Рішення

від 15.10.2019 по справі 910/10638/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2019Справа № 910/10638/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моргунов Трансс"

про стягнення 46712,48 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моргунов Трансс" про стягнення 46712,48 грн. заборгованості за здійснене перевезення за Договором від 11.06.2019 № 11-06(6) про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом, з якої: 43792,95 грн. основного боргу та 2919,53 грн. плати за понаднормовий простій.

Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01103, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 12, оф. 177.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із його відсутністю.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 12.08.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, між ним та відповідачем шляхом обміну електронними листами укладено договір від 11.06.2019 № 11-06(6) про міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, за умовами якого відповідач, як замовник, доручає та надає для перевезення вантаж, а позивач, як перевізник, зобов`язується здійснити перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні відповідно до умов заявок замовника, який зобов`язується сплатити погоджену сторонами провізну плату.

Заявка відображає істотні умови кожного конкретного перевезення (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі не пізніше 15 днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR чи ТТН) з відміткою одержувача про прийняття вантажу, акту виконаних робіт, податкових накладних.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що у випадку простою транспортного засобу замовник сплачує штраф за простій транспортного засобу за кожну розпочату добу простою, що включає вихідні і святкові дні, в пунктах завантаження/розвантаження або в митниці чи на кордоні у зв`язку з неналежним оформленням документів у розмірі 1000 грн.

Відповідно до договору-заявки від 11.06.2019 № 110619-6А відповідач просив здійснити перевезення за маршрутом Лаубах (Німеччина) - Житомир (Україна) технологічного устаткування, вагою близько 12000 кг брутто, із завантаженням 12-13.06.2019, отримувач - ТОВ Суперспрокс Україна , вартість перевезення погоджена в розмірі 1500 евро, безготівковим розрахунком протягом 7-10 банківських днів по оригіналам документів. Оплата понаднормового простою встановлена в розмірі 50 евро за добу в Україні та 100 евро за добу в Європі (вихідні дні не враховуються).

На підтвердження здійснення замовленого перевезення та направлення відповідачу документів щодо його виконання позивачем до матеріалів справи долучено CMR із відмітками митниці про пересічення кордону та печаткою отримувача вантажу, лист прибуття-вибуття від 24.06.2019 також із печаткою отримувача про прийняття вантажу, рахунок-фактура від 24.06.2019 № В-00000262 на суму 50585 грн., акт від 24.06.2019 № В-00000357 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 50585 грн., податкова накладна із квитанцією від 13.07.2019 № 1, а також експрес-накладна від 02.07.2019 № 59000432167758 щодо відправлення на адресу відповідача документів та журнал реєстрації вихідної кореспонденції для листів, направлених без описів вкладення.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом частини 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 ГК України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень установлюються договором, якщо іншого не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 01.08.2006 № 57-V, вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення й місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання та громадянство сторін.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 статті 533 ЦК України).

Із умов укладеного між сторонами договору та заявки вбачається, що відповідач мав оплатити вартість здійсненого перевезення протягом 7-10 банківських днів по оригіналам документів, направлених позивачем 02.07.2019, а відтак суд погоджується із визначеною позивачем датою настання обов`язку з оплати відповідачем перевезення 19.07.2019.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав обумовлене заявкою відповідача перевезення, однак останній на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про оплату вказаних послуг у розмірі 43792,95 грн. (із урахуванням курсу 1 євро - 29,195303 грн. станом на 19.07.2019), у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість даної позовної вимоги, що підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки транспорт перевізника понаднормово простоював 2 доби (19.06.2019 - прибуття на митний термінал та простій до 24.06.2019, з яких 2 дні - вихідні, та 2 доби - нормативний простій), суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем 2919,53 грн. (50 євро*2 дня = 100 євро, курс 1 євро - 29,195303 грн. станом на 19.07.2019) плати за понаднормовий простій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору та витрат на професійну допомогу адвокату відповідно до статті 126, 129 ГПК України у зв`язку з задоволенням позову та відсутністю клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моргунов Трансс" (01103, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 12, оф. 177; ідентифікаційний код 39939309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веставтотрейд" (43006, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 2а; ідентифікаційний код 36407488) 43792 (сорок три тисячі сімсот дев`яносто дві) грн. 95 коп. заборгованості за перевезення, 2919 (дві тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 53 коп. боргу за понаднормовий простій, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова