Постанова

від 07.10.2019 по справі 906/54/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Справа №906/54/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М. , суддя Павлюк І.Ю.

при секретарі судового засідання - Єфімчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача: Карачун Н.М. (довіреність №14/215 від 24.05.2019 року)

відповідача: Костюкевич-Тарнавська О.В. (договір про надання юридичних послуг від 22.03.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. у справі №906/54/19 (суддя Кравець С.Г., повний текст рішення складено 20.06.2019 р.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи"

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- Житомирської обласної державної адміністрації

- Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз"

про зобов`язання включити грошові вимоги на суму 627000 грн до проміжного ліквідаційного балансу.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. відмовлено у задоволенні позову ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Житомирської обласної державної адміністрації, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз", про зобов`язання включити грошові вимоги на суму 627000грн до проміжного ліквідаційного балансу Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи".

Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову мотивоване тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів", газопроводи передаються у власність державі, отже вигодонабувачем за договором про добудову підводних газопроводів є держава. Звернув увагу, що на Синівську сільську раду було покладено функції організатора будівництва газопроводу за рахунок виділених їй державних коштів, тобто відповідач не є замовником, а є лише учасником договору, який зобов`язаний вчинити певні дії для отримання певного результату та з наступною його передачею у державну власність. Зважаючи на те, що фінансування добудови підвідних газопроводів є обов`язком держави, суд дійшов висновку, що зміна нормативних умов у процесі реалізації проекту, що стало наслідком покладення на Синівську сільську раду обов`язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на добудову газопроводу, є порушенням принципу належного урядування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, скаржник звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що фінансування добудови підводного газопроводу згідно п.1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. №1001-р. здійснювалося за рахунок коштів позивача, а не державних коштів. Зокрема, договір та розпорядження не містять будь-яких посилань на можливий зв`язок з розпорядниками бюджетних коштів, а саме про участь Мінрегіону та Мінагрополітики у забезпеченні фінансування будівництва добудови підводного газопроводу. Отже, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що даний підводний газопровід підпадає під Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року, в якій розпорядником бюджетних коштів визначено Мінрегіон та Мінагрополітики.

Апелянт вважає, що він не є розпорядником державних коштів та згідно умов договору від 06.08.2012 р. зобов`язаний здійснити фінансування добудови підводного газопроводу за рахунок власних коштів.

Крім того, позивач не набув право власності на збудований за його кошти об`єкт, оскільки даний підводний газопровід підлягав передачі у державну власність.

За умовами договору замовник (відповідач) зобов`язаний був повернути позивачу отримані від останнього грошові кошти на добудову об`єкта, однак всупереч п.2.3.15 договору відповідач цього не виконав.

Також апелянт посилається на те, що невиконання замовником п.2.3.15 договору через відхилення КМ України пропозицій щодо включення видатків, не позбавляє замовника обов`язку повернути позивачу кошти, отримані згідно договору, зокрема, за рахунок доходів місцевого бюджету .

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.07.2019 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Павлюк І.Ю., суддя Савченко Г.І. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. у справі № 906/54/19 та призначено її до розгляду на 09 вересня 2019 р.

Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року № 01-04/873 у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Савченка Г.І., та відповідно до статті 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 19, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 906/54/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2019 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю. прийнято до провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. у справі № 906/54/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року задоволено клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №906/54/19 та доручено Солом`янському районному суду міста Києва забезпечити проведення судового засідання 09.09.2019 р. об 10:30 год. в режимі відеоконференції.

09.09.2019 року від Житомирської обласної державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі її представника.

Судове засідання 09.09.2019 року в режимі відеоконференції з Солом`янським районним судом міста Києва не відбулось, у зв`язку з технічними причинами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року, розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.10.2019 року.

В судове засідання 07.10.2019 року до Північно-звхідного апеляційного господарського суду з`явився представник Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи".

До Солом`янського районного суду міста Києва з`явився представник позивача, до Північно-західного апеляційного господарського суду з`явився представник відповідача.

Представники третіх осіб не забезпечили явку уповноважених представників.

Сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, що підтверджується долученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Апелянт в судовому засіданні 07.10.2019 року підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.02.2012 розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №60 "Про затвердження Переліку об`єктів газопостачання Житомирської області" серед іншого було затверджено Перелік об`єктів газопостачання Житомирської області на 2012-2015 роки, у спорудженні яких передбачено фінансову участь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", згідно з додатком, в п.85 зазначено про об`єкт газопостачання с.Орепи Новоград-Волинського району (II черга будівництва - розподільчі мережі) (т.1, а.с.123-124).

28.05.2012 між Обслуговуючим кооперативом по газифікації с.Орепи (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укргазіндустрія" (підрядник) було укладено договір підряду №2805-01, відповідно до п.1.1 якого, на умовах цього договору підрядник зобов`язується на свій ризик, власними силами/засобами за завданням замовника відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи по будівництву II-ої черги розподільчих мереж села Орепи Новоград-Волинського району Житомирської області (далі-об`єкт), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану належним чином роботу (т.1, а.с.218-222).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" (далі-Розпорядження) і діючого законодавства України, 27.06.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (позивач) та Обслуговуючим кооперативом по будівництву газопроводів "Орепи" (замовник/відповідач) було укладено договір №3-Б/12 (далі-договір), (т.1, а.с.18-22).

Відповідно до п.1.1 договору, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відповідно до розпорядження та на умовах цього Договору, на підставі затвердженого рішенням правління Нафтогазу "Переліку об`єктів газопостачання, у спорудженні яких передбачено фінансову участь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (далі - Перелік) та графіку фінансування спорудження об`єкта газопостачання (Додаток 1), здійснює фінансування добудови об`єкту газопостачання: "Газопостачання с.Орепи Новоград-Волинського району (II черга будівництва - розподільчі мережі)" (далі - Об`єкт), а замовник зобов`язується здійснити добудову об`єкта, введення його в експлуатацію згідно з діючим законодавством України і умовами договору, забезпечити передачу його, як цілісного об`єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на баланс спеціалізованого підприємства з газопостачання та газифікації та повернути грошові кошти, отримані від Нафтогазу на добудову об`єкта.

Пунктом 2.1 договору визначено обов`язки Нафтогазу. Так, за умовами п.2.1.1 договору при наявності фінансової можливості Нафтогаз зобов`язався здійснити фінансування добудови об`єкта за рахунок власних коштів (не коштів державного бюджету) в обсягах, передбачених фінансовим планом Нафтогазу на відповідний період, згідно з додатком №1. Фінансування здійснюється шляхом банківських переказів грошових коштів на рахунок замовника або іншими способами, що не суперечать діючому законодавству України.

Пунктом 2.1.2 договору сторони передбачили: щоквартально на звітну дату та в місячний термін після завершення робіт по добудові об`єкта в установленому порядку оформити акти звірки взаємних розрахунків із замовником з підтвердженням заборгованості замовника перед Нафтогазом у сумі здійсненого Нафтогазом фінансування.

Відповідно до пункту 2.3.13 договору, замовник протягом місяця з дати передачі об`єкта у державне управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України зобов`язався надати Нафтогазу завірені підписом уповноваженої особи та печаткою замовника копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації або акт готовності об`єкта до експлуатації з сертифікатом, акт приймання-передачі об`єкта у державну власність до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та протоколу комісії про прийняття об`єкта державної форми власності до експлуатації.

Згідно з пунктом 2.3.14 договору, замовник зобов`язується своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об`єкта газопостачання для забезпечення повернення Нафтогазу до кінця року, наступного за роком введення об`єкта в експлуатацію, суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об`єкта газопостачання.

Після отримання компенсації витрат на добудову об`єкта газопостачання замовник протягом трьох робочих днів зобов`язався повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову об`єкта (пункт 2.3.15 договору).

Згідно пункту 3.1 договору, загальний обсяг фінансування за цим Договором (ціна договору) складає 627000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.6 договору, в разі невиконання пунктів 2.3.12, 2.3.13 договору або непідтвердження суми заборгованості замовника перед Нафтогазом у сумі здійсненого Нафтогазом фінансування, замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надходження письмової вимоги Нафтогазу, повертає всю суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу згідно з договором.

