Рішення

від 02.10.2019 по справі 925/896/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/896/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючої судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., представники сторін у судове засідання не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП

до Приватного підприємства АГРОТРЕЙД ГРУПП

про стягнення 801438 грн 35 коп,

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП звернулося з позовом до суду, у якому просить стягнути з відповідача 801438 грн 35 коп, з яких: 403287 грн 67 коп пені, 55000 грн 00 коп інфляційних втрат, та 343150 грн 68 коп 30% річних, обґрунтувавши позовні вимоги невиконанням відповідачем умов договору позики від 28.11.2018. У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого останнім за подання позову судового збору у розмірі 12021 грн 00 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів, (висновки експертів і заяви свідків), що підтверджують заперечення проти позову протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

23.08.2019 через канцелярію від відповідача надійшов відзив на позов, у якому відповідач повідомив, що відповідач є сільськогосподарським підприємством, яке характеризується сезонністю робіт, а тому має місце фінансова нестабільність. Рентабельність виробництва Приватного підприємства Агротрейд Групп залежить від багатьох факторів, а прибуток підприємство отримує виключно після закінчення одного циклу виробництва та продажу вирощеної сільськогосподарської продукції. За результатами роботи за 2018 рік підприємство мало прибуток у сумі 436000,00 грн, рентабельність виробництва лише 15 відсотків. Крім того, товариство має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль у частині повернення короткострокового кредиту, а також несе поточні витрати на сплату заробітної плати з податками, сплату єдиного сільськогосподарського податку, орендної плати на землю, ремонт техніки. На скрутне фінансове становище відповідача впливає і ряд виконавчих проваджень, відкритих по факту примусового стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договорами, укладених з контрагентами по закупівлі насіння, засобів захисту рослин, добрив та іншої необхідної для здійснення сільськогосподарської діяльності продукції (виконавчі провадження № 57327320, № 57633911, № 58945986). В рамках зазначених виконавчих проваджень приватними виконавцями було накладено арешт на кошти та на рахунки товариства, що унеможливлювало як роботу підприємства для забезпечення його рентабельності, так і своєчасне повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Епік-Груп суми позики. Відповідач використовує всі можливості для стабілізації свого фінансового становища для належного виконання своїх договірних зобов`язань та не має на меті ухилятися від повернення суми позики позивачу, проте негайно та в повному обсязі виконати свої зобов`язання по договору позики від 28.11.2018 у розмірі 2500000,00 грн та і сплати штрафних санкцій підприємство можливості не має у зв`язку з існуванням наведених обставин. У відзиві на позов відповідач просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Заявою від 02.10.2019 позивач також просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП звернулося до Господарського суду Черкаської області про стягнення з Приватного підприємства АГРОТРЕЙД ГРУПП заборгованості у розмірі 2500000 грн 00 коп на підставі договору позики від 28.11.2018.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.06.2019, яке набрало законної сили 02.07.2019 у справі №925/434/19, повністю задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП та стягнуто з Приватного підприємства АГРОТРЕЙД ГРУПП 2500000 грн 00 коп боргу та 37500 грн 00 коп витрат на сплату судового збору.

Вказаним рішенням суду були встановлені такі факти:

28 листопада 2018 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики б/н, який підписаний представниками сторін. За умовами цього договору Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 2500000,00 грн, а Позичальник зобов`язується повернути позику у визначений Договором строк, а також сплатити проценти за весь термін надання позики у строк та розмірах, що обумовлені умовами Договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору позики, сума грошових коштів, попередньо отримана у позику Позичальнику, має бути повернута в повному обсязі до 31.01.2019 включно.

Відповідно до пункту 4.6. договору позики, позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, зазначеної у пункті 1.2. договору, з урахуванням процентів, нарахованих за користування грошовими коштами, на банківський рахунок Позикодавця.

На виконання умов договору позики, позивачем було передано у власність відповідача позику розмірі 2500000 грн 00 коп шляхом безготівкового переказу на рахунок відповідача, що підтверджується платіжними дорученнями: платіжне доручення №1 від 28.11.2018 про перерахунок 289900,00 грн; платіжне доручення №2 від 29.11.2018 про перерахунок 289994,00 грн; платіжне доручення №3 від 30.11.2018 про перерахунок 290000,00 грн; платіжне доручення №4 від 03.12.2018 про перерахунок 289500,00 грн; платіжне доручення №5 від 03.12.2018 про перерахунок 232000,00 грн; платіжне доручення №5 від 04.12.2018 про перерахунок 290000,00 грн; платіжне доручення №6 від 05.12.2018 про перерахунок 270900,00 грн; платіжне доручення №7 від 06.12.2018 про перерахунок 280000,00 грн; платіжне доручення №8 від 28.11.2018 про перерахунок 265000,00 грн .

Відповідно до пункту 7.6. договору позики, у разі прострочення Позичальником строків повернення суми позику (повністю або частково) більш ніж на десять календарних днів, Позичальник додатково сплачує Позикодавцю штраф у розмірі 30 % (тридцять відсотків) від загальної суми заборгованості позики, яка існує на день сплати заборгованості за кожен місяць прострочення,

Відповідно до пункту 7.8. договору позики, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що за порушення зобов`язання повернення суми позики Позичальник зобов`язується сплатити Позикодавцю суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочкн та 30 % (тридцять відсотків) річних від простроченої (неповернутої) суми позики.

У зв`язку з порушенням Позичальником умов договору позики, в частині повернення отриманих у позивача коштів, судом було присуджено до стягнення з відповідача суму позички. Рішення господарського суду Черкаської області від 06.06.2019 у справі №925/434/19 на час звернення позивача з цим позовом до суду боржник не виконав. З огляду на це, позивач нарахував відповідачу 403287 грн 67 коп договірної пені,55000 грн інфляційних втрат та 343150 грн 68 коп 30% річних, які просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Предметом спору у даній справі є стягнення з боржника, договірної пені, річних та інфляційних втрат. Судом встановлено, що рішенням господарського суду в іншій справі був встановлений факт порушення відповідачем умов договору позики, також була встановлена сума заборгованості у розмірі 2500000 грн 00 коп, яка була стягнута з Приватного підприємства АГРОТРЕЙД ГРУПП за цим рішенням. На час розгляду цієї справи Приватне підприємство АГРОТРЕЙД ГРУПП судове рішення не виконало, що не заперечується відповідачем у відзиві на позов

Підстави звільнення від доказування, визначені у статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Так, згідно з частинами першою та четвертою цієї статті, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, що встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 06.06.2019 у справі №925/434/19, яке набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи, не підлягає також доказуванню факт визнання відповідачем суми заборгованості та відсутність її сплати на час розгляду цієї справи.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Рішенням суду встановлено, що у відповідача перед позивачем виникло зобов`язання з повернення позики.

Припинення зобов`язань урегульовано у Главі 50 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Свої зобов`язання відповідач на час розгляду справи не виконав, тобто порушив строки встановлених договором на повернення отриманої позики.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 цього Кодексу встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Право на нарахування пені Позичальнику, у випадку прострочення повернення суми позики, визначено пунктом 7.4 договору позики у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми грошових коштів, що підлягала поверненню у встановлений строк, за кожен день прострочення виконання обов`язку до повернення суми позики, на яку нараховувалась пеня.

У пункті 7.10 договору позики сторони погодили, що строк нарахування штрафних санкцій (неустойки) за договором не обмежується строком, встановленим частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

На підставі вказаних положень договору позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 403287 грн 67 коп за період з 01.02.2019 до 17.07.2019. З огляду на встановлений рішенням суду строк, до закінчення якого позика має бути повернута в повному обсязі (до 31.01.2019) суд, перевіривши розрахунок позивача вважає, що пеня нарахована позивачем у відповідності з умовами договору, фактичними обставинами, вимогами чинного законодавства, тобто нарахована правильно, а тому вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 403287 грн 67 коп підлягає до задоволення.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами договору позики сторони встановили інший розмір процентів, а саме 30% річних від простроченої (неповернутої) суми позики. На підставі вказаних вимог закону та договору за прострочення виконання грошового зобов`язання, позивачем нараховано відповідачу 343150 грн 68 коп 30 відсотків річних за період з 01.02.2019 до 17.07.2019 та 55000 грн 00 коп інфляційних за лютий - червень 2019 року. Здійснивши перевірку правильності нарахування річних та інфляційних, судом встановлено, що розрахунки здійснено позивачем вірно. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України та договором позики нарахувань відповідають праву позивача та встановленим судом обставинам, тому вимоги про стягнення 30% річних та інфляційних є такими, що підлягають до задоволення у сумі заявлений позивачем.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволенні повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 12021 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства АГРОТРЕЙД ГРУПП , (вул.Стадіонна, буд.2, м.Христинівка, Христинівський район, Черкаська область, 20000, код ЄДРПОУ 32588017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПІК-ГРУП (вул.Полярна, буд.10, офіс 2, м.Київ, 04201, код ЄДРПОУ 41371120) 403287 грн 67 коп пені, 343150 грн 68 коп тридцять відсотків річних, 55000 грн 00 коп інфляційних втрат та 12021 грн 00 коп судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 15.10.2019.

Суддя О.І.Кучеренко