Рішення

від 10.10.2019 по справі 440/3164/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3164/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Сендецької В.О.,

представника позивача - Куліша С.М.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протея-С" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Протея-С" (надалі - ТОВ "Протея-С", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач-1), Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач-2) в якому просило:

- скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172368/41550717 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.04.2019;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 01.04.2019, подану для реєстрації ТОВ "Протея-С".

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Комісією протиправно прийнято оскаржуване рішення оскільки позивачем у спосіб, визначений Порядком № 117 було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено разом з письмовими поясненнями та копіями первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції. За твердженням позивача, оскільки Головним управлінням ДФС у Полтавській області у квитанції від 24.04.2019 не вказано, які саме документи йому необхідно надати, то позивачем самостійно визначено та надано копії документів на підтвердження реальності господарської операції по податковій накладній від 01.04.2019 № 2. З огляду на зазначене, позивач вважає, що рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172368/41550717 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.04.2019 є протиправним.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/3164/19, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 26.09.2019.

12.09.2019 до суду Головним управління ДФС у Полтавській області надано відзив на позов в якому зазначено, що позивачем 24.04.2019 до Єдиного реєстру податкових накладних направлено для реєстрації податкову накладну від 01.04.2019 № 2, згідно з якою ТОВ "Протея-С" на адресу ТОВ "Полтавська бурова компанія" реалізовано житловий модуль спальний 4 місний загальною вартістю 110295,60 грн, в тому числі ПДВ 18382,60 грн. За результатами розгляду вказаної податкової накладної 24.04.2019 на адресу позивача направлено квитанцію №1. Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції №1 J1201009 від 24.04.2019, направленої до ДФС України реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризику визначеному пп.1.6 п. 1 "Критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку". Указано, що позивачем до повідомлення від 17.05.2019 № 1 додано пояснення та копії документів. Водночас Комісією прийнято рішення № 1172368/41550717 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.04.2019 №2, оскільки при прийнятті рішення встановлено, що позивачем не надано разом з поясненнями копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків /а.с. 96-98/.

12.09.2019 до суду ДФС України надано відзив на позов в якому зазначено, що Комісією прийнято рішення № 1172368/41550717 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної від 01.04.2019 №2, оскільки при прийнятті рішення встановлено, що позивачем не надано разом з поясненнями копій документів: розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків /а.с. 137-138/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 залучено до участі у справі в якості другого відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області.

У судовому засіданні 26.09.2019 оголошено перерву до 10.10.2019.

У судовому засіданні 10.10.2019 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні 10.10.2019 представник відповідачів проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Протея-С" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; видами діяльності позивача є, зокрема: Код КВЕД 41.20 - Будівництво житлових і нежитлових будівель; Код КВЕД 41.10 - Організація будівництва будівель; Код КВЕД 25.99 - Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; Код КВЕД 42.99 - Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; Код КВЕД 43.99 - Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; Код КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля /а.с. 78-83/.

15.02.2019 між ТОВ "Протея-С" (постачальник) та ТОВ "Полтавська бурова компанія" (покупець) укладено договір поставки за умовами якого постачальник зобов`язується виготовляти та передавати у власність покупця мобільні будівлі контейнерного типу в асортименті, кількості та за ціною, вказаними у Специфікації та погоджених сторонами письмово, у тому числі за допомогою факсимільного чи електронного зв`язку. Також підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості та ціни товару є прийняття покупцем товару за видатковою накладною або актом приймання-передачі, які після їх підписання сторонами мають юридичну силу специфікації в розумінні статті 266 Господарського кодексу України /а.с. 24-28/.

Відповідно до пункту 1.2 договору специфікації оформлюються на кожну окрему партію товару. У специфікаціях до даного договору визначається номенклатура, кількість, ціна та терміни поставки товару. Специфікації складаються та підписуються сторонами відповідно та на підставі даних, що надаються покупцем шляхом подання заяви.

Згідно з пунктом 2.1 договору товар поставляється на умовах DDP згідно Міжнародних правил інтерпритації комерційних термінів ІНКОТЕРМС (редакція 2010 року), які застосовуються з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього договору, або на умовах самовивозу, або поштовими, кур`єрськими та іншими видами доставок. Умови та місце поставки в кожному випадку визначається згідно з Специфікацій та підтверджується товарно-транспортними документами.

15.02.2019 між ТОВ "Протея-С" (постачальник) та ТОВ "Полтавська бурова компанія" (покупець) укладено специфікацію №1 до договору поставки № 150219 /а.с. 29/ відповідно до якої на умовах, передбачених договором поставки, постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити наступний товар, а саме: житловий модуль спальний 4 місний у кількості 1 шт за ціною 367652,00 грн. За умовами оплати покупець проводить оплату товару шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, шляхом попередньої оплати грошових коштів у розмірі 70% вартості товару, погодженої та підписаної сторонами у даній специфікації. Остаточний розрахунок у розмірі 30% вартості товару протягом п`яти банківських днів з дати поставки товару.

Відповідно до умов поставки товару, визначених у вказаній специфікації місцем поставки товару є склад покупця за адресою: м. Полтава, вул. Харчовиків, 27. Товар поставляється протягом 21 календарних днів з моменту отримання постачальником попередньої оплати. Товар, що поставляється за даною специфікацією повинен відповідати наданим паспортам підприємства-виробника та /або експлуатаційним документам, що входять до комплекту постачання виробника.

05.03.2019 ТОВ "Полтавська бурова компанія" згідно пункту 4.2 договору поставки № 150219 від 15.02.2019 перераховано ТОВ "Протея-С" попередню оплату у розмірі 257356,40 грн /а.с. 33/.

За результатами вказаної події, позивачем складено та подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 05.03.2019 № 1 на загальну суму 257356,40 грн, у тому числі ПДВ - 42892,73 грн /а.с. 72/.

На виконання умов договору поставки від 15.02.2019 позивачем передано 01.04.2019 ТОВ "Полтавська бурова компанія" житловий модуль.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем надано: видаткову накладну № РН-0000001 від 01.04.2019 /а.с. 35/; товарно-транспортну накладну від 01.04.2019 № 1 /а.с. 37/; довіреність на отримання ТМЦ від 29.03.2019 № 559 /а.с. 36/.

За результатами вказаної події, позивачем складено та подано для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 01.04.2019 № 2 на загальну суму 110295,60 грн, у тому числі ПДВ - 18382,60 грн /а.с. 14/.

24.04.2019 позивачем отримано квитанцію № J1201010, у якій зазначено, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 01.04.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Запропоновано надати позивачу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 16/.

Позивачем 17.05.2019 подані пояснення та копії документів, про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній № 2 від 01.04.2019 /а.с. 16-17/.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 27.05.2019 прийнято рішення № 1172368/41550717 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01.04.2019 № 2 в ЄРПН /а.с. 22-23/.

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків /а.с. 23/.

Не погодившись із рішенням Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1172368/41550717 від 27.05.2019, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб`єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд зазначає, що зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 01.04.2019 №2, складеної ТОВ "Протея-С", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" /а.с. 16/.

Однак, наведене формулювання, на переконання суду, є грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також вимог пункту 13 Порядку №117, адже у квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, фіскальний орган мав чітко вказати у квитанції на конкретний вид критерію, визначений у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Окрім того, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку №117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Натомість, як зазначено у надісланій платнику податку квитанції, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН слугувала її відповідність критеріям ризиковості платників податків. Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117 та свідчить про зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних з підстав, не передбачених законодавством.

У порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Отже, контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації вказаної вище податкової накладної в ЄРПН.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Державної фіскальної служби України чи Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Положеннями пункту 23 Порядку №117 передбачено, що Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції по податковій накладній №2 від 01.04.2019.

Водночас форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена цим Порядком та є додатком 2 до нього.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

За доводами відповідачів, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків /а.с. 98/.

Суд зазначає, що на підтвердження реальності господарської операції позивачем разом з поясненнями надано: видаткову накладну № РН-0000001 від 01.04.2019 /а.с. 35/; товарно-транспортну накладну від 01.04.2019 № 1 /а.с. 37/; довіреність на отримання ТМЦ від 29.03.2019 № 559 /а.с. 36/.

Крім того, згідно з платіжним дорученням від 11.04.2019 № 1421872 ТОВ "Полтавська бурова компанія" на виконання умов договору поставки № 150219 від 15.02.2019 перераховано ТОВ "Протея-С" різницю між отриманою позивачем попередньою оплатою та фактичною вартістю товару у розмірі 110295,60 грн /а.с. 34/.

Зарахування зазначених коштів також підтверджено випискою з особового рахунку позивача /а.с. 71/.

Таким чином, наданими позивачем доказами підтверджено реальність господарської операції.

Отже, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність господарської операції між ТОВ "Протея-С" та ТОВ "Полтавська бурова компанія", контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної від 01.04.2019 №2.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне з огляду на положеннями частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1172368/41550717 від 27.05.2019.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 01.04.2019 №2, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Протея-С", суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 01.04.2019 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ "Протея-С".

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши клопотання позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області судового збору у розмірі 3842,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з платіжним дорученням від 19.08.2019 № 261 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн /а.с. 5/.

З огляду на задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Даних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 26 червня 2019 року при розгляді справи 200/14113/18-а.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача /а.с. 13/; договір №1 про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2019 /а.с. 84/; акт виконання робіт (наданих послуг) до договору про надання професійної правничої допомоги №2 від 15.08.2019 /а.с. 85/.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України виходить із наступного:

- дана справа відноситься до справ незначної складності;

- позов у даній справі підписано директором ТОВ "Протея-С" - Мартиненком І.В.;

- судовий збір за подання позову сплачено позивачем;

- у матеріалах справи відсутній будь-який документ, зокрема адвокатські запити, клопотання, які б свідчили про надання адвокатом правничої допомоги.

Дослідивши надані документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат сплачених адвокату Кулішу С.М., у заявленому розмірі 8000,00 грн не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у звітах переліком.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у сумі 3000,00 грн.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України на користь ТОВ "Протея-С" підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Протея-С" (вул. Вавілова, буд. 1/15, кв. 280, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 41550717) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639), Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1172368/41550717 від 27.05.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.04.2019.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 01.04.2019, подану для реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю "Протея-С".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протея-С" (вул. Вавілова, буд. 1/15, кв. 280, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 41550717) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повний текст рішення складено 15.10.2019.

Суддя С.О. Удовіченко