Цей договір вважається укладеним з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення їх підписів печатками і діє до повного повернення Нафтогазу суми грошових коштів, перерахованих ним в якості фінансування добудови об`єкта згідно з договором (пункт 7.1 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно поданих до справи доказів, позивачем на виконання своїх зобов`язань за договором №3-Б/12 було перераховано 07.07.2012 Обслуговуючому кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи" 627 000,00грн., що підтверджується реєстром перерахованих платежів на користь Обслуговуючому кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи" "Орепи" за період 01.07.2012 по 30.06.2017 (т.1, а.с.82).

Зазначені кошти в сумі 627 000,00грн. були перераховані відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Укргазіндустрія" на виконання умов договору підряду №2805-01 від 28.05.2012, що підтверджується платіжним дорученням №2 (#27156492) від 10.07.2012 (т.2, а.с.50).

Згідно з довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2012 року та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року, вартість виконаних ТОВ "Укргазіндустрія" робіт по газопостачанню с.Орепи Новоград-Волинського району (II черга будівництва - розподільчі мережі) згідно договором підряду №2805-01 від 28.05.2012 становить 627000,00грн (т.1, а.с.223-226).

Судом першої інстанції встановлено, що об`єкт газопостачання с.Орепи Новоград-Волинського району (II черга будівництва - розподільчі мережі) побудовано та введено в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Житомирській області 02.10.2012 за № ЖТ1412180331 (т.1, а.с.25-30)

Таким чином, поданими до справи доказами підтверджується, що укладений між сторонами договір №3-Б/12 в частині фінансування будівництва та в частині побудови об`єкта та введення його в експлуатацію було виконано.

В подальшому, Обслуговуючим кооперативом по будівництву газопроводів "Орепи" було передано Орепівській сільській раді на баланс розподільний газопровід по с.Орепи Новоград-Волинського району Житомирської області балансовою вартістю 1649357,00грн, що підтверджується актом прийому-передачі розподільного газопроводу с. Орепи (т.1, а.с.227).

24.10.2012 Орепівська сільська рада передала, а Новоград-Волинське УЕГГ безкоштовно прийняло на баланс розподільний газопровід по с.Орепи Новоград-Волинського району Житомирської області балансовою вартістю 1649357,00грн, що підтверджується актом прийому-передачі основних і оборотних фондів та Авізо від 24.10.2012 (т.1, а.с.231-232).

Згідно підписаного між сторонами акту звірки розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014 підтверджується та визнається відповідачем надходження коштів за договором №3-Б/12 від 31.03.2014 в сумі 627000,00грн (т.1, а.с.31).

Позивач №11-5424/1.10-14 від 21.08.2014, направив відповідачу вимогу, в якій просив протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги повернути, шляхом перерахування на поточний рахунок ПАТ НАК "Нафтогаз України" суму грошових коштів в розмірі 627 000,00грн (т.1, а.с.32-33).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач - Обслуговуючий кооператив по будівництву газопроводів "Орепи" з 14.12.2017 перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, строк для заявлення кредиторських вимог - 20.02.2018 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, т. 1 а.с.38-43).

20.02.2018 державним реєстратором Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області було внесено запис №13071110003001093 про державну реєстрацію припинення Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи", код ЄДРПОУ 37692213, в результаті ліквідації.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №806/3009/18 за позовом ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування запису від 20.02.2018 №13071110003001093 про припинення юридичної особи, було визнано протиправним реєстраційний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.02.2018 №13071110003001093 про припинення юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи" та скасовано його (т.2, а.с.51-52).

05.12.2018 державним реєстратором Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області було внесено запис №13079990004001093 про скасування вказаної реєстраційної дії за рішенням суду, що підтверджується довідкою Новоград-Волинської районної державної адміністрації Житомирської області №103 від 22.05.2019 (т.2, а.с.50).

