Рішення

від 10.10.2019 по справі 340/1436/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1436/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Ярошук Т.О.,

розглянувши у письмовому провадженні

за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: державна установа "Кропивницький слідчий ізолятор" (25009, м. Кропивницький, вул. Куроп`ятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783)

представник: ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" про визнання протиправним та скасування наказу №71/ос-19 від 28.02.2019 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності".

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він проходив службу в державній установі "Кропивницький слідчий ізолятор" на посаді оперуповноваженого оперативного відділу установи. Попри те, що у період з 28.02.2019 року по 14.03.2019 року позивач був звільнений зі служби за станом здоров`я та не перебував на службі, в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" видав спірний наказ №71/ос-19 від 28.02.2019 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності", яким його попереджено про неповну посадову відповідність. Позивач стверджує про незаконність цього наказу, оскільки у ньому відсутнє посилання на підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та докази, які підтверджують скоєння дисциплінарного проступку, до того ж цей наказ виданий під час перебування його на лікарняному. Позивач наполягає, що порушень дисципліни він не вчиняв та сумлінно виконував обов`язки, установлені його посадовою інструкцією. З цих підстав просить суд визнати протиправним та скасувати спірний наказ.

Ухвалою судді від 11.06.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні. Цією ж ухвалою визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за наказом №71/ос-19 від 28.02.2019 року став висновок службового розслідування від 20.02.2019 року, затверджений в.о. Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України. З цим висновком та спірним наказом позивача було ознайомлено 28.02.2019 року у приміщенні державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор". Під час ознайомлення з цим документами позивач не повідомляв, що він перебуває на лікарняному, а довідка про тимчасову непрацездатність від 28.02.2019 року отримав після цього. З цих підстав представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представники сторін подали заяви про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" №124/0с-18 від 18.04.2018 року "Про особовий склад" ОСОБА_1 призначено з 18.04.2018 року на посаду оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)". (а.с. 102, т.2)

Наказом в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України №2048/к від 31.05.2018 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання полковник внутрішньої служби. (а.с. 56, т.2)

Наказом в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України №2107/к від 04.06.2018 року "Про виконання обов`язків" у зв`язку з вакантною посадою начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" на оперуповноваженого оперативного відділу установи Фарика М.І. покладено виконання обов`язків начальника державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" з 05.06.2018 року. (а.с. 50, т.2)

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України №2087/5 від 27.06.2018 року перейменовано державну установу "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" у державну установу "Кропивницький слідчий ізолятор".

У зв`язку з цим в.о. Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України видано наказ №3698/к від 24.09.2018 року "Про приведення у відповідність посади", яким наказано вважати ОСОБА_1 , оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", таким, що виконує обов`язки начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор". (а.с. 63, т.2)

Відповідно до наказу в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України №450/к від 18.02.2019 року "Про виконання обов`язків" виконання обов`язків начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" - начальника арештного дому з 20.02.2019 року покладено на ОСОБА_3 - інженера (з енерго- та комунального забезпечення) відділу інтендантського та господарського забезпечення цієї установи. Також наказано вважати такими, що з 20.02.2019 року втратили чинність, накази Міністерства юстиції України №2107/к від 04.06.2018 року "Про виконання обов`язків", №3698/к від 24.09.2018 року "Про приведення у відповідність посади". (а.с. 52, т.2)

Між тим, співробітниками Управління внутрішньої безпеки Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України у період з 06.12.2018 року по 07.12.2018 року здійснено перевірку окремих напрямків оперативно-службової діяльності державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", за результатами якої складена доповідна записка на ім`я в.о. начальника Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України Мелюхова В.А., а останнім на ім`я в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової О.А. направлено лист №3/2-413/мл від 15.01.2019 року про ініціювання службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання начальником державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_1 , особами рядового і начальницького складу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що вплинуло на порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установу завдань. (а.с. 105 - 106, 107 - 115 т.1)

На підставі листа №3/2-413/мл від 15.01.2019 року, в.о. Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України О. Косолаповою видано наказ №145/7 від 21.01.2019 року "Про проведення службового розслідування", яким відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 року за №295/26740, наказано начальнику Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, генерал-майору ОСОБА_4 . забезпечити проведення службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання начальником державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_1 , особами рядового і начальницького складу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що вплинуло на порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установу завдань. (а.с. 103, т.1)

