Ухвала

від 12.09.2019 по справі 160/3068/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 вересня 2019 року Справа №160/3068/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.

В позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення судових витрат.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.09.2019 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено:

- визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН43/248/НП/СПТД-ФС/75 від 29.01.2019 року;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 6259 грн. 50 коп.

06.09.2019 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" надано суду клопотання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21746,80 грн.

Розгляд вказаного клопотання призначено на 12.09.2019 року.

12.09.2019 року представником відповідача надані суду письмові заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив відмовити в задоволенні заяви представника позивача. В обгрунтування заяви зазначено, що з наданих представником позивача до заяви документів не можна зробити висновок про обсяг наданих адвокатом Федоровою О.С. позивачу послуг у суді першої інстанції. Надані позивачем документи щодо обґрунтування витрат на правничу допомогу (договір про надання правової допомоги № 33-27/02-19 від 27 лютого 2019 року, додаткова угода № 1 до договору про надання правової допомоги N2 33-27/02- 19 від 27 лютого 2019 року, акти приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги № 33-27/02-19, платіжні доручення) складені на підставі розрахунків самого позивача та/або адвоката позивача, не підтверджені об`єктивними та належними доказам. Адже, інших документів на підтвердження своєї позиції стороною позивача не надано. Так, в договорі про надання правової допомоги № 33-27/02-19 від 27 лютого 2019 року, так само і в додатковій угоді № 1 до договору про надання правової допомоги №33-27/02-19 від 27 лютого 2019 року та в актах приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги № 33-27/02-19, викладено лише стандартні загальні фрази, без жодних посилань на конкретні обставини даної справи, документи тощо. Таким чином, представником позивача не надано жодного належного та об`єктивного доказу на підтвердження того, що витрати на професійну правничу допомогу є розумними та враховують дійсно витрачений адвокатом час щодо підготовки по даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

На підставі ч.4 ст. 143 КАС України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Про дату, час та місце розгляду заяви представники сторін повідомлені належним чином, в судове засідання представники сторін не з`явились.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд заяви без його участі.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви. У зв`язку з неприбуттям представників сторін у судове засідання, розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів заяви позивачем додано:

- копію договору про надання правової допомоги №33-27/02-19 від 27.02.2019 року;

- копію Додаткової угоди №1 від 27.02.2019 року;

- копію доручення №50 від 04.04.2019р.;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 27.02.2019 року;

- копію платіжного доручення №448 від 05.04.2019р.;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №2 від 01.04.2019 року;

- копію платіжного доручення №449 від 05.04.2019р.;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №4 від 13.05.2019 року;

- копію платіжного доручення №481 від 17.05.2019р.;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №5 від 16.05.2019 року;

- копію платіжного доручення №501 від 28.08.2019р.;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №6 від 28.05.2019 року;

- копію платіжного доручення №479 від 29.05.2019р.;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №7 від 10.06.2019 року;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №8 від 28.08.2019 року;

- копію акту приймання-передачі виконаних робіт №9 від 03.09.2019 року;

- копію платіжного доручення №499 від 03.09.2019р.

Судом встановлено, що між адвокатським об`єднанням Лекс Експерт в особі голови об`єднання Чабаненко Валерії Тарасівни та ТОВ Територія чистоти К , в особі директора Мисник О.Г., укладено договір про надання правової допомоги від 27.02.2019 року № 33-27/02-19.

Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є надання усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту в усіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 29 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч.5 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Судом встановлено, що в наданих до суду копіях актів приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, правова допомога надавалась за складання позовної заяви, заяви про забезпечення позову та за участь в судових засіданнях.

Проте, адвокатом в актах приймання-передачі виконаних робіт до договору не вказано часу, витраченого адвокатом на складання вказаних документів та не зазначено часу, витраченого на участь в судових засіданнях.

Тобто з вказаних документів не можливо встановити співрозмірність наданих послуг часу, витраченому на надання таких послуг адвокатом.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), №34884/97).

Платіжні доручення №448 від 05.04.2019 року на суму 1000 грн., №449 від 05.04.2019 року на суму 5378,80 грн., №501 від 28.08.2019 року на суму 12294,40 грн., №479 від 29.05.2019 року №4610,40 грн., №499 від 03.09.2019 року на суму 4610,40 грн. містять посилання в призначенні платежу про надання послуг за договором від 27.02.2019 року № 33-27/02-19, проте не містять посилання в межах якої справи було надано послуги адвокатом.

Суд зазначає, що договір від 27.02.2019 року № 33-27/02-19 укладено з метою надання послуг позивачу не в конкретній справі про скасування постанови №ДН43/248/НП/СПТД-ФС/75 від 29.01.2019 року, а в загальному порядку надання адвокатським об`єднанням послуг в усіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів.

Таким чином, встановити факт оплати послуг у заявленому розмірі до стягнення, суд не має можливості, оскільки не можливо встановити обставини оплати послуг за переліченими платіжними дорученнями саме у справі №160/3068/19.

Крім того, суд зазначає, що адвокатом надано суду копії платіжних доручень про надання послуг за договором від 27.02.2019 року № 33-27/02-19 в загальному розмірі на суму 29430,80 грн., а сума заявлена в заяві про стягнення витрат на правничу допомогу та визначена в актах приймання-передачі виконаних робіт складає у загальному розмірі 21746,80 грн.

Факт оплати послуг за договором від 27.02.2019 року № 33-27/02-19 у цій справі не підтверджено належним чином, оскільки платіжні доручення не містять відмітки банку про перерахування коштів у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України від 21 січня 2004 № 22.

Таким чином, в жодному з наданих документів не доведено співрозмірності витраченого часу адвоката та суми гонорару, не підтверджено здійснення оплати позивачем як клієнтом за надані адвокатські послуги у справі №160/3068/19.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані суду матеріали, не доводять факту понесення витрат на професійну правничу допомогу пов`язаних з цією справою.

Суд зазначає, що за наявності правових підстав для відшкодування витрат на правничу допомогу адвокатом, подані суду неналежні документи унеможливлюють вирішення питання про відшкодування витрат на користь позивача.

Враховуючи те, що наданими до суду, документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна правова позиція Верховним судом викладена в постановах від 08 травня 2018 року у справі №810/2823/17, від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16, від 24 січня 2019 року у справі № 716/155/1 від 22 квітня2019 року у справі № 806/2143/18.

Відтак, у суду відсутні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ч.3 ст.143 КАС України.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 152, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Територія Чистоти К" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Суддя О.В. Врона