Постанова

від 10.10.2019 по справі 560/927/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/927/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.

Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.

10 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року позов задоволено:

- визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, оформлену листом від 12 жовтня 2018 року №2306/В-8, щодо не зарахування до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) періодів роботи ОСОБА_1 на посаді викладача по класу фортепіано з 20.11.1984 по 28.08.1991 в Нетішинській дитячій музичній школі, з 29.08.1991 по 12.03.2001 в Нетішинській дитячій школі мистецтв, з 01.09.2005 по 31.08.2018 в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв" та виплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області зарахувати до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) періоди роботи ОСОБА_1 на посаді викладача по класу фортепіано з 20.11.1984 по 28.08.1991 в Нетішинській дитячій музичній школі, з 29.08.1991 по 12.03.2001 в Нетішинській дитячій школі мистецтв, з 01.09.2005 по 31.08.2018 в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв";

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, в розділі "Освіта" відсутня посада викладача в позашкільних навчальних закладах, а тому відсутні підстави для зарахування позивача до спеціального стажу періодів роботи на посаді викладача по класу фортепіано з 20.11.1984 по 28.08.1991 в Нетішинській дитячій музичній школі, з 29.08.1991 по 12.03.2001 в Нетішинській дитячій школі мистецтв, з 01.09.2005 по 31.08.2018 в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі Нетішинська міська школа мистецтв .

У відповідності до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 працювала з 01.08.1979 по 15.08.1983 викладачем по класу фортепіано у Вербській дитячій музичній школі, з 10.10.1983 по 20.11.1984 працювала музичним керівником в дитячому садочку №2, з 20.11.1984 по 28.08.1991 - викладачем по класу фортепіано в Нетішинській дитячій музичній школі, з 29.08.1991 по 12.03.2001 працювала викладачем по класу фортепіано в Нетішинській дитячій школі мистецтв, та з 01.09.2005 і по даний час працює на посаді викладача по класу фортепіано в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв".

В жовтні 2018 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Рішенням від 12 жовтня 2018 року №2306/В-8 Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено позивачу у призначенні виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Причиною такої відмови відповідача було, те що спеціальний стаж роботи позивача на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, становить 5 років 1 місяць 26 днів, при необхідних 30 роках, а тому відповідач не зарахував позивачу до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період роботи 20.11.1984 по 28.08.1991 викладачем в Нетішинській дитячій в музичній школі, оскільки даний факт не підтверджено статутом чи іншим документом про те, що Нетішинська дитята музична школа є закладом освіти чи відноситься до середніх музичних шкіл чи школи - семирічки.

Відповідачем не було зараховано до спеціального стажу період роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано у Нетішинській дитячій школі мистецтв з 29.08.1991 по 12.03.2001 та з 01.09.2005 по 31.08.2018, оскільки посада викладача в позашкільних навчальних закладах, згідно розділу 1 "Освіта" Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року №909, не передбачена.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить із наступного.

Згідно п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком № 909.

Переліком № 909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до 28 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі - Закон № 2145-VIII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі ст. 29 Закону № 2145-VIII структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.

Статтею 12 Закону України "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 № 1841-III (далі - Закон № 1841-III) та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2011 № 433 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші). Пунктом 7 вказаного Переліку встановлено, що центр, палац, будинок, клуб художньої творчості дітей, юнацтва та молоді, художньо-естетичної творчості учнівської молоді, дитячої та юнацької творчості, естетичного виховання відносяться до позашкільних навчальних закладів.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, Переліком № 909.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах і виходом на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 462/5636/16-а.

Крім того, на спірні правовідносини розповсюджується також дія Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад.

Відповідно до пункту 3 розділу VIII Прикінцевих положень Закону № 1841-III до приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Положенням ч. 1ст. 46 Конституції України вказано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. 3 ст. 46 Конституції України).

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

Проаналізувавши вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. е ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №876/5312/17.

З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти викладач в позашкільних закладах освіти є працівником освіти, стаж роботи позивача на посаді викладача по класу фортепіано з 20.11.1984 по 28.08.1991 в Нетішинській дитячій музичній школі, з 29.08.1991 по 12.03.2001 в Нетішинській дитячій школі мистецтв, з 01.09.2005 по 31.08.2018 в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв" повинен зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, враховуючи, що позивач має необхідний педагогічний стаж для одержання грошової допомоги відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області, оформлену листом від 12 жовтня 2018 року №2306/В-8, щодо не зарахування до спеціального стажу (який дає право на отримання пенсії за вислугу років) періодів роботи ОСОБА_1 на посаді викладача по класу фортепіано з 20.11.1984 по 28.08.1991 в Нетішинській дитячій музичній школі, з 29.08.1991 по 12.03.2001 в Нетішинській дитячій школі мистецтв, з 01.09.2005 по 31.08.2018 в Початковому спеціалізованому мистецькому навчальному закладі "Нетішинська міська школа мистецтв", а також зобов`язання відповідача провести нарахування і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії за віком, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.