Рішення

від 07.10.2019 по справі 913/350/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 жовтня 2019 року Справа № 913/350/19

м. Харків Провадження №17пд/913/350/19

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження за позовною заявою Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації, м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до 1-го відповідача Комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

2-го відповідача Управління власності Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація Північ , м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.

Секретар судового засідання Рвачов О.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Суть спору: Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (далі - позивач) звернувся з позовною заявою від 26.06.2019 б/н до Комунального підприємства Луганська обласна Фармація (далі - 1-й відповідач) та Управління власності Лисичанської міської ради (далі - 2-й відповідач) з вимогами:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу окремого індивідуального визначеного

майна - приміщення, що підлягає відчуженню шляхом викупу від 22.05.2007, реєстровий №1237, посвідчений приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Поджарою Л.П.;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 20.07.2007 реєстраційний №353, видане Управлінням власності Лисичанської міської ради;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - вбудоване - прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв. м, площею забудівлі 124,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Луганська АДРЕСА_2 . Лисичанськ АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна - 12303135, номер запису: 810, в книзі: 27, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 03.09.2007, дата внесення запису: 03.09.2007, власник: Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація , форма власності - комунальна, частка власності 1/1, підстава виникнення: договір купівлі - продажу, реєстр №1237, 22.05.2007, приватний нотаріус по Лисичанському міському нотаріальному округу; акт приймання - передачі - 20.07.2007; свідоцтво про право власності, реєстраційний №353, 20.07.2007, Управління власності Лисичанської міської ради;

- визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради (код 24046449) право власності на нерухоме майно - вбудоване - прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв. м, площею забудівлі 124,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Первомайська, 28.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що під час проведення контролю за державною реєстрацію правочинів нерухомого майна, яке належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області встановлено, що власником нерухомого майна - вбудованого - прибудованого приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв. м, площею забудівлі 124,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Первомайська, 28, є Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація . На даний час вбудоване приміщення, яке розташоване за вказаною адресою, відповідно до Розпорядження голови обласної державної адміністрації-керівника військово-цивільної адміністрації від 16.05.2016 № 272 перебуває на балансі Комунального підприємства Луганська обласна Фармація Північ .

Позивачем отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.05.2019 № 168157191, в якій міститься інформація про те, що підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу, який зареєстрований приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Поджарою Л.П. 22.05.2007, реєстраційний №1237.

Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація відповідно до п. 1.2 Статуту є комунальним унітарним підприємством та об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений на те орган. Згідно п. 1.4 Статуту засновником підприємства є Луганська обласна рада. В пункті 5.2 Статуту визначено, що нерухоме майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснюється Луганською обласною радою, і закріплюється за підприємством на праві господарського відання .

1-й відповідач всупереч постанові Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) , рішенню Виконавчого комітету/Луганської обласної ради народних депутатів від 29.02.1992 № 56 Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування 22.05.2007 уклав договір купівлі-продажу окремого індивідуального визначеного майна - приміщення, що підлягає відчуженню шляхом викупу, з незаконним власником - Управлінням власності Лисичанської міської ради про купівлю майна - вбудованого - прибудованого приміщення літер А.а-а загальною площею 86,6 кв. м, площею забудівлі 124,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Первомайська, 28, яке повинно належати на праві власності територіальній громаді сіл, селищ, міст Луганської області та знаходитись на балансі 1-го відповідача.

Управлінням власності Лисичанської міської ради 20.07.2007 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, реєстраційний № НОМЕР_1 , власником якого вказано Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація .

Лисичанським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації

31.08.2007 здійснено державну реєстрацію права власності нерухомого майна на підставі

договору купівлі-продажу від 22.05.2007 №1237.

Таким чином, позивач вважає, що порушено майнові права та законні інтереси територіальної громади сіл, селищ, міст Луганської області.

Ухвалою суду від 04.07.2019 відкрито провадження у справі № 913/350/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація Північ , призначено підготовче засідання.

29.07.2019 до відділу документального забезпечення суду від першого відповідача надійшла заява від 26.07.2019 №07/26-01, в якій останній з посиланням на ст. 191 ГПК України визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими та не заперечив проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог позивача. Перший відповідач справу просив провести за відсутності його представника.

29.07.2019 до відділу документального забезпечення суду від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 25.07.2019 853/01-02, в якому останній не заперечує проти обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги та їх задоволення судом. Другий відповідач просив розглядати справу за відсутністю його представника.

29.07.2019 до відділу документального забезпечення суду від третьої особи - КП Луганська обласна Фармація Північ надійшли пояснення щодо позовної заяви від 25.07.2019 №01-30/114, в яких зазначено про відсутність заперечень щодо обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, правових підстав позову та не заперечує проти задоволення позовних вимог. Третя особа просила справу розглянути за відсутності її представника.