Відповідно до цього наказу начальником Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України видано наказ №8/АГ-19 від 22.01.2019 року "Про створення складу комісії", яким наказано утворити комісію з проведення службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання начальником державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_1 , особами рядового і начальницького складу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що вплинуло на порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на установу завдань. (а.с. 104, т.1)

У ході службового розслідування 04.02.2019 року були відібрані пояснення від ОСОБА_1 , який вказав, що при перевірці він знаходився на лікарняному, про виявлені недоліки нічого не знає. (а.с. 33, т.2)

За результатами проведеного службового розслідування комісією 20.02.2019 року складено висновок, з якого вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (заступник начальника СІЗО з режиму і охорони державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор"), перебуваючи у займаних посадах керівників установи, будучи зобов`язаними бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, не виконують цього, заходів щодо покращення стану організації службової діяльності не вживають, свідомо, грубо порушують вимоги законів України та нормативно-правових актів, якими в своїй діяльності керується Державна кримінально-виконавча служба України. (а.с. 89 - 102, т.1)

У резолютивній частині цього висновку викладено пропозиції виконуючому обов`язку начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_3 вирішити питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" полковника внутрішньої служби Фарика М.І.

Вказаний висновок 20.02.2019 року затверджений в.о. Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України О.Косолаповою.

На підставі цього висновку наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" Іскри О.І. від 28.02.2019 року №71/ос-19 "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" за порушення вимог, передбачених п.1 ст.16, пп. 6, 8, 11, 14 п.1 ст.18 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", порушення вимог, передбачених ст.7, абз.3 ст.21 Закону України "Про попереднє ув`язнення", порушення вимог, передбачених абз.1-4, 13 пп.4 п.8 ч.2, абз.1-2 п.5 ч.8 Інструкції із забезпечення режиму, охорони і нагляду за особами, які тримаються в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 17.03.2015 року №21/5 ДСК, недотримання вимог абз.1, 3, 6, 7 ст.1, ст.8, 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", порушення вимог п.6 розділу ІІ, п.4 розділу VI, абз.2 п.4 розділу VIІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 року №356/5, порушення вимог, передбачених пп.1, 5, 7, 9, 10, 11, 13 Положення про Державну установу "Кропивницький слідчий ізолятор", оперуповноваженого оперативного відділу установи полковника внутрішньої служби Фарика М.І. попереджено про неповну посадову відповідність. (а.с. 6, 34, т.1)

З висновком службового розслідування від 20.02.2019 року та наказом №71/ос-19 від 28.02.2019 року позивач ознайомився 28.02.2019 року та, не погодившись із ними, звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного наказу, суд виходив з того, що правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".

Згідно зі статтею 1 цього Закону на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" обумовлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно з частиною 4 цієї ж статті структура, штати територіальних органів управління, підрозділів кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я та положення про них затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 14 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

На службу до Державної кримінально-виконавчої служби України приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров`я ефективно виконувати відповідні службові обов`язки. Кваліфікаційні вимоги до професійної придатності визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. При прийнятті на службу може бути встановлений строк випробування до шести місяців.

Статтею 16 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачені вимоги до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України і його відповідальність.

У статті 18 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачені права та обов`язки посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів.

Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських.

Порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 9 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15.03.2018 року №2337-VII, який набрав чинності 07.10.2018 року, дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІV, поширено також на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України (надалі - Дисциплінарний статут ОВС) визначає сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно зі статтею 5 Дисциплінарного статуту ОВС за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

У статті 3 Дисциплінарного статуту ОВС визначено, що начальник - особа начальницького складу, яка має право віддавати накази та розпорядження, застосовувати заохочення і накладати дисциплінарні стягнення або порушувати клопотання про це перед старшим прямим начальником. Начальники, яким особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом, вважаються прямими. Найближчий до підлеглого прямий начальник є його безпосереднім начальником. Особи рядового і начальницького складу, які займають рівні посади та не підпорядковані одна одній по службі, можуть бути старшими чи молодшими, що визначається згідно із спеціальним званням. У разі спільного виконання службових обов`язків особами рядового і начальницького складу, які не підпорядковані одна одній по службі, старшою вважається особа, яка визначена начальником або займає вищу посаду. При рівних посадах начальником є старший за спеціальним званням. У разі тимчасового виконання обов`язків, якщо про це оголошено наказом, начальник користується дисциплінарною владою, передбаченою посадою, яку він обіймає тимчасово. Начальники в межах наданих їм повноважень можуть видавати накази, які є обов`язковими для виконання.

