Постанова

від 01.10.2019 по справі 640/14606/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 640/14606/19 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1162/19 Муратова С.О.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Бездітко В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Бездітко В.М.

за участю секретаря - Михайлюка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

14 липня 2019 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу серії ОБ № 140402, 14 липня 2019 року о 22 35 год. в м. Харкові по вул. Леся Сердюка, буд. 36, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у відповідного лікаря фахівця відмовився в присутності двох свідків.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 10 200 грн та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384,20 грн.

Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив наступне.

Суд допитав одного свідка, заслухав його пояснення, дослідив відеозапис та позбав його права керування транспортними засобами на один рік зі стягненням штрафу.

З постановою районного суду не погоджується, оскільки суд не взяв до уваги факти наведенні його захисником про те, що він не відмовлявся від проходження огляду.

Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що судом не допитано поліцейських.

Просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року.

ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 277-2, ч. 5 ст. 294 КУпАП, клопотання про відкладення судового розгляду не заявляв, про причини неявки суд не повідомив.

В ч. 4 ст. 294 КУпАП встановлені строки перегляду постанови суду першої інстанції відповідно до яких, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Виходячи з вищезазначеного та вимог ст. 294 КУпАП, щодо строків перегляду постанови, з метою недопущення затягування судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Ст. 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію , поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

П. 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

П. 2.5 ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі за змістом - Інструкція 2) передбачає, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Поліцейським протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 140402 від 14 липня 2019 року, складено саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду, крім протоколу, також підтверджується:

- поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були залучені поліцейськими при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення та були свідками відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння (а.с. 1-3);

- відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, на якому зафіксовано, що поліцейським роз`яснено підставу зупинки автомобілю ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 , а саме ОСОБА_1 не був пристебнутий паском безпеки. Поряд з ОСОБА_1 знаходиться дитина. Під час винесення постанови за ч. 5 ст. 121 КУпАП поліцейським виявлено у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння. В подальшому поліцейським залучено двох свідків та в їх присутності запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовився. Свою відмову ОСОБА_1 обґрунтував тим, що лікарі чинять свавілля, якщо поліцейським потрібно хай лікар їде до нього сам. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводиться зухвало, лається, законні вимоги поліцейських не виконує, демонструє явну зневагу до працівників Національної поліції.

- даними про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, яке здійснено в порядку передбаченому ч. 1 ст. 266, ст. 265-2 КУпАП та відповідно до розписки гр. ОСОБА_4 , остання зобов`язалась доставити автомобіль ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 за місцем стоянки та не передавати право керування ОСОБА_1 в продовж доби, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 265-2 КУпАП (а.с. 5).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року Романаускас проти Литви судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 таким правом скористався, надав пояснення, протокол підписав, копію отримав (а.с. 1).

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.

Відповідно, у суду першої інстанції та апеляційного суду відсутні підстави для визнання необ`єктивними доказів, якими підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого 1 ст. 130 КУпАП.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 суд повно та всебічно встановив фактичні обставини правопорушення на підставі доказів наявних в матеріалах справи, досліджених в судовому засіданні, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду, та постановив рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП.

Зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП.

Під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що він не відмовлявся від проходження огляду не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю простувались дослідженим відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

Посилання, що судом допитано одного свідка, не допитано поліцейських не є підставою для скасування законної постанови та не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.5 ПДР України.

Інші підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказані й під час перевірки справи в апеляційному суді не встановлені.

У справі Ізмайлов проти Росії (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

З врахуванням викладеного, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року.

Керуючись ст. ст. 245, 251, 256, 266, 278, 280, 284, 294, 295 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду /підпис/ В.М. Бездітко

Згідно з оригіналом

Постанова набрала законної сили 01 жовтня 2019 року

Суддя В.М. Бездітко

Секретар М.В. Яковлева