Ухвала

від 15.10.2019 по справі 910/5751/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"15" жовтня 2019 р. Справа№ 910/5751/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 (повне рішення складено - 17.09.2019)

у справі № 910/5751/19 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія"

до 1)Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

2)Товариства з обмеженою відповідальністю "Антол"

про виключення майна з акту опису,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 позов задоволено повністю.

Виключено з акту опису майна №202/26/15-17-02-17 від 19.09.2018 автомобіль марки FORD TOURNEO CONNEКT, 2012 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що є предметом застави згідно договору застави від 02.03.2017 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Антол" і посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тишківською Р.І., зареєстровано в реєстрі за №248.

Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" 960 грн. 60 коп. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТОЛ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" 960 грн. 60 коп. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Також, в апеляційній скарзі скаржник просить відстрочити строк сплати судового збору у зв`язку майновим станом сторони.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2019 справу №910/5751/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Коротун О.М., Сулім В.В.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви Товаристом з обмеженою відповідальністю "Галицька фінансова компанія" у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" було сплачено 1 921 грн. 00 коп., що перевірено колегією суддів та є сумою, що відповідає вимогам Закону.

Із урахуванням вказаних приписів Закону України "Про судовий збір", і того, що предметом позову у даній справі є вимога не майнового характеру, тому при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 2 881 грн. 50 коп. (1 921 грн. 00 коп. х 150%).

Проте, дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що жодних доказів сплати судового збору скаржником до суду апеляційної інстанції не надано. Разом з цим, апелянтом порушено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з майновим станом сторони.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору, апелянтом не додано жодних доказів, які б свідчили про те, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання скарги, а також не наведено обставин, які б мали виключний характер, та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Разом з тим, відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.

Отже, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 цього Закону при вирішенні питання звільнення від сплати судового збору суд керується тими ж підставами.

Тобто, з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються лише виключно фізичні особи та за наявності певних умов.

При цьому, статтею 129 Конституції України передбачено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.

Оскільки Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві є органом державної влади, а обставини стосовно неможливості сплати судового збору, які вказані у клопотанні, не передбачені вищевказаними нормами закону, то клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

Разом з цим, перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів встановила відсутність належних доказів надсилання копії апеляційної скарги іншим учасникам судового процесу.

Відповідно до вимог п. 3. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Вимоги до надсилання копії апеляційної скарги учасникам справи встановлено ст. 259 ГПК України, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з поданої скарги, скаржником в якості доказу надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи надано копію таблиці групованих поштових відправлень та копію фіскального чеку, в якому не міститься інформації про одержувача (не зазначено адреси та назви юридичних осіб) , а також відсутні описи вкладення.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

За приписами ст. 2, 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб та змагальності сторін.

Отже, скаржником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи - відповідачам копій апеляційної скарги з додатками, як того вимагають приписи ст. 258, 259 ГПК України.

Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у справі №910/5751/19 підлягає залишенню без руху на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання апелянту можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання у строк, визначений даною ухвалою, доказів сплати судового збору у розмірі 2 881 грн. 50 коп. та належні докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до пункту 4 статті 174, пункту 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ :

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 у справі № 910/5751/19 залишити без руху.

2. Роз`яснити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 2 881 грн. 50 коп. та належні докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі.

3. Попередити Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, що у випадку не усунення у встановлений термін вказаних недоліків, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім