Рішення

від 07.10.2019 по справі 904/3360/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2019р.м. ДніпроСправа № 904/3360/19

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер", м. Конотоп Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення попередньої оплати у розмірі 15900грн.80коп., пені у розмірі 29018грн.96коп., процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4400грн.82коп.

Представники:

від позивача: Цюпка О.В., довіреність від 18.07.2019р., адвокат;

від відповідача: Задніпряний А.О., ордер серія АЕ №1002078 від 14.08.2019р.; адвокат;

присутня особа: Грищенко М.Д.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" з позовом про стягнення попередньої оплати у розмірі 15900грн.80коп., пені у розмірі 29018грн.96коп., процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4400грн.82коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.09.2019р.

Також вказаною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про участь у справі в режимі відеоконференцій.

22.08.2019р. відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з виконанням ним зобов`язання по поставці товару позивачу та зазначає, що у позивача відсутнє право застосовувати положення ст. 1048 Цивільного кодексу України до спірних відносин.

Також, за твердженням відповідача, строк позовної давності щодо вимог про стягнення пені сплив 20.11.2018р. Отже, позивач безпідставно просить стягнути пеню у розмірі 29018грн.96коп.

Стосовно послуг, які були надані позивачеві за договором про надання правової (правничої) допомоги, відповідач стверджує, що вони не є професійною правничою допомогою у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а тому зазначені витрати не можуть бути стягнуті з відповідача.

Крім того, у відзиві на позов відповідач просить в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України поставити позивачеві питання згідно з наданим ним переліком.

03.09.2019р. відповідач подав до суду документи на підтвердження витрат у сумі 6500грн. на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2019р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.10.2019р.

Позивач, не погодившись із запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позов, 05.09.2019р. надав відповідь на відзив.

17.09.2019р. до суду надійшли письмові пояснення, які містять в собі відповіді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" на запитання, поставлені відповідачем у відзиві на позов. Вказані пояснення не містять згоди керівника позивача на його допит як свідка та підпис останнього не посвідчено нотаріально, що не відповідає вимогам статей 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача надав усні пояснення щодо відкликання питань, поставлених позивачу в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив таке.

19.05.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" (далі - постачальник) було укладено договір поставки №38486819 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язався передати у власність товар, а покупець прийняти і оплатити товар у встановлений цим договором термін.

Згідно з п. 1.3 договору номенклатура, асортимент, загальна кількість продукції, ціна за одиницю, загальна вартість визначаються у специфікації та рахунках-фактурах.

Дата поставки і дата переходу права власності на товар, це дата фактично переданого товару, який засвідчується підписами представників сторін на видатковій накладній (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору поставка товару, за погодженням сторін здійснюється на склад перевізника "Делівері", за рахунок покупця.

Пунктом 3.1 договору визначено вид оплати - покупець здійснює 100% оплату на підставі договірно ціни шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у національній валюті України за кожну партію товару, згідно виписаного рахунку, протягом 14 календарних днів.

У відповідності до пункту 4.1 договору постачальник зобов`язаний оформити необхідні документи, що підтверджують права власності покупця на весь товар (рахунок-фактура; видаткова накладна; податкова накладна).

Підпунктом 4.2.5 пункту 4.2 договору передбачено, що купець має право відмовитися від виконання даного договору, якщо постачальник відмовляється передати покупцеві проданий товар.

У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5% від вартості поставленого товару за кожен день прострочки, за затримку поставки товару більш ніж на 10 календарних днів від строку, вказаного в п. 3.1 або додатках до договору, постачальник зобов`язується протягом 3 банківських днів з моменту письмового повідомлення покупця, повернути покупцеві грошові кошти, раніше перераховані ним (п. 5.3 договору).

Згідно з пунктом 9.1 договору цей догові набирає чинності з 19.05.2017 року і діє до 31.12.2017 року. У випадку невиконання умов договору, договір діє до повного виконання зобов`язань.

Будь-які зміни та доповнення до цього договору дійсні за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Факсові копії додатків та актів прийому-передачі розцінюються нарівні з оригіналом (п. 10.2 договору).

В якості додатку до договору сторонами було підписано специфікацію від 19.05.2017р. на загальну суму 15900грн.80коп.

У вказаній специфікації сторони узгодили поставку наступної партії товару:

- рама з драбиною "Атлант" 42*1,5 мм полім у кількості 4 шт за ціною 399грн.58коп. за одиницю (без ПДВ);

- рама без драбини "Атлант" 42*1,5 мм полім у кількості 16 шт за ціною 348грн.22коп. за одиницю (без ПДВ);

- рама завершаюча "Атлант" 42*1,5 мм полім у кількості 5 шт за ціною 158грн.80коп. за одиницю (без ПДВ);

- діагональ "Атлант" L-3.0м полім у кількості 8 шт за ціною 144грн.89коп. за одиницю (без ПДВ);

- горизонталь "Атлант" L-3.0м полім у кількості 32 шт за ціною 66грн.49коп. за одиницю (без ПДВ);

- рігель "Атлант" у кількості 8 шт за ціною 223грн.17коп. за одиницю (без ПДВ);

- п`ята опора "Атлант" у кількості 10 шт за ціною 21грн.46коп. за одиницю (без ПДВ).

У пункті 1 специфікації від 19.05.2017р. до договору сторони також визначили умови поставки товару - самовивіз зі складу продавця.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу на умовах попередньої оплати за товар 15900грн.80коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №1213 від 19.05.2017р. на відповідну суму (а.с. 12). Однак, як стверджує позивач, поставка товару не відбулась.

У зв`язку з тривалою не поставкою узгодженого сторонами товару позивач 21.05.2019р. звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про відмову від договору та просив повернути йому кошти в сумі 15900грн.80коп., сплачені платіжним дорученням №1213 від 19.05.2017р., у семиденний строк, як це визначено статтею 530 Цивільного кодексу України.

Факт отримання відповідачем 24.05.2019р. вказаного повідомлення-вимоги підтверджується наявною у матеріалах справи інформацію з офіційного сайту національного оператора поштового зв`язку www.ukrposhta.ua (а.с. 18).

Відповідач своїх зобов`язань по поверненню позивачу суми попередньої оплати за непоставлений товар у строки, визначені у повідомленні-вимозі, не виконав.

Наявні обставини і стали причиною звернення позивача до суду з цим позовом, в якому останній, окрім основного боргу, заявляє до стягнення пеню, нараховану ним на підставі пункту 5.3 договору, та річні у розмірі облікової ставки Національного банку України із посиланням на норми статей 693, 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на належне виконання ним договору, а також на неправомірне застосування позивачем за аналогією закону положень статті 1048 Цивільного кодексу України до правовідносин за договором поставки. Крім того, відповідач заявив про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається наступне.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

За своєю правовою природою укладений між сторонами по справі договір є договором поставки, до якого слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення передбачені і частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 629 цього Кодексу встановлено обов`язковість договору для виконання його сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач відповідно до умов договору здійснив попередню оплату в сумі 15900грн.80коп. за товар, визначений у специфікації від 19.05.2017р. до договору. Факт здійснення позивачем попередньої оплати на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" відповідачем не оспорений та не спростований.

Отже, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання з поставки товару позивачу у відповідності до умов договору. В той же час зі змісту договору та специфікації від 19.05.2017р. до нього вбачається, що сторонами не було узгоджено строків поставки товару.

Частина перша статті 631 Цивільного кодексу України визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Таким чином, відповідач у будь-якому разі повинен був виконати своє зобов`язання з поставки товару позивачу до 31.12.2017р., тобто до узгодженої сторонами дати закінчення строку дії договору.

Відповідач у підтвердження факту виконання ним зобов`язання з поставки товару надав суду копії товарно-транспортної накладної перевізника ТОВ "ТК "САТ" №996109014 від 19.05.2017р. та податкової накладної №125 від 19.05.2017р. на суму15900грн.80коп. (а.с. 41, 42).

Відповідно до наданої товарно-транспортної накладної перевізника ТОВ "ТК "САТ" №996109014 від 19.05.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" були направлені запчастини заявленою вагою 400 кг. Відомості щодо номенклатури товару, його вручення одержувачу, товаросупровідних документів до вантажу та оплати замовленого перевезення у вказаній товарно-транспортній накладній відсутні.

Пунктом 2.2 договору сторони за погодженням передбачили, що поставка товару здійснюється на склад перевізника "Делівері", за рахунок покупця. Згідно з пунктом 1 специфікації від 19.05.2017р. поставка спірної партії товару підлягала самовивозу зі складу продавця.

Тож, виходячи з умов договору та специфікації від 19.05.2017р., належними доказами виконання постачальником обов`язку з передачі товару покупцеві є товарно-транспортна накладна перевізника "Делівері" та/ або підписана сторонами видаткова накладна.

Матеріали справи не містять доказів внесення сторонами у передбаченому законом порядку змін до договору в частині умов поставки (визначення іншого перевізника тощо).

Тому надана відповідачем товарно-транспортна накладна перевізника ТОВ "ТК "САТ" №996109014 від 19.05.2017р. без доказів вручення товару позивачеві не може вважатися належним доказом виконання відповідачем обв`язку по поставці товару за договором.

