Ухвала

від 11.10.2019 по справі 640/18936/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

11 жовтня 2019 року м. Київ № 640/18936/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора ОСОБА_2, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при відсутності контролю за виконанням наказу №3461/5 від 06.11.2018 Державним підприємством Національні інформаційні системи ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України при невиконанні наказу №3461/5 від 06.11.2018 та при незабезпеченні тимчасового блокування державному реєстратору КП Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ ОСОБА_2 з 06.11.2018 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці;

- зобов`язати Міністерство юстиції України у порядку п.1 ст.37 прим.1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснити контроль у сфері державної реєстрації прав шляхом моніторингу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, усіх реєстраційних дій, здійснених державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ ОСОБА_2 під час дії наказу №3461/5 від 06.11.2018 з метою виявлення допущених цим реєстратором порушень порядку державної реєстрації прав;

- визнати протиправними реєстраційні дії державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснені під час дії наказу №3461/5 від 06.11.2018, тобто з 06.11.2018 впродовж 3 місяців;

- визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора Комунального підприємства Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ ОСОБА_2 при невиконанні наказу Міністерства юстиції України №3461/5 від 06.11.2018 та здійсненні ним реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно починаючи з 06.11.2018 впродовж 3 місяців.

Проаналізувавши підстави позову у взаємозв`язку з позовними вимогами та доказами, на які позивач посилається в їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що позивачем у позові об`єднано позовні вимоги, що належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та позовні вимоги, підсудні місцевому загальному суду, розгляд яких повинен здійснюватись за правилами цивільного судочинства.

Як убачається зі змісту позовної заяви, підставою для звернення є порушення права власності позивача ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 . Позивач у позовній заяві, поряд з іншим, стверджує, що державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ ОСОБА_2 були здійснені наступні реєстраційні дії:

- 07.11.2018 зареєстровано зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ліберо (код ЄДРПОУ41884280), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 43919413 від 07.11.2018;

- 13.11.2018 зареєстровано зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Ліберо (код ЄДРПОУ41884280) на Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Девелопмент (код ЄДРПОУ42623272), рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №44023833 від 13.11.2018;

- 30.05.2019 зареєстровано зміну права власності на квартиру АДРЕСА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Девелопмент (код ЄДРПОУ42623272) на ОСОБА_4 , рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 47126160 від 30.05.2019.

При цьому, позивач зазначає, що 26.04.2019 наказом Міністерства юстиції України №3461/5 від 06.11.2018 державному реєстратору Комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу ОСОБА_2 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Не погоджуючись з зазначеними реєстраційними діями позивачем заявлено вимоги до державного реєстратора ОСОБА_2 про визнання протиправними реєстраційних дій зокрема, що стосуються реєстрації змін права власності на квартиру АДРЕСА_1 та про визнання протиправною бездіяльність щодо невиконання наказу № 3461/5 від 06.11.2018 (позовні вимоги 5, 6).

Позовні вимоги у даній справі стосуються захисту приватного інтересу позивача (позивач стверджує, що він протиправно позбавлений права власності) шляхом визнання протиправними реєстраційних дій державного виконавця на нерухоме майно, тобто спір пов`язаний з реалізацією цивільних інтересів позивача.

Таким чином, спір між позивачем та державним реєстратором комунального підприємства Реєстраційного центру реєстрації нерухомості та бізнес ОСОБА_2 має очевидну приватно-правову природу, розв`язання якого неможливе без надання правової оцінки тому, хто є власником квартири АДРЕСА_1 .

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 826/15842/16 висловив правову позицію, що оскільки позовні вимоги у справі заявлено на поновлення порушеного цивільного права позивача, на момент звернення до суду право власності на спірне вбудовано-прибудоване нежитлове приміщення та квартиру перейшло до третьої особи у справі, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 28 серпня 2018 року у справі № 820/8219/15 (провадження №11-582апп18) та від 11 вересня 2018 року у справі № 817/2398/15 (провадження №11-354апп18), відтак суд не вбачає підстав для відступу від такого висновку.

Одночасно з вимогами цивільно-правового характеру, що зазначені вище, позивачем в адміністративному позові об`єднані вимоги публічно-правового характеру, які, разом з цим, не пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами; не є основними та похідними.

Так, позовні вимоги, викладені у пунктах 1, 2, 3 стосуються здійснення контролю у сфері державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Зокрема, з позовної заяви вбачається, що наказом Міністерства юстиції України №3461/5 від 06.11.2018 Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державному реєстратору комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ (код ЄДРПОУ 42298885) ОСОБА_2 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Проте, як зазначає позивач, на офіційному сайті Міністерства юстиції України наявна інформація щодо реєстраторів, яким обмежено доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2017-2019 роках, відсутні будь-які відомості про державного реєстратора комунального підприємства Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу м. Київ (код ЄДРПОУ42298885) ОСОБА_2 .

Суть спору у цій частині полягає у незгоді позивача з бездіяльністю Міністерства юстиції України, що полягає у виконанні наказу №3461/5 від 06.11.2018 та здійсненні блокування доступу державного реєстратора ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

Суд зазначає, що правовідносини, які стосуються здійснення контролю в сфері державної реєстрації прав та правовідносини, що стосуються реєстрації змін права власності, мають різні підстави виникнення, врегульовані різними нормативно-правовими актами, а спори, що стосуються таких правовідносин мають різний предмет доказування.

При цьому суд не вбачає ані правових підстав, ані процесуальної можливості об`єднати вказані вимоги в рамках одного провадження, оскільки характер спірних правовідносин у розрізі позовних вимог, предмет доказування, обсяг доказів, який необхідно дослідити для прийняття рішення у такій справі унеможливить її розгляд у розумний строк.

Частиною 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до частини 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства , якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Беручи до уваги, що позивач подав позов з порушенням вимог статей 21, 172 Кодексу адміністративного судочинства, а підстав для їх об`єднання суд не знаходить, позовна заява підлягає поверненню.

Суд роз`яснює, що згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Отже, висновки суду у цій ухвалі за жодних обставин не створюють перешкод для оскарження рішень дій чи бездіяльності відповідачів та не позбавляють позивача права на повторне звернення до суду.

Проте зазначає, що зазначене право має бути реалізоване з урахуванням вимог процесуального закону, у тому числі у частині правил підсудності та правил об`єднання позовних вимог, метою запровадження яких є забезпечення своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав особи.

Керуючись статтями 21, 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного реєстратора ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії,- повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Окружний адміністративний суд міста Києва

Суддя Т.П. Балась