Статтею 8 Дисциплінарного статуту ОВС передбачені обов`язки начальника.

Так, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості. Начальник зобов`язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником. Старші за званням та посадою в усіх випадках зобов`язані вимагати від молодших дотримання службової дисципліни, зокрема, правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту ОВС на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту ОВС передбачені такі права начальників щодо накладання дисциплінарних стягнень:

Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу.

Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України.

Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.

Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.

Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником.

Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом`якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.

Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Порядок накладання дисциплінарних стягнень передбачений статтею 14 Дисциплінарного статуту ОВС, відповідно до якої з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту ОВС дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності.

Наказом Міністерства юстиції України №356/5 від 12.03.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.03.2015 року за №295/26740, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (надалі - Порядок №356/5, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає підстави для призначення, процедуру та мету проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - ДКВС України); порядок документування й оформлення результатів службових розслідувань, прийняття за ними рішення та їх виконання; компетенцію структурних підрозділів апарату Мін`юсту, його міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, уповноважених органів з питань пробації, навчальних закладів та закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи і установи), під час проведення службових розслідувань; права та обов`язки посадових осіб органів і установ під час проведення службових розслідувань.

За визначенням, наведеним у пункті 2 розділу І цього Порядку, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин, встановлення обставин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення або дисциплінарного проступку персоналом Державної кримінально-виконавчої служби України, відповідальність за яке передбачена законодавством України, а також визначення ступеня вини особи (осіб), яка вчинила правопорушення, чиї дії або бездіяльність стали причиною його скоєння.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №356/5 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку №356/5 службове розслідування проводиться за рішенням уповноваженого на те начальника зокрема у разі невиконання або неналежного виконання особами рядового і начальницького складу під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на органи і установи завдань.

Пунктами 5, 6 розділу ІІ Порядку №356/5 передбачено, що підстави для призначення службового розслідування можуть міститися у службових документах осіб рядового і начальницького складу, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих посадовими особами органів і установ в установленому законодавством України порядку.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином оформлений письмовий наказ уповноваженого на те начальника.

Розділом III Порядку №356/5 встановлено порядок призначення службового розслідування, зокрема право начальників призначати службове розслідування щодо підпорядкованих осіб рядового чи начальницького складу.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу III Порядку №356/5 заступник Міністра юстиції за погодженням з Міністром юстиції або особою, яка виконує його обов`язки, має право призначати службові розслідування за всіма підставами, визначеними цим Порядком, та стосовно всіх категорій осіб рядового і начальницького складу.

Інші начальники мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу, якщо заступником Міністра юстиції за погодженням з Міністром юстиції або особою, яка виконує його обов`язки, їм надано право застосовувати заходи заохочення і накладати дисциплінарні стягнення на осіб, дії або бездіяльність яких стали підставою для проведення службового розслідування.

Начальники міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції мають право призначати службові розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу підпорядкованих їм органів і установ.

Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку №356/5 проведення службового розслідування доручається прямому начальнику особи рядового чи начальницького складу, дії або бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об`єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

Проведення службових розслідувань за фактами порушень особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, неналежного виконання посадових обов`язків чи втрати ними службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного реагування щодо цих осіб здійснюються керівниками усіх рівнів щодо безпосередньо підпорядкованої особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення. (пункт 1 розділу IV Порядку №356/5)

Пунктами 1, 2, 3 розділу V Порядку №356/5 передбачено, що службове розслідування повинне бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення уповноваженим на те начальником. У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк проведення службового розслідування може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку службового розслідування.

Права та обов`язки учасників службового розслідування визначені у розділі VI Порядку №356/5.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №356/5 начальник, який призначив проведення службового розслідування, має право:

- затверджувати висновок службового розслідування. При затвердженні висновку службового розслідування, враховуючи думку виконавця (комісії) та на підставі поданих матеріалів службового розслідування, може прийняти рішення, яке відрізняється від запропонованого. У випадку незгоди начальника, який призначив службове розслідування, з висновками і пропозиціями виконавця (комісії), які не підтверджуються відповідними документами чи у процесі розслідування мали місце порушення, що дають підстави брати під сумнів об`єктивність його результатів, доручає виконавцю (голові комісії) вжити додаткових заходів у межах строку, встановленого для проведення службового розслідування, або призначає нове, проведення якого доручає іншій (іншим) особі (особам). Таке розслідування проводиться згідно з вимогами, визначеними цим Порядком.

