Рішення

від 15.10.2019 по справі 924/911/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" жовтня 2019 р. Справа № 924/911/19

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Баськової Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного підприємства "Буд-проект", м. Хмельницький

до приватного підприємства "Інвестцентробуд", м. Хмельницький

про стягнення 56985,37 гривень

представники сторін не з`явилися

встановив: приватне підприємство "Буд-проект", м. Хмельницький звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Інвестцентробуд", м. Хмельницький 56985,37 грн заборгованості по оплаті за поставлений згідно договору поставки від 09.02.2016 №02/16-23 товар, в тому числі 37520,00 грн основного боргу.

Ухвалою суду від 23.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 15.10.2019.

На адресу суду надійшла заява позивача від 11.10.2019 №12/10 про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що заборгованість, заявлена до стягнення, включає в себе 37520 грн основного боргу за поставлений товар, 12815,40 грн пені, 1105,60 грн 3% річних, 3668,37 грн інфляційних втрат, 1876 грн штрафу. Враховуючи положення ст. ст. 14, 46 ГПК України, зазначена заява прийнята судом.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору поставки від 09.02.2016 р. №02/16-23 щодо оплати поставленого товару. Як на правову підставу позову позивач посилається на ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 691, 692 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України.

Позивач повноважного представника в засідання суду не направив, проте на адресу суду надіслав клопотання (від 11.10.2019) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з ЄДРЮО, ФОП та ГФ.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між приватним підприємством "Буд-Проект" (постачальник) та приватним підприємством "Інвестцентробуд" (покупець) 09.02.2016 укладено договір поставки №02/16-23 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та порядку, визначених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у заявках замовлення покупця. Замовлення може проводитись шляхом листування, телеграмою, через телефонний або факсимільний зв`язок, по електронній пошті або надаватися через представника постачальника (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.3 договору загальна вартість даного договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного договору.

За умовами п. 2.1 договору асортимент та ціна на товар, що поставляється, визначаються сторонами щодо кожної поставки окремо і вказуються у видаткових накладних, за якими товар відвантажується покупцю.

Поставка товарів здійснюється транспортом покупця (самовивозом) або постачальником. Сторони домовились, що постачальник може вимагати від покупця вартість доставки товару до покупця (п. 4.1 договору).

У п. 4.2 договору зазначено, що замовлення покупця на поставку товарів є обов`язковим для постачальника.

Моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість (п. 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної.

Згідно з п. 5.1 договору покупець оплачує поставлені товари за цінами, вказаними у замовленні та товаросупроводжувальній документації, на умовах даного договору в порядку і формах, які не суперечать чинному законодавству України.

Розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами (п. 5.2 договору).

Відповідно до п. п. 5.3, 5.4 договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України; днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, поступає на розрахунковий розрахунок постачальника.

Постачальник має право, зокрема вимагати від покупця своєчасної оплати за поставлений товар; вимагати від покупця належного виконання умов даного договору (п. 6.2 договору).

У п. 6.3 договору зазначено, що покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного договору; при виконанні своїх зобов`язань керуватися даним договором та вимогами чинного законодавства України.

За недотримання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 7.1 договору).

У п. 7.2 договору погоджено, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми боргу.

Крім пені, передбачені п. 7.2 у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару (п. 7.3 договору).

Згідно з п. 7.5 договору притягнення винної сторони до відповідальності не звільняє її від виконання зобов`язань за даним договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2016 (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору в разі, якщо за тридцять днів до закінчення строку дії договору жодна сторона не виявить бажання розірвати його, то дія договору автоматично продовжується на один рік на тих же умовах.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання своїх зобов`язань (п. 8.3 договору).

Договір містить підписи представників сторін, відтиски їхніх печаток.

Позивачем на підставі договору поставки №02/16-23 від 09.02.2016 передано відповідачу товар (цемент) згідно з видатковою накладною від 22.12.2017 №1711 на суму 51520,00 грн, яка підписана представниками сторін та скріплена відтисками печаток.

Відповідачем здійсненні платежі (за цемент згідно рахунка-фактури №1711 від 22.12.2017): 24.10.2018 в сумі 6000,00 грн, 29.10.2018 в сумі 6000,00 грн, 16.11.2018 в сумі 2000,00 грн. згідно з виписками по рахунку позивача за відповідні дати та даними картки рахунку.

Позивач звернувся до відповідача з претензією (від 19.06.2019 №10), в якій вимагав виконати належним чином зобов`язання за договором від 09.02.2016 №02/16-23 та перерахувати заборгованість в сумі 37520,00 грн у семиденний строк з моменту отримання претензії. Відповіді на претензію матеріали справи не містять.