А надана відповідачем податкова накладна №125 від 19.05.2017р. на суму 15900грн.80коп. не є прямим доказом поставки товару позивачу, оскільки вона в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не є первинним документом, що містить відомості про господарську операцію.

Враховуючи наведене, факт поставки відповідачем товару позивачу на суму 15900грн.80коп. не підтверджується матеріалами справи.

За приписами частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений договором строк своїх зобов`язань перед позивачем з поставки товару не виконав, після отримання повідомлення позивача про відмову від договору суми попередньої оплати на вимогу останнього - не повернув, чим порушив умови укладеного між сторонами договору та вимоги чинного законодавства. Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача одержаної ним попередньої оплати в сумі 15900грн.80коп. є законними та обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Позивач, окрім вимоги про стягнення суми попередньої оплати, заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 29018грн.96коп. за період прострочення виконання зобов`язання з поставки з 02.08.2018р. по 01.08.2019р. та річні у розмірі облікової ставки Національного банку України в сумі 4400грн.82коп. за період з 01.01.2018р. по 01.08.2019р. При цьому, в якості правової підстави для нарахування процентів позивач вказує ч. 3 ст. 693 та ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги в частині стягнення пені та річних від суми попередньої плати, повернення якої відповідачем прострочено, задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 цього Кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідач повинен був виконати своє зобов`язання по поставці товару позивачу до 31.12.2017р. (включно).

Як вбачається з розрахунку пені, наданого позивачем, нарахування пені здійснено з 02.08.2018р.

Приписом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня. Перебіг зазначеного періоду починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Таким чином, з урахуванням наведених положень закону, період часу, за який підлягала нарахуванню пеня за порушення зобов`язань з поставки товару становить з 01.01.2018р. по 30.06.2018р.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня заявлена позивачем поза межами вказаного періоду.

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 29018грн.96коп. за період з 02.08.2018р. по 01.08.2019р. задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим заява відповідача про застосування позовної давності до цих вимог судом не розглядається.

Стосовно інших вимог позивача слід зауважити, що згідно з частиною третьою статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною першою статті 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

При цьому, за змістом частини другої цієї статті розмір процентів за користування чужими грошовими коштами повинен встановлюватися договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки, як умовами укладеного між сторонами договору, так і нормами статті 693 Цивільного кодексу України, розмір процентів на суму своєчасно неповерненої попередньої плати не встановлений, позивач застосував по аналогії положення статті 1048 Цивільного кодексу України щодо розміру процентів за договором позики.

Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Отже, аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих правовідносин.

Однак правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами за договором поставки в результаті безпідставного збереження грошових коштів, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом, а тому відсутні підстави для застосування аналогії закону, передбаченої статтею 8 Цивільного кодексу України.

Аналогічної правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 11.09.2018р. у справі №902/753/17.

З огляду на наведене доводи відповідача щодо неправомірності застосування позивачем за аналогією закону положень статті 1048 Цивільного кодексу України до правовідносин за договором заслуговують на увагу, у зв`язку з чим у позовних вимогах про стягнення річних у розмірі облікової ставки Національного банку України в сумі 4400грн.82коп. слід відмовити.

Згідно зі статтею 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Приписами частин 1, 3 статті 74 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 619грн.33коп.

Стосовно розподілу витрат сторін на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4000грн., проти яких відповідач заперечує.

Відповідач, у свою чергу, у відзиві на позов заявив до стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких за його попереднім (орієнтовним) розрахунком становить 8750грн. В подальшому клопотанням про долучення доказів відповідач надав суду докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6500грн.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесенння позивачем таких витрат до матеріалів справи надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2019р., підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" (далі - клієнт) та адвокатом Цюпкою Олександром Віталійовичем (далі - адвокат); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії СМ №000493 від 25.09.2017р. на ім`я Цюпка О.В. ; банківську квитанцію №27558754-1 від 23.07.2019р. про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" коштів в сумі 4000грн. за правничу допомогу згідно з договором від 17.05.2019р. та рахунком №21 від 18.07.2019р.; опис робіт від 01.08.2019р., виконаних адвокатом Цюпкою О.В. за договором про надання правової допомоги від 17.05.2019р. (а.с. 23-27).

Згідно з матеріалами справи адвокат Цюпка О.В. складав та підписував наступні документи, пов`язані з розглядом справи №904/3360/19: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" від 01.08.2019р. та розрахунок процентів до неї, відповідь на відзив від 02.09.2019р.; засвідчував своїм підписом додатки до вказаної позовної заяви.

Відповідно до умов пункту 1.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2019р. адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, пов`язану із представництвом (захистом) інтересів клієнта у зв`язку з порушенням умов договору поставки №38486819 від 19.05.2017р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" щодо поставки товару.

