Ухвала

від 15.10.2019 по справі 910/14073/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

15.10.2019Справа № 910/14073/19

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" (36034, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Половка, буд. 70; ідентифікаційний код 39124848) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Бамбук" (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 28; ідентифікаційний код 40098811) суми заборгованості за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017 у розмірі 13 580,60 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" (заявник) звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Бамбук" (боржник) суми заборгованості за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017 у розмірі 13 580,60 грн, з яких 12 300,66 грн сума основного боргу та 1 279,94 грн пені.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Бамбук" суми заборгованості за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника 12 300,66 грн суми основного боргу.

Проте, щодо видачі судового наказу в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Бамбук" 1 279,94 грн пені, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд", з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Суд зазначає, що, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України). Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, та встановлення обставин спливу позовної давності щодо заявленої вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов`язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права, щодо спливу позовної давності, в тому числі щодо наявності прострочення виконання зобов`язання боржником (зокрема, з метою визначення періоду, який знаходиться в межах позовної давності). Однак, такі повноваження суду в межах наказного провадження є обмеженими, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст. 15 ГПК України). Так, у випадку встановлення судом обставин, які свідчать про необґрунтованість вимог заявника у певній частині або у випадку заявлення вимог поза межами позовної давності, навіть щодо частини періоду нарахування в межах певного виду вимог, мають місце обставини, які свідчать про відсутність безспірності вимог, що є обов`язковою умовою наказного провадження, а отже суд повинен відмовити у видачі наказу з таких підстав. При цьому, законом не передбачено обов`язку суду здійснювати перерахунок заявлених вимог та право суду видавати судовий наказ в частині заборгованості, заявленої в межах конкретного виду вимоги, так як у протилежному випадку суд буде здійснювати розгляд вимог у порядку, який притаманний для позовного провадження, що суперечить цільовому призначенню інституту наказного провадження.

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" про видачу судового наказу мотивована неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017 щодо своєчасної оплати вартості поставленого заявником товару, у зв`язку з чим заявник, на підставі п. 6.2 укладеного між сторонами договору, нарахував та заявив до стягнення з боржника 1 279,94 грн пені.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання такого зобов`язання.

Зі змісту поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" заяви вбачається, що заявником нараховано пеню на суму 12 300,66 грн (вартість поставленого товару за всіма видатковими накладними) за загальний період з 08.02.2018 по 31.05.2018, тоді як заяву про видачу судового наказу заявником надіслано до суду засобами поштового зв`язку 07.10.2019 (згідно відбитку календарного штемпеля на поштовому конверті).

Таким чином, суд встановив, що з моменту виникнення у заявника права вимоги до боржника за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017 щодо стягнення 1 279,94 грн пені пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Бамбук" 1 279,94 грн пені за неналежне виконання зобов`язань за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017.

Водночас, суд роз`яснює заявнику про його право на звернення до суду з тими самими вимогами в порядку ч. 2 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

З урахуванням викладеного, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 173,99 грн, пропорційно задоволеним вимогам, покладається на боржника, решта судового збору (18,11 грн), у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні заяви - на заявника.

Керуючись статтями 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Металекспо-Трейд" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламно-виробнича компанія "Бамбук" 1 279,94 грн пені за Договором № 277/03 постачання на умовах відстрочення платежу від 01.12.2017.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай