Ухвала

від 03.10.2019 по справі 464/961/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/961/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/421/18 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ЛЬВІВ» - адвоката ОСОБА_6 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 02.03.2018 р. щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205,ч.1 ст.387 КК України, у кримінальному провадженні № 12017140000000557 від 30.06.2017 р.,

з участю прокурора ОСОБА_8 ,

встановила:

вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02.03.2018р. затверджено угоду від 27.02.2018р. між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Львівської області ОСОБА_8 про визнання винуватості. ОСОБА_7 визнано винуватим за ч.1 ст.205, ч.1 ст.387 КК України та призначено йому покарання: за ч.1 ст.205 КК України у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.; за ч.1 ст.387 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_7 призначено покарання у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

За вироком суду, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходячись у м. Дніпро, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей, вступив у попередню змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, від яких отримав винагороду в сумі 2000 грн. за вчинення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме використання суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).

Так, ОСОБА_7 05.04.2017р., знаходячись ум. Дніпро точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову із невстановленими на даний час особами від яких отримав пропозицію за грошову винагороду в розмірі 2000 гривень придбати шляхом реєстрації на своє ім`я суб`єкта підприємницької діяльності та достовірно знаючи, що не має наміру здійснення фінансово - господарської діяльності, погодився вчинити дії спрямовані на придбання суб`єкта підприємницької діяльності ТзОВ «ТЕРЕМОР» (ЄДРПОУ 40925301), внесеного в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №1 074 102 0000 062908 від 31.10.2016, зареєстрованого за юридичною адресою: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 33д, взятого на податковий облік в ДПІ у Шевченківському районі ТУ ДФС у м. Києві, з метою прикриття незаконної діяльності.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення фіктивного підприємництва, ОСОБА_7 05.04.2017р. отримав від невстановлених осіб договір від 30.03.2017 р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР», згідно якого ОСОБА_9 передав ОСОБА_7 у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР», що становить 90%, який скріплений підписом ОСОБА_9 , та договір від 30.03.2017 р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР», згідно якого ОСОБА_10 передала ОСОБА_7 у власність частку в статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР» ОСОБА_10 , що становить 10%, які ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Дніпро, вул. Московська, 12 власноручно підписав, придбавши таким чином корпоративні права на вказане підприємство, а отже став власником даного підприємства. Також, за цією ж адресою ОСОБА_7 підписано наказ №3 по ТзОВ "ТЕРЕМОР" від 31.03.2017 р., яким останній призначив себе на посаду директора вказаного підприємства, з посадовим окладом згідно штатного розпису, заздалегідь усвідомлюючи відсутність у себе навиків та досвіду для зайняття підприємницькою діяльністю від імені ТзОВ «ТЕРЕМОР», з-поміж іншого, надання послуг, пов`язаних з оптовою торгівлею відходами та брухтом.

На підставі підписаних ОСОБА_7 договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТзОВ «ТЕРЕМОР» від 30.03.2017 р., а також довіреності виданої від імені директора ТОВ «ТЕРЕМОР» ОСОБА_7 від 31.03.2017 р., невстановленими на даний час особами було внесено зміни до відомостей про юридичну особу, згідно з якими ОСОБА_7 зазначено керівником ТОВ «ТЕРЕМОР».

Таким чином, ОСОБА_7 , переслідуючи мету на здійснення фіктивного підприємництва, за попередньою змовою із невстановленими на даний час особами вчинив всі необхідні дії щодо придбання суб`єкта господарської діяльності та, відповідно, став засновником і директором ТзОВ «ТЕРЕМОР».

Відтак, ОСОБА_7 отримав фактичне право на керівництво фінансово - господарською діяльністю вказаного підприємства, здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення фіктивного підприємництва, ОСОБА_7 05.04.2017р., знаходячись в офісі за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 77, надав приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 для посвідчення картку із зразками підпису ОСОБА_7 та відбитків печатки від 05.04.2017 р. ТзОВ «ТЕРЕМОР» для її подальшого подання до ПАТ КБ «Приватбанк» для відкриття розрахункових рахунків ТзОВ «ТЕРЕМОР». Для посвідчення вказаної картки із зразками підпису та відбитків печатки ТзОВ «ТЕРЕМОР» поданої ОСОБА_7 приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_11 подано паспорт громадянина України ОСОБА_7 , картку фізичної особи - платника податків ОСОБА_7 , протокол №30/03/2017 від 30.03.2017 р. Загальних зборів ТзОВ «ТЕРЕМОР», наказ №3 від 31.03.2017 р. про призначення ОСОБА_7 на посаду директора ТзОВ «ТЕРЕМОР», підписаного від імені ОСОБА_7 , виписку та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких ОСОБА_7 є керівником та засновником ТзОВ «ТЕРЕМОР». Водночас, ОСОБА_7 , діючи як службова особа ТзОВ «ТЕРЕМОР», у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. (із змінами та доповненнями), будучи уповноваженим виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, і з метою прикриття незаконної діяльності підприємств, виступав власником та директором ТзОВ «ТЕРЕМОР», згідно з договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 30.03.2017 р., укладеного із ОСОБА_10 , договором купівлі - продажу частки в статутному капіталі від

30.03.2017 р. укладеного із ОСОБА_9 та наказом №3 від 31.03.2017 р. «Про призначення директора». Діючи як службова особа ТзОВ «ТЕРЕМОР», ОСОБА_7 05.04.2017р., знаходячись у відділенні ПАТ КБ "Приватбанк" (МФО 305299) по вул. Робоча у м. Дніпро, з метою створення видимості реальної господарської діяльності та прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою спільно із невстановленими особами подав заяву на відкриття розрахункових рахунків, які 10.04.2017 р. відкрито вказаною установою банку за № НОМЕР_1 та за №26040050212469.

У подальшому ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей для цього, проте, будучи засновником та директором ТзОВ «ТЕРЕМОР», з метою прикриття незаконної діяльності, тобто використання зазначеного суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій надав фактичне право управління діяльністю підприємством невстановленим слідством особами, яким віддав у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності та печатку ТзОВ «ТЕРЕМОР».

У період квітня-травня 2017 року невстановлені особи, шляхом отримання від ОСОБА_7 установчих документів ТзОВ «ТЕРЕМОР», використовуючи такі документи, надавали реквізити вказаного підприємства ТзОВ «АВЕ-Львів» (ЄДРПОУ 33951598) та ТзОВ «Санком» (ЄДРПОУ 34711924) для проведення фіктивних фінансово-господарських операцій із сортування та утилізації відходів.

У період з 10.04.2017 р. по 17.05.2017 р. на рахунок ТзОВ «ТЕРЕМОР» № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» надійшли грошові кошти в сумі 600 000 гривень від ТзОВ «АВЕ-Львів» в результаті проведення фіктивних фінансово-господарських операцій в якості оплати за нібито надані послуги із сортування та утилізації відходів.

Окрім цього, ОСОБА_7 20.02.2018 р. о 19 год., знаходячись у м. Львові по вул. Монастирського напроти будинку №1, діючи умисно, будучи попереджений в установленому законом порядку про обов`язок не розголошувати дані досудового розслідування, в усній формі розголосив ОСОБА_12 дані досудового розслідування, які йому стали відомі 20.02.2018 р. під час додаткового допиту як свідка у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.01.2017 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України.

Так, 20.02.2018 р. ОСОБА_7 додатково допитано як свідка у приміщенні ТУ НП у Львівській області за адресою: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими СУ ТУ НП у Львівській області, відомості про яке 04.01.2017 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 191 КК України.

20.02.2018 р. слідчим під час додаткового допиту як свідка у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 роз`яснено порядок проведення допиту, а також його права та обов`язки, передбачені ст. 66 КПК України, згідно з якими свідок зобов`язаний не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі свідку у зв`язку з виконанням його обов`язків.

Відповідно до протоколу про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 20.02.2018 р. ОСОБА_7 роз`яснено положення ч.1 ст.222 КПК України, а саме про те, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим, та в порядку ч.2 ст.222 КПК України, повідомлено про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування попереджено про обов`язок не розголошувати відомості, які йому стали відомі у зв`язку з участю у додатковому допиті у кримінальному провадженні №12017140000000004 від 04.01.2017 р. без дозволу слідчого, прокурора, а також роз`яснено те, що незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

ОСОБА_7 роз`яснено зміст статті 387 КК України - розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування.

Судом встановлено, що під час додаткового допиту як свідка 20.02.2018 р. ОСОБА_7 надано для огляду копію договору №050417-Т про надання послуг із сортування та утилізації твердих побутових відходів від 05.04.2017, укладеного між ТОВ «АВЕ-Львів» та ТОВ «Теремор», а також копії товарно-транспортних накладних, в яких наявні відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізників твердих побутових відходів, місце захоронення, марку, модель та реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, на яких здійснювалось перевезення твердих побутових відходів.

Так, ОСОБА_7 20.02.2018 р. о 19 год., знаходячись у м. Львові по вул. Монастирського напроти будинку №1, діючи умисно, достовірно знаючи, що він попереджений в установленому законом порядку про обов`язок не розголошувати дані досудового розслідування, які йому стали відомі 20.02.2018 р. під час додаткового допиту як свідка у кримінальному провадженні, відомості про яке 04.01.2017 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ст. 356, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 191 КК України, у ході якого йому надавались для огляду копія договору №050417-Т про надання послуг із сортування та утилізації твердих побутових відходів від 05.04.2017р., укладеного між ТОВ «АВЕ-Львів» та ТОВ «Теремор», а також копії товарно-транспортних накладних, в яких наявні відомості про вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізників твердих побутових відходів, місце захоронення, марку, модель та реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, на яких здійснювалось перевезення твердих побутових відходів, без дозволу прокурора або слідчого, усвідомлюючи те, що незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, в усній формі розголосив ОСОБА_12 , який не є стороною та учасником даного кримінального провадження, тобто сторонній особі дані досудового розслідування, а саме розповів про наявність в органу досудового розслідування договору укладеного між ТзОВ «АВЕ-Львів» та ТзОВ «Теремор», обставини підписання вказаного договору, наявність товарно-транспортних накладних на перевезення сміття з м. Львів у м. Дніпро, та відомості, які містяться у них, а також відсутності його підпису на вказаних товарно-транспортних накладних.

Не погоджуючись із даним вироком представник ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуваний вирок та направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування у загальному порядку. В обґрунтування своїх вимог апелянт покликається на те, що оскаржуваний вирок порушує положення п.3 ч.1 ст. 474 КПК України, з огляду на те, що у даному вироку недвозначно вказано про участь ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» в особі його посадових осіб у здійсненні фіктивних фінансово-господарських операцій, у такий спосіб спотворює преюдицію і наперед дає кваліфікацію дій ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» як суб`єкта господарювання, як і ігнорує презумпцію невинуватості щодо посадової особи товариства, яка від імені товариства підписала договір із згаданим вище ТзОВ «ТЕРЕМОР», оголошуючи операції із сортування та утилізації твердих побутових відходів фіктивними без дослідження належної доказової бази.

Наголошує, що у вищенаведеному вироку, суд першої інстанції фактично зробив висновок, що ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» було учасником фіктивних господарських операцій. Постановивши вирок, який стосується прав та інтересів ТОВ «АВЕ ЛЬВІВ», суд першої інстанції не перевірив, яким чином встановлені фактичні обставини впливають на апелянта, та чи відповідають вони дійсності.

Так оскаржуваним вироком встановлено, що ОСОБА_7 05.04.2017р., знаходячись у м. Дніпро, точної адреси досудовим розслідуванням не встановлено, діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей, вступив у попередню змову із невстановленими досудовим розслідуванням особами, від яких отримав винагороду у сумі 2000 грн. за вчинення фіктивного підприємництва, тобто придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, а саме використання суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення, начебто, проведених операцій з купівлі-продажу товарів (надання послуг, виконання робіт).

Разом з тим, зазначає, що дата 05.04.2017р. обрана стороною обвинувачення та внесена в угоду довільно без належної перевірки її доказами з єдиною метою - подальшого використання нібито встановлення цього факту у переслідуванні ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» та його посадових осіб, оскільки саме 05.04.2017р. було укладено Договір про надання послуг із сортування та утилізації твердих побутових відходів між ТОВ «ТЕРЕМОР» та ТОВ «АВЕ ЛЬВІВ».

Проте, вказує, що встановлення цих обставин судом першої інстанції є технічно неспроможним, оскільки станом на 03.04.2017р. 16 год. 54 хв. 35 сек. згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «ТЕРЕМОР» обвинувачений вже значився директором ТОВ «ТЕРЕМОР». Зазначає, що проставлення дати та часу її формування на Виписці здійснюється в автоматичному порядку, а отже, встановлення у вироку суду фактичних обставин, що 05.04.2017р. обвинувачений вступив у злочинну змову з метою вчинення фіктивного підприємництва є технічно неспроможним і не відповідає дійсності, оскільки на час нібито «входження у зону» він уже перебував єдиним учасником та директором ТОВ «ТЕРМОР»

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечив подану апеляційну скаргу, з огляду на законність та обґрунтованість оскаржуваного вироку суду, просить залишити апеляційну скаргу без розгляду, оскільки у відповідності до ч. 4 ст. 394 КПК України, ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» не вправі оскаржувати вирок, винесений на підставі угоди між прокурором і обвинуваченим; вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає розгляду та задоволенню, виходячи із наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб.

Положення пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Процесуальним законом не врегульовано питання оскарження вироку на підставі угоди у випадку, якщо таким вироком порушуються права іншої особи, яка не є учасником цього кримінального провадження.

Втім суд, вирішуючи питання захисту порушених прав такої особи, повинен звертатися до загальних норм кримінального процесуального закону і застосовувати загальні засади кримінального провадження. Положення процесуального закону про те, що гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді, відповідає нормам Конституції України щодо гарантування реалізації права на оскарження.

