Рішення

від 03.07.2019 по справі 361/4714/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/4714/18

провадження № 2/361/618/19

03.07.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М., за участю секретаря Срібної Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, третя особа: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, позначений - "А-1", загальною площею 110,7 м 2 , житловою площею 72,3 м 2 , із господарськими будівлями і спорудами: літня кухня - "Б", сарай - "В" і "З", прибудова до сараю - "Г", погріб - "Е", вбиральня - "Ж", споруди - "№ 1-3, І", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, яке згідно із заповітом від 21 липня 2015 року, він заповідав їй, за винятком земельної ділянки площею 2,9658 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У визначений законом строк спадщину після смерті чоловіка вона прийняла, подавши відповідну заяву до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане вище нерухоме майно нотаріусом їй відмовлено, оскільки за життя спадкодавець ОСОБА_2 належним чином правовстановлюючі документи на спірний житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами не оформив та право власності на це спірне нерухоме майно не зареєстрував, тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

Факт належності ОСОБА_2 вказаних житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується записами в погосподарській книзі Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області за 2011-2015 роки, відповідно до яких ОСОБА_2 значився головою домогосподарства за цією адресою, технічним паспортом на даний житловий будинок, власником у якому теж зазначений її чоловік ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 у судовому засідання позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному, просила суд задовольнити заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач Гоголівська сільська рада Броварського району Київської області у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу без участі їхнього представника за наявним у справі документами.

Третя особа Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області до суду теж не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу за відсутності їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом положень ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років у селі Гоголів Броварського району Київської області помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_1 .

21 липня 2015 року ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений секретарем Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області Науменко Н.К., зареєстрований в реєстрі за № 169, згідно із яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 2,9658 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, він заповідав дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а все інше майно, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право, заповідав дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивачу у даній справі.

Із спадкової справи № 735/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 18 листопада 2015 року та 01 березня 2016 року в установлений законом шестимісячний строк із заявами про прийняття спадщини за заповітом після його смерті до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області звернулися спадкоємці за заповітом від 21 липня 2015 року дружина померлого ОСОБА_1 та його дочка ОСОБА_3 відповідно.

29 березня 2016 року Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області після смерті ОСОБА_2 видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,9658 га, що розташована на території Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського господарства, кадастровий номер 3221281600:07:002:0025, яка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 934407, виданого 08 січня 2009 року.

Судом встановлено, що, крім зазначеної земельної ділянки, на день смерті спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності належав ще житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Факт належності ОСОБА_2 спірного спадкового нерухомого майна підтверджуєтьсязаписами в погосподарській книзі Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області за 2011-2015 роки, згідно із якими головою домогосподарства, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , рахується ОСОБА_2 , об`єкт погосподарського обліку № 10621. За вказаною адресою обліковується житловий будинок, 1973 року побудови, із відповідними надвірними будівлями.

Відповідно до технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складений станом на 01 січня 1993 року, власником цього житлового будинку у ньому теж записаний ОСОБА_2 .

Із листа Комунального підприємства Київської обласної ради "Лівобережне бюро технічної інвентаризації" від 25 лютого 2016 року за вих № ф-311416301, наданого на запит нотаріуса, видно, що згідно із архівними даними цього бюро інформація про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутня.

Із технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений станом на 22 жовтня 2018 року, вбачається, що за вказаною адресою знаходяться: житловий будинок, позначений на плані "А-1", загальною площею 110,7 м 2 , житловою площею 72,3 м 2 , із господарськими будівлями і спорудами: літня кухня - "Б", сарай - "В" і "З", прибудова до сараю - "Г", погріб - "Е", вбиральня - "Ж", споруди - "№ 1-3, І".

Листом за вих. № 2302/02-14 від 07 липня 2018 року Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області у видачі позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 липня 2015 року після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірний спадковий житловий будинок відмовлено, оскільки за життя спадкодавця право власності на житловий будинок не було зареєстровано. Позивачу роз`яснено право звернення до суду по питанню визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди до спадкоємців є набуття спадкодавцем за життя зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

За змістом положень ч. 2 ст. 331 ЦК України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно із ч. 3 ст. 3 цього ж Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки та споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстрованим 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (із подальшими змінами), яке втратило чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14 грудня 2012 року.

Вказана Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20).

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні з 1979 року, у цих книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення будинку в експлуатацію. Записи в погосподарських книгах визнавалися в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

До часу набрання чинності ЦК України та Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виникнення права власності на житлові будинки та споруди не залежало від державної реєстрації.

Судом встановлено, що на момент побудови спірного спадкового житлового будинку та введення його в експлуатацію (1973 рік) чинне законодавство не передбачало обов`язкового отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок та державної реєстрації права власності на нерухоме майно, підтвердженням належності спадкодавцю ОСОБА_2 на праві приватної власності житлового будинку із господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідні записи, зроблені в погосподарських книгах Гоголівської сільської ради Броварського району Київської області, на території якої знаходиться спірний спадковий житловий будинок.

Суд вважає, що у даному випадку право власності визнається дійсним, незалежно від наявності державної реєстрації права власності на житловий будинок, який побудований та оформлений у передбаченому законом порядку до набрання чинності 01 січня 2004 року ЦК України. У разі відсутності державної реєстрації за спадкодавцем права власності на спадкове нерухоме майно, спадкоємці, які прийняли спадщину в установленому законом порядку, мають право на оформлення своїх спадкових прав.

Відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на спірний спадковий житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами унеможливлює видачу нотаріальною конторою спадкоємцю за заповітом, позивачу ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне спадкове нерухоме майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , якому на праві приватної власності належав спірний житловий будинок.

За змістом положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У ч. ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, яка прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , якому на день смерті на праві власності належав спірний житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами, які згідно із заповітом від 21 липня 2015 року він заповідав позивачу, суд дійшов висновку, що позов ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) у порядку спадкування за заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок, позначений на плані "А-1", загальною площею 110,7 м 2 , житловою площею 72,3 м 2 , із господарськими будівлями і спорудами: літня кухня - "Б", сарай - "В" і "З", прибудова до сараю - "Г", погріб - "Е", вбиральня - "Ж", споруди - "№ 1-3, І", що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.