Протокольною ухвалою від 16.09.2019 суд закрив підготовче провадження та повідомив учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 07.10.2019.

Сторони правом участі в судовому засіданні 07.10.2019 не скористалися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заяви відповідачів про визнання позову, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяви відповідачів про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Відповідно до ст. 31 Закону України від 07.02.1991 № 697-ХІІ Про власність , що діяв до 20.06.2007, до державної власності в Українській РСР належали загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).

Згідно з постановами Верховної Ради УРСР від 08.12.1990 № 534-XII Про порядок введення в дію Закону Української РСР Про місцеві ради народних депутатів та місцеве самоврядування , від 26.03.1991 № 885-XII Про введення в дію Закону Української РСР Про власність Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 05.11.1991 № 311 Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) (далі - постанова КМУ № 311).

У п. 3 постанови КМУ № 311 визначено, що облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів повинно було бути здійснене розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя.

На виконання вимог постанови КМУ № 311 виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів було прийняте рішення від 29.02.1992 № 56 Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування (далі - рішення № 56).

Згідно з рішенням № 56 та з Переліком державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради народних депутатів (додаток № 1 до рішення № 56) до комунальної власності обласної ради народних депутатів було передано Обласне виробниче об`єднання Фармація , правонаступником якого є Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація , а також аптеки обласного виробничого об`єднання Фармація у кількості 376 одиниць (а.с.47-54).

Згідно з додатком № 2 до рішення № 56, зокрема, до Переліку державного майна, що передається до комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів, до комунальної власності міських та районних Рад народних депутатів було передано, зокрема, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів (крім майнових вбудовано прибудованих комплексів та інших приміщень, що відносяться до обласної комунальної власності, строком на 1992-1993 роки).

На підставі розпорядження Представника Президента України від 21.10.1992 № 336 Про створення підприємств обласної комунальної власності на базі Виробничого об`єднання Фармація було створено Луганське обласне державне комунальне виробниче підприємство Фармація , яке зареєстроване рішенням міської комісії з реєстрації та перереєстрації державних підприємств, об`єднань від 06.11.1992 № 293 Про реєстрацію Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства "Фармація . Протоколом міської комісії з реєстрації та перереєстрації державних підприємств, об`єднань від 06.11.1992 № 42 затверджено Статут Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства Фармація.

Згідно з додатком № 1 до Статуту визначено перелік структурних підрозділів, один з яких - Центральна міська аптека № 43, яка розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Гарибальді, 46. До складу Центральної міської аптеки № 43 входило 12 структурних підрозділів, зокрема, аптека № 45, яка розташована за адресою: м. Лисичанськ, вул. Первомайська, 28, що підтверджується Положенням про Центральну міську аптеку № 43, зареєстрованим на підставі рішення виконавчого комітету Лисичанської міської ради народних депутатів від 17.09.1993 № 373 та затвердженим генеральним директором Луганського обласного державного комунального виробничого підприємства Фармація (а.с.59-65).

В подальшому рішенням Луганської обласної ради від 20.02.1998 № 22/5 Про перелік об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, якими управляє обласна рада затверджений перелік об`єктів комунальної власності області, у відповідності до якого до обласної комунальної власності було віднесено Обласне виробниче об`єднання Фармація та структурні підрозділи, зокрема, Лисичанську центральну міську аптеку № 43 (а.с.67-68).

Рішенням Луганської обласної ради від 18.12.2003 № 11/31 Про делегування деяких повноважень з управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, які знаходяться в управлінні обласної ради делеговано керівникам підприємств, установ, організацій спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області повноваження щодо реєстрації права власності на нерухоме майно (а.с.69).

22.05.2007 між Комунальним підприємством Луганська обласна Фармація (перший відповідач у справі) та Управлінням власності Лисичанської міської ради (другий відповідач у справі) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - вбудовано-прибудоване приміщення, посвідченого приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу 22.05.2007 за реєстраційним № 1237.

За умовами договору купівлі-продажу окремого індивідуального визначеного майна, що підлягає відчуженню шляхом викупу, Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація прийняло у власність окреме індивідуально визначене майно - вбудовано-прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв.м, площею забудівлі 124,3 кв.м, на 1-му поверсі 5-ти поверхового житлового будинку, розташоване за адресою: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Первомайська, 28 (а.с.38-42).

Договір посвідчено 22.05.2007 приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Поджарою Л.П., реєстраційний № 1237 та в Державний реєстр правочинів внесено запис, що набувачем майна за договором є перший відповідач, що підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів від 22.05.2007 № 4016434. Згідно з п. 1.2 Договору право власності до покупця перейшло з моменту нотаріального посвідчення договору (а.с.43). Право власності на вказане майно було зареєстроване Лисичанським комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.09.2007 № 15783637 (а.с. 46).

Управлінням власності Лисичанської міської ради (другий відповідач у справі) Комунальному підприємству "Луганська обласна "Фармація" (перший відповідач у справі) видано свідоцтво від 20.07.2007, реєстраційний № 353 про право власності на нежитлове вбудовано-прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв.м, яке знаходиться за адресою: 93110, Луганська АДРЕСА_4 , м. Лисичанськ, вулиця Первомайська, 28 (а.с.44).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.05.2019 №168157191 підставою виникнення права власності на вказану будівлю за Комунальним підприємством Луганська обласна Фармація є договір купівлі-продажу, який посвідчений 22.05.2007 приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу, реєстраційний № 1237 (а.с.37).

На даний час будівля, що розташована за вказаною адресою відповідно до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації-керівника військово-цивільної адміністрації від 16.05.2016 № 272 перебуває на балансі третьої особи - Комунального підприємства Луганська обласна Фармація Північ (а.с.70-76), яке згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано шляхом виділу 02.10.2015, номер запису - 13831360000003928 (а.с.112).

Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація згідно з п. 1.2 Статуту є комунальним унітарним підприємством та об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган.

Згідно з п. 1.4 Статуту засновником підприємства є Луганська обласна рада.

В пункті 5.2 Статуту визначено, що нерухоме майно підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснюється Луганською обласною радою, і закріплюється за підприємством на праві господарського відання.

Оскільки Управління власності Лисичанської міської ради не мало права здійснювати відчуження майна на користь Комунального підприємства Луганська обласна Фармація , а Комунальне підприємство Луганська обласна "Фармація , в свою чергу, не є законним власником на даний час, а майно є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, визнати за територіальними громадами сіл, селиш, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради право власності на вбудоване приміщення, розташоване за адресою: 93110, Луганська область, м. Лисичанськ, вулиця Первомайська, 28.

Встановивши фактичні обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

У ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Комунальну власність, як вид державної власності, було визначено ст. 31 Закону України Про власність , який був прийнятий 26.03.1991 та почав діяти з 15.04.1991.

Спірний об`єкт нерухомості будувався до 1991 року і належав до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність.

Згідно з ч. 2 ст. 60 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Розділу І Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою КМУ № 311, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду, підлягали передачі до комунальної власності областей.

Відповідно до п. 3 постанови КМУ № 311 розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів.

Жодним законом або іншим нормативно-правовим актом не передбачено право міських рад та їх посадових осіб приймати рішення про перехід об`єктів загальнодержавної власності у комунальну власність.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осі. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Оскільки Луганська обласна рада набула право власності на спірний об`єкт нерухомого майна 29.02.1992, на підставі рішення № 56, суд при вирішенні цього спору керується ст. 90 ЦК УРСР (ст.34 Закону України Про власність ), яка була чинною на вказану дату, та згідно з якою земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави і надаються тільки у користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Враховуючи вищевикладене, Луганська обласна рада станом на 29.02.1992 у порядку та у спосіб, встановлені чинним на той час законодавством, правомірно набула право власності на спірне майно.

Водночас, згідно зі ст. 3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації області.

Згідно з абз. 3 ст. 1 Закону України Про військово-цивільні адміністрації військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України Про військово-цивільні адміністрації у разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військово-цивільних адміністрацій їх статусу набувають відповідні районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій.

Указом Президента України №123/2015 від 05.03.2015 Про утворення військово-цивільних адміністрацій утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію.

Отже, на даний час повноваження Луганської обласної ради покладені на Луганську обласну державну адміністрацію .

На підставі розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Про внесення змін до структури та чисельності структурних підрозділів облдержадміністрації від 11.11.2015 №551 було створено Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації (далі Департамент).

Розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 15.05.2018 №389 Про внесення змін до Положення про Департамент комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації, посадової інструкції директора цього Департаменту внесено та затверджено зміни до Положення про Департамент (далі Положення) і викладено його у новій редакції.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення основними завданнями Департаменту є управління майном у межах повноважень, у тому числі делегованих обласною радою.

Згідно з пп. пп. 1, 7, 11 п.5 Положення Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює облік та забезпечує проведення інвентаризації нерухомого майна, здійснює контроль за державною реєстрацією правочинів щодо нерухомого майна, здійснює претензійно-позовну роботу з питань захисту майнових прав щодо майна.

Отже, позивач правомірно, реалізуючи свої повноваження звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами.

З наведеного вище вбачається, що спірне майно територіальною громадою Лисичанської міської ради набуто всупереч ч. 2 ст. 60 чинного Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні , якою встановлено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Матеріали справи свідчать, що державне майно, яке стало предметом купівлі-продажу на підставі спірного договору від 22.05.2007, територіальній громаді Лисичанської міської ради у власність не передавалось, а тому Управління власності Лисичанської міської ради, яке є самостійним виконавчим органом Лисичанської міської ради і створено з метою здійснення функцій і повноважень власника комунального майна територіальної громади м. Лисичанська, не мало права його відчужувати шляхом укладення цього договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України визначено наступні вимоги до правочину як безумовної вимоги щодо його законності та чинності, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи викладене, спірний договір не відповідає вимогам закону і підлягає визнанню недійсним.

Відносно вимоги позивача про визнання недійсним свідоцтва про права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (абзац 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445.

Пунктом 1 вказаного наказу встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень, визначені Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав (далі - Закон № 1952).

Згідно зі ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об`єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, органами місцевого самоврядування. Підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити бюро технічної інвентаризації (за змістом пунктів 6.1, 6.2 зазначеного Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно).

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно власником нерухомого майна - вбудоване - прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Луганська АДРЕСА_5 Лисичанськ

АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна - 12303135, зазначене Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація .

Порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування регулюється ст. 26 цього Закону. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Згідно з п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 84 Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав вносяться до Державного реєстру прав виключно на підставі рішення державного реєстратора.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно та скасування державної реєстрації за першим відповідачем права власності на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, тому вказані вимоги підлягаю задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради права власності на спірне нерухоме майно, суд зазначає, що позивач, відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, довів правомірність набуття права власності на спірне нерухоме майно за територіальними громадами сіл, селиш, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, а також доведеність факту порушення вказаного права власності, яке підлягає захисту.

Враховуючи, що відповідачі визнали позов, суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів дійшов висновку, що право власності позивача, за захистом яких він звернувся до суду, було порушено відповідачами, тому вимога про визнання права власності на спірне нерухоме майно підлягає задоволенню.

Позивач при поданні позову за платіжними дорученнями від 07.05.2019 №56 в сумі 3842,00 грн та від 07.05.2019 №57 в сумі 3842,00 грн сплатив до Державного бюджету України судовий збір в сумі 7684,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься в ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір .

У зв`язку з визнанням позову відповідачами, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 50% сплаченого ним судового збору в розмірі 3842,00 грн. Повернення судового збору здійснюється за клопотанням особи , яка його сплатила, за ухвалою суду.

Решта сплаченого позивачем судового збору в сумі 3842,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 191, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу окремого індивідуального визначеного

майна - приміщення, що підлягає відчуженню шляхом викупу від 22.05.2007, реєстровий №1237, посвідчений приватним нотаріусом по Лисичанському міському нотаріальному округу Поджарою Л.П.

3. Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 20.07.2007 реєстраційний №353, видане Управлінням власності Лисичанської міської ради.

4. Скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - вбудоване - прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв. м, площею забудівлі 124,3 кв. м, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер майна - 12303135, номер запису: 810, в книзі: 27, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 03.09.2007, дата внесення запису: 03.09.2007, власник: Комунальне підприємство Луганська обласна Фармація , форма власності - комунальна, частка власності 1/1, підстава виникнення: договір купівлі - продажу, реєстр №1237, 22.05.2007, приватний нотаріус по Лисичанському міському нотаріальному округу; акт приймання - передачі - 20.07.2007; свідоцтво про право власності, реєстраційний №353, 20.07.2007, Управління власності Лисичанської міської ради.

5. Визнати за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі

Луганської обласної ради (код 24046449) право власності на нерухоме майно - вбудоване -прибудоване приміщення літер А.а-а 2 загальною площею 86,6 кв. м, площею забудівлі 124,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

6. Стягнути з Комунального підприємства Луганська обласна Фармація , 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 33, офіс 2, ідентифікаційний код 01975442, на користь Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації, 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59, ідентифікаційний код 40194452, судовий збір у сумі 1921,00 грн.

7. Стягнути з Управління власності Лисичанської міської ради , 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 31, ідентифікаційний код 333537796, на користь Департаменту комунальної власності, земельних та майнових відносин Луганської обласної державної адміністрації, 93405, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Центральний, 59, ідентифікаційний код 40194452, судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Видати накази позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення підписано 16.10.2019.

Суддя О.С. Фонова