- за відсутності повноважень щодо накладення на особу рядового чи начальницького складу дисциплінарного стягнення подає висновок службового розслідування для його затвердження старшому начальнику, наділеному відповідними повноваженнями. У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, права щодо накладення на особу рядового чи начальницького складу конкретного виду дисциплінарного стягнення він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням клопотання про притягнення особи рядового чи начальницького складу до дисциплінарної відповідальності перед старшим прямим начальником, наділеним правом накладати таке стягнення.

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку №356/5 за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, який складається із вступної, описової та резолютивної частин.

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються зокрема пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб рядового і начальницького складу конкретних видів заохочень або дисциплінарних стягнень; підтвердження чи спростовування відомостей, які стали підставою для його призначення; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в начальника, який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення, в резолютивній частині висновку службового розслідування подається клопотання до старшого прямого начальника, який наділений відповідним правом, про накладення на особу рядового чи начальницького складу іншого виду дисциплінарного стягнення.

Пунктами 3, 4 розділу VIII Порядку №356/5 передбачено, що висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, ознайомлюється начальник органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено проведення службового розслідування.

Відповідно до пункту 7 розділу VIII Порядку №356/5 якщо вину особи рядового чи начальницького складу повністю доведено, начальник, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу персоналу складає відповідний акт.

Як установлено судом, спірний наказ виданий на підставі висновку службового розслідування, призначеного та затвердженого в.о. Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України ОСОБА_6 , як прямим начальником позивача, що виконував обов`язки начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" у період з 05.06.2018 року по 19.02.2019 року.

Зі змісту висновку службового розслідування від 20.02.2019 року вбачається, що дисциплінарний проступок, який вчинив позивач, полягав у неналежному виконанні ним посадових обов`язків начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" та порушенні ним вимог чинного законодавства на цій посаді.

Попри те, що службове розслідування щодо позивача як щодо особи старшого начальницького складу кримінально-виконавчої служби, призначеного на посаду в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України, здійснювалося за наказом в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України, нею рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не приймалося.

Натомість у висновку службового розслідування викладено пропозицію, адресовану в.о. начальнику державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" Іскрі ОСОБА_7 , вирішити питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що з 20.02.2019 року позивач був увільнений від виконання обов`язків начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", вже обіймав штатну посаду оперуповноваженого оперативного відділу цієї установи, а його прямим начальником був в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_8 О ОСОБА_9 , до повноважень якого належало накладення дисциплінарних стягнень на підпорядкованих осіб начальницького та рядового складу установи. (а.с. 73, т.2)

Перевіряючи ці обставини, суд виходив з того, що згідно зі статтею 11 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" установи виконання покарань та слідчі ізолятори утворюються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, та виконують функції, передбачені законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Положення про державну установу "Кропивницький слідчий ізолятор", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2018 року №2087/5, Кропивницький слідчий ізолятор є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Слідчий ізолятор є правонаступником державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)". Органом управління слідчого ізолятора є Міністерство юстиції України. Діяльність слідчого ізолятора контролюється та координується Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерство юстиції України та Адміністрацією ДКВС України. (а.с. 69 - 72, т.2)

Пунктом 8 цього Положення передбачено, що слідчий ізолятор очолює начальник, який призначається та звільняється з посади Державним секретарем Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.

Згідно з Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 року, Міністерство юстиції України (Мін`юст) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

У частинах 1, 3 статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено, що державний секретар міністерства є вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства. Державний секретар підзвітний і підконтрольний міністру. Основними завданнями державного секретаря міністерства є забезпечення діяльності міністерства, стабільності та наступності у його роботі, організація поточної роботи, пов`язаної із здійсненням повноважень міністерства.

Відповідно до пунктів 12, 13, 17 частини 4 статті 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний секретар міністерства відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління міністерства; притягує до дисциплінарної відповідальності керівників державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного міністерства; з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання.

Згідно з підпунктом 13 пункту 12-2 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 року , державний секретар Мін`юсту відповідно до покладених на нього завдань в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади керівників уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, застосовує заходи заохочення та притягує до дисциплінарної відповідальності.

На час відсутності державного секретаря Мін`юсту чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов`язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мін`юсту відповідно до наказу державного секретаря Мін`юсту. (пункт 12-3 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 року).

