Рішення

від 25.09.2019 по справі 925/821/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2019 року м. Черкаси справа № 925/821/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей" до приватного підприємства "Тур-Агро" про стягнення 540080 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Арістей" звернулася в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства "Тур-Агро" (далі - відповідач) про стягнення на підставі укладених сторонами договору купівлі-продажу № 02-03/19 від 18.03.2019 року попередньої оплати у розмірі 512000 грн., договору оренди сільськогосподарської техніки № 02-03/19 від 18.03.2019 року попередньої оплати у розмірі 28080 грн., що разом становить 540080 грн., та відшкодування судових витрат

Позов мотивовано невиконанням відповідачем свого зобов`язання за договором купівлі-продажу № 02-03/19 від 18.03.2019 року щодо поставки товару та невиконанням відповідачем свого зобов`язання за договором оренди сільськогосподарської техніки № 02-03/19 від 18.03.2019 року щодо передачі в строкове платне користування сільськогосподарської техніки.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року позовна заява прийнята до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/821/19, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.09.2019 року розгляд справи відкладено на 25.09.2019 року.

В засідання суду 25.09.2019 року сторони явку своїх представників не забезпечили. Позивач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив.

Ухвали суду направлені відповідачу повернені до суду з відміткою пошти причини повернення (досилання) за закінченням встановленого строку зберігання . Відповідач участь свого представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ (приписи ст. 93 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними для спрощеного провадження.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення у справі без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

18.03.2019 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей", як покупцем, та відповідачем - приватним підприємством "Тур-Агро", як продавцем, укладено договір купівлі-продажу № 02-03/19 (далі - Договір-1, а.с. 12-14), за умовами якого продавець поставляє, а покупець приймає мінеральні добрива (надалі Товар). Кількість, ціна, строки та умови поставки кожної партії Товару визначаються в додатках до даного Договору, які є невід`ємною його частиною (п.1.1 Договору-1).

Відповідно до п. 1.2 Договору-1 повна вартість Договору визначається на підставі цін, погоджених сторонами, в додатках до цього Договору. Строки поставки обумовлюються окремо на кожну партію Товару в додатках до даного Договору.

Згідно п. 2.1 Договору-1 продавець бере на себе зобов`язання після підписання Договору передати покупцю Товар у строк не пізніше вказаного в Додатках.

Пунктом 4.1 Договору-1 покупець здійснює оплату вартості Товару шляхом прямого банківського переказу грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця, на підставі виставлених рахунків продавця, в строки та на умовах згідно додатків до Договору.

Сторони погодили усі істотні умови Договору-1, Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

18.03.2019 року сторонами підписано специфікацю № 1 (додаток № 1 до Договору-1) щодо поставки 40 т аміаку безводного на зальну суму 512000 грн. (а.с. 15).

Відповідно до п. 1 специфікації № 1 від 18.03.2019 року покупець зобов`язаний здійснити передоплату в розмірі 100% від загальної вартості Товару на протязі одного банківського дня з моменту укладання даної специфікації .

Сторонами погоджено, що постачання Товару буде здійснюватись партіями автомобільним транспортом (п. 2 специфікації).

Термін поставки Товару узгоджується сторонами додатково (п. 3 специфікації).

Із платіжного доручення № 82 від 21.03.2019 року вбачається, що на виконання зазначеного Договору-1 позивач перерахував на рахунок відповідача 512000 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач не поставив Товар оплачений відповідачем, позивач 08.05.2019 року звернувся до відповідача з листом-вимогою від 07.05.2019 року про поставку Товару передбаченого Договором-1 та на підставі специфікації № 1 від 18.03.2019 року протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання даного листа. Лист-вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Крім того, 14.03.2019 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Арістей", як орендарем, та відповідачем - приватним підприємством "Тур-Агро", як орендодавцем, укладено договір оренди сільськогосподарської техніки № 2-03/19 (далі - Договір-2, а.с. 21-24), за умовами якого орендодавець зобов`язується передати в строкове платне користування сільськогосподарську техніку, а орендар зобов`язується прийняти сільськогосподарську техніку та використовувати її відповідно до цільового призначення та мети оренди, визначеної даним договором (п.1.1 Договору-2).

Відповідно до п. 1.2 Договору-2 під сільськогосподарською технікою в даному договорі розуміються: культиватор марка, модель, трактор, марка, модель, кількість яких вказуються в Акті прийому-передачі сільськогосподарської техніки (далі по тексту ТЗ).

