Рішення

від 08.10.2019 по справі 907/541/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.10.2019 м. Ужгород Справа № 907/541/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Транс Плюс", м. Ужгород про стягнення 71281,81 грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Транс Плюс" про стягнення 60360,65 грн. боргу за поставлений на виконання Договору № 13314-22/2018 від 17.05.2019 товар, посилаючись на ст. ст. 11, 530,526, 692 ЦК України, ст. ст. 175, 179, 193, 265 ГК України. Крім суми боргу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 230-232 Господарського кодексу України та п. 5.3 Договору позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення 2752,37грн. 12% відсотків річних та 8168,79 грн. пені за прострочення строку виконання зобов`язання.

Позивач заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 1921,00 грн. сплаченого судового збору та 8800,00 грн. витрат, пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено судове засідання по розгляду справи по суті з викликом сторін на 08.10.2019.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду не з`явився; жодних клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду від 12.09.2019 була надіслана на його офіційну юридичну адресу та отримана ним 18.09.2019, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення відповідного поштового відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив відпущений на виконання договору № 13314-22/2018 від 17.05.2019 товар. Внаслідок цього у нього виникла заборгованість на суму 60360,65 грн. Крім того, за несплату вартості продукції відповідно до п. 5.3 Договору позивач просить стягнути 12 відсотків річних від простроченої суми, які складають 2752,37 грн., а також нараховану відповідно до п. 5.2 Договору пеню у розмірі 8168,79 грн.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

17 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Автодстриб`юшн Карго Партс (Позивач, Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Реал Транс Плюс (Відповідач, Покупець, Боржник) був укладений Договір за № 13314-22/2018, за умовами якого Постачальник, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю запчастини, експлуатаційні матеріали та автомобільні шини, тощо (надалі по тексту - Товар), а також надати шиноремонтні та шиномонтажні послуги, а Покупець, зобов`язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти Товар і послуги та оплатити їх (пункт 1.1. Договору).

Пунктом 1.2 Договору визначено, що номенклатура, найменування, одиниця виміру, походження товару, загальні кількість, ціна за одиницю товару, що підлягає поставці за цим договором, термін та умови поставки визначаються у рахунках-фактурах та товарних накладних або інших передбачених чинним законодавством документах на товар, які є невід`ємною частиною договору, та остаточно узгоджується сторонами на кожну окрему партію товару.

Сторони погодили, якщо продаж товару здійснюється на умовах відстрочення платежу в межах кредитного ліміту, термін такого відстрочення зазначається у товарній (видатковій) накладній. У такому разі товар має бути сплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається постачальником покупцю разом з товарною (видатковою) накладною. Підписання покупцем або уповноваженою ним особою на прийняття товару товарної (видаткової) накладної є належним підтвердженням факту отримання ним рахунку на оплату (п.3.4 Договору)

На виконання умов Договору Позивачем на підставі видаткових накладних №SI0001622874 від 01.04.2019 року на суму 8306,28 грн., № SІ0001631162 від 05.04.2019 року на суму 4684,02грн., № SІ0001654510 від 18.04.2019 року на суму 4667,70грн., №SІ0001660763 від 23.04.2019 року на суму 3858,54грн., №SI0001660775 від 23.04.2019 року на суму 5410,08грн., №SI0001661266 від 23.04.2019 року на суму 17977,44грн., №SI0001661376 від 23.04.2019 року на суму 3264,66грн., №SI0001661852 від 24.04.2019 року на суму 484,86грн., №SI0001663969 від 25.04.2019 року на суму 12199,98грн., №SI0001666192 від 26.04.2019 року на суму 354грн., №SI0001670056 від 02.05.2019 року на суму 6620,58грн. та №SI0001699774 від 20.05.2019 року на суму 14583,12грн. було відвантажено Товару на загальну суму 82 411,26 грн.

Товар отримано Відповідачем без зауважень і заперечень, а видаткові накладні були підписані уповноваженою особою-директором на отримання товару і не містили строку відстрочення оплати Товару.

Крім цього, Відповідачу надавалися шиномонтажні послуги на суму 78,96 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт від 26.04.2019 року №SI0001666192.

