 грн. (у т.ч. ПДВ 77824,00 грн.), товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №7497 від 11.12.2018, №7399 від 07.12.2018; №7390 від 06.12.2018, №4723 від 22.08.2018, №4795 від 27.08.2018, №4795 від 27.08.2018, №4723 від 22.08.2018 (том 2 а.с.54-74); платіжними дорученнями №884 від 22.08.2018 на суму 460020,00 грн., №900 від 29.08.2018 на суму 466944,00 грн., №1343 від 06.12.2018 на суму 410645,00 грн., №1357 від 07.12.2018 на суму 354265,00 грн., №1371 від 11.12.2018 на суму 452526,00грн., податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі податкових накладних №104 від 07.12.2018 на суму 354265,00 грн. (у т.ч. ПДВ 59044,17 грн.), №105 від 11.12.2018 на суму 452526,80 грн. (у т.ч. ПДВ 75421,13 грн.), №82 від 06.12.2018 на суму 410945,60 грн. (у т.ч. ПДВ 68490,93 грн.), №319 від 22.08.2018 на суму 460020,00 грн. (у т.ч. ПДВ 76670,00 грн.), №530 від 27.08.2018 на суму 466944,00 грн. (у т.ч. ПДВ 77824,00 грн.) (том 2 а.с.2104 від 229-247).

З матеріалів справи встановлено, що між ФГ "Кириченко М" (покупець) та ТОВ "БМБ-ТРЕЙДІНГ" (постачальник) укладено договір поставки №17/18 від 15.02.2018 та №16/18 від 12.02.2018, згідно умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві паливно-мастильні матеріали (товар) партіями, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та своєчасно оплатити цій товар (том 2 а.с.39-41,42-44).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: рахунком-фактурами №14/03-3 від 14.03.2018 на суму 506604,00 грн. (у т.ч. ПДВ 84434,00 грн), №02/03-2 від 02.03.2018 на суму 499968,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83328,00 грн.), №01/03-1 від 01.03.2018 на суму 310170,00 грн. (у т.ч. ПДВ 51695,00 грн.), №14/03-2 від 14.03.2018 на суму 500520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83420,00 грн.), №23/03-1 від 23.03.2018 на суму 502068,00 грн. ( у т.ч. ПДВ 83678,00 грн.), №16/02-2 від 16.02.2018 на суму 442470,00 грн. (у т.ч. ПДВ 73745,00 грн.); видатковими накладними №РН-0000068 від 13.03.2018 на суму 102120,00 грн. (у т.ч. ПДВ 17020,00 грн.), №РН-0000052 від 01.03.2018 на суму 347106,24 грн. (у т.ч. ПДВ 57851,04 грн.), РН-0000059 від 02.03.2018 на суму 342612,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57102,00 грн.), №РН-0000051 від 310170,00 грн. (у т.ч. ПДВ 54695,00 грн.), №РН-0000069 від 14.03.2018 на суму 500520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83420,00 грн.), №РН-0000086 від 30.03.2018 на суму 249228,00 грн. (у т.ч. ПДВ 41538,0 грн.), РН-0000081 від 23.03.2018 на суму 252840,00 грн. (у т.ч. ПДВ 42140,00 грн.), №РН-00000063 від 351447,00 грн. (у т.ч. ПДВ 58574,50 грн.), №РН-00000067 від 12.03.2018 на суму 130280,58 грн. (у т.ч. ПДВ 21713,43 грн.), №РН-0000066 від 200602,80 грн. (у т.ч. ПДВ 33433,80 грн.), №РН-0000065 від 07.03.2018 на суму 315436,62 грн. (у т.ч. ПДВ 52572,77 грн.), №РН-0000041 від 16.02.2018 на суму 9631,44 грн. (у т.ч. ПДВ 1605,24 грн.); товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) №100318 від 10.03.2018; №120318 від 12.03.2018, №010318 від 01.03.2018, №020318 від 02.03.2018, №040318 від 04.03.2018, №070318 від 07.03.2018, №190218 від 19.02.2018, №160218 від 16.02.2018 (том 2 а.с. 13-38); платіжними дорученнями №329 від 07.03.2018 на суму 497799,00 грн., №290 від 02.03.2018 на суму 499968,00 грн., №281 від 01.03.2018 на суму 347106,04 грн., №282 від 01.03.2018 на суму 342612,00 грн., №251 від 21.02.2018 на суму 373133,16 грн, №206 від 16.02.2018 на суму 442470,00 грн., №1425 від 21.12.2018 на суму 274188,00 грн., податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних №16 від 16.02.2018 на суму 442470,00 грн. (у т.ч. ПДВ 73745,00 грн.), №9 від 07.03.2018 на суму 497799,00 грн. (у т.ч. ПДВ 82966,50 грн.), №6 від 02.03.2018 на суму 499968,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83328,00 грн.), №2 від 01.03.2018 на суму 347106,24 грн. (у т.ч. ПДВ 57851,04 грн.), №3 від 01.03.2018 на суму 342612,00 грн. (у т.ч. ПДВ 57102,00 грн.), №17 від 19.02.2018 на суму 373133,16 грн. (у т.ч. ПДВ 62188,86 грн.), №16 від 21.12.2018 на суму 274188,00 грн. (у т.ч. ПДВ 45698,00 грн.) (том 2 а.с.247-250, том 3 а.с.1-18).

