Рішення

від 15.10.2019 по справі 420/3619/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3619/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Бєліна М.С. (по довіреності)

представника відповідача - Наумової К.М. (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2019 року №0016431407.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив (Том ІІІ, аркуші справи 46-49) обґрунтовані позивачем тим, що первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, їх реальність, всі документи на підтвердження здійснення операцій наявні у позивача, надавалися до податкового органу під час перевірки та надані до суду, з первинних документів вбачається зміст господарських операцій, податковий орган не довів порушення норм податкового законодавства позивачем, а за дії контрагентів позивач не може нести відповідальність. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Відзив на адміністративний позов (Том ІІІ, аркуші справи 36-41) обґрунтований відповідачем тим, що позивач мав господарські відносини з контрагентами, які не могли виконувати роботи для позивача, не подавали звітність, не замовляли виконання робіт у інших контрагентів, за даними баз податкового органу у контрагентів позивача відсутні основні фонди, приміщення, контрагенти позивача мали відносини з іншими контрагентами щодо придбання цигарок, бакалійних товарів, запчастин та не могли здійснювати монтажні роботи, в тому числі, з підстав відсутності ліцензій на такі роботи, матеріали для проведення робіт контрагентами позивача не закупалися, тощо.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, орендує приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 64-А, є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності позивача є діяльність приватних охоронних служб та позивач має ліцензію Державної інспекції техногенної безпеки України на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення (Том І, аркуші справи 66-81).

ГУ ДФС в Одеській області в період з 18.03.2019 року по 22.03.2019 року проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС за липень 2018 року, ТОВ КОРАНС за червень 2018 року, за результатами якої складений акт перевірки №526/15-32-14-07/37468564 від 29.03.2019 року (Том І, аркуші справи 21-61).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. п. а п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 419590 грн. за червень, липень 2018 року, однак позивач не погодився з висновками акту перевірки та подав заперечення на акт до ГУ ДФС в Одеській області, які не були враховані та на підставі виявлених порушень, ГУ ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення №0016431407 від 15.04.2019 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковими зобов`язаннями в розмірі 419590 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 104898 грн. (Том І, аркуш справи 20).

Позивач не погодився з правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення та звернувся до суду з цим позовом.

З акту перевірки №526/15-32-14-07/37468564 від 29.03.2019 року вбачається, що підставою для висновків про порушення позивачем положень ст. 198 Податкового кодексу України є здійснення ним господарських операцій з ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС , ТОВ КОРАНС , які не мали ліцензії на виконання робіт з встановлення пожежної сигналізації, основним видом діяльності яких є неспеціалізована оптова торгівля, не подають звітність, не замовляли послуги з монтажних робіт у інших контрагентів, а самі не могли виконати такі роботи за відсутності основних фондів, трудових ресурсів, не мають складів та офісних приміщень, мали взаємовідносини з контрагентами щодо придбання бакалійних товарів, цигарок, запчастин.

Суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача не обґрунтованими, зробленими на припущеннях та такими, що спростовуються наданими доказами в справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з змістом положень п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними, митними деклараціями, іншими документами.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому, відповідно до положень ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, право на формування податкового кредиту виникає у підприємства в разі фактичного здійснення господарських операцій, підтвердження первинними документами здійснення таких операцій та наявності належним чином оформлених податкових накладних.

З наданих до суду доказів вбачається, що між ТОВ Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ та ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС укладений договір №ДП-2/2018 від 12.06.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати монтажні роботи системи блискавичного захисту, договір №ДП-3/2018 від 12.06.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати монтажні роботи систем протипожежної безпеки, договір №ДП-4/2018 від 12.06.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати роботи з вогнезахисної обробки конструкцій, договір №ДП-5/2018 від 12.06.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати роботи з влаштування системи димовиведення на об`єкті за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1, №ДП-6/2018 від 12.06.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати роботи з монтажу автоматичної системи водяного пожежогасіння та внутрішнього пожежного водопроводу, №ДП-27/2018 від 03.07.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати роботи з монтажних та пусконалагоджуваньних робіт систем вентиляції, №ДП-36/2018 від 10.07.2018 року, за яким ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС має виконати роботи з монтажу та налагодження автоматичної установки пожежної сигналізації та проектування пожежної сигналізації за адресою: м. Одеса, вул. Польська, 20 (Том ІІ, аркуші справи 94-116).

