Ухвала

від 01.10.2019 по справі 757/33786/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017100100008734 - прокурора Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.07.2019 відмовлено в задоволенні клопотання заступника начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп, управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017100100008734.

Повернуто власнику майна - ОСОБА_8 майно, вилучене 26.06.2019 в ході проведення обшуку приміщень № 227, 234, 236, 251, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: комп`ютери у кількості 19 одиниць марки «Apple» моделі «iMac» серійні номери: C02QCC9VGG77, внизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 122, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02Q91V2GG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 283, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QK5W7GG7L, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 351, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QCHZ4GG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 347, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QKPHAGG7L, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 176, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QCQ2QGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 177, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02Q90Z3GG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 284, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02Q8FDZGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 146, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QCBDBGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 361, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QCMCGGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 345, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QL1EKGG7L, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 240, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QCJRGGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 147, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QL1EWGG7L, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 145, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QCHRFGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 166, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QL1D0GG7L, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 340, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № C02QJ7N3GG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 348, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № С02QDVZFGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 346, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № С02QJ7MAGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 123, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE; № С02QDFZDGG77, знизу підставки якого мається наліпка з друкованою цифрою 167, клавіатура та бездротова мишка білого кольору марки APPLE.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017100100008734 - прокурор Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора від 27.06.2019 про арешт майна, яке вилучене в ході проведення обшуку приміщень № 227, 234, 236, 251, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: комп`ютерів у кількості 19 одиниць марки «Apple» моделі «iMac», а також клавіатур і мишок до них.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що повернення вилученого майна, яке є речовими доказами у кримінальному провадженні, його володільцям, може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання чи перетворення. Особи, у яких таке майно було вилучено, можуть вдатися до таких дій з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Вчинення таких дій унеможливить у подальшому встановлення та доведення усіх обставин вчинення злочинів та осіб, винуватих у їх скоєнні, тобто фактично призведе до втрати доказової бази у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді є необґрунтованою, оскільки відповідно до неї майно повернуто особам, які у кримінальному провадженні не підтвердили свій статус володільців майна.

29.07.2019 прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017100100008734 - прокурор Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_7 , подала доповнення апеляційної скарги, які містять аналогічні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи доповнень апеляційної скарги, апелянт зазначала, що в судовому засіданні представником власника майна не надано доказів того, що саме ОСОБА_8 являється власником 19 одиниць комп`ютерної техніки, а саме комп`ютерів марки «Apple» моделі «iMac», а також клавіатур і мишок до них, які вилучені. Так, представник долучив під час судового засідання, як доказ, копію акту приймання - передачі комп`ютерної техніки від 18.09.2019, який не завірений належним чином та не містить ідентифікаційних ознак комп`ютерних одиниць.

Підставою надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , є інформація Департаменту контррозвідки СБУ, отримана під час здійснення оперативно-розшукових заходів, про те, що саме за цією адресою можуть зберігатись речі, предмети, і документи, що можуть свідчити про злочинну діяльність громадян Азербайджанської Республіки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та громадянки України ОСОБА_12 , а саме - фінансування діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР».

Також, під час розгляду клопотання зверталась увага суду на те, що ОСОБА_8 перебуває в ділових стосунках безпосередньо із ОСОБА_12 , про що свідчить довіреність, посвідчена 06.08.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстровим номером 21533, на підставі якої ОСОБА_12 діє в інтересах та від імені ОСОБА_8 під час здійснення господарської діяльності ТОВ «ФІНТЕЗ УКР», укладає договори купівлі-продажу нерухомого майна.

На підставі цього, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вилучена комп`ютерна техніка може містити інформацію пов`язану із фінансуванням діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», а також має важливе значення для досудового розслідування та може бути доказом під час судового розгляду.

На переконання апелянта, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Крім того, ухвалою слідчого судді від 04.06.2019 серед іншого надано дозвіл лише на вилучення під час обшуку електронних носіїв інформації (жорстких дисків, флеш-накопичувачів, дисків тощо), в частині вилучення комп`ютерів відмовлено. Однак, зважаючи на специфіку технічних характеристик вилучених комп`ютерів, які являють собою моноблоки, вилучити під час обшуку жорсткі диски з комп`ютерів не виявилось можливим, оскільки 27.06.2019 проведено лише зовнішній огляд вилучених комп`ютерів, та при увімкненні комп`ютера вхід до нього потребує введення паролю, у зв`язку з чим здійснити огляд вмісту жорсткого диску не виявилось можливим.

ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_8 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.07.2017 за № 12017100100008734 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 197-1, ч. 2 ст. 258-5 КК України, за фактами шахрайського заволодіння грошовими коштами Посольства Азербайджанської Республіки в Україні під час проведення ремонтних робіт, самовільного зайняття земельної ділянки Посольства та фінансування іноземними громадянами у співучасті з громадянами України діяльності терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР».

Як встановлено органом досудового розслідування, громадяни Азербайджанської Республіки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та громадянка України ОСОБА_12 займаються підприємницькою діяльністю та володіють ТОВ «АЗУД» (код ЄДРПОУ 37217469), яка діє під торговельною маркою «Царская династия» і зареєстрована та функціонує на непідконтрольній території України, а саме на територіях, які контролюють терористичні організації «ДНР» та «ЛHP» за адресою: Донецька обл., місто Донецьк, вул. Петровського, буд. 101-В.