Також між ФГ "Кириченко М" (покупець) та ТОВ "Аматорг" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №9 від 02.03.2018, згідно з яким продавець зобов`язується передавати скраплений газ (товар) у власність покупця, а покупець зобов`язаний прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: актом звірки взаємних розрахунків за 2018 рік між ТОВ "Аматорг" та ФГ "Кириченко М", видатковою накладною №14 від 14.12.2018 на суму 393579,86 грн. (у т.ч. ПДВ 65596,64 грн.), рахунком на оплату №10 від 14.12.2018 на суму 393579,86 грн. (у т.ч. ПДВ 65596,64 грн.), товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №14 від 14.12.2018 (том 2 а.с.115-118), платіжними дорученнями №292 від 03.03.2018 на суму 523393,61 грн., №300 від 05.03.2018 на суму 499284,00 грн., №304 від 06.03.2018 на суму 495123,30 грн., №1396 від 17.12.2018 на суму 393579,86 грн., податковими накладними, зареєстрованими підприємством в Єдиному реєстрі податкових накладних №5 від 14.12.2018 на суму 393579,86 грн. (у т.ч. ПДВ 65596,64 грн.), №3 від 02.03.2018 на суму 115277,53 грн. (у т.ч. ПДВ 19212,92 грн.), №2 від 02.03.2018 на суму 408116,08 грн. (у т.ч. ПДВ 68019,35 грн.), №5 від 05.03.2018 на суму 499284,00 грн. (у т.ч. ПДВ 83214,00 грн.), №7 від 06.03.2018 на суму 495123,30 грн. (у т.ч. ПДВ 82520,55 грн.) (том 3 а.с.19-31).

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв`язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.

Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.

Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб`єкта права-платника податків, коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов`язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.

Окрім того, відповідачем а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи не ставиться під сумнів факт надання послуг, наданих ФГ "Кириченко М" його контрагентами. Податкові зобов`язання, що сплачені позивачем у визначений період у зв`язку з реалізацією послуг зараховані і порушень саме в згаданих питаннях не встановлено. Разом з цим, відповідач стверджує про неможливість підтвердження реальності господарських відносин між позивачем та його контрагентами через відсутність у них товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності продукції, відсутність ємностей для зберігання придбаного у контрагентів скрапленого газу.

Стосовно посилання в акті перевірки відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що перевезення вантажів має бути документально оформлене товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

Вищевикладена стаття не містить чітких і одностайних вказівок на первинний документ, який зобов`язані використовувати суб`єкти господарювання при перевезенні, а тому суб`єкти господарювання не обмежені в виборі первинного документа для оформлення таких операцій і можуть на свій розсуд використовувати або ТТН, або "інший, визначений законодавством документ на вантаж".

В преамбулі Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, говориться про те, що Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні надалі - Правила) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників. Тобто вказані Правила визначають і регулюють правила здійснення вантажних перевезень на договірних умовах. Водночас, а ні у Правилах №363, а ні у п.2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009 року, ТТН не названа серед документів, які мають бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб.

Для всіх інших цілей, окрім здійснення вантажних перевезень на договірних умовах, може застосовуватись "інший, визначений законодавством документ на вантаж", наприклад: накладна, чек, закупівельний акт чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж, передбачені п.2 Переліку №207. Факт постачання товарів, тобто реальність господарських операцій, окрім ТТН, може бути підтверджений такими документами: договорами купівлі-продажу, податковими і видатковими накладними, закупівельними актами, документами на оплату, рахунками, дорученнями, а також документами, що підтверджують подальшу реалізацію товарів або їх використання в господарської діяльності.

Таким чином слід дійти висновку, що Правила регламентують порядок здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом при наданні послуг з перевезення вантажів з укладанням договорів на перевезення з перевізником. І таким чином товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури №983 від -05.12.2013 року із змінами, внесеними Наказом Міністерства інфраструктури №368 від 10.08.2018 року, оформляється при здійсненні перевезення вантажів третьою особою - перевізником. Але а ні ФГ "Кириченко М", а ні його контрагентами ТОВ "Національна енергетична компанія" та ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" договір на перевезення товару з третіми особами не укладався. Коли ж транспортування вантажу здійснюється транспортом продавця або покупця, товарно-транспортна накладна не виписується.

Транспортування ж скрапленого газу здійснювалось за умовами договорів з ТОВ "Національна енергетична компанія" та ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" (№31/10 від 31.10.2018 року та №1010/18 від 19.10.2018 року відповідно) на умовах DАР та DDР (склад покупця) силами продавців. У зв`язку із зазначеним факт відсутності товарно-транспортних накладних за формою №1-ТН не є підтвердженням безтоварності операцій з купівлі скрапленого газу.

Згідно умов вказаних договорів фактична кількість і вартість тієї чи іншої партії товару вказується в документах на товар (видаткових накладних та/або актах прийому-передачі). Датою поставки є дата передачі товару, зазначена у одному із документів: товарно-транспортній накладній, видатковій накладній або акті приймання-передачі. Таким чином передача товару за вказаними господарськими операціями здійснювалась саме за видатковими накладними при отриманні товару на об`єктах ФГ "Кириченко М". Усі закладні, за якими здійснювалась поставка скрапленого газу, підписані головою ФГ "Кириченко М", який згідно положень Статуту ФГ "Кириченко М" має право діяти без довіреності.

Факти постачання товарів, тобто реальність господарських операцій ФГ "Кириченко М" з ТОВ "Національна енергетична компанія" та ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" підтверджені такими документами: договорами, податковими і видатковими накладними, документами на : плату, рахунками, а також документами, що підтверджують подальше використання придбаного скрапленого газу в господарській діяльності ФГ "Кириченко М". А тому відсутність ТТН не позбавляє господарство права на віднесення сум сплаченого ПДВ у вартості придбаних ТМЦ на податковий кредит.

Наявність чи відсутність у господарства товарно-транспортних накладних може бути лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства. ТТН не є визначальною умовою для отримання права на податковий кредит, оскільки законодавчі норми не ставлять у залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажів (товару) або їх недоліки з наслідком формування бази обкладення ПДВ. Правилі перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку витрат і податкового кредиту платника податків. При цьому документи, обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна і подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання і продажу товарно-матеріальних цінностей.

Вказаний правовий висновок викладений Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 14.07.16 р. № К/800/8404/16, від 14.03.17 р. №К/800/26970/15, від 21.03.17р. №К/800/14009/15, від 21.06.2017р. №К/800/31835/16 та Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 р. у справі №804/4787/16 та у постанові від 11.12.2018 року у справі №807/143/16.

Транспортування ТМЦ не мають переважаючого значення над результатом господарської операції, адже підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи.

Щодо податку на додану вартість, то підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН, а право на складання накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ у передбаченому законом порядку. Крім того, особливості функціонування системи електронного адміністрування ПДВ передбачають обов`язкову умову для реєстрації накладної - достатність коштів на рахунку в СЕА.

До того ж, товарно-транспортні накладні на транспортування скрапленого газу від ТОВ "Національна енергетична компанія" та ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" не обов`язково мають бути у ФГ "Кириченко М", оскільки, такі документи повинні бути лише у власника транспортних засобів або ж у перевізника, що здійснював перевезення за договорами замовлення.

Згідно положень діючого законодавства надання таких документів або їх копій покупцю товару не передбачене. Зазначені документи не можуть підтверджувати а ні факт транспортування, а ні факт передачі товару. Та й відсутність таких документів у власника ТЗ або перевізника може свідчити лише про порушення такими суб`єктами законодавства щодо перевезення небезпечних вантажів, але ніяк не впливає на формування податкових зобов`язань у покупця товару.

Не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи висновки викладені в акті перевірки про відсутність місця складання, прізвищ, імені та по батькові відповідальних осіб за здійснення господарської діяльності у видаткових накладних, виписаних ТОВ "Національна енергетична компанія" та ТОВ "Торговий дім "Пріматерра".

Стаття 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містить вимог щодо наявності обов`язкового реквізиту "місця складання". Вказана стаття містить вимоги щодо наступних обов`язкових реквізитів первинних документів: назви документа (форми); дати складання; назви підприємства, від імені якого складено документ; змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Видаткові накладні, виписані ТОВ "Національна енергетична компанія", та ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" повністю відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ Крім того, відповідно до абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні неістотні недоліки в документах, що містять відомості пуо господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Безпідставним є твердження органу перевірки на не підтвердження поставки товарів по ланцюгу постачання ТОВ "ТД "Пріматерра" (згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що товариство протягом 2018 років не здійснювало придбання газу вуглеводневого скрапленого для автомобільного транспорту марки (код УКТ ЗЕД 2711190000) у контрагентів-постачальників та не імпортувало паливо на територію України).

Суд зауважує, що такі твердження є необґрунтованими припущеннями, оскільки під час перевірки ФГ "Кириченко М" перевірка діяльності ТОВ "ТД "Пріматерра" не здійснювалась, його первинні документи аналізу не піддавались, що фактично унеможливлює посилання органу перевірки на відсутність у ТОВ "ТД "Пріматерра" на момент поставки поставленого товару.

Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про відсутність укладених трудових договорів між контрагентом та фактичним виконавцем робіт/ послуг, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку.

Така позиція Верховного Суду викладена у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року у справі №805/2030/16-а.

Не знайшли свого підтвердження висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо необхідності підтвердження отримання скрапленого газу за господарськими операціями з постачання скрапленого газу ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Овіс Трейд", ТОВ "БНБ-Трейдінг", ТОВ "Аматорг", за відповідними договорами №26-0618/2 від 26.06.2018 року, №9-Г від 22.12.2017 року, 17/18 від 15.02.2018 року, №9 від 02.03.2018 року, головою господарства ОСОБА_1 (а саме надання для цього наказу на відрядження, авансового звіту голови господарства ОСОБА_1 до м.Полтава, та до м.Харкова відповідно з метою підписання видаткових накладних та приймання товару).

Згідно умов укладених договорів та інформації, що міститься у товарно-транспортних накладних, виписаних на перевезення скрапленого газу, поставки партій товару скрапленого газу та розвантаження здійснювалось вищезазначеними товариствами на об`єкти ФГ "Кириченко М", а тому приймання товару та підписання видаткових накладних та товарно- транспортних накладних здійснювалось на об`єктах ФГ "Кириченко М" в с.Богуславка та с.Нижче Солоне Борівського району Харківської області. Таким чином, голова ФГ "Кириченко М" не їздив а ні до м.Полтава, а ні до м.Харкова і не приймав там відповідно товар, оскільки необхідності поїздки для цього до м.Полтава та м.Харкова не було, так як приймання товару відбувалось за місцем доставки та розвантаження на об`єктах ФГ "Кириченко М".

До того ж, стаття ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" містить вимоги щодо наступних обов`язкових реквізитів первинних документів: назви документа (форми); дати складання; назви підприємства, від імені якого складено документ; змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому вказана стаття не містить вимог щодо такого реквізиту як "місце прийняття товару".

Місцем же складання документу згідно усталених правил ділового обороту є місцем виписування документу суб`єктом господарювання, який його виписує (складає) за місцем знаходження свого органу управління.

Виписані товариствами-контрагентами видаткові накладні на товар повністю відповідають вимогам ст.9 вказаного Закону.

Голова фермерського господарства "Кириченко М" згідно положень п.10.3 Статуту фермерського господарства "Кириченко М" діє від імені господарства без довіреності, в тому числі має право приймати товарно-матеріальні цінності без довіреності.

