Рішення

від 15.10.2019 по справі 910/10898/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2019Справа № 910/10898/19 За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНИТГРУПП ;

2) ОСОБА_1

про стягнення 141618,81 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості та санкцій за договором банківського обслуговування у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором банківського обслуговування від 02.09.2015, а Відповідачем-2 своїх обов`язків поручителя за договором поруки від 09.08.2016.

Відповідач-1 ухвалу про відкриття провадження у справі отримав, що підтверджено залученим до справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, проте у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Також відзив на позов не надійшов від Відповідача-1 станом на час розгляду даного спору та винесення рішення у справі.

Відповідач-2 є фізичною особою (не підприємцем), тому суд відповідно до ст. 176 ГПК України до відкриття провадження у справі звертався з запитом про зареєстроване у встановленому законом порядку його місце проживання (перебування). Але, оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - Відповідача-2, то суд ухвалив відкривати провадження у справі за наявними відомостями, а подальший виклик такої особи здійснювати через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (п. 10 ст. 176 ГПК України).

За відсутності відзивів від Відповідачів суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач-1, як Клієнт, звернувся до Позивача, як до Банку з заявою про відкриття поточного рахунку, до якої додав картку зі зразками підписів, печатки (копія у матеріалах справи, далі - Заява).

Згідно Заяви Відповідач-1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору Відповідачу-1 було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок (номер вказано в заяві) в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг .

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом досліджені, та за відсутності спростування з боку Відповідача-1, визнані обґрунтованими доводи позову про виникнення між сторонами договірних відносин за вказаною вище заявою та з урахуванням приєднання Відповідача-1 та встановлення йому кредитного ліміту на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта, тобто, встановлено обставину укладення Кредитного договору, його умови (зокрема, істотні), строк дії Кредитного договору та строки виконання зобов`язань за ним.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України Про електронний цифровий підпис електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Умови та порядок обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках клієнтів встановлені п. 3.2.1 вищеописаних Умов та правил надання банківських послуг Позивача. Даним пунктом сторони погодили порядок повідомлення Банком Клієнта про розмір кредитного ліміту, зміну розміру кредитного ліміту, встановили зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплаті процентів та винагороди, а також погодили порядок та умови зміни розміру процентної ставки в залежності від строку користування кредитом та інших умов.

Свої зобов`язання за Кредитним договором Позивач виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредит, що підтверджується виписками по рахунку, копії яких містяться в матеріалах справи, та які не спростовані Відповідачем-1, як отримувачем кредитних коштів.

При цьому, подання Відповідачем-1 заявок по системі клієнт-банк у відповідності до п. 3.2.1.1.16 Умов, з посвідченням їх електронним цифровим підписом та/або підтвердженням через пароль, наданням Позивачем кредитних коштів у запитуваних Відповідачем-1 розмірах, і натомість отримання без заперечень цих коштів Відповідачем-1 свідчить, що сторони фактично виконували Кредитний договір, а отже досягли згоди з усіх істотних його умов.

Заяви про незгоду з Умовами і Правилами Банку, та/або про розірвання Договору чи Кредитного договору від Відповідача-1 до Позивача не надходили. Матеріали справи не містять доказів протилежного.

Проте Відповідач-1, усупереч ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1054 ЦК України та ст. 193 ГК України належним чином не виконав умови Кредитного договору, заборгованості у розмірі: 102956,72 грн. - за кредитом, та 24984,17 грн. - по процентам за користування кредитом не погасив; розрахунок вказаних сум заборгованостей, наявний у справі, судом перевірено та визнано обґрунтованим.

Крім того, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України, Відповідач-1 є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені на підставі ст.ст. 546, 549 ЦК України, Кредитного договору та п. 3.2.1.5.1 Умов, і також враховуючи розширений строк нарахування пені встановлений п. 3.2.1.5.4 Умов.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок пені в сумі 13677,92 грн. станом на 24.07.2019, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору.

Також, судом встановлено, що 09.08.2016 між Позивачем, як Банком, та Відповідачем-2, як поручителем, було укладено Договір поруки, предметом якого є надання поруки зазначеною особою перед кредитором за виконання Відповідачем-1 зобов`язань Кредитним договором, а саме, розділу Кредитний ліміт Умов, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: 1) за період користування кредитом згідно п 3.2.1.4.1.2. - 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів не забезпечених порукою; за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. - 60% річних для договорів забезпечених порукою, 68% річних для договорів не забезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. - в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4 4 - 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць; г) кредиту в розмірі 10000 грн.; якщо зобов`язання Боржника по Кредитному договору, що забезпечені ним Договором поруки, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань в розмірі таких збільшень, і додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.

Відповідно до пункту 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Кредитним договором у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов`язань за Кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (пункт 1.5 договору поруки).

Докази наявності підстав для звільнення Відповідача-2, як поручителя, від відповідальності за порушення умов вказаного договору поруки, матеріали справи також не містять.

Таким чином, Позивач, користуючись наданим йому за Договором поруки та статтями 543, 554 ЦК України правом, правомірно звернувся до суду з вимогою про солідарне стягнення з Відповідачів заборгованості за Кредитним договором по кредиту, по відсоткам, та нарахованої суми пені.

Враховуючи, що описані вище суми заборгованостей та пені, підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і Відповідачі на момент прийняття рішення не надали документів на підтвердження їх погашення перед Позивачем або на спростування нарахованих Позивачем сум, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про солідарне стягнення з Відповідачів цих сум заборгованості за Кредитним договором та пені, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідачів також солідарно.

Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 165 (ч. 9), 178 (ч. 2), 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ГРАНИТГРУПП (вул. Ольжича, буд. 27/22, офіс 3/1, м. Київ, 04060; ідентифікаційний код 39769057) та ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1. ; АДРЕСА_1 ; паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 20.07.2006) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 102956 (сто дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 72 коп. заборгованості за кредитом, 24984 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 17 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 13677 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 92 коп. пені, а також 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн. 28 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені розділом IV ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.