В подальшому 24 липня 2018 року між позивачем, ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС та ТОВ ЛІНАРЕС підписаний договір №24/07/18-1 та 10 серпня 2018 року підписаний договір №10/08/18-3 про відступлення права вимоги, за якими по договорам №ДП-2/2018 від 12.06.2018 року, №ДП-3/2018 від 12.06.2018 року, №ДП-4/2018 від 12.06.2018 року, №ДП-5/2018 від 12.06.2018 року, №ДП-6/2018 від 12.06.2018 року, №ДП-27/2018 від 03.07.2018 року, №ДП-36/2018 від 10.07.2018 року, замінено кредитора з ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС на ТОВ ЛІНАРЕС (Том ІІ, аркуші справи 117-122).

Монтажні та налагоджувальні роботи за цими договорами виконані за адресами: м. Одеса, вул. Каманіна, 16-А; Овідіопольський район, с. Лиманка, жм Дружний ; м. Одеса, Французький бульвар 62/29, 60/1; м. Одеса, вул. Генуезька, 1; м. Одеса, вул. Польська, 20, прийняті позивачем за актами прийняття виконаних будівельних робіт та сторонами договору підписані Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкові відомості ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи (Том ІІ, аркуші справи 123-242).

За цими операціями ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС виписані податкові накладні, які включені позивачем до податкового кредиту (Том ІІ, аркуші справи 244-250, Том ІІІ, аркуші справи 1-3, 6).

Податковим органом не заперечується відображення цих операцій в бухгалтерському обліку по відповідним рахункам, а кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС відсутня, оплата коштів за виконані роботи на адресу ТОВ ЛІНАРЕС підтверджується відповідними платіжними дорученнями (Том ІІІ, аркуші справи 13-23).

З наданих до суду доказів вбачається, що між ТОВ Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ та ТОВ КОРАНС укладений договір №ДП-7/2018 від 30.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати монтажні роботи систем внутрішнього протипожежного водопроводу, договір №ДП-9/2018 від 30.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати монтажні роботи протипожежної безпеки, договір №ДП-10/2018 від 30.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати монтажні роботи системи насосної станції пожежогасіння, №ДП-10/2018 від 30.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати монтажні роботи по зварці та монтажу баку протипожежного запасу води, випробування водопроводу, перепакування кранів, №ДП-11/2018 від 30.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати роботи по монтажу системи автоматичного пожежної сигналізації та системи порошкового пожежогасіння, №ДП-12/2018 від 30.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати роботи з встановлення блискавичного захисту, №ДП-36/2018 від 18.05.2018 року, за яким ТОВ КОРАНС має виконати роботи з розробки проектної документації (Том І, аркуші справи 233-250, Том ІІ, аркуші справи 1-7).

В подальшому 25 червня 2018 року між позивачем, ТОВ КОРАНС та ТОВ КРИСТАЛ ЛІМІТЕД підписаний договір №25/06/18-2 та 4 липня 2018 року підписаний договір №04/07/18-1 про відступлення права вимоги, за якими по договорам №ДП-7/2018 від 30.05.2018 року, договір №ДП-9/2018 від 30.05.2018 року, №ДП-10/2018 від 30.05.2018 року, №ДП-10/2018 від 30.05.2018 року, №ДП-11/2018 від 30.05.2018 року, №ДП-12/2018 від 30.05.2018 року, №ДП-36/2018 від 18.05.2018 року замінено кредитора з ТОВ КОРАНС на ТОВ КРИСТАЛ ЛІМІТЕД (Том ІІ, аркуші справи 8-12).

Монтажні та налагоджувальні роботи за цими договорами виконані за адресами: м. Одеса, вул. Літературна, 8; м. Одеса, вул. Каманіна, 16-А; Овідіопольський район, с. Лиманка, жм Дружний ; база відпочинку Смуглянка смт. Затока; Одеська область, м. Южне, вул. Індустріальна, 6, прийняті позивачем за актами прийняття виконаних будівельних робіт та сторонами договору підписані Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкові відомості ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи (Том ІІ, аркуші справи 13-93).

За цими операціями ТОВ КОРАНС виписані податкові накладні, які включені позивачем до податкового кредиту (Том ІІ, аркуш справи 243, Том ІІІ, аркуші справи 4-5, 7-12).

Податковим органом не заперечується відображення цих операцій в бухгалтерському обліку по відповідним рахункам, а кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ КОРАНС відсутня, оплата коштів за виконані роботи на адресу ТОВ КРИСТАЛ ЛІМІТЕД підтверджується відповідними платіжними дорученнями (Том ІІІ, аркуші справи 24-31).