16.01.2018 року, позивач звернувся до відповідача з заявою №50/05-43 про задоволення вимог кредитора, в якій просив розглянути кредиторські вимоги компанії в особі філії "ЦМГС", які складаються із зобов`язань щодо повернення Обслуговуючим кооперативом по будівництву газопроводів "Орепи" грошових коштів, отриманих від компанії на добудову об`єкта за договором №3-Б/12 від 27.06.2012 та включити кредиторські вимоги ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" на суму 627000,00грн. до реєстру акцептованих вимог кредиторів (проміжного ліквідаційного балансу) Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи" та задовольнити їх в порядку черговості (т.1, а.с.34-35).

18.12.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з заявою №50/05-1297 від 17.12.2018 про розгляд та включення кредиторських вимог позивача на суму 627000,00грн до реєстру акцептованих вимог кредиторів (проміжного ліквідаційного балансу) Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи" (т.1, а.с.36-37).

Однак, відповідач відповіді на зазначені вимоги позивача не надав, вимоги до проміжного ліквідаційного балансу не включив, що стало підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

А тому, позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом, в обгрунтування якого посилався на те, що відповідач ухиляється від включення кредиторських вимог у розмірі 627 000,00 грн. до реєстру вимог кредиторів (проміжного ліквідаційного балансу), отриманих Обслуговуючим кооперативом по будівництву газопроводів "Орепи" на добудову об`єкту "Газопостачання с.Орепи Новоград-Волинського району (II черга будівництва - розподільчі мережі)" за договором №3-Б/12 від 27.06.2012.

Розглянувши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського кодексу України, правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб`єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

У зазначеній нормі встановлено загальну вимогу фундаментального характеру до формування правового господарського порядку, якою повинні керуватися органи влади, приймаючи управлінські рішення стосовно суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин.

За приписами ч.3 ст.5 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

При цьому, враховуючи те, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах суспільного господарського порядку, вони повинні додержуватись не тільки вимог законодавства, а й стратегічних економічних рішень держави.

Згідно з ч.1 ст.9 Господарського кодексу України, у сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб`єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств і населення в цілому.

Правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах (ч.4 ст. 9 ГК України).

Відповідно до ст.113 Конституції України, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Одним з повноважень Кабінету Міністрів України є визначення доцільності розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечення їх виконання (абзац 2 п.1 ч.1 ст.20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").

Державна цільова програма - це комплекс взаємопов`язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв`язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням (ст. 1 Закону України "Про державні цільові програми").

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2007 №1158 (в редакції на момент укладення договору №3-Б/12)затверджено Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року, метою якої є забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку, гарантуванняпродовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури і духовності.

Серед шляхів та способів розв`язання проблем, зокрема, зазначено удосконалення на законодавчому рівні міжбюджетних відносин центральних та місцевих органів виконавчої влади, а саме тих, що пов`язані з вирішенням питань фінансування проектів комплексного розвитку сільських територій.

У розділі ІІ Державної цільової програми розвитку українського села до 2015 року конкретизовано завдання та шляхи їх реалізації для досягнення мети програми.

Пунктом 4 розділу ІІ вказаної програми врегульовано питання удосконалення інженерної інфраструктури сільських територій, що повинно здійснюватись шляхом розроблення і виконання програм будівництва газопроводів-відводів, розвитку газових мереж високого та середнього тиску і регіональних програм поетапної газифікації сільських населених пунктів.

Фінансове забезпечення відповідно до пункту 15 розділу ІІ цієї програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Додатком 2 до програми "Завдання і заходи з виконання Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року" визначено конкретні завдання, показники та їх значення, найменування заходів, що будуть здійснюватись, джерела їх фінансування тощо.

Серед визначених Кабінетом Міністрів України завдань та заходів у пункті 4 зазначеного додатку виділено поліпшення інженерної інфраструктури шляхом будівництва підвідних газопроводів до сільських населених пунктів. Головними розпорядниками бюджетних коштів з виконання цього заходу є Мінрегіон та Мінагрополітики, а джерелом фінансування визначено Державний бюджет України. Прогнозований обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань визначено на рівні 2002,3 млн грн.

З вище викладеного вбачається, що саме Держава, з метою виконання загальнодержавного завдання розвитку українського села, взяла на себе обов`язок здійснити фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів до сільських населених пунктів виключно за рахунок коштів Державного бюджету України, що відповідає приписам ст.1 Конституції України, за якими Україна є соціальною державою, та підтримка і розвиток українського села є невід`ємною складовою реалізації конституційного принципу Результатом здійснення державної політики у цій сфері є прийняте Кабінетом Міністрів України розпорядження від 26.08.2009 р. № 1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 № 1881-р.

Пунктом 1 розпорядження визначено: "Погодитися з пропозицією Міністерства палива та енергетики та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" щодо фінансування Компанією робіт з добудови підвідних газопроводів (далі - газопроводи) відповідно до затвердженого Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" переліку".

У відповідності до п.2 розпорядження, для забезпечення добудови газопроводів НАК "Нафтогаз України" укладає відповідні договори із замовниками їх будівництва на загальну суму фінансування, визначену фінансовим планом НАК "Нафтогаз України".

Згідно з п.3 розпорядження, замовник будівництва газопроводів здійснює за державні кошти закупівлю товарів, робіт і послуг, пов`язаних із завершенням будівництва, згідно із законодавством.

За змістом п. 4, 5 розпорядження, після закінчення будівництва газопроводів та введення їх в експлуатацію, газопроводи повинні бути передані у державну власність .

Зазначені положення розпорядження повністю узгоджуються з приписами Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року.

Розпорядження Кабінету Міністрів України, відповідно до положень ст. 117 Конституції України, є обов`язковими до виконання.

Відповідно до розпорядження НАК "Нафтогаз України" було уповноважене Державою укласти відповідні договори із замовниками добудови (будівництва) газопроводів та здійснити фінансування робіт з добудови (будівництва) газопроводів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що НАК "Нафтогаз України" створене відповідно до Указу Президента України від 25.02.1998 р. №151 "Про реформування нафтогазового комплексу України" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. №747 "Про утворення Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Засновником та єдиним акціонером НАК "Нафтогаз України" є Держава.

Однак, взаємовідносини Товариства та Держави, зокрема, й відносини, що стосуються питання подальшого врегулювання спірної ситуації, яка виникла внаслідок виконання позивачем Розпорядження, знаходяться поза межами предмета розгляду в цій судовій справі.

Як передбачено ст. 12 Господарського кодексу України, держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Серед основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання визначено державне замовлення.

Як встановлено судом першої інстанції, договір №3-Б/12 від 27.06.2012 укладено між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та Обслуговуючим кооперативом по будівництву газопроводів "Орепи" на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 №1001-р "Про добудову підвідних газопроводів" зі змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.09.2010 №1881-р, відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України та діючого законодавства України.

Місцевий суд враховуючи вище наведене та зміст укладеного між сторонами договору, дійшов висновку, що відповідач не є "замовником" в розумінні того поняття, що зустрічається у визначеннях окремих видів господарських зобов`язань, оскільки у цьому випадку відповідач, на відміну від "замовника" у звичайному значенні, є лише учасником договору, зобов`язаним вчинити певні дії для отримання результату робіт та його подальшої передачі Державі у власність, при цьому розпорядженням на відповідача, по суті, покладено лише функції організатора (оператора) будівництва газопроводу за рахунок виділених йому державних коштів.

Судом першої інстанції враховано, що вигодонабувачем за договорами про добудову (будівництво) підвідних газопроводів є Держава. Саме Державі ці газопроводи передаються у власність.

Місцевий суд на підставі викладеного дійшов висновку, що відповідач не є власником газопроводу, не експлуатує зазначений об`єкт, прибутків від транспортування газу газопроводом не отримує.

Отже, Держава в особі Кабінету Міністрів України, декларуючи свій обов`язок з добудови (будівництва) підвідних газопроводів у сільській місцевості, здійснювала його реалізацію, що знайшло свій прояв у виданому Кабінетом Міністрів України розпорядженні №1001-р від 26.08.2009, на підставі якого, власне, і було укладено договір між позивачем та відповідачем у справі.

Основним принципом цивільних відносин є те, що вони засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1ст. 1 ЦК України).