Судом установлено, що на момент виникнення спірних правовідносин посада начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" (державної установи "Кропивницька установа виконання покарань (№14)" була вакантна. У період з 05.06.2018 року по 19.02.2019 року обов`язки начальника установи виконував Фарик М.І. на підставі наказу в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України №2107/к від 04.06.2018 року "Про виконання обов`язків". На цей період позивач був звільнений від своїх основних обов`язків за посадою оперуповноваженого оперативного відділу установи, на яку він був прийнятий на службу в органи кримінально-виконавчої служби, та за його згодою здійснював тимчасове заступництво (замісництво) за керівною посадою начальника установи, яка була вакантною.

Відтак, суд дійшов до висновку, що посада начальника слідчого ізолятора є посадою старшого начальницького складу ДКВС України, призначення на яку та звільнення з якої здійснювалося Державним секретарем Міністерства юстиції України або особою, яка виконує його обов`язки. Саме Державний секретар Міністерства юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки, мав виключне право призначати стосовно начальника слідчого ізолятора службове розслідування та приймати рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Попри те, що підставою для проведення службового розслідування щодо позивача стали його дії та бездіяльність при виконанні ним обов`язків начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" і таке службове розслідування щодо позивача призначене в.о. Державного секретаря, керівником Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності виданий не цією вищою посадовою особою, а виконувачем обов`язків начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_3 , що суперечить статтям 3, 13 Дисциплінарного статуту ОВС, пункту 7 розділу VIII Порядку №356/5.

Суд вважає, що в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" ОСОБА_8 О ОСОБА_10 . не мав повноважень на притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за дисциплінарний проступок, вчинений тим як в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", оскільки він не є суб`єктом призначення на цю посаду та не контролював позивача у період виконання ним обов`язків за цією посадою.

Крім того, такий вид дисциплінарного стягнення як попередження про неповну посадову відповідність обраний безпідставно.

Суд зазначає, що попередження про неповну посадову відповідність є дисциплінарним стягненням особистого немайнового характеру, яке полягає у негативній оцінці й засудженні поведінки особи рядового та начальницького складу, покликане примусити його в подальшому належним чином виконувати свої службові обов`язки. Такий вид стягнення застосовується зокрема у разі вчинення дисциплінарного проступку внаслідок неспроможності особи за своїми особистими, діловими та моральними якостями, професійним рівнем ефективно виконувати відповідні службові обов`язки на посаді. У разі вчинення нового дисциплінарного проступку зазначене дисциплінарне стягнення є передумовою для звільнення особи з посади, про невідповідність якій його було попереджено.

Всупереч меті застосування цього дисциплінарного стягнення, спірним наказом в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №71/ос-19 від 28.02.2019 року позивача попереджено про неповну його відповідність посаді начальника установи, на яку він у встановленому порядку не признавався, а лише тимчасово виконував обов`язки за цією посадою в порядку заступництва (замісництва), і станом на день видання спірного наказу займав іншу (нижчу) посаду оперуповноваженого оперативного відділу установи.

Між тим, невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни на посаді оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" не було предметом службового розслідування, а відповідачем не доведено, що порушення норм чинного законодавства, перелічених у спірному наказі, позивач вчиняв як оперуповноважений оперативного відділу установи.

Також відповідачем не доведено доцільність обрання щодо позивача саме такого виду дисциплінарного стягнення, з огляду на те, що позивач 27.02.2019 року подав рапорт про звільнення з органів Державної кримінально-виконавчої служби України і згодом наказом №97/ос-19 від 15.03.2019 року "Про особовий склад" він був звільнений зі служби. (а.с. 65, 103, т.2)

Тож накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження його, як оперуповноваженого оперативного відділу державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", про неповну посадову відповідність його посаді начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", шляхом видання наказу в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор", який не мав відповідної дисциплінарної влади, вчинено необґрунтовано, нерозсудливо та з перевищенням наданих повноважень.

З цих підстав суд дійшов до висновку, що спірний наказ №71/ос-19 від 28.02.2019 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності" як рішення суб`єкта владних повноважень (індивідуальний акт) є протиправним та підлягає скасуванню, а позов слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 768, 40 грн. (а.с. 5, т.1) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" (25009, м. Кропивницький, вул. Куроп`ятникова, 50-б, код ЄДРПОУ 08563783) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор" №71/ос-19 від 28.02.2019 року "Про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності".

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Кропивницький слідчий ізолятор".

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш