Рішення

від 02.10.2019 по справі 905/1298/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.10.2019 Справа № 905/1298/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С.

за позовом: Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Ідентифікаційний код 30019801, адреса: 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1)

до відповідача : Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (Ідентифікаційний код 00131305, адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34)

про: стягнення 95.087,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Жирний О.С. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" 95.087,27 грн. (дев`яносто п`ять тисяч гривень 27 коп.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520341 від 01.09.2001, на виконання цього договору позивач здійснював передплату послуг, але з 01.05.2018 ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м.Києва. Згідно відомостей актів взаєморозрахунків між підприємствами кошти в сумі 95.087,27 грн. (дев`яносто п`ять тисяч гривень 27 коп.) рахуються як переплата за послуги, що не були надані позивачу за вказаним договором. Позивач вказує, що пред`явлені претензії про повернення сум переплати з боку відповідача залишились без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом про стягнення з відповідача переплати за постачання теплової енергії за договором № 520341 від 01.09.2001 на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2001 року № 520341, листи від КП "Київтеплоенерго", (вх. 1001ВХ-18-5415 від 15.05.2018 року) про надання згоди про використання реквізитів та надання документів для укладання договору, (вх. 1001ВХ-18-6714 від 15.06.2018 року) про припинення теплопостачання, (вих. 1001ВИХ-18-4869 від 09.10.2018) про повернення коштів, (вих. 1001 ВИХ-18-5880 від 21.11.2018) про припинення дії договору, (вих. 1001 ВИХ-19-409 від 28.01.2018) про повернення коштів, акти звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018 року та 30.09.2018, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1298/19; визначено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.08.2019; визначено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

12.08.2019 від відповідача через канцелярію суду отримано відзив на позовну заяву б/н від 09.08.20199(вх.№16134/19), в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позовних вимог посилаючись на те, що позивачем до позовної заяви не додано всіх наявних та необхідних документів до позову, зокрема первинних документів, що підтверджують розрахунки між сторонами за договором.

Ухвалою від 15.08.2019 відкладено підготовче засідання на 17.09.2019; сторонам запропоновано виконати вимоги ухвали від 19.07.2019; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

16.08.2019 від позивача через канцелярію суду отримано заяву про уточнення позовних вимог №1001вих-19-3519 від 14.08.2019(вх.№16470/19), в якій останній зазначає про те, що під час складання позовної заяви було допущено технічну описку в частині суми попередньої оплати, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме помилково вказано до стягнення 95.087,27 грн. замість 95.087,024 грн.

21.08.2019 від позивача через канцелярію суду отримано відповідь на відзив №1001вих-19-3623 від 19.08.2019(вх.№16836/19), в якій останній стверджує, що заперечення відповідача щодо позовних вимог та доводи, якими вони обґрунтовуються, є безпідставними та такими, які не звільняють відповідача від виконання зобов`язань. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог №1001вих-19-3519 від 14.08.2019(вх.№16470/19) та матеріали справи у їх сукупності, суд задовольняє таку заяву і розглядає позовні вимоги позивача з її урахуванням.

Ухвалою суду від 17.09.2019 змінено найменування відповідача з Акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305) на Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131305); закрито підготовче провадження у справі №905/1298/19; призначено розгляд справи по суті на 02.10.2019; явка сторін визначена не обов`язковою.

В судове засідання, що відбулось 02.10.2019, з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача не з`явився. Про місце, час та дату слухання справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням (розпискою) про дату та час судового засідання від 17.09.2019 з підписами представників сторін.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне розглянути спір по суті за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.09.2001 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (далі "Енергопостачальна організація") та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (далі -"Абонент") укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді за № 520341 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору (п.2.2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3.1 Договору абонент зобов`язувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

За умовами п. 2.3.2 Договору, абонент зобов`язався виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Відповідно до пункту 7.1. Договору, спори сторін, пов`язані з укладенням, зміною, виконанням та розірванням цього договору, регулюються правилами, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Пропозиції по зміненню договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше, ніж за 30 днів до початку кварталу.

Сторони зобов`язуються розглянути претензію іншої сторони, та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі (пункт 7.2. Договору).

Договір припиняє свою дію в випадках: закінчення строку на який був укладений; взаємної згоди Сторін про його припинення; прийняття рішення Арбітражним судом; передбачених п.6.4.1. Договору; ліквідації Сторін. (пункт 8.2. Договору).

Пунктом 8.4. Договору передбачено, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік якщо за місяць до закінчення строку дії про припинення не буде письмово заявлено однією із Сторін.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів діючих на момент укладення договору відповідно до п. 2 додатку №1 до Договору №520341/3-471 від 01.09.2001: становить 85858,04 грн. (без ПДВ)., ПДВ 17171,61 грн; Всього 103029,65 грн.

Пунктом 1 - 2 додатку №4 до договорів визначено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України «Про Заставу» , як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата заборгованості минулих періодів зараховується першочергово.

Згідно пункту 5 додатку № 4 до Договору, підприємство щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду.

Згідно актів звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018 року та 30.09.2018 року Позивачем було здійснено передплату послуг у сумі 95087,24 грн.

Акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

24 квітня 2018 року рішенням Київської міської ради № 571/4581 Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2000 № 128/1105, від 21.12.2000 № 129/1106, від 21.12.2000 № 131/1108 (зі змінами, внесеними додатковими угодами від 25.11.2002, від 28.09.2006, від 29.12.2006, від 30.04.2007, від 07.11.2013, від 30.11.2016, від 19.12.2017 відповідно до рішень Київської міської ради від 28.09.2006 № 31/88, від 28.09.2006 № 102/159, від 26.04.2007 № 474/1135, від 23.10.2013 № 274/9762, від 28.07.2016 № 854/854, від 20.06.2017 № 439/2661, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29.12.2006 № 1868) внесено зміни до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та ПАТ "Київенерго".

Додатковою угодою до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 було встановлено новий строк дії Угоди, зокрема, відповідно до п. 5.1. дана Угода набуває чинності з моменту її підписання повноважними представниками обох сторін і скріплення печатками сторін і діє:

- в частині користування майном ТЕЦ № 5 та ТЕЦ № 6, електроенергетичним майном, необхідним для передачі та постачання електричної енергії, майном сміттєспалювального заводу, розташованого на вул. Колекторній, 44 у Дарницькому районі м. Києва (Завод Енергія ), що є комунальною власністю територіальної громади міста Києва та перебуває у володінні та користуванні ПАТ "Київенерго", до 31 липня 2018 року включно.

- в частині користування іншим майном, крім майна, зазначеного у підпункті 5.1.1 пункту 5.1 цієї Угоди, до 30 квітня 2018 року включно.

З 01.05.2018 котельні, теплові мережі та пункти, лічильники та інше допоміжне майно перейшло в експлуатацію до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» .

На підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради № 591 від 10.04.2018, ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, отримало КП «Київтеплоенерго» .

У зв`язку з наведеним, з 01.05.2018 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» припинило діяльність у сфері теплопостачання для юридичних та побутових клієнтів м.Києва, тим самим припинило дію пропозиції (оферти) із надання послуг у сфері теплопостачання.

Отже, оскільки з 30.04.2018 Акціонерне товариство «Київенерго» позбавлене права на провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам і у останнього була відсутня можливість у подальшому надавати зазначені послуги, то фактично, починаючи з 01.05.2018, теплова енергія позивачу відповідачем не поставлялась.

Позивачем було отримано повідомлення ПАТ "Київенерго" від 22.01.2018 №520341/2018-01, в якому останній повідомляє Позивача, що станом на 01.01.2018 за Договором сальдо розрахунків за спожиту теплову енергію становить (-206562,49 грн.). Тобто Відповідачем підтверджено факт наявності та здійснення Позивачем переплати станом на 01.01.2018 в розмірі 206562,49 гривень.

Також на виконання умов договору №520341 від 01.09.2001, з метою отримання теплової енергії, позивачем перераховано на рахунок відповідача 460000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1114 від 25.01.2018 на суму 190000,00 грн. та рахунком - фактури Відповідача №124 від 22.01.2018, платіжним дорученням №2597 від 26.02.2018 на суму 180000,00 грн. та рахунком - фактурою Відповідача №867 від 21.02.2018, платіжним дорученням №3875 від 26.03.2018 на суму 70000,00 грн. та рахунком - фактурою Відповідача №1373 від 21.03.2018, платіжним дорученням №5321 від 25.04.2018 на суму 20000,00 грн. та рахунком - фактурою Відповідача №1969 від 26.04.2018.

Загальна сума передплати Позивача за теплову енергію 666562,49 грн.

