Ухвала

від 10.10.2019 по справі 320/6648/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 жовтня 2019 року

Київ

справа №320/6648/18

адміністративне провадження №К/9901/27858/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №320/6648/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рені Транс Сервіс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, предметом спору у якій було визнання протиправним і скасування рішення контролюючого органу, яким за порушення граничного строку сплати грошового зобов`язання з ПДВ застосовано штраф на загальну суму, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

За встановленими судами обставинами, спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовано штрафні санкції за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року та за січень, лютий, березень, квітень 2016 року. Разом з тим, позивачем самостійно сплачувалися суми податкових зобов`язань, зазначені у поданих податкових деклараціях, що підтверджується платіжними дорученнями.

Водночас, сплачені позивачем суми податку на додану вартість за відповідні періоди були зараховані контролюючим органом у погашення податкового боргу (недоїмки) зі сплати податку на додану вартість за попередні періоди. Проте такий податковий борг судовим рішенням у справі №810/5149/14, яке набрало законної сили, визнано безнадійним, що в свою чергу тягне за собою обов`язок органу ДФС відповідно до статті 101 Податкового кодексу України списати його.

Контролюючим органом такий податковий борг списано не було, у зв`язку з чим здійснювалося зарахування поточних платежів позивача на його погашення, що потягло за собою нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Встановивши такі обставини, суди дійшли висновку, що зарахування поточних платежів позивача на погашення неіснуючого боргу призвело до безпідставного застосуванння оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій.

У доводах касаційної скарги орган ДФС посилається на те, що ним правомірно здійснювалося зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу, який на дату набрання законної сили судовим рішенням фактично був погашений. Зарахування сплачених податкових зобов`язань відповідно до норм Податкового кодексу України відбувалося з черговістю виникнення податкового боргу, у зв`язку з чим в інтегрованій картці платника виникало несвоєчасне погашення податкових зобов`язань за поданими в подальшому деклараціями з податку на додану вартість, а тому штрафні санкції застосовані правомірно.

Оцінивши характер спірних правовідносин і предмет доказування у цій справі, які зводяться до правомірності застосування штрафних санкцій до позивача внаслідок здійснення контролюючим органом зарахування поточних платежів в рахунок погашення податкового боргу, який визнано судовим рішенням у справі №810/5149/14 безнадійним, є підстави вважати, що ця справа є справою незначної складності, а ознаки, за яких її неможливо було розглядати за правилами спрощеного позовного правадження - відсутні.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Київській області, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 у справі №320/6648/18 .

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду