Рішення

від 08.10.2019 по справі 140/2591/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2591/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретаря судового засідання Шепталової А.П.,

представника позивача Шафран Д.В.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас-Волинь" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарас-Волинь" (надалі - ТзОВ Тарас-Волинь , товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0106015512.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що вказане рішення прийняте на підставі акта від 09 квітня 2019 року №7687/03-20-55-12/34572255 перевірки своєчасності реєстрації ТзОВ Тарас-Волинь податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач із рішенням не погоджується та вважає, що воно суперечить положенням чинного законодавства та фактичним обставинам. Так в акті перевірки вказано, що податкові накладні від 31 січня 2017 року №63, від 31 жовтня 2017 року №43, від 30 листопада 2017 року №43, від 31 грудня 2017 року №54, від 28 лютого 2018 року №62, від 31 березня 2018 року №52, від 30 квітня 2018 року №50, від 31 травня 2018 року №48, від 30 червня 2018 року №52, від 31 липня 2018 року №41, від 31 серпня 2018 року №48 на загальну суму податку на додану вартість (ПДВ) 897538,58 грн. зареєстровані несвоєчасно та на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спірним рішенням застосовано штрафну санкцію у сумі 89753,87 грн. Однак відповідачем проігноровано ту обставину, що основним та єдиним видом діяльності ТзОВ Тарас-Волинь є загальна медична практика (КВЕД 86.21) та згідно з підпунктом 197.1.5 пункту 197 статті 197 ПК України операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільнені від оподаткування, а у пункті 120-1.1 статті 120-1 ПК України міститься застереження, що штрафні санкції не застосовуються за порушення платником ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Таке ж пояснення надано Державної фіскальною службою України (ДФС України) в індивідуальній податковій консультації від 29 травня 2019 року №2452/6/99-99-15-03-09-15/ІПК.

Наведені правила застосовується з 01 січня 2017 року (до цього часу штраф застосовувався до усіх податкових накладних, які не підлягали наданню покупцям - платникам ПДВ). З урахуванням правил заповнення податкових накладних у всіх податкових накладних у верхній їх частині є позначка Х у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини та зазначається тип причини.

З огляду на те, що перераховані податкові накладні не видаються покупцю, то позивачем не завдано шкоди ні контрагентам позивача, ні бюджету.

Відповідач безпідставно не взяв до уваги доводи, викладені в запереченні товариства на акт перевірки, не враховані вони і ДФС України при розгляді скарги на податкове повідомлення-рішення.

Також зауважує, що у своєму листі від 14 квітня 2017 року №11310-09-10/10306 Міністерство фінансів України, розглянувши лист ДФС від 03 березня 2017 року №709/4/99-99-15-03-02-13 щодо погодження позиції стосовно застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120-1 ПК України, вказало, що штрафні санкції, передбачені цією статтею, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою; у разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК України, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України, крім податкових накладних, складених відповідно до підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України. Вважає, що у даному випадку позиція органу ДФС різниться від позиції Міністерства фінансів України або ж трактується упереджено.

Посилаючись на принцип презумпції правомірності рішень платника податків, встановлений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України та пунктом 56.21 статті 56 ПК України, та практику, сформовану Європейським судом з прав людини, відповідно до якої органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 28 серпня 2019 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1).

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив (а.с.61-62). В обґрунтування цієї позиції вказав, що камеральною перевіркою, проведеною ГУ ДФС у Волинській області з питань своєчасності реєстрації ТзОВ Тарас-Волинь податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, було встановлено, що ряд податкових накладних зареєстровано з порушенням законодавчо встановлених строків відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, тобто, протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Відповідальність за таке податкове правопорушення передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Тому податковим повідомленням-рішенням від 02 травня 2019 року №0106015512 за виявлене перевіркою правопорушення застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 89753,87 грн. (у розмірі 10% від загальної суми ПДВ, зазначеної у податкових накладних, зареєстрованих з порушенням встановленого строку).

Також на противагу твердженням позивача стосовно того, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються до податкових накладних, що не видаються отримувачу (покупцю), а складені на постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, відповідач зазначив, що ТзОВ Тарас-Волинь здійснено реєстрацію умовної накладної на податкове зобов`язання із зазначенням типу причини з кодом 13 ( податкова накладна складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності ).

Оскільки у контролюючого органу відсутні відомості щодо технічних несправностей програмного забезпечення при реєстрації податкових накладних, тому вважає, що платником податків не дотримано порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307.

Відповідач у задоволенні позову просив відмовити з тих підстав, що прийняте ГУ ДФС у Волинській області податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0106015512 відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповіді на відзив (а.с.77-80) позивач зазначив, що технічна помилка при заповненні податкових накладних, не є істотною та не може мати негативні наслідки для платника податків, який здійснює операції, звільнені від оподаткування відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, що видно з інших рядків цих податкових накладних, які відповідач до уваги не взяв. Відомості податкових накладних відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість, де у рядках 1.1, 1.2 у колонках А і Б у розділі І Податкові зобов`язання показники обсяги постачання без ПДВ та сума ПДВ вказують на те, що позивач звільнений від оподаткування; детальна інформація щодо операцій, які звільнені від оподаткування, наведена у додатку 6 декларації. Також позивач зауважив, що серед обов`язкових реквізитів, які визначає пункт 201.1 статті 201 ПК України, такий реквізит як тип причини не значиться як обов`язковий, тому обґрунтовувати на його підставі застосування штрафу неправомірно.

Вказав, що за іншим актом камеральної перевірки від 26 липня 2019 року №15621/03-20-55-12/34572255, яким встановлено порушення реєстрації податкових накладних, які не видаються покупцю та містять тип причини 09 , все одно застосовано штрафні санкції на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. На думку позивача, це доводить те, що для відповідача під час застосування положень пункту 120-1.1 статті 120 ПК України немає значення вказаний у верхній лівій частину податкової накладної тип причини.

Вважає, що відповідачем вибірково застосовано положення законодавства, якими передбачено відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, та не враховано винятки, за якими штрафні санкції не застосовуються, що привело до прийняття протиправного податкового повідомлення-рішення.

В запереченні на відповідь на відзив (а.с.150) відповідач пояснив, що інформацію про несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних (стосовно днів затримки їх реєстрації та суми ПДВ) ГУ ДФС у Волинській області отримало від ДФС України - з бази Єдиного реєстру податкових накладних. Якщо мала місце технічна помилка, то позивач мав би її виправити шляхом розрахунку коригування податкової накладної, але цього не зробив. Відтак, вважає, що у контролюючого органу були усі підстави для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив; представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов, запереченні.

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово), перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, суд встановив такі обставини.

ТзОВ Тарас-Волинь зареєстроване платником ПДВ з 09 вересня 2006 року. Як видно із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осі-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності товариства - загальна медична практика (а.с.64-66). На цей вид діяльності товариство має ліцензію серії АГ №603784 (безстрокова, діє з 07 листопада 2011 року), видану Міністерством охорони здоров`я (а.с.81).

09 квітня 2019 року ГУ ДФС у Волинській області проведено камеральну перевірку ТзОВ Тарас-Волинь з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт №7687/03-20-55-12/34572255 (далі - акт камеральної перевірки). Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Тарас-Волинь вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України: недотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, в акті камеральної перевірки вказано, що ТзОВ Тарас-Волинь з порушенням граничного строку реєстрації (від 1 до 4 днів) зареєструвало такі податкові накладні на загальну суму ПДВ 897538,58 грн.: від 31 січня 2017 року №63 - 16 лютого 2017 року; від 31 жовтня 2017 року №43 - 17 листопада 2017 року, від 30 листопада 2017 року №43 - 18 грудня 2017 року, від 31 грудня 2017 року №54 - 18 січня 2018 року, від 28 лютого 2018 року №62 - 16 березня 2018 року, від 31 березня 2018 року №52 - 19 квітня 2018 року, від 30 квітня 2018 року №50 - 16 травня 2018 року, від 31 травня 2018 року №48 - 19 червня 2018 року, від 30 червня 2018 року №52 - 18 липня 2018 року, від 31 липня 2018 року №41 - від 17 серпня 2018 року, від 31 серпня 2018 року №48 - 19 вересня 2018 року.

16 квітня 2019 року ТзОВ Тарас-Волинь подало заперечення на акт камеральної перевірки, в якому просило врахувати, що основним і єдиним видом діяльності товариства є загальна медична практика та відповідно до підпункту 197.1.5пункту 197.1 статті 197 ПК України операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільнені від оподаткування. Пояснювало, що ним здійснено реєстрацію умовних податкових накладних на податкове зобов`язання з кодом 09 - постачання для операцій, які звільнені від ПДВ; в рядку Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) є відповідна помітка. Однак через технічні причини в податкових накладних помилково зазначено код 13 замість коду 09 , при цьому усі товари і послуги, на які виписані умовні податкові накладні, були використані в господарській діяльності (а.с.44).

За результатами розгляду заперечення, висновки акта перевірки залишено без змін (лист ГУ ДФС у Волинській області від 25 квітня 2019 року№14126/10/03-20-55-12-08; а.с.45-46).

Надалі ГУ ДФС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0106015512, яким на підставі акта камеральної перевірки від 09 квітня 2019 року №7687/03-20-55-12/34572255 за порушення на 15 і менше календарних днів граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, податкових накладних на суму ПДВ 897538,58 грн. застосовано штраф в розмірі 10% - у сумі 89753,87 грн. (а.с.9-10).

Товариство оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, посилаючись на ті доводи, що викладені в запереченні на акт камеральної перевірки (а.с.47-49), однак рішенням ДФС України від 22 липня 2019 року №3348/6/99-99-11-06-01-25 скаргу залишено без задоволення, а саме рішення - без змін (а.с.53-55).

Незгода із прийнятим податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення позивача до суду.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

За умовами, визначеними пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України).

Відповідно до окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Про такі умови зазначає ДФС України в індивідуальній податковій консультації від 29 травня 2019 року №2452/6/99-99-15-03-09-15/ІПК (а.с.50-52).

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1статті 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових умов: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №816/1488/17.

У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до статі 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень пункту 2 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 (зареєстрований в Міністерстві юстиції 22 січня 2016 року за №124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою Н - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку).

Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, зазначених в акті перевірки, підтверджується квитанціями №1, що є в матеріалах справи (а.с.14-43) та цей факт позивач не заперечує, тому спір стосовно зазначеної обставини між сторонами відсутній. При цьому усі податкові накладні є зведеними. Проте позивач вважає, що оскільки зведені податкові накладні покупцю (отримувачу) не надаються та складені за операціями, звільненими від оподаткування ПДВ, то відповідно до статті 120-1 ПК України штраф за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних не застосовується.

При вирішенні спору судом враховано норми Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307 (далі - Порядок №1307, в редакції, чинній на час складання податкових накладних). Відповідно до пункту 8 Порядку №1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Дослідженням податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких відповідач застосував до позивача штраф, вбачається, що усі вони позначені як зведена податкова накладна та не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини - 13 , що за Порядком №1307 означає, що податкова накладна складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Також в усіх зведених податкових накладних в графі отримувач (покупець) зазначено ТзОВ Тарас- Волинь (умовний ІПН "600000000000"), тобто, зведені податкові накладні не видаються покупцю (одна із двох умов, що виключає відповідальність відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України).

Перевіряючи доводи позивача про помилкове зазначення типу причини 13 замість 09 , судом також встановлено, що в табличній частині податкових накладних (в розділі Б) зазначено опис товару (номенклатуру) постачання товарів/послуг, а саме: товари, придбані для операцій, звільнених від оподаткування 20%; товари, придбані для операцій, звільнених від оподаткування 7%.

У листі Міністерства фінансів України від 14 квітня 2017 року №11310-09-10/10306 (на лист ДФС України від 03 березня 2017 року №709/4/99-99-15-03-02-13) щодо погодження позиції стосовно застосування штрафних санкцій відповідно до статті 120-1 ПК України, зазначається, що штрафні санкції, передбачені цією статтею, не застосовуються у разі порушення граничного строку реєстрації податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. У разі порушення платником податку граничного строку реєстрації або відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених при визначенні податкового зобов`язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 ПК України, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120-1 ПК України, крім податкових накладних, складених відповідно до підпункту "б" пункту 198.5 статті 198 ПК України (а.с.67-68).

Відповідно до підпункту б пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

Операції з постачання послуг з охорони здоров`я закладами охорони здоров`я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільняються від оподаткування ПДВ (за винятком послуг, перерахованих у підпунктах а - о підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, які підлягають оподаткуванню у загальновстановленому порядку) .

Згідно з пунктом 201.5 статті 201 ПК України для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Також за правилами, встановленими пунктами 201.14, 201.15 статті 201 ПК України, платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом. Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Для доведення того факту, що у даному випадку мала місце технічна помилка при визначенні типу причини, з якої податкова накладна не видається отримувачу (покупцю), позивач надав податкові декларації з ПДВ за ті місяці, у яких були складені зведені податкові накладні, перераховані в акті камеральної перевірки (за січень, жовтень-грудень 2017 року, лютий-серпень 2018 року). Зі змісту цих податкових декларацій (а.с.82-139) слідує, що в додатку 6, який подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації (стосовно обсягів постачання за операціями, які не є об`єктом оподаткування (стаття 196 ПК України), операціями, які звільнені від оподаткування (стаття 197 ПК України)), наведені відомості про операції, звільнені від оподаткування на підставі підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 ПК України, що відповідають рядку 5 розділу І декларацій. Наведене свідчить про те, що позивач здійснює вид діяльності, що є для нього основним та щодо якого він має ліцензію - медичну практику.

Суд розуміє, що відповідно до пункту 75.1.1 статті 75 ПК України камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач проводить виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Однак про те, що операції, стосовно яких складені податкові накладні, звільнені від оподаткування, свідчать відомості розділу Б цих податкових накладних, та це контролюючий орган мав би встановити вже з огляду на те, що у запереченні на акт перевірки товариство звертало на це увагу та просило врахувати (так само, як і в скарзі до ДФС України на спірне податкове повідомлення-рішення).

З урахуванням положень Порядку №1307 помилка у зазначенні типу причини не заважає ідентифікувати постачання за іншими відомостями податкової накладної, які вказують на те, що операції звільнені від оподаткування, - друга умова, що виключає можливість застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки.

На думку суду, ситуація, що склалася та породила даний спір, обумовлена неповним встановленням усіх обставин у справі з боку відповідача - він встановив лише дату реєстрації податкових накладних, що не заперечив відповідач та видно із зведених даних, сформованих на підставі інформації ДФС України з бази Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.151), однак не дослідив усі відомості податкових накладних. Ці обставини привели до помилкового застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, стосовно яких відповідальність згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України виключається.

Суд погоджується із позивачем, що відомості, які зазначаються у верхній лівій частині податкової накладної (графа "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітка "X" та тип причини) не належать до переліку обов`язкових реквізитів, визначених у пункті 201.1 статі 201 ПК України, а зміст операції та її оподаткування визначаються з інших її розділів. Пункт 22 Порядку №1307 передбачає можливість складення розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення помилки заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, однак не стосується даного випадку. Відтак, відповідач мав би врахувати усі відомості податкової накладної, а не лише дату її реєстрації. Разом з тим, зміст відповіді на заперечення на акт перевірки та рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0106015512 свідчать про те, що тип причини ненадання податкової накладної покупцю (отримувачу), який був вказаний товариством, не мав значення для контролюючого органу, бо будь-яке обґрунтування з цього приводу у зазначених документах відсутнє. Таким чином, відповідач під час розгляду справи посилається на обставини, яким оцінка надана не була, та на доводи, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Поміж тим матеріали справи містять акт камеральної перевірки від 26 липня 2019 року №15621/03-20-55-12/34572255 (а.с.140-142) та податкове повідомлення-рішення від 16 серпня 2019 року №0193735512 (а.с.143), прийняте на його підставі за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (а.с.144-148), які не видаються отримувачу (покупцю) та містять тип причини 09 . Наведене вказує на те, що відповідач застосовує штрафні санкції незалежно від типу причини, з якої податкова накладна не видається отримувачу (покупцю), лише бере до уваги факт несвоєчасної реєстрації податкової накладної, хоч пункт 120-1.1 статті 120 ПК України містить винятки для відповідальності.

Наведене, на думку суду, вказує на упереджененість контролюючого органу при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 02 травня 2019 року №0106015512.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз наведених вище норм податкового законодавства та встановлених обставин у справі вказують на неповне з`ясування відповідачем обставин та помилкове застосування норм пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, що має наслідком прийняття ним податкового повідомлення-рішення області від 02 травня 2019 року №0106015512, яке є протиправним та підлягає скасуванню. Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним позовом сплатив судовий збір у сумі 1921,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22 серпня 2019 року №3414, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.2, 57).

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача відповідно до вимог частини першої статті 139 КАС України слід присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас-Волинь" (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 17А, ідентифікаційний код юридичної особи 34572255) до Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 39400859) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 02 травня 2019 року №0106015512.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарас-Волинь" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судові витрати у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Суддя Ж.В. Каленюк

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року