Рішення

від 03.10.2019 по справі 910/6107/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.10.2019Справа № 910/6107/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал"

до 1) Приватного підприємства "Метал-Сіті"

2) ОСОБА_1

3) ОСОБА_2

4) ОСОБА_3

5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник"

про стягнення 247448,30 грн.

за участі представників:

від позивача: Каракоця О. Р., адвокат,

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: Білохорт О. П., за довіреністю,

від відповідачів-3, 4: не з`явилися,

від відповідача-5: Кузьменко Ю. М., адвокат, Астахова А. З., керівник,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Метіл-Сервіс"ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник" про стягнення заборгованості за Кредитним договором від 17.10.2011 № CL-SME303/032/2011 у сумі 247448,30 грн., з яких: 223621,06 грн. заборгованості за кредитом, 19628,92 грн. та 4198,32 грн. заборгованості за відсотками за різні періоди. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем 1, як позичальником, та відповідачами 2-5, як поручителями, зобов`язань за Кредитним договором та відповідними договорами поруки, права вимоги за якими позивач отримав на підставі Договору факторингу від 26.09.2018 № 4-09/18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04.07.2019 у позивача суд витребував для огляду оригінали наступних документів: договору факторингу від 26.09.2018 № 4-09/18, укладеного між позивачем та ТОВ ОТП Факторинг Україна , акту приймання-передачі реєстру боржників за формою Додатка 3 до Договору, доказів сплати платежів згідно пункту 7 Договору, доказів щодо наявної заборгованості по тілу кредиту та відсоткам із наведенням розгорнутого розрахунку за визначений позивачем період. Дані оригінали (окрім доказів сплати платежів згідно пункту 7 Договору та доказів щодо наявної заборгованості) оглядалися судом під час судового засідання 05.09.2019 року.

Також судом під час судового засідання 05.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 про витребування доказів.

У відзиві на позовну заяву відповідач-5 посилався на те, що в договорі поруки від 17.10.2011 № SR-SME303/032/2011/4 зазначено невірну адресу місцезнаходження відповідача-5 та останній не отримував вимоги кредитора за вказаним договором, у зв`язку з чим зобов`язання з вказаного договору поруки не виникло. Крім того, строк пред`явлення вимоги до відповідача-5, як до поручителя, закінчився ще в травні 2017 року. Також відповідач-5 наголосив на відсутності у матеріалах справи обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення сум борг за кредитним договором. У той же час, позивачем не доведено наявність у нього права вимоги до відповідача-5 за договором факторингу з огляду на відсутність доказів перерахування грошових коштів за права вимоги та акту приймання-передачі реєстру боржників.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що договір поруки від 17.10.2011 № SR-SME303/032/2011/4 відповідає положенням чинного законодавства та останній недійсним судом не визнавався. Щодо переходу права вимоги, то позивач набув статус кредитора по відношенню до відповідачів на підставі відповідного договору факторингу із додатками до нього, а залучений до матеріалів справи розрахунок заборгованості містить суми та дати нарахування сум кредиту та відсотків.

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надавав, проте під час судових засідань з розгляду справи представник відповідача-2 проти задоволення позову заперечував з підстав його необґрунтованості.

Відповідачі 3, 4 ухвалу про відкриття провадження отримали, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзивів на позовну заяву не подали.

Відповідачу-1 ухвала суду про відкриття провадження направлялася рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, м. Київ, вул. Артема, 21.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання даного відправлення.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач-1 мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 12.06.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі 1, 3, 4 не скористалися своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи в судових засіданнях, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2011 між відповідачем-1, як позичальником, та Публічним акціонерним товариством ОТП Банк , банком, укладено кредитний договір № CL-SME303/032/2011, за умовами якого банк надає, а позичальник приймає кредит у розмірі 373883,92 грн. на придбання автомобіля марки Audi А6, 2011 року випуску, із першочерговим внеском не менше ніж 30 % вартості автомобіля у відповідності до договору купівлі-продажу, із строком повернення кредиту 17.10.2016 року.

Відповідно до пункту 3 договору сторони домовилися, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися плаваюча процентна ставка - фіксований процент у розмірі 4,97% + UIRD.

Згідно з пунктами 4, 5 договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається за графіком, щомісячно рівними частинами з нарахування процентів на залишок заборгованості по кредиту.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ ОТП Банк , як кредитором, та ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки від 17.10.2011 № SR-SME303/032/2011/1, за яким поручитель зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником (відповідачем-1) його боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань.

Згідно з пунктом 4.1 договору останній набирає чинності з дати його підписання сторонами (дата договору) і діє до припинення дії кредитного договору та зобов`язань поручителя за цим договором.

Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань у повному обсязі (пункт 4.2 договору).

Також, аналогічні за змістом договори поруки були укладені між ПАТ ОТП Банк та відповідачем-3 (від 17.10.2011 № SR-SME303/032/2011/2), відповідачем-4 (від 17.10.2011 № SR-SME303/032/2011/3), відповідачем-5 (від 17.10.2011 № SR-SME303/032/2011/4).

У подальшому, як зазначив позивач, між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна укладено договір факторингу від 26.09.2018 № 4-09/18, відповідно до якого ТОВ ОТП Факторинг Україна , як клієнт, передало (відступило) позивачу право грошової вимоги, а останній прийняв таке право та став кредитором за кредитними договорами.

Згідно з пунктом 1.4 договору клієнт зобов`язаний відступити (передати) права за всіма договорами забезпечення, укладеними боржниками майновими поручителями для забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами боржниками, права вимоги за якими належать клієнту. Передача таких договорів має бути оформлена відповідним договором про передачу прав на заставлене майно.

Пунктом 1.5 договору сторони погодили, що права вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту виконання зобов`язання щодо перерахування всіх платежів, визначених пунктом 7 цього договору, на підставі акту приймання-передачі реєстру боржників, форма якого наведена в додатку 3 до цього договору.

Боржниками за вказаним договором є фізична особа та/або юридична особа, що уклала із ПАТ ОТП Банк кредитний договір, право вимоги за яким перейшло до клієнта на підставі договору відступлення права вимоги, їх правонаступники, поручителі, інші особи, що взяли на себе обов`язок виконати повністю або частково зобов`язання замість боржника, дані про яких передані фактору відповідно до умов договору (розділ 2 договору).

У переліку договорів відступлення права вимоги, що є додатком 5 до договору факторингу, серед боржників, права вимоги за якими передаються, зазначено, зокрема, відповідача-1 та кредитний договір від 17.10.2011 № CL-SME303/032/2011.

Згідно з пунктами 7.1, 7.2 договору сторони домовилися, що сума фінансування складає 730000 грн. без ПДВ станом на дату підписання сторонами цього договору. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом перерахування 100 % грошових коштів згідно з пунктом 7.1 договору на банківський рахунок клієнта одним платежем не пізніше 05.10.2018 року.

Отже, за умовами пункту 1.5 договору факторингу момент переходу до позивача прав вимоги за кредитними договорами по`вязаний із перерахуванням позивачем 730000 грн. без ПДВ на рахунок ТОВ ОТП Факторинг Україна .

Спір у справі виник внаслідок стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором, права вимоги за яким, як зазначив позивач, останній набув на підставі договору факторингу.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 2 статті 1078 ЦК України встановлено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Водночас, на підтвердження настання моменту переходу до позивача прав вимоги до боржників за договором факторингу від 26.09.2018 № 4-09/18, позивачем у відповідності до пункту 7.1 договору доказів перерахування передбаченої суму не надано.

Натомість, позивачем до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення від 31.08.2018 № 40 на суму 2500000 грн. на рахунок ТОВ ОТП Факторинг Україна із призначенням платежу: гарантійний внесок, згідно договору № 146-08/18 про участь у конкурсі на укладення договору від 23.08.2018 без ПДВ .

Відповідно до пункту 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, надане позивачем платіжне доручення містить інше призначення платежу - інший договір, підставу та суму, ніж передбачено умовами пункту 7.1 договору факторингу від 26.09.2018 № 4-09/18. Відтак, позивачем не доведено настання моменту переходу до позивача прав грошової вимоги за договором факторингу, умовами якого чітко визначений такий момент з часу перерахування позивачем суми фінансування за договором у розмірі 730000 грн. без ПДВ.

За наведених обставин відсутності підтвердження переходу до позивача прав вимоги до відповідачів на підставі договору факторингу, позовні вимоги про стягнення грошових коштів з відповідачів є необґрунтованими та недоведеними належними і допустимими доказами, а відтак у задоволенні позову суд дійшов висновку відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.10.2019.

Суддя К.В. Полякова