Частина отриманого товару на суму 15129,57 грн. на підставі накладних №SR0000157423 від 10.04.2019 та №SR0000164949 від 27 травня 2019 року було повернуто Відповідачем.

З врахуванням здійсненої 08 травня 2019 року в рахунок поставленого Товару Відповідачем оплати на суму 7000,00 грн. (платіжне доручення № 434від 08.05.2019 долучено до матеріалів справи), позивач стверджує про наявність у відповідача боргу на суму 60360,65грн.

Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Окрім того, згідно з п.5.2 Договору, за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Пунктом 5.3 Договору передбачено право сторін у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, вимагати сплати 12 відсотків річних від простроченої суми.

З огляду на вказані пункти, позивачем поставлено вимогу про стягнення з відповідача 2752,37 грн. 12 відсотків річних та 8168,79 грн. пені.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з умовами договору (п. 3.4 договору), строк відтермінування оплати товару повинен бути зазначений у товарній (видатковій) накладній і в такому разі товар повинен бути оплачений не пізніше останнього дня відтермінування включно на підставі рахунку на оплату, який надається покупцеві разом з накладною.

Оскільки видаткові накладні не містять стоку відтермінування оплати, суд доходить висновку про застосування до спірних правовідносин загальних положень зобов`язального права, зокрема, ст. 692 Цивільного кодексу України. Таким чином. обов`язок оплатити товар у відповідача виник після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як установлено судом, відповідач за період з 01.04.2019 до 26.04.2019 отримав товар і послуги на суму 82490,22 грн. З врахуванням часткового повернення товару та поведеної оплати, сума боргу у розмірі 60360,65грн. є обґрунтованою, а позовні вимоги про її стягнення з відповідача в примусовому порядку - такими, що підлягають до задоволення.

Щодо 12 % річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, п. 5.3 Договору передбачено право сторін у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченого цим договором, вимагати сплати 12 відсотків річних від простроченої суми.

Сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов, тому встановлений ними розмір річних є правомірним. Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум 12% річних, суд встановив, що за поставку на підставі накладної від 25.04.2019 позивачем було зменшено суму нарахування на 10956,09 грн., тоді як зменшення на суму повернутого товару повинно бути зараховано при розрахунку за накладною від 20.05.2019. Зважаючи на принцип диспозитивності, суд задовольняє вимогу про стягнення нарахованих позивачем річних по накладній від 25.04.2019 на зменшену суму, в решті здійснивши перерахунок річних (за допомогою системи Ліга ), дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума підлягає до задоволення в частині стягнення 2384,88 грн., в задоволенні решти належить відмовити.

Щодо пені.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 5.2 Договору сторони обумовили, що за порушення грошового зобов`язання за цим договором більше 3-х календарних днів, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ до суми простроченого платежу, за весь період такого прострочення.

Суд перевірив порядок нарахування пені за накладними; зважаючи на аналогічну помилку позивача при врахуванні повернення товару не за тією накладною, а також враховуючи математичне обрахування пені (за допомогою системи Ліга ), дійшов висновку про задоволення вимоги про її стягнення в частині 7065,70грн, відмовивши з решті вимог.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1881,37 грн. витрат на оплату судового збору.

При зверненні з позовом позивачем подано орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач планував понести у зв`язку з представництвом у суді. З огляду на відсутність будь-яких доказів такого, суд не розподіляє судові витрати в цій частині.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал Транс Плюс"(88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Івана Франка, буд. 1Е, кв. 11, код ЄДРПОУ 40916646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автодистриб`юшн Карго Партс" (02222, м. Київ, вул. Закревського, буд. 16, ЄДРПОУ 37141112) 69811,23 грн . (шістдесят дев`ять тисяч вісімсот одинадцять гривень 23 коп.), в т. ч. 60360,65 грн. боргу за поставлений на виконання Договору № 13314-22/2018 від 17.05.2018 товар, 7065,70 грн. пені за прострочення виконання зобов`язань і 2384,88 грн. 12% річних, а також 1881,37 грн . (Одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 37 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

3. В решті в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук