Рішення

від 10.10.2019 по справі 918/581/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/581/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС"

до Приватного підприємства "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС"

про стягнення заборгованості в сумі 77 729,70 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Зубков С.С.

від позивача: Ушко М.В.

від відповідача: Либусь О.В.

від відповідача: Грабовський Ю.Ю.

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС" в якому просить стягнути 80 729 грн. 70 коп., з яких 76 314 грн. 00 коп. основний борг, 350 грн. 12 коп. 3% річних, 4 065 грн. 58 коп. пеня. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідача грошового зобов`язання по оплаті вартості робіт з охорони приміщення та майна.

Ухвалою суду від 27.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.09.2019.

Ухвалою від 12.09.2019 розгляд справи відкладено на 26.09.2019.

18.09.2019 позивачем, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано клопотання про долучення письмових доказів, відповідно до якого останній просить суд приєднати письмові докази, а саме: табелі обліку робочого часу. Суд ухвалив приєднати дані документи до матеріалів справи.

Ухвалою від 26.09.2019 розгляд справи відкладено на 10.10.2019.

10.10.2019 позивачем, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подано пояснення, відповідно до яких вказує, що відповідачем частково сплачено суму заборгованості в розмірі 3 000 грн. 00 коп., а тому просить суд зменшити позовні вимоги на 3 000 грн. 00 коп. Вказані пояснення по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідають вимогам ст.ст. 46, 170 ГПК України, містить усі необхідні реквізити, не порушує права та інтереси сторін та інших осіб, а відтак приймається судом. Крім того, у вказаних поясненнях позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" продовжувало надавати відповідачу послуги з охорони приміщення та майна до 31.07.2019 включно. Також вказує, що акт наданих послуг за липень 2019 року не підписаний зі сторони відповідача, оскільки останній проігнорував підписання вказаного акту.

У судовому засіданні 10.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Представники відповідача, в свою чергу, позовні вимоги визнали.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" (надалі - Виконавець, позивач) та Приватним підприємством "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС" (надалі - Замовник, відповідач) 30.03.2018 було укладено Договір про надання послуг з охорони приміщення та майна № 5 (надалі - Договір; арк.с. 10-12).

Згідно з п. 1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання по охороні об`єктів замовника, які передбачені в додатку №1 та усього майна, що знаходиться на даному об`єкті. Виконавець здійснює свою діяльність згідно ліцензії МВС України від 07.06.2010 серія АВ №540610.

Відповідно до п. 1.3. Договору, система охорони об`єкту та дислокація постів визначається виконавцем за погодженням із замовником.

Згідно з п. 2.1. Договору, виконавець зобов`язаний організувати та забезпечити охорону матеріальних цінностей замовника прийнятих під охорону від розкрадання.

За умовами п. 3.1. Договору, замовник зобов`язаний здати у встановленому порядку під охорону об`єкт.

Замовник несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати охоронних послуг (п. 4.5. Договору).

Пунктом 5.2. Договору сторони погодили, що замовник на початку кожного місяця (до 5 числа) оплачує послуги охорони, що були надані протягом попереднього місяця, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Відповідно до п. 7.1. Договору, даний договір укладається з 01 квітня 2018 по 31 грудня 2018 року. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить у письмовому вигляді іншій стороні про розірвання подальших договірних відносин до 30 днів до закінчення строку дії договору, цей договір вважається пролонгованим на наступний термін на тих самих умовах без укладення додаткових угод.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

29.12.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" та Приватним підприємством "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС" було укладено Додаткову угоду №2 до договору №05 від 30.03.2018, відповідно до якої сторони внесли зміни в Додаток №1 до Договору №05 від 30.03.2018 дислокація об`єктів охорони з 01.01.2019 та Додаток №2 до Договору №05 від 30.03.2018 кошторис витрат викладено в новій редакції з 01.01.2019 (арк.с. 26-28).

На виконання умов Договору у квітні-липні 2019 року "ФІРМА "МІКОС" надало послуги з охорони приміщення та майна загальною вартістю 76 314 грн. 00 коп., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000020 від 26.04.2019 на суму 18 486 грн. 00 коп., №ОУ-0000024 від 30.05.2019 на суму 19 434 грн. 00 коп., №ОУ-0000029 від 27.06.2019 на суму 19 908 грн. 00 коп., №ОУ-0000034 від 30.07.2019 на суму 18 486 грн. 00 коп. та не заперечується відповідачем (арк.с. 22-25).

Позивачем були вжиті заходи щодо досудового врегулювання спору, зокрема, направлена відповідачу претензія від 10.07.2019 №12 з проханням оплатити борг (арк.с. 14).

Однак, відповідач, незважаючи на покладені на нього Договором обов`язки щодо оплати наданих позивачем послуг, оплату не здійснив.

Станом на час звернення позивача до суду із даним позовом у відповідача існувала заборгованість за Договором у сумі 76 314 грн. 00 коп.

Після відкриття провадження у справі 01.10.2019 відповідач частково сплатив борг за надані послуги в розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, позивач скористався, наданим йому правом та зменшив розмір позовних вимог.

Отже, сума основного боргу складає 73 314 грн. 00 коп.

Покликаючись на пункт 4.5. Договору позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого позивачем розрахунку пеня складає всього 4 065 грн. 58 коп.

У зв`язку із простроченням сплати відповідачем заборгованості, посилаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в сумі 350 грн. 12 коп.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 901 ЦК України).

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" до Приватного підприємства "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС" про стягнення заборгованості 73 314 грн. 00 коп. за надані послуги - є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов`язання щодо своєчасної оплати наданих послуг позивачем здійснено нарахування пені в сумі 4 065 грн. 58 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.

За умовами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як вказано у ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені за Договором суд встановив, що останній є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 4 065 грн. 58 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нараховані позивачем 350 грн. 12 коп. - 3% річних та визнано наданий обрахунок законними та арифметично правильними. Відтак, у цій частині позов також слід задоволити.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" до Приватного підприємства "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС" про стягнення 73 314 грн. 00 коп. - заборгованості, 4 065 грн. 58 коп. - пені, 350 грн. 12 коп. - 3% річних - є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 921 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись статтями 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "РІВНЕТЕПЛОСЕРВІС" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 27, код ЄДРПОУ 39815181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА "МІКОС" (33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 98, код ЄДРПОУ 32089231) - 73 314 (сімдесят три тисячі триста чотирнадцять) грн. 00 коп. заборгованості, 350 (триста п`ятдесят) грн. 12 коп. 3% річних, 4 065 (чотири тисячі шістдесят п`ять) грн. 58 коп. та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 15 жовтня 2019 року.

Суддя А.М. Горплюк