Рішення

від 15.10.2019 по справі 904/3445/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019м. ДніпроСправа № 904/3445/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІНЕРАЛІС УКРАЇНА"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНС-ТІМ"

про стягнення 85307,16грн. (договір на транспортно - експедиційне обслуговування №ТТ-013 від 29.08.2017)

Представники: справу розглянуто без виклику представниківучасників справи

І. ПРОЦЕДУРА ПРОВАДЖЕННЯ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІНЕРАЛІС УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНС-ТІМ" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути збитки у розмірі 85307,16грн. (договір на транспортно - експедиційне обслуговування №ТТ-013 від 29.08.2017) .

Судові витрати по справі, а саме судовий збір у розмірі 1921,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12921,00грн., покласти на відповідача.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

29.08.2017 між позивачем та відповідачем укладено договір №ТТ-013 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - договір).

Відповідно до заявки №10/04/2019 від 10.04.2019 до договору відповідач за дорученням позивача зобов`язався організувати перевезення вантажу вагою 14т за маршрутом Васильків (Київська область) - Веселе (Дніпропетровська область); автомобіль - ВОЛЬВО НОМЕР_2/ НОМЕР_1 ; водій - ОСОБА_1 ; дата завантаження - 11.04.2019; термін доставки - 12.04.2019.

Позивач стверджує, що під час прийняття вантажу у місці призначення виявлено нестачу прийнятого до перевезення вантажу у загальній кількості 1150 літрів, у тому числі Мікро-Мінераліс (марганець) - 380л (38 каністр по 10 л) та Мікро-Мінераліс (кремній-калій) - 1150л (115 каністр по 10 л), що зафіксовано в Акті приймання товарних цінностей, складеного та підписаного представниками вантажоодержувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "СТЕПОВА" та водієм ОСОБА_1 . Загальна вартість втраченого товару складає 85307,16грн.

З метою досудового врегулювання спору, 24.04.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію про відшкодування завданих збитків, яка отримана останнім 03.05.2019, однак залишена без відповіді та задоволення.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3445/19 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2019.

Ухвалою від 13.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 12.09.2019.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 13.08.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 29.08.2019 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 03.09.2019.

Відповідачу в ухвалі від 13.08.2019 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 13.09.2019.

В ухвалі від 13.08.2019 встановлено строк для вчинення процесуальних дій до 12.09.2019.

Станом на 15.10.2019 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться.

Таким чином, строк для розгляду справи по суті розпочався з 14.09.2019.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, шістдесятиденний строк з дня відкриття провадження у справі спливає 15.10.2019.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

15.10.2019 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу .

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІНЕРАЛІС УКРАЇНА" (далі - позивач, замовник) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНС-ТІМ" (далі - відповідач, експедитор), (разом іменовані - сторони) укладено договір №ТТ-013 від 29.08.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі - договір).

Предмет договору визначено розділом 1. Предмет договору. Відповідно до пункту 1.1 умов договору замовник доручає, а експедитор приймає на себе зобов`язання організувати перевезення вантажів замовника, а також виконувати додаткові послуги, якщо це зазначено в заявках та/або додатках до договору (перевірка упаковки та стану вантажу, його навантаження, сплату зборів і витрат, покладених на замовника, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних документів тощо). Обсяг послуг, терміни і умови їх виконання узгоджуються сторонами шляхом підписання Заявки на перевезення (далі - Заявка). Відсутність узгодженої Заявки або відмова від Заявки, вважатиметься як відсутність згоди з умовами, маршрутами і термінами доставки, зазначеними в Заявці Замовника (пункт 1.2 договору). Фактичне надання послуг з перевезення вантажів замовника (фактичне перевезення) покладається на третю особу - Перевізника (пункт 1.3 договору). Сторони погодили, що вартість послуг перевезення складається із витрат на перевезення та безпосередньо експедиторської винагороди (пункт 1.4 договору).

Ціна договору . Загальна сума договору визначається загальною сумою заявок на перевезення та наданими послугами (пункт 4.1 договору).

Строк. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017 (пункт 8.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 316 Господарського кодексу України та частини 1 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору транспортного експедирування, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

Між сторонами підписано Заявку №10/04/2019 від 10.04.2019 на перевезення вантажів автомобільним транспортом (до договору №ТТ-013 від 29.08.2019).

Узгоджено маршрут: Васильків (Київська область) - Веселе (Дніпропетровська область).

Товарно-транспортною накладною №25 від 11.04.2019 підтверджується прийняття до перевезення такого вантажу:

- Мікро-Мінераліс (фосфор-калій);

- Мікро-Мінераліс (марганець);

- Мікро-Мінераліс (кремній-калій);

- Нано-Мінераліс "Янтарний".

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Пунктом 15.1. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом , що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

Відповідно до пункту 15.2. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними (пункт 15.3. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом (пункт 15.4. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (пункт 15.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.) (пункт 15.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Надаючи юридичну оцінку Акту від 12.04.2019 приймання товарних цінностей господарський суд констатує невідповідність його форми Додатку 4 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Господарський суд встановив, що Актом від 12.04.2019 приймання товарних цінностей встановлено недоліки продукції. Господарський суд наголошує, що встановлено саме недоліки, а не втрату.

При цьому, Акт від 12.04.2019 приймання товарних цінностей не містить ідентифікації товарно-транспортної накладної на підставі якої здійснено перевезення спірного вантажу.

Зворотній бік товарно-транспортною накладною №25 від 11.04.2019 не містить зазначень про складення Акту.

Отже, Акт від 12.04.2019 приймання товарних цінностей, господарський суд не визнає належною підставою для матеріальної відповідальності відповідача.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.

ІІІ. СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подачу позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1921,00грн., сплата якого підтверджена платіжним дорученням №3707 від 02.07.2019 на суму 1921,00грн. і розмір якого відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір".

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1921,00грн. покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 256-257, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

IV. ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІНЕРАЛІС УКРАЇНА" (01042, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА, 18, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38105735) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТРАНС-ТІМ" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ВУЛИЦЯ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКА, 55, ОФІС 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41372166) про стягнення 85307,16грн. (договір на транспортно - експедиційне обслуговування №ТТ-013 від 29.08.2017) відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІНЕРАЛІС УКРАЇНА" (01042, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА, 18, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38105735).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 15.10.2019.

Суддя І.В. Петренко