Рішення

від 04.10.2019 по справі 578/1266/19

КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 578/1266/19>

провадження № 2/578/301/19>

Рішення

Іменем України

04 жовтня 2019 року смт Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Басової В.І., з участю секретаря судового засідання Авраменко О.Є. розглянувши у відкритому підготовчому судового засіданні в порядку загального позовного провадження у приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Стадник Семена Валерійовича до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Краснопільської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини,

учасники провадження:

позивач - ОСОБА_1

представника позивача- адвокат - Стадник С. В.

відповідач - ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю.

В обґрунтуванні позову ОСОБА_1 зазначила, що з 07 вересня 2013 року сторони перебували в шлюбі, який 06 серпня 2018 року розірвано рішенням Краснопільського районного суду Сумської області. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сторони проживають окремо один від одного. Малолітня дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач піклутьєся про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, забезпечує необхідне харчування, медичний догляд, лікування дитини. Відповідач також приймає участь у вихованні дитини та між ними є усна домовленість, яку необхідно в подальшому зафіксувати в письмовому вигляді. Позивач вважає, що малолітня дитина повинна проживати з нею, так як це відповідає інтересам дитини, у зв`язку з чим звернулась до суду для визначення місця проживання дитини.

В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, надали уточнення до позовної заяви, в якій просили виключити з прохальної частини позовні вимоги про стягнення з відповідача судового збору, а розглянути лише вимогу про місце проживання дитини; відповідач не заперечував проти визначення проживання їхньої доньки разом з матір`ю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в судове засідання не з`явився, однак від них надійшло клопотання про розгляд справи без їхнього представника, позовні вимоги підтримують.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд, відповідно до положень ч.3 ст.200 ЦПК України, вважає можливим у підготовчому судовому засіданні ухвалити рішення.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Сторони з 07 вересня 2013 року перебували в шлюбі, який 06 серпня 2018 року розірвано рішенням Краснопільського районного суду Сумської області. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є ОСОБА_2 (ас 15,16-17). Судовим наказом Краснопільського районного суду Сумської області від 10 вересня 2018 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 ( ас.18).

Висновком органу опіки та піклування Краснопільської районної державної адміністрації від 29.10.2018 року № 2137/02-21 встановлено, що визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з матір`ю буде доцільним та таким, що відповідатиме інтересам дитини (ас.19-20).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, ратифікованої Верховною радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року держави- учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Крім того, в зазначеній статті вказано, що як найкращі інтереси дитини мають відігравати визначальну роль при вирішенні питань щодо місця її проживання з одним із батьків.

Держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Статтею 8 Закону України Про охорону дитинства передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статями 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Стаття 8 Конвенції про права дитини не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ у справі Йогансен проти Норвегії від 07 серпня 1996 року, § 78).

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі Хант проти України зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Олсон проти Швеції (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13 у справі М.С. проти України йдеться про визначення інтересів дитини , їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновкупро те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

За змістом статей 150,155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права.

Отже, найкращі інтереси дітей повинні мати першочергове значення. При цьому найкращі інтереси дитини можуть залежно від їх характеру та серйозності перевищувати інтереси батьків (правовий висновок Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року в справі № 6-1945цс17).

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно встановлювати не лише наявність або відсутність виняткових обставин, коли дитина має бути розлучена зі своєю матір`ю, а крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку іншим обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Таким чином, суд, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, керуючись положеннями Конвенції про права дитини (в якій реалізовано принцип домінанту інтересів дитини над усіма іншими), ратифікованої Постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, з урахуванням встановлених обставин справи, зокрема, ставлення матері та батька до своїх батьківських обов`язків, інтересів дитини, уваги і турботи батьків,розвитку дитини в спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційної стабільності та матеріальної забезпеченості, а також ураховуючи особливу прихильність ОСОБА_3 до матері, приходить до висновку про необхідність визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Позивач відмовився від вимоги про стягнення понесених ним судових витрат, тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим устатті 13 ЦПК України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 142, 200, 206, 264, 265, 352, 354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повні найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Краснопільської районної державної адміністрації, юридична адреса: смт. Краснопілля, вул.Мезенівська, буд.2 Краснопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 35906400

Суддя В.І. Басова

Повний текст рішення складений 11 жовтня 2019 року