Обмеження реалізації цього права, закріпленого в Конституції України, лише посиланням на положення ст. 394 КПК України, є явно незаконним, з огляду також на очевидне порушення судом першої інстанції презумпції невинуватості.

За таких обставин доводи прокурора є безпідставними. Колегія суддів, вважає, що апеляція ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» підлягає розгляду по суті, таким чином будуть усунені порушення презумпції невинуватості стосовно ТОВ «АВЕ ЛЬВІВ».

Наступне, з матеріалів кримінального провадження № 12017140000000557 від 30.06.2017р. вбачається, що у даному кримінальному провадженні, під час досудового розслідування, 27.02.2018р. між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Львівської області ОСОБА_8 укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_7 визнає свою вину в інкримінованих йому під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 387 КК України, та зобов`язується дати вичерпні покази щодо усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, .сприяти органу досудового розслідування у розслідуванні кримінального провадження (а.с. 17 - 22).

27.02.2018р. прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення прокуратури Львівської області ОСОБА_8 затвердив обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, який разом із угодою про визнання винуватості направив на розгляд Сихівського районного суду м. Львова (а.с. 1-8).

02.03.2018р. Сихівський районний суд м. Львова затвердив угоду про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим та прокурором, та на підставі цієї угоди ухвалив оскаржуваний вирок.

Частиною третьою статті 475 КПК України передбачено, що мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити, зокрема, формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Викладаючи у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, висунутого ОСОБА_7 згідно з обвинувальним актом, судом першої інстанції стверджується про участь ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» в особі його посадових осіб у здійсненні фіктивних фінансово-господарських операцій.

Так, згідно оскаржуваного вироку, судом першої інстанції встановлено, зокрема, що у період квітня-травня 2017 року невстановлені особи, шляхом отримання від ОСОБА_7 установчих документів ТзОВ «ТЕРЕМОР», використовуючи такі документи, надавали реквізити вказаного підприємства ТзОВ «АВЕ-Львів» (ЄДРПОУ 33951598) та ТзОВ «Санком» (ЄД РПОУ 34711924) для проведення фіктивних фінансово-господарських операцій із сортування та утилізації відходів.

У період з 10.04.2017 по 17.05.2017 на рахунок ТзОВ «ТЕРЕМОР» № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк» надійшли грошові кошти в сумі 600 000 гривень від ТзОВ «АВЕ-Львів» в результаті проведення фіктивних фінансово-господарських операцій в якості оплати за нібито надані послуги із сортування та утилізації відходів.

Таким чином, при формулюванні обвинувачення у вироку суду щодо ОСОБА_7 судом першої інстанції встановлено фактичну участь ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» в особі його посадових осіб у здійсненні фіктивних фінансово-господарських операцій. При цьому, щодо ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ» чи будь якої посадової особи даного ТзОВ кримінальне провадження у суді не розглядалось, і представники цього ТзОВ не брали участь у судовому розгляді, разом з тим, у вироку зазначено назва даного товариства.

На переконання колегії суддів, такий висновок суду першої інстанції не узгоджується з загальними засадами кримінального провадження: принципами верховенства права і презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини (ст.ст. 8, 17 КПК України), свідчить про нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд, що є неприпустимим з точки зору дотримання прав та інтересів ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ», на що обґрунтовано покликався адвокат в апеляційній скарзі.

При затвердженні угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_7 та прокурором ОСОБА_8 , суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в обвинувальному акті та у тексті угоди про визнання винуватості при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 , які досудовим слідством вважаються встановленими, зазначено назву ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ», як товариства, яке було учасником фіктивних господарських операцій, проте не є учасником даного кримінального провадження.

Колегія суддів вважає, що зазначення в угоді про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором, обставин кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , із зазначенням назви ТзОВ «АВЕ ЛЬВІВ», яке не є учасником даного кримінального провадження, є порушенням прав та інтересів цього товариства, а тому суд першої інстанції, на виконання вимог п.З ч.7 ст. 474 КПК України, мав відмовити у затвердженні такої угоди.

За таких обставин, наведена обставина є безумовною підставою для скасування оскаржуваного вироку щодо ОСОБА_7 .

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду на підставі угоди суд апеляційної інстанції, крім рішень, передбачених пунктами 1-5 частини першої цієї статті, має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування в загальному порядку, оскільки угода між прокурором та обвинуваченим була укладена під час досудового слідства.

Відтак, вирок Сихівського районного суду м. Львова від 02.03.2018р. щодо ОСОБА_7 підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Керуючись ст. ст. 376 ч. 2, 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕ ЛЬВІВ» - адвоката ОСОБА_6 задоволити.

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 02.03.2018 р. щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 387 КК України - скасувати і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4