Вище викладене свідчить, що учасником відносин з добудови (будівництва) підвідних газопроводів є Держава, спірний договір було укладено на виконання нормативного акта, виданого повноважним державним органом - розпорядження Кабінету Міністрів України, за результатами виконання якого об`єкт, побудований за рахунок грошових коштів, перерахованих відповідачуНАК "Нафтогаз України", отримала у власність Держава.

Тому, загальні принципи і засади цивільних відносин у цій конкретній ситуації потрібно застосовувати з урахуванням зазначених вище особливостей.

Щодо здійснення розрахунків за договором та повернення грошових коштів шляхом включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктами 2.3.14 та 2.3.15 пункту 2.3 договору покладено на замовника обов`язок своєчасно здійснити всі необхідні дії для отримання компенсації витрат на добудову об`єкта газопостачання для забезпечення повернення Нафтогазу до кінця року, наступного, за роком введення Об`єкта в експлуатацію, суми грошових коштів, перерахованих ним на добудову об`єкта газопостачання. Після отримання компенсації витрат на добудову об`єкта газопостачання протягом трьох робочих днів повернути Нафтогазу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Нафтогазу, суму грошових коштів, отриманих від Нафтогазу на добудову Об`єкта.

Тобто, альтернативи компенсації НАК "Нафтогаз України" витрачених грошових коштів на добудову (будівництво) газопроводів у спосіб інший, аніж за рахунок коштів Державного бюджету України, не передбачалось.

Основне положення договору стосувалося питання компенсації позивачу витрат, понесених на добудову об`єкта, яке полягало у перерахуванні протягом трьох робочих днів коштів Нафтогазу після отримання компенсації витрат на добудову об`єкта газопостачання. Тобто, вказаними умовами договору саме на відповідача було покладено відповідні зобов`язання.

Судом першої інстанції також звернуто увагу на те, що до розпорядження, на виконання якого укладено договір, зміни щодо фінансування будівництва газопроводу не вносилися, а норма, яка б визначала обов`язок відповідача як замовника компенсувати позивачеві витрачені ним кошти за рахунок власних грошових коштів, відсутня.

З вище викладеного вбачається, що Держава взяла на себе обов`язок здійснити добудову (будівництво) підвідних газопроводів у межах реалізації конституційного принципу соціальної держави.

Державою на нормативному рівні було визначено певний механізм реалізації проекту добудови (будівництва) підвідних газопроводів за участю НАК "Нафтогаз України", яка й уповноважувалась здійснювати фінансування будівництва газопроводу, та Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи", який здійснював технічні функції з будівництва газопроводу.

Зважаючи на те, що фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів є обов`язком Держави, колегія суддів вважає, що зміна нормативних умов у процесі реалізації проекту, що стало наслідком покладення на Обслуговуючий кооператив по будівництву газопроводів "Орепи" обов`язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на будівництво газопроводу, є порушенням принципу належного урядування.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для зобов`язання Обслуговуючого кооперативу по будівництву газопроводів "Орепи" включити грошові вимоги в розмірі 627 000,00 грн до проміжного ліквідаційного балансу, оскільки фінансування добудови (будівництва) підвідних газопроводів є обов`язком Держави, внаслідок чого покладення на відповідача обов`язку з відшкодування грошових коштів, витрачених на будівництво газопроводу, є порушенням принципу належного урядування .

Посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення грунтується на припущеннях про зв`язок Розпорядження №1001 і Державною цільовою програмою розвитку українського села та не містить норм права, які звільняють відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вони спростовуються встановленими обставинами справи.

Посилання апелянта на те, що даний спір стосується не стягнення з відповідача коштів, а зобов`язання відповідача включити грошові вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд перевіряє дійсність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог, і лише у випадку встановлення правомірності таких вимог, вони підлягають включенню до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Враховуючи, що позивачем за поданими доказами, не доведено дійсність та обґрунтованість заявлених вимог, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для включення заявлених вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника.

Інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції в зв`язку з чим, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. у справі №906/54/19 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та з врахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. у справі №906/54/19 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 18.06.2019 р. у справі №906/54/19 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу №906/54/19 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "15" жовтня 2019 р.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.