Рішення

від 08.10.2019 по справі 120/2813/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

08 жовтня 2019 р. справа № 120/2813/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика В.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

03.09.2019 року ОСОБА_1 звернувлась в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що звернулась із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Листом від 27.06.2019 року № Ш-9734/0-2277/0/95-19 відповідач повідомив, що з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих графічних матеріалах, позивачу запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Жмеринського району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

На думку позивача, вказана відмова, що викладена у листі суперечить положенням ст. 118 ЗК України, оскільки, за результатом розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розпорядник земельними ділянками має право прийняти одне з двох визначених рішень, про задоволення або про відмову в задоволенні клопотання. Крім того, в супереч Положення про Держгеокадастр в області , відповідач за результатом розгляду її клопотання надіслав відповідь у формі листа, в той час як Положення передбачає прийняття розпорядчих документів у формі Наказу. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду її заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованої за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути її заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованої за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, з урахуванням ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України та встановлених обставин справи.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, у судове засідання на 08.10.2019 року.

25.09.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказав, що позивач звернулась із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області за межами населеного пункту.

За результатами розгляду поданих документів, позивач була повідомлена про те, що відповідно до ч.6 ст. 118 Земельного Кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб).

Крім того, відповідно до Законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр" та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, затвердженого наказом Держгеокадастру України від 17.11.2016 року № 308, Головне управління та його територіальні органи, відповідно до покладених завдань здійснюють ведення Державного земельного кадастру та забезпечують здійснення заходів, спрямованих на раціональне використання та охорону земель.

З метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної позивачем, запропоновано погодити викопіювання з планово-картографічного матеріалу у відділі Жмеринського району Головного управління.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Щодо оформлення відповіді у формі листа, відповідач вказував, що відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Вищенаведене положення не містить приписів якими встановлюється обов`язок приймати рішення (зокрема про відмову у наданні дозволу) у формі наказу.

Крім того, слід звернути увагу на те, що положенням Про головне управління Держгеокадастру в області , що затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року не встановлено обов`язку (вимоги) приймати всі рішення у формі наказу.

Позиція щодо необов`язковості оформлення відповіді у формі листа узгоджується з позицією Верховного суду, яка висловлена у постанові від 14.08.2018 року по справі №826/1050/17, в якій суд дійшов висновку про те, що … законодавством, яке регулює земельні відносини не встановлено вимог до форми висновків уповноважених органів за результатами розгляду клопотань осіб, зацікавлених в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, зокрема відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Єдина вимога до такої відмови, передбачена Земельним кодексом України, - це її належна мотивація… та практикою Сьомого апеляційного суду висловлену у постанові по справі №120/4542/18-а від 17.07.2019 року.

На підстави викладеного, просили відмовити в задоволенні позовну в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подавши заяву про проведення судового засідання без його участі ( № 48465 від 08.10.2019 року).

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, подавши заяву про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні ( №48427 від08.10.2019 року).

Вирішуючи клопотання про відкладення судового засідання, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів, ст. 205 КАС України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема першої неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відтак, положеннями ст. 205 КАС України встановлений виключний перелік підстав для відкладення судового розгляду.

Враховуючи, що відповідач є юридичною особою, суб`єктом владних повноважень в штаті якого перебуває окрім працівника який перебуває у відрядженні, інші особи, що можуть здійснити представництво в суді, в тому числі і представництво установи, за законом, на переконання суду, наведені підстави для відкладення розгляду справи, не можуть бути поважною причиною для неявки в судове засідання іншого уповноваженого представника відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 3 статті 194 та статті 205 КАС України, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

23.05.2019 року позивач звернулась із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в якому просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовним розміром 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, за графічними матеріалами, що надавались додатково (земельна ділянка №1 межує із земельними ділянками кадастровими номерами 0521086000:04:003:0125 та 0521086000:04:003:0125, земельна ділянка №2 межує із земельною ділянкою № 0521086000:04:003:0090 ).

Листом від 27.06.2019 року № Ш-9734/0-2277/0/95-19 відповідач повідомив, що з метою раціонального використання земель сільськогосподарського призначення та з`ясування інформації щодо правового статусу земельної ділянки, зазначеної на поданих мною графічних матеріалах, позивачу запропоновано погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Жмеринського району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

26.07.2019 року представник позивача, з метою виконання зазначеного в листі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 27.06.2019 року, подав клопотання до відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у якому просив погодити планово картографічні матеріали, однак відповіді на клопотання не отримав.

Вказані дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, за результатами розгляду заяви позивачки, стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно частини другої статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною ч. 1 ст. 90 ЗК України визначено, що власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, споруджувати будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Земельного Кодексу України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частина третя статті 116 ЗК України).

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований статтею 118 Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частина 7 статті 118 ЗК України визначає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що Земельним кодексом України визначено виключно два варіанта можливих рішень, прийнятих в порядку розгляду заяв про набуття у власність земельних ділянок із земель державної власності - рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмови у наданні такого дозволу, за визначених законом підстав

Як вже було встановлено судом, за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідачем був направлений лист "Щодо розгляду клопотання", без прийняття будь-якого рішення, яким було запропоновано позивачу погодити викопіювання з планово - картографічного матеріалу у відділі Жмеринського району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, тобто, такі дії відповідача не відповідають положенню ч.7 ст. 118 ЗК України.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача під час розгляду клопотання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

З огляду на викладена, надавши правову оцінку всім обставинам справи, з метою захисту прав та інтересів позивачки, з урахуванням висновків суду у даній справі щодо порушення процедури розгляду клопотання про надання дозволу, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23 травня 2019 року та прийняти мотивоване рішення, яким вирішити питання по суті заявленого клопотання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованих за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Щодо протиправності дій, на які наголошував представник позивача, про надання відповіді у формі листа, суд вказує наступне. Положення про Головне управління Держгеокадастру в області передбачає, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. В той же час, як вже було встановлено судом, протиправна бездіяльність відповідача виразилась у не прийняті будь якого рішення, в порядку ч.7 ст. 118 ЗК України.

Таким чином, за відсутності прийнятого рішення, лист, яким розглянуто її звернення не відповідає критеріям розпорядчого документу, а від так відсутність підстав для його оформлення у формі Наказу.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачами, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання відшкодування судових витрат вирішено відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльністю Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 23 травня 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею по 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованих за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 23 травня 2019 року та прийняти мотивоване рішення, яким вирішити питання по суті заявленого клопотання щодо щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розташованих за межами Стодульської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул.Келецька, 63, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул.Келецька, 63, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 39767547) .

Суддя Дончик Віталій Володимирович