Постанова

від 10.10.2019 по справі 640/18478/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18478/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехноресурс" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суддя Шрамко Ю.Т.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехноресурс" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехноресурс" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми "Ш" від 13.08.2018 №0510741213 та №0510761213.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехноресурс" подало апеляційну скаргу, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, у якій просить скасувати повністю рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.2019 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі; стягнути з відповідача на користь скаржника суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що станом на момент подачі заперечення на Акт камеральної перевірки № 11306/26-15-12-13-20 від 17.07.2018, а саме 01.08.2018 в електронному кабінеті платника податків ТОВ Укртехноресурс , зазначена переплата у розмірі 0,13 грн., сума ліміту для реєстрації податкових накладних 189 024,67 грн., що підтверджує відсутність будь-якого порушення податкового законодавства, натомість, акт про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету № 11306/26-15-12-13-20 від 17.07.2018, а саме таблиця 1 Акту в графі сума боргу містить наступні суми: 242,2 грн., 898473 грн., 60183,35 та 0,5, однак, вказані суми нічим не підтверджені, відсутні у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунках, що були подані позивачем, а отже встановити законні підстави та правову природу їх нарахування неможливо.

Апелянт зазначає, що при складенні Акту ГУ ДФС у м. Києві не було досліджено всю податкову звітність суцільним порядком, як того вимагає ст. 76 Податкового кодексу України, перевірка здійснювалась на підставі непідтверджених та помилкових даних, також, контролюючими органами не було взято до уваги порушення порядку відображення податкових накладних в особистому кабінеті платника податків - ТОВ Укртехноресурс , а штрафні санкції, нараховані на підставі податкових повідомлень-рішень форми Ш від 13.08.2018 № 0510741213 та № 0510761213 є протиправними та такими, що не відповідають показникам, зазначених ТОВ Укртехноресурс в поданих деклараціях та уточнюючих розрахунках.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що ГУ ДФС у м.Києві було проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ Укртехноресурс , за наслідком чого складено акт від 17.07.2018 №11306/26-15-12-13-20 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Укртехноресурс граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, визначених п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57, ст.203 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного Акту перевірки ГУ ДФС у м.Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.08.2018:

- №0510741213, яким позивачу, на підставі ст.126 Податкового кодексу України, за затримку на 16 та 2 календарних днів сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 242,7 грн. нараховано штраф 10% у сумі 24,27 грн.;

- №0510761213, яким позивачу, на підставі ст.126 Податкового кодексу України, за затримку на 59 та 44 календарних днів сплати грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 958 656,35 грн. нараховано штраф 20% у сумі 191 731,27 грн.

Рішенням ДФС України від 25.10.2018 №34683/6/99-99-11-03-01-25 вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ТОВ Укртехноресурс - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленням-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).

Згідно з п.50.1 ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За вимогами п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 87.9 ст.87 ПК України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За наслідком камеральної перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного ним в уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок: №9090107528 від 15.05.2017 (заборгованість у сумі 242,20 грн. погашена 17.05.2017), №9025497196 від 20.02.2018 (заборгованість у сумі 898473,00 грн. погашена 05.04.2018), №9025497196 від 20.02.2018 (заборгованість у сумі 60183,35 грн. погашена 20.04.2018), №9058465222 від 04.04.2018 (заборгованість у сумі 0,5 грн. погашена 20.04.2017).

Вказане зафіксовано в Акті перевірки та підтверджується відомостями інтегрованої картки платника - ТОВ Укртехноресурс з податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.05.2018, долученої до матеріалів справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на факти подання ним: 20.10.2017 - уточнюючого розрахунку №9218314041 за період, що уточнюється, - серпень 2017 року, 20.10.2017 - податкової декларації №9218551075 за вересень 2017 року, 20.02.2018 - уточнюючого розрахунку №9025497196 за період, що уточнюється - серпень 2017 року, 04.04.2018 - уточнюючого розрахунку №9058465222 за період, що уточнюється - вересень 2017 року, 05.04.2018 - уточнюючого розрахунку №9059244331 за період, що уточнюється - вересень 2017 року, 20.04.2018 - податкової декларації №9073175863 за березень 2018 року.

Визначені зазначеними податковими деклараціями та уточнюючими розрахунками суми грошових зобов`язань та уточнені показники були враховані в оперативному обліку ПДВ позивача та, відповідно, відображені в інтегрованій картці платника.

При цьому, зазначене не впливає та не спростовує встановлене за наслідком камеральної перевірки порушення граничних строків сплати податкових зобов`язань з ПДВ.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності факту порушення граничних строків сплати відповідних податкових зобов`язань позивачем ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для визнання протиправними і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

Щодо доводів апелянта про те, що він надсилав 20.02.2018 звернення №2-20/02 до начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві, у якому просив вважати неподаними та надати статус До відома уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період, що уточнюється, - серпень 2017 року: від 20.10.2017 №9218314041, від 26.01.2018 №9006943172, від 16.02.2018 №9024072124, від 16.02.2018 №9024005192, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки нормами ПК України такого права платників податків не передбачено.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 77 КАС України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність підстав для спростування таких.

Однак, на спростування висновків контролюючого органу щодо порушення ТОВ Укртехноресурс граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, позивачем не надано суду апеляційної інстанції жодних доказів, з яких можливо би було встановити факт відсутності таких порушень.

За вимогами ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач, всупереч вказаній нормі не довів належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Отже, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

При цьому, у рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а апелянтом не наведено доводів на спростування правильності висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехноресурс" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов