Рішення

від 09.10.2019 по справі 908/2288/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/200/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 Справа № 908/2288/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2288/19

за позовною заявою: обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» , 84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 39

до відповідача: публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» , 49001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2

про стягнення 17 493,70 грн.

Присутні представники:

від позивача: Соболь О.О., довіреність від 28.12.18 № юр/3234

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

23.08.19 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 20.08.19 № 4 з вимогами обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (далі ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі ВО «Дружківкатепломережа» ) до публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (надалі ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» ) в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 17 493,70 грн. заборгованості, згідно з договором на поставку теплової енергії від 01.08.15 № 4, а саме: 14 544,04 грн. - основна заборгованість, 193,68 грн. - 3 % річних, 476,17 грн. - інфляційних втрат та 2 279,81 грн. пені. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 526, 527, 530, 623-625 ЦК України, ст.ст. 4, 162-164, 171, 172 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 908/2288/19 між суддями від 23.08.19 вказану позовну заяву визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 28.08.19 судом прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2288/19, якій присвоєно № провадження 17/200/19. Судом ухвалено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 26.09.19.

Ухвалою від 26.09.19 судом відкладено розгляд справи № 908/2288/19 на 09.10.19.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У засіданні суду 09.10.19, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 20.08.19 № 4. Просив суд стягнути з ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» 17 493,70 грн. заборгованості, згідно з договором на поставку теплової енергії від 01.08.15 № 4, а саме: 14 544,04 грн. - основна заборгованість, 193,68 грн. - 3 % річних, 476,17 грн. - інфляційних втрат та 2 279,81 грн. пені.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надав. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Так, зокрема, згідно з безкоштовним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України, який долучено судом до матеріалів справи № 908/2288/19), станом на час відкриття провадження у цій справі місцезнаходженням ПАТ «Кіндратівський вогнетривкий завод» є: 49001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2.

З метою повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2288/19 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 28.08.19 про відкриття провадження у справі.

Крім того, на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 42, 46, 202, 216, 234, 235, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали від 26.09.19 про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, на адресу суду у зворотньому напрямку повернувся екземпляр ухвали від 28.08.19 про відкриття провадження у справі № 908/2288/19, яка надсилалась на юридичну адресу відповідача, а саме: 49001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, із відміткою відповідного відділення «Укрпошта» - «не значиться» .

Вбачається, що відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 908/2288/19.

Відповідно до пунктів 1 і 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що відповідача належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи № 908/2288/19, враховуючи неявку в судове засідання відповідача (його представника), суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності такого учасника справи за наявними у матеріалах справи документами (доказами).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.15 між обласним комунальним підприємством «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (Теплопостачальна організація) та публічним акціонерним товариством «Кіндратівський вогнетривкий завод» (Споживач) укладено договір на поставку теплової енергії № 4, за умовами якого (п. 1.1.) Теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

У відповідності до Додатку № 4 до договору, Об`єкти, теплопостачання якого обумовлюються цим договором, знаходяться за адресою: смт. Олексієво-Дружківка по вул. Папаніна, 5-18 АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 а АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 а-33.

Відповідно до Додатку № 4 до Договору, загальна опалювальна площа становить 120,00 кв.м.

Згідно із п. 3.2.3 Договору, Споживач зобов`язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктами 6.1 - 6.3 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів, встановлених для населення постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 596 від 03.03.15 теплова енергія 1 Гкал - 656,86 грн. без ПДВ. У залежності від цін на енергоносії, встановлених Кабінетом Міністрів України, іншими органами влади, постачальниками енергоносіїв тариф може змінюватися без узгодження зі Споживачем але у відповідності з діючим законодавством. Загальна сума договору складається із сум вартості місячних поставок теплової енергії за весь строк дії договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно із п. 6.5 Договору, кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію незалежно від обліку споживання споживач зобов`язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.7 Договору, споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця.