Згідно з умовами пункту 2.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2019р. послуги надаються клієнту шляхом: усного та письмового консультування з правових питань; складання необхідних документів; представництва інтересів клієнта у суді та перед третіми особами.

За змістом підпункту 4.1.2 пункту 4.1 договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2019р. за підготовку позовної заяви та представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) у розмірі 4000грн.

Пунктом 5.3 договору про надання правової (правничої) допомоги від 17.05.2019р. передбачено, що виконання робіт за цим договором фіксується звітом адвоката.

Відповідач на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу надав до суду: договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №31/01-12 від 14.08.2019р., підписаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Борисенко і партнери" (далі - адвокатське об`єднання), з додатком до нього "Погодинні ставки об`єднання"; свідоцтво про право Задніпряного А.О. на заняття адвокатською діяльністю серії КР №000226 від 10.09.2018р., ордер серії АЕ №1002078 від 14.08.2019р. на надання правничої (правової) допомоги адвокатом Задніпряним А.О. Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" у Господарському суді Дніпропетровської області, Центральному апеляційному господарському суді; платіжне доручення №4673 від 02.09.2019р. про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" коштів Адвокатському об`єднанню "Борисенко і партнери" в сумі 6500грн. за послуги згідно з рахунком №08/02 від 28.08.2019р.; акт №09/01 надання послуг (професійної правничої допомоги) від 02.09.2019р. на суму 6500грн. за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.08.2019р. (а.с. 45-52, 54-55).

Відповідно до умов пункту 1.1 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.08.2019р. адвокатське об`єднання в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується надавати клієнту за його усним чи письмовим зверненням правову (правничу) допомогу (далі - "правова допомога" або "послуги") протягом усього строку дії цього договору. Види та зміст наданої за цим договором правової допомоги, розмір гонорару зазначаються в акті надання правової допомоги, який оформлюється в порядку, визначеному договором. Інші умови можуть визначатися додатковими угодами до цього договору.

Згідно з умовами пункту 4.1 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.08.2019р. вартість послуг (гонорар) за цим договором визначається згідно з погодинними ставками, вказаними у додатку до цього договору.

Розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі (п. 4.6 договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.08.2019р.).

Відповідно до акту №09/01 надання послуг (професійної правничої допомоги) від 02.09.2019р. відповідачу Адвокатським об`єднанням "Борисенко і партнери" надані наступні послуги за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.08.2019р.:

- аналіз матеріалів господарської справи №904/3360/19, зокрема, аналіз позову, договорів, первинних документів (кількість годин - 1) вартістю 1300грн.;

- підготування та направлення відзиву на позов про стягнення попередньої оплати по справі №904/3360/19, подання відзиву до суду (кількість годин - 4) вартістю 4200грн.

Таким чином, гонорар Адвокатського об`єднання "Борисенко і партнери", як виконавця за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги від 14.08.2019р., за період з 14.08.2019р. по 31.08.2019р. склав 6500грн.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з цим клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу ані позивачем, ані відповідачем до суду не подавалось.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4).

З урахуванням наведеного, відповідно до приписів ст. 126, ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на відповідача у розмірі 1289грн.61коп., понесених позивачем цих витрат, та на позивача - у розмірі 4404грн.39коп., понесених відповідачем цих витрат.

Заперечення відповідача стосовно невідповідності послуг, які були надані позивачеві за договором про надання правової (правничої) допомоги, вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до професійної правничої допомоги не приймаються судом до уваги, оскільки не ґрунтуються на положеннях вказаного Закону та не відповідають дійсним обставинам справи.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статями 3, 4, 13, 20, 42, 46, 74, 76-80, 90, 91, 126, 129, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" про стягнення попередньої оплати у розмірі 15900грн.80коп., пені у розмірі 29018грн.96коп., процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4400грн.82коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" (ідентифікаційний код 35976174; адреса місцезнаходження: 51911, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Республіканська, 41, оф. 13) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" (ідентифікаційний код 38486819; місцезнаходження: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Шевченка, 19А) попередню оплату в розмірі 15900грн.80коп., витрати зі сплати судового збору в розмірі 619грн.33коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1289грн.61коп.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 29018грн.96коп. та процентів за користування грошовими коштами у розмірі 4400грн.82коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Буд-Партнер" (ідентифікаційний код 38486819; місцезнаходження: 41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Шевченка, 19А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод металоконструкцій "Атлант" (ідентифікаційний код 35976174; адреса місцезнаходження: 51911, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Республіканська, 41, оф. 13) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4404грн.39коп.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні 07.10.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.10.2019р.

Суддя Р.Г. Новікова