Для одержувача ТМЦ довіреність є документом, який фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про повноваження конкретної фізичної особи одержати певний перелік та кількість цінностей. Для одержання цінностей особисто директором або іншою особою, яка має повноваження діяти від імені підприємства без довіреності така довіреність не потрібна.

Крім того, довіреності не є документами суворого обліку і жодним нормативним документом не передбачений обов`язок суб`єкта господарської діяльності вести облік видачі довіреностей. Головне, що такі довіреності виписуються для отримання ТМЦ на осіб, яким довіряється їх тримання. Вести чи не вести облік видачі довіреностей суб`єкт господарської діяльності вирішує на власний розсуд.

До 01.01.2015 р. відпуск покупцям або передання безоплатно ТМЦ, нематеріальних активів, грошових документів і цінних паперів супроводжувався наданням постачальнику довіреності типової форми № М-2. Порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей визначався Інструкцією №99, дія якої поширювалася на підприємства, їхні відділення, філії, інші відокремлені підрозділи та представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності. Однак, з 01.01.2015 Інструкція №99 втратила чинність, і з цієї дати в питаннях представництва та використання довіреностей потрібно застосовувати загальні норми Цивільного кодексу України. Порядок обігу довіреностей на отримання ТМЦ став вільним.

Довіреність за своєю суттю не є первинним документом, оскільки згідно Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Довіреність надає лише повноваження здійснити господарську операцію. Цей документ посвідчує виключно повноваження довіреної особи: одержати від імені підприємства належні цінності. Причому в довіреності наводяться тільки кількісні показники цінностей, що одержуються. Тобто сам по собі факт видачі довіреності будь-яких податкових наслідків не спричинює. Наявність або відсутність обліку та цінностей не впливає згідно діючого законодавства України на визнання або не визнання тієї чи іншої господарської операції, а також не впливає на формування податкового кредиту, оскільки підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН, а право на складання накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ у передбаченому законом порядку.

Відомості про господарську операцію та її здійснення підтверджуються договорами, видатковими накладними, податковими накладними, рахунками, документами на оплату в окремих випадках іншими документами. І саме ці документи вважаються первинними і до того ж не ж придатними для податкового обліку, але ніяк не довіреностями.

Таким чином, посилання органу перевірки на відсутність та ненадання господарством журналу реєстрації виданих довіреностей як на підставу неприйняття господарських операцій з придбання скрапленого газу у ТОВ "Національна енергетична компанія", ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" , ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Овіс трейд", ТОВ "БНБ-Трейдінг", ТОВ "Аматорг" для формування податкового кредиту з ПДВ, є необґрунтованими та безпідставними, такими, що не ґрунтуються на положеннях діючого законодавства України.

Щодо, відсутності актів приймання за кількістю СВГ, що надійшов автомобільним транспортом за формою №3-ГС, а також відсутності журналу оперативного обліку СВГ за формою №2-СГ, суд зазначає наступне.

Складання вказаних документів передбачено п.5.2 Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту , затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України №332 від 03.06.2002 року, із змінами та доповненнями.

Однак порушення покупцем порядку приймання товару не є підставою для неприйняття господарських операцій для формування податкового кредиту, визнання договорів, за якими здійснено поставку товару, недійсними або нікчемними. Порушення сторонами договору порядку приймання товару впливає лише на їх взаємну відповідальність одного перед іншим у разі наявності недостачі (пересортиці) товару або поставки неякісного товару.

Як свідчать наявні документи (договори, видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, платіжні документи, журнал обліку газу за 2018 рік, лімітно-забірні картки, акти- розрахунки списання газу), ФГ 2 ОСОБА_2 М" отримувало товар від своїх контрагентів за відповідними договорами. Відповідно до умов договорів №31/10-1 від 31.10.2018 року з ТОВ "Національна енергетична компанія", №1910/18 від 19.10.2018 року з ТОВ "Торговий дім "Пріматерра" , №26-0618/2 від 26.06.2018 року з ТОВ "СВГ Плюс", №9-Г від 22.12.2018 з ТОВ "Овіс трейд", №16/18 від 12.02.2018 року, №17/18 від 15.02.2018 року, №18/18 від 19.02.2018 року з ТОВ "БНБ-Трейдінг", №9 від 02.03.2018 року з ТОВ "Аматорг" факт поставки (передачі у власність) може підтверджуватись або актами приймання-передачі, або видатковими накладними на переданий товар, або товарно-транспортними накладними, підписаними уповноваженими особами. Датою поставки вважається дата, що вказана у акті приймання-передачі, або видатковій накладній, або товарно-транспортній накладній.

Відповідно до тієї ж Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту", затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №332 від 03.06.2002 року (абзац 2 пп. 5.2.2), із змінами та доповненнями, видаткова та товаротранспортна накладні є підставою оприбуткування СВГ за складським та бухгалтерським обліком підприємства.

Отже наявність чи відсутність у господарства акта приймання-передачі ТМЦ лише дотриманням чи порушенням тільки правил приймання таких ТМЦ, що не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Відповідно до п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.19951995 року №88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Таким чином діючим законодавством передбачена можливість використання бланків для документування господарських операцій, виготовлених самостійно.

У ФГ "Кириченко М" оперативний облік СВГ за 2018 рік здійснювався шляхом ведення записів у Журналі обліку газу за 2018 рік, в якому відображене надходження та використання газу протягом 2018 року.

Відсутність журналу оперативного обліку СВГ за формою №2-СГ не впливає на формування податкового зобов`язання та не пов`язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

ЯК вбачається з позовної заяви позивач використовує газ для сільськогосподарського виробництва при вирощуванні і збиранні зернових та технічних культур та не займається такими видами економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація газу на території України.

Таким чином складання та ведення актів за формами №3-ГС, журналу оперативного обліку СВГ за формою №2-СГ та інших документів за формами, встановленими Інструкцію про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України №332 від 03.06.2002 року, не є обов`язковими для позивача.

Аналогічний висновок був виклалений Верховним Судом в постанові від 05.03.2019 року у справі №820/10211/15 під час розгляду спору щодо поставок нафтопродуктів.

Також суд не погоджується з висновками податкового органу неможливості зберігання позивачем придбаного скрапленого газу, оскільки, при перевірці не надано належної правової оцінки та не взято до уваги той факт, що ФГ "Кириченко М" орендує у ФГ "ЮГ" згідно договору №28/12-2 від 28.12.2017 та у ФО-П Жирова ГГ. за догоовром №28/12-4 від 28.12.2017 ємності АГЗП для зберігання скрапленого газу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, відповідно до пп.14.1.178 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податок на додану вартість - прямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання пітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 іншого Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції яка діяла на момент здійснення господарської операції) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладиими/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючім органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податковій накладних, таке право зберігається за ніш протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно п. 201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як слідує з наведених норм права відповідальність платника податку наступає тільки у випадку віднесення в податковий кредит сум ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням порядку заповнення податкової накладної. І будь-якого іншого додаткового підтвердження для віднесення сум ПДВ, сплачених в складі придбаного товару не потребується.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що всі податкові накладні по взаємовідносинам з придбання газу у ТОВ "Національна енергетична компанія", ТОВ "Торговий дім "Пріматерра", ТОВ "СВГ Плюс", ТОВ "Овіс Трейд", ТОВ "БНБ-Трейдінг", ТОВ "Аматорг" були належним чином складені у встановленому діючим законодавством порядку та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що дає право у відповідності зі ст.201 ПК України віднести суми ПДВ, сплачені продавцям 1 постачальникам) газу, на податковий кредит.

Беручи до уваги безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, які в подальшому слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 21.06.2019 №0000221417, №0000231417, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами по справі правомірність формування податкового кредиту, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення - рішення скасуванню як незаконні та протиправні.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Кириченко М" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000221417 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1074643 (один мільйон сімдесят чотири тисячі шістсот сорок три) грн. 00 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.123.1 ст.123 ПКУ на суму 537321 (п`ятсот тридцять сім тисяч триста двадцять одна) грн. 50 коп., загалом на суму 1611964 (один мільйон шістсот одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят чотири) грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000231417 про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 748614 (сімсот сорок вісім тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46) на користь Фермерського господарства "Кириченко М" (код ЄДРПОУ 35604785, 63831, Харківська обл., Борівський р-н, с.Нижче Солоне, вул. Центральна, буд.71) витрати по сплаті судового збору у сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 11 жовтня 2019 року.

Суддя О.В. Панченко