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір дії з 01.01.15 до 01.08.16.

Договір вважається пролонгованим на укладений термін, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не буде письмово заявлено ні однією із сторін. (п.10.4 Договору).

Станом на час вирішення цієї справи по суті спору вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про наступне.

За приписами ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору за період з 25.10.18 по 09.04.19 включно, позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії на загальну суму 14 544,04 грн. Факт надання цих послуг підтверджується актами прийому-передачі теплової енергії за спірний період.

Позивачем відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг, які останньому направлені поштою, про що свідчать відповідні супровідні листи та фіскальні чеки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не надав, належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими позивачем до оплати за відповідні місяці.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов`язання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 509 та ч. 2 ст. 11 ЦК України, зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Таким чином, укладений між сторонами договір на поставку теплової енергії від 01.08.15 № 4, є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань.

Статтею 526 ЦК України закріплено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, відповідно до умов Договору та в силу положень ст. 629 ЦК України (договір є обов`язковим для виконання сторонами) є погодженими. А отже, зазначені вище акти є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач у строк передбачений договором взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за спожиту теплову енергію у період з 25.10.18 по 09.04.19 не здійснив, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 14 544,04 грн.

Факт наявності заборгованості у розмірі 14 544,04 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити спожиту в період з 25.10.18 по 09.04.19 теплову енергію за договором від 01.08.15 № 4 не припинено, відповідач оплату спожитої теплової енергії не здійснив, будь-яких претензій щодо виконання позивачем договору та щодо виставлених позивачем актів приймання-передачі і рахунків за спірний період не пред`явив, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 544,04 грн. обґрунтованою, заснованою на законі та договорі та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 193,68 грн. 3 % річних, 2 279,81 грн. пені та 476,17 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у ГК України, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нормами ч. 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2.3 Договору сторонами узгоджено, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, за кожен день прострочення.

У відповідності з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку оплати поставленого товару позивачем заявлено до стягнення 2 279,81 грн. пені (розрахунок пені міститься в матеріалах справи).

Факт прострочення відповідачем зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії матеріалами справи № 908/2288/19 доведено.

Перевіривши розрахунок розміру пені суд дійшов висновку, що нарахування пені здійснено позивачем арифметично вірно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, та, як наслідок, задовольняються судом у повному обсязі.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення 193,68 грн. 3 % річних та 476,17 грн. інфляційних втрат за період прострочення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок розміру 3 % річних суд дійшов висновку, що нарахування 3 % річних здійснено позивачем арифметично вірно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, та, як наслідок, задовольняються судом у повному обсязі.

Перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат суд дійшов висновку, що нарахування інфляційних втрат здійснено позивачем арифметично не вірно та повинно становити 333,31 грн.

Таким чином, як наслідок, судом частково задовольняється вимога щодо стягнення інфляційних втрат, а саме на загальну суму 333,31 грн.

В іншій частині вимоги про стягнення інфляційних втрат судом відхиляються через необґрунтованість.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 України, у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 129, 202, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (49001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 00191767) на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 39, структурний підрозділ Єдиний розрахунковий центр ОКП Донецьктеплокомуненерго на р/р № НОМЕР_1 в КФ Приватбанк м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 26221744) - 14 544 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 04 коп. основного боргу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кіндратівський вогнетривкий завод» (49001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, код ЄДРПОУ 00191767) на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі Виробничої одиниці «Дружківкатепломережа» (84207, Донецька область, м. Дружківка, вул. Космонавтів, буд. 39, р/р № НОМЕР_2 в КФ Приватбанк м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 05540853) 193 (сто дев`яносто три) грн. 68 коп. 3 % річних, 2 279 (дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн. 81 коп. пені, 333 (триста тридцять три) грн. 31 коп. інфляційних втрат та 1 905 (одну тисячу дев`ятсот п`ять) грн. 31 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.10.19 .

Суддя В.Л. Корсун