Вказані особи, використовуючи торгівельну марку, займаються виробництвом та збутом ковбасних, м`ясних та інших продуктових виробів, що реалізуються на території, яка підконтрольна так званим «ДНР» та «ЛHP», сплачують податки та відповідні відрахування до терористичних організацій.

Таким чином, як зазначено у клопотанні, в органу досудового розслідування є підстави вважати, що громадяни Азербайджанської Республіки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та громадянка України ОСОБА_14 отримують від діяльності ТОВ «АЗУД» та реалізації продукції торговельної марки «Царская династия» грошові кошти, які сплачують до «органів влади» терористичних організацій «ДНР» та «JIHP», у вигляді «податків» та «зборів», чим фактично здійснюють фінансування діяльності цих терористичних організацій.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.06.2019 надано дозвіл на проведення обшуку приміщень №227, 234, 236, 251, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 2, власником яких є ОСОБА_8 , з метою виявлення, фіксації та вилучення наступних речей, предметів і документівякі стосуються діяльності ТОВ «АЗУД» і торговельної марки «Царская династия», у тому числі, оригіналів усіх фінансово-господарських, бухгалтерських та розрахунково-платіжних документів;будь-яких предметів, речей та документів щодо діяльності пов`язаної з фінансуванням терористичних організацій на території України;які стосуються діяльності ТОВ «Феракс», ТОВ «А.С.В.», ТОВ «Р.І.К. Люкс», ТОВ «Укрсхідінвест» та інших підприємств, в яких ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 значаться як власники, засновники, співзасновники, директори або кінцеві беніфеціарні власники;які стосуються діяльності та банківських рахунків громадян Азербайджанської Республіки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та громадянки України ОСОБА_12 ;печаток, штампів та кліше юридичних осіб та фізичних осіб; мобільних телефонів із сім-картками, електронних носіїв інформації (жорсткі диски, флеш-накопичувачі, диски тощо), які містять вищевказану інформацію; зіпсованих документів, чистих аркушів або бланків документів з відбитками печаток зазначених осіб, чорнових записів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками почерку та підписів перелічених вище осіб, у задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

Згідно даних протоколу обшуку від 26.06.2019, цього ж дня прокурорами групи прокурорів проведено обшук вищевказаних приміщень, власником яких згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон на відчуження об`єктів нерухомого майна є ОСОБА_8 , в ході якого виявлено та вилучено 19 одиниць комп`ютерної техніки, а саме комп`ютерів марки «Apple» моделі «iMac», а також клавіатур і мишок до них.

Постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні 27.01.2019 № 12017100100008734 - прокурором Бобровицького відділу Ніжинської місцевої прокуратури ОСОБА_15 винесено постанову, якою зазначені комп`ютери, клавіатури та мишки до них визнано речовими доказами та передано до камери речових доказів Генеральної прокуратури України.

02.07.2019 старший групи прокурорів у кримінальному провадженні - заступник начальника відділу організації процесуального керівництва у перейнятих кримінальних провадженнях, спільних слідчих груп управління правової допомоги та екстрадиції Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив із метою забезпечення речових доказів накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучене в ході проведення обшуку приміщень №227, 234, 236, 251, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме комп`ютери у кількості 19 одиниць«Apple» моделі «iMac», а також клавіатур і мишок до них.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.07.2019 відмовлено в задоволенні вказаного клопотання прокурора, та повернуто власнику майна - ОСОБА_8 майно, вилучене 26.06.2019 в ході проведення обшуку приміщень № 227, 234, 236, 251, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: комп`ютери у кількості 19 одиниць марки «Apple» моделі «iMac» з клавіатурами та мишками до них.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання, слідчий суддя виходив з того, що в клопотанні не зазначено відношення ОСОБА_8 та належного йому офісу до кримінального провадження; прокурором не доведено, що інформація, яка міститься на вилучених комп`ютерах, має відношення до розслідуваного кримінального провадження; прокурором не надано доказів, з яких би вбачалась обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Відповідно дост. 98 КПК України,речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вірно встановив слідчий суддя, надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вилучені в ході проведення обшуку приміщень №227, 234, 236, 251, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Болсуновська, 2, комп`ютери у кількості 19 одиниць «Apple» моделі «iMac», а також клавіатури і мишки до них, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та мають значення речових доказів у кримінальному провадженні № 12017100100008734.

Клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять даних про те, яке відношення має ОСОБА_8 до кримінального провадження № 12017100100008734.

Прокурор таслідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна дляйого власника.

З матеріалів судового провадження вбачається, що накладення арешту на належне ОСОБА_8 майно, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи зазначеного товариства потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює накладення арешту на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Відповідно ч. 1ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170КПК України.

Іншізазначені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора з доповненнями - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12017100100008734 - прокурора Київської місцевої прокуратури №5 ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалуслідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017100100008734, та повернуто власнику майна - ОСОБА_8 майно, вилучене 26.06.2019 в ході проведення обшуку приміщень № 227, 234, 236, 251, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3