Рішення

від 26.09.2019 по справі 904/1850/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2019Справа №904/1850/19 За позовом Приватного підприємства "Артха - С"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Про"

про стягнення 15 560,97 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Артха-С" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Про" про стягнення 15 560,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов договору поставки товару №251017 від 25.10.2017 не було здійснено повної оплати за поставлений товар, у зв`язку з чим позивач просить сплатити вартість поставленого товару у сумі 7 962,00грн., 1 403,85грн. пені, 4 274,12 грн. відсотки за користування товарним кредитом.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2019 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів відправлення копії позовної заяви від 02.05.2019 та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 19, листом з описом вкладення.

Ухвалою суду від 15.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи №904/1850/19 ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи на 26.09.2019.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 19.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв`язку (за закінченням терміну зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначене судове засідання 26.09.2019 представник відповідача не з`явився, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2017 між Приватним підприємством "Артха - С" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Про" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір поставки товару №251017 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продукцію, іменовану у подальшому Товар у кількості, номенклатурі, ціні та в строки згідно з умовами даного договору та Додатками до нього, які є невід`ємною частиною Договору, які іменуються Специфікаціями та/або Накладними..

Відповідно до п. 5.1 договору оплата за даним договором здійснюється на умовах:

5.1.1. Перший платіж Покупець здійснює у вигляді передоплати в розмірі 30% від вартості Товару.

5.1.2. Другий платіж Покупець здійснює у розмірі 70% після отримання Товару через 21 календарний день.

Відповідно до п. 5.2 договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості Покупець сплачує Постачальнику 0,3% за кожен день від суми заборгованості, за користування товарним кредитом.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата Товару та нарахованих відсотків проводиться в гривнях на поточний рахунок Постачальника, вказаний в кінці тексту даного Договору. Покупець також має право розраховуватись по даному Договору достроково.

Також, за письмовою згодою Постачальника, оплата за товар може здійснюватися за допомогою вексельної форми розрахунку (п.5.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору Покупець одержує товар після підписання з Постачальником цього Договору. Право власності на товар переходить до Покупця в момент одержання ним Товару і супровідних документів.

Постачальник зобов`язаний здійснити постачання товару не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання першого платежу відповідно до п. 5.1.1 цього Договору. Покупець здійснює само вивіз Товару (п.6.2 договору).

Відповідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, протягом жовтня 2018 року позивач поставив товар відповідачу на суму 10 447,20 грн., згідно з видатковими накладними: - №1311 від 12.10.2018 на суму 7 207,20 грн., - №1332 від 17.10.2018 на суму 3 240,00 грн. та товарно-транспортними накладними від 12.10.2018 №Р1311 та від 17.10.2018 №Р1312.

Позивач зазначив, що відповідач претензій щодо якості товару не заявляв.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач не в повному обсязі оплатив за отриманий товар, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутись з цим позовом.

За період з 01.01.2019 по 01.05.2019 позивачем складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків, в якому зафіксовано поточну заборгованість відповідача на користь позивача в сумі 7 962,00 грн.

05.02.2019 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №б/н від 05.02.2019 на суму 9 112,80 грн..

В наслідок часткової оплати, основна заборгованість перед позивачем зменшилась, і складає 7 962,00 грн.

Крім, того відповідно до п. 8.2. договору за порушення термінів оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 962,00 грн. основного боргу, 4 274,12 грн. 0,3% за кожен день від суми заборгованості, за користування товарним кредитом, 1 403,85 грн. пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Отже, судом встановлено, що позивач належним чином виконав умови договору та поставив відповідачу товар на загальну суму 10 447,20 грн., що підтверджується видатковими накладними: - №1311 від 12.10.2018 на суму 7 207,20 грн.; - №1332 від 17.10.2018 на суму 3 240,00 грн. та товарно - транспортними накладними: - від 12.10.2018 №1311 та від 17.10.2018 №1332;

Позивачем було складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків, в якому зафіксовано поточну заборгованість відповідача на користь позивача в сумі 7 962,00 грн.

05.02.2019 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу №б/н від 05.02.2019 на суму 9 112,18 грн.

В наслідок часткової оплати, основна заборгованість перед позивачем зменшилась, і складає 7 962,00 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в розмірі 7 962,00 грн. доведений суду належним чином.

Строк оплати з умовами договору є таким, що настав.

Отже, за встановлених обставин справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 7 962,00 грн. основного боргу.

Позов в частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню повністю в розмірі позивача 7 962,00 грн.

Позивачем, також заявлена вимога про стягнення з відповідача 4 274,12 грн. 0,3% за кожен день від суми заборгованості, за користування товарним кредитом в сумі 4 274,12 грн.

Відповідно до приписів ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 договору, у разі несвоєчасного погашення заборгованості даного договору, з дати виникнення простроченої заборгованості Покупець сплачує Постачальнику 0,3% за кожен день від суми заборгованості, за користування товарним кредитом.

У пунктах 6.1, 6.2 Пленуму № 14 зазначено, що проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов`язання і одночасно, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов`язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв`язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов`язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов`язання.

Застосування пені не виключає одночасного нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами (стаття 536 ЦК України), зокрема процентів на прострочену суму оплати товару, проданого в кредит (частина п`ята статті 694 названого Кодексу), оскільки стягнення відповідних процентів не є ні видом забезпечення виконання зобов`язань, ані штрафною санкцією (п. 2.7 Пленуму № 14).

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення процентів за користування товарним кредитом.

Перевіривши розрахунок процентів за користування товарним кредитом, судом встановлено, що нарахування процентів здійснено позивачем за кожною видатковою накладною окремо, за заявлений період розмір процентів у сумі 4 274,12грн. за користування товарним кредитом є правильним, тому підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 403,85 грн. пені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. договору за порушення термінів оплати вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до розрахунку позивача, дійшов до висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 1 403,85 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Артха - С" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Про" ( 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 19, код ЄДРПОУ 40920846) на користь Приватного підприємства "Артха - С" (49000, м. Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 2-а, кв.8, код ЄДРПОУ 36641110) 7 962 ( сім тисяч дев`ятсот шістдесят дві) грн. 00 коп. основного боргу, 1 403 (одна тисяча чотириста три) грн. 85 коп. пені, 4 274 (чотири тисячі двісті сімдесят чотири) грн.12коп. - 0,3% за кожен день від суми заборгованості за користування товарним кредитом, 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна ) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.10.2019

Суддя І.І. Борисенко