Відповідно до актів приймання - передавання товарної продукції: №1/2018-520341 за січень 2018р. у розмірі 156563,88 грн., №2/2018- 520341 за лютий 2018р. у розмірі 193664,04 грн., №3/2018-520341 за березень 2018р. у розмірі 141890,56 грн., №4/2018-520341 за квітень 2018р. у розмірі 79356,77 гривень., загальна сума підтвердження обсягу та вартості спожитої теплової становить 571475,25 гривень.

Разом з тим, 30.04.2018 та 30.09.2018 представниками сторін складено, підписано та скріплено печатками обох сторін акт звіряння розрахунків за теплову енергію за Договором №520341 від 01.09.2001, відповідно до яких, станом на 01.05.2018, 10.10.2018, залишок на рахунку Позивача складає 95087,24 грн.

Крім цього, Позивач листом від 09.10.2018 №1001ВИХ-18-4869, від 28.01.2019 №1001ВИХ-19-409 надіслав вимоги до Відповідача про повернення перерахованих коштів Позивачем за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2001 року за № 520341 у розмірі 95087,24 грн. у зв`язку з припиненням постачання теплової енергії.

Також, на виконання вимог умов п. 8.4 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2001 № 520341, листом від 21.11.2018 № 1001ВИХ-18-5880 Позивачем було повідомлено Відповідача про припинення дії даного договору з 01.01.2019 року.

Відповідачем через уповноваженого представника отримано усі листи звернення, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень ПАТ Укрпошта , а також вхідними відмітками про прийняття особисто Відповідачем відповідних листів.

Як стверджує позивач, станом на дату подачі позову та розгляду справи, відповідачем не надано відповіді на вказані вище вимоги позивача про повернення грошових коштів у сумі 95087,24 грн, кошти не повернуто.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу .

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520341 від 01.19.2001.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України , за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Спір у даній справі виник внаслідок наявності у позивача переплати за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520341 від 01.09.2001 року в сумі 95087,24 грн., розмір якої підтверджується актами звіряння розрахунків за теплову енергію від 30.04.2018 та 30.09.2019

Відповідно до ч. 1 ст. 73 , ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 95087,24 грн., як переплати за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520341 від 01.09.2001 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність належних доказів у позивача щодо факту здійснення будь-яких господарських операцій (зокрема, поставки теплової енергії).

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №910/1389/18.

Крім цього позивачем були надані копії платіжних доручень, акти приймання-передавання товарної продукції, підписані представниками та скріплені печатками сторін акти звіряння розрахунків за теплову енергію, поставлену згідно Договору.

Окрім того, судом відмічається, що у постанові Верховного суду №910/493/18 від 18.04.2019 робиться висновок про те, що акт звіряння взаємних розрахунків не може бути єдиним доказом здійснення поставки товару за договором купівлі за відсутності в матеріалах справи інших доказів поставки товару за зазначеним договором, в тому числі первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували вчинення господарських операцій. Разом з тим, як вже встановлено судом вище, матеріали цієї справи містять первинні документи, які підтверджують перерахування позивачем коштів та передачу відповідачем товару. У справі, що розглядається акти звіряння взаєморозрахунків від 30.04.2018 та 30.09.2018 констатує кінцеве сальдо споживача станом на 01.05.2018 та 01.10.2018. Також у вказаних актах звіряння взаєморозрахунків міститься посилання на договір №520341 від 01.09.2001.

Договір №520341 від 01.09.2001 припинив свою дію. Як вже було встановлено судом та не спростовано відповідачем, на виконання вимог умов п. 8.4 договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.09.2001 № 520341, листом від 21.11.2018 № 1001ВИХ-18-5880 Позивачем було повідомлено Відповідача про припинення дії даного договору з 01.01.2019 року.

Доказів повернення відповідачем позивачу повністю чи частково суми переплати у розмірі 95087,24 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором поставки, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст.1212 Цивільного Кодексу України, зокрема, у заявленій ним сумі 95087,24 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 42, 86, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити .

2. Стягнути з Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" (Ідентифікаційний код 00131305, адреса: 85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (Ідентифікаційний код 30019801, адреса: 01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1) суму попередньої оплати у розмірі 95.087,24 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили через двадцять днів з дня його підписання та може бути оскаржене в апеляційному порядку, згідно з Розділом IV Господарського процесуального кодексу України .

5. Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2019.

Суддя Н.В. Величко