З огляду на неповну сплату відповідачем коштів за отриманий товар, позивач заявив до стягнення з відповідача 56985,37 грн, з яких 37520,00 грн боргу, 12815,40 грн пені, 1105,60 грн 3% річних, 1876 грн штрафних санкцій, 3668,37 грн інфляційних нарахувань.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір поставки від 09.02.2016 №02/16-23, за яким позивач зобов`язався поставити і передати у власність відповідачу, а відповідач - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та порядку, визначених цим договором.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

У п. 5.2 договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару або у інший строк, попередньо домовлений між сторонами.

З матеріалів справи слідує, що на виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на суму 51520 грн, що підтверджується підписаною сторонами та скріпленою відтисками печаток сторін видатковою накладною від 22.12.2017 №1711.

Відповідачем здійснено оплати за отриманий товар в сумі 14000,00 грн, що підтверджено виписками з банківського рахунку. Однак зазначені розрахунки здійснені в неповному обсязі та з порушенням передбаченого договором строку, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 37520 гривень. Доказів сплати зазначеної заборгованості чи доказів на її спростування суду не подано.

З огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення 37520,00 грн заборгованості заявлені обґрунтовано.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1105,60 грн 3% річних, 3668,37 грн інфляційних втрат.

З приводу заявлених до стягнення з відповідача 1105,60 грн 3% річних суд зазначає, що 3% річних розраховуються за формулою: сума заборгованості / 365 днів * 3% * кількість днів, за які здійснюється нарахування. Однак позивачем не зазначено в розрахунку відповідного періоду, за який нараховуються 3% річних, а лише здійснено нарахування як 3% від суми заборгованості. У зв`язку з відсутністю розрахунку із зазначенням належного періоду нарахувань та неможливістю самостійно здійснювати визначення періодів нарахування, у суду відсутня можливість здійснити перевірку відповідних нарахувань, тому у задоволені позову в частині стягнення 1105,60 грн. 3% річних необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення 3668,37 грн інфляційних втрат, то, перевіривши наданий розрахунок, суд зазначає, що останній здійснений в межах можливих нарахувань (на суму основного боргу в розмір 37520,00 грн, зазначену позивачем), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12815,40 грн пені та 1876,00 грн штрафних санкцій згідно з поданим розрахунком.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Сторони у п. п. 7.2, 7.3 договору погодили, що за несвоєчасну оплату за даним договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від сплати основної суми боргу. Крім пені, передбаченої п. 7.2 у випадку несвоєчасної оплати товару, покупець зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару, а у випадку повторного порушення - штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Судом враховується, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене та положення п. 5.2 договору, за підрахунком суду, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 6055,63 грн (за період з 01.01.2018-28.06.2018 на суму заборгованості в розмірі 37520,00 грн, яка зазначена позивачем), а в частині стягнення 6759,77 грн. пені належить відмовити.

Перевіривши розрахунок заявленого до стягнення штрафу в сум 1876,00 грн, суд вважає, що останній здійснений правильно, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1876,00 грн штрафу є правомірними.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають часткову задоволенню, а саме: в частині стягнення 37520,00 грн заборгованості, 3668,37 грн інфляційних втрат, 6055,63 грн пені, 1876,00 грн штрафу.

У позові в частині стягнення 6759,77 грн пені та 1105,60 грн 3% річних необхідно відмовити.

Відповідно до ст. ст. 123,129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов приватного підприємства "Буд-проект", м. Хмельницький до приватного підприємства "Інвестцентробуд", м. Хмельницький про стягнення 56985,37 грн. задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства Інвестцентробуд , м. Хмельницький, вул. Молодіжна, буд. 2/3Б, кв. 76 (код 35939965) на користь приватного підприємства Буд-проект , м. Хмельницький, вул. Чорновола, буд. 31 (код 38618371) 37520,00 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот двадцять гривень 00 коп.) заборгованості, 3668,37 грн (три тисячі шістсот шістдесят вісім гривень 37 коп.) інфляційних втрат, 6055,63 грн (шість тисяч п`ятдесят п`ять гривень 63 коп.) пені, 1876,00 грн (одну тисячу вісімсот сімдесят шість гривень 00 коп.) штрафу, 1655,86 грн (одну тисячу шістсот п`ятдесят п`ять гривень 86 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.10.2019 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 31), 3, 4 - відповідачу ( 29000, м. Хмельницький, вул. Інститутська, буд. 17, кв. 8 ; 29000, м. Хмельницький, вул. Молодіжна, буд. 2/3Б, кв. 76 ). Всім рек. з пов. про вруч.