Згідно п. 1.4 Договору-2 ТЗ передаються в оренду в період з 01.04.2019 року по 01.05.2019 року. Інший період оренди може бути погоджений сторонами шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Пунктом 2.1.1 Договору-2 орендодавець зобов`язався 01.04.2019 року передати в користування орендарю визначені цим договором ТЗ в належному стані, що забезпечує їх нормальну експлуатацію за цільовим призначенням.

Сторони погодили п. 3.2 Договору-2 попередню площу оброблення - 270 га, загальна кількість фактично обробленої площі визначатиметься в акті.

Попередня оплата за оренду с/г техніки становить 20% від попередньо обумовленої площі в га в п. 3.2 і перераховується на протязі 3 банківських днів з моменту підписання договору на розрахунковий рахунок орендодавця (п.3.5 Договору-2).

Відповідно до п. 3.6 Договору-2 ціна за 1 гектар площі культивованого ґрунту орендованими ТЗ на банківську дату, яка передує даті підписання договору, складає 520 грн. разом з ПДВ.

Сторони погодили усі істотні умови Договору-2, Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

21.03.2019 року позивач на виконання умов Договору -2 перерахував на рахунок відповідача 28080 грн. згідно платіжного доручення № 81 від 21.03.2019 року.

Сільськогосподарська техніка визначена в п. 1.2 Договору-2 відповідачем не була передана в користування позивача 01.04.2019 року відповідно до вимог п.2.1 Договору-2.

У зв`язку із тим, що відповідач не виконав умови Договору -2, позивач 08.05.2019 року звернувся до відповідача з листом-вимогою від 07.05.2019 року про передачу в строкове платне користування сільськогосподарської техніки передбаченої Договором-2 протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання даного листа. Лист-вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та виконання.

За розрахунком позивача, станом на дату подання позовної заяви, відповідач поставку оплаченого товару за договором купівлі-продажу від 18.03.2019 року № 02-03/19 не здійснив, сільськогосподарську техніку у строкове платне користування позивачу за договором оренди сільськогосподарської техніки від 14.03.2019 року № 2-03/19 не передав, кошти попередньої оплати в сумі 540080 грн. (512000+28080) не повернув, вимога про їх стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.

За правовою природою ці правовідносини віднесені до договірних зобов`язань поставки та найму (оренди). Загальні положення про правочини визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, про найм (оренду) - параграфом 1 глави 58 ЦК України, а також розділом VІ параграф 5 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Згідно з нормами ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п.п. 2, 6, 7 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, зміна або припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об`єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Стаття 693 ЦК України передбачає право покупця вимагати передачі оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на викладені обставини справи, умови Договору-1 і наведені норми законодавства суд вбачає, що позивач виконав умови Договору-1 - здійснив попередню оплату на підставі п. 1 специфікації № 1 від 18.03.2019 року до Договору -1 у розмірі 512000 грн., а відповідач не поставив Товар позивачу та не звернувся до позивача з пропозицією погодження дати поставки Товару, на лист-вимогу позивача від 07.05.2019 року про поставку товару у 7 (семи) денний строк поставку Товару теж не здійснив.

Позивач також виконав умови Договору-2 - здійснив попередню оплату в розмірі 20% від 270 га на підставі п. 3.5 Договору -2 у розмірі 28080 грн., а відповідач не надав у користування сільськогосподарську техніку позивачу та не звернувся до позивача з пропозицією погодження дати передачі в оренду сільськогосподарської техніки, на лист-вимогу позивача від 07.05.2019 року про передачу у строкове платне користування сільськогосподарської техніки у 7 (семи) денний строк не вчинив жодних дій.

Відтак, позивач виконав свій обов`язок за договором купівлі-продажу від 18.03.2019 року № 02-03/19 здійснив 100% передоплату товару та за договором оренди сільськогосподарської техніки від 14.03.2019 року № 2-03/19 здійснив 20 % передоплату за строкове платне користування сільськогосподарською технікою в повному обсязі, факт перерахування відповідачу коштів у розмірі 540080 грн. та не отримання товару і сільськогосподарської техніки в користування підтверджено матеріалами справи, а тому ця сума підлягає до стягнення в судовому порядку.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і, з зазначених у ньому підстав, задовольняє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 8101 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Тур-Агро", код ЄДРПОУ35846724, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Благовісна, 142/144 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арістей", код ЄДРПОУ 32843926, місцезнаходження:42304, Сумська обл., Сумський район, селище міського типу Степанівка, вул. Спасьонова, 30 А - 540080 грн. боргу, 8101 грн. 20 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.10.2019 року.

Суддя В.М. Грачов