Позивачем також надані докази, зокрема, договори підряду укладені між позивачем та ТОВ АЛЬКАБІР-БУД , ТОВ АЛЬ-СОФІЯ , ТОВ АЛЬКАРІМ-БУД , ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2 , ТОВ ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД , акти прийняття виконаних будівельних робіт, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підсумкові відомості ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, з яких вбачається, що роботи, яки замовлені позивачем у ТОВ КОРАНС та ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС передані замовникам робіт на об`єктах будівництва, на яких позивач виступав підрядником, про що підписані відповідні документи, що свідчить про фактичне виконання робіт з монтажу систем пожежогасіння, димовідведення та пожежної сигналізації (Том І, аркуші справи 82-232).

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, не зазначено про надання не всіх документів, тощо, тобто, первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ КОРАНС , ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС , а також правомірність включення сум податку на додану вартість по операціям з цими контрагентами на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних до податкового кредиту.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак суд вважає, що відповідач не довів не здійснення спірних господарських операцій та його висновки в акті перевірки ґрунтуються на припущеннях.

Відповідач в акті перевірки зазначає про наявність інформаційних баз податкового органу, які свідчить про неможливість контрагентів позивача здійснювати господарські операції, наявність фактів підміни номенклатури товарів, тощо, однак суд звертає увагу, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між замовником та його безпосередніми контрагентами.

Жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування, позивач не наділений правом вимагати від контрагента документи, що підтверджують факт придбання останнім товару або послуг по ланцюгу.

Податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок та виконання послуг, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Проте, посадовими особами контролюючого органу під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Відповідач при встановленні порушень норм податкового законодавства позивачем керувався виключно податковою інформацією щодо контрагентів позивача без дослідження та надання оцінки первинними документам, наявним у позивача по спірним господарським операціям, його висновки зроблені виключно на припущеннях та можливих порушенням норм податкового законодавства контрагентами позивача.

Разом з цим, сам факт наявності господарських операцій з контрагентом, який порушує податкове законодавство не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки, даних про те, що позивач був обізнаний про такі дії його контрагента до суду не надано та якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Таку правову позицію неодноразово висловлював в своїх рішеннях Верховний Суд України та схожа позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булавес АД проти Болгарії .

Навіть в разі порушення зазначеними контрагентами податкового законодавства позивач не може нести відповідальність за дії цих підприємств, якщо податковий орган не доведе обізнаності позивача про такі дії контрагента, узгодженості дій з контрагентом для отримання податкової вигоди, тощо, проте таких доказів відповідачем до суду не надано.

Відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження факту притягнення до відповідальності контрагентів позивача, не надано доказів винесення щодо контрагентів позивача податкових повідомлень-рішень, наявності вироків у кримінальних провадження щодо цих підприємств.

Висновки, викладені в податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків. Правомірність нарахування сум грошового зобов`язання не може мотивуватися виключно даними податкової інформації. Податкова інформація має оцінюватись судом з урахуванням інших доказів у справі. Така позиція відповідає висновкам Верховного Суду в рішенні у справі №804/939/16 від 20.03.2018 року.

Також, не може бути доказом нереальності та безтоварності господарських операцій факти відсутності реєстрації податкових накладних щодо основних фондів, транспортних послуг, вантажних робіт, споживання комунальних послуг, тощо, що відповідає висновкам Верховного Суду в рішенні у справі №820/4648/13-а від 16.02.2018 року.

Таким чином, висновки відповідача спростовуються наданими доказами у справі, у позивача є первинні документи в підтвердження правомірності формування податкового кредиту, а відповідачем не доведена нереальність господарських операцій, по яким позивачем сформований податковий кредит.

Твердження податкового органу про відсутність ліцензії у ТОВ КОРАНС , ТОВ ДЕЙМІС-ПЛЮС на монтаж систем пожежогасіння та пожежної сигналізації ніяким чином не підтверджує не виконання робіт цими підприємствами, оскільки у позивача така ліцензія є та він, як підрядник, передавав виконані монтажні роботи на об`єктах будівництва замовникам робіт маючи таку ліцензію та несе відповідальність за належну роботу систем пожежогасіння.

Дані інформаційних баз податкового органу про не залучення контрагентами позивача інших підприємств та працівників для виконання робіт, відсутність основних фондів, приміщень, тощо не є безперечним доказом, який би свідчив про ці обставини, оскільки контрагенти позивача могли використовувати робочу силу, транспорт, без відображення цих операцій в обліку та відповідальність за таки дії мають нести ці контрагенти, а не позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ (вул. Люстдорфська дорога, 101, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 37468564) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2019 року №0016431407- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 15.04.2019 року №0016431407.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентство Пожежної Безпеки ОПАЛ (вул. Люстдорфська дорога, 101, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 37468564) сплачений судовий збір у розмірі 7867,32 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.10.2019 року.

Суддя Л.І. Свида

.