Ухвала

від 16.10.2019 по справі 1140/2611/18

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 жовтня 2019 року Справа № 1140/2611/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.,

за участі секретаря судового засідання Побочій О.В.,

представник відповідача Маленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяви представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заміну сторони виконавчого провадження та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгееокадастру у Кіровоградській області, щодо неприйняття рішення за ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою від 20.03.2018 року та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву від 20.03.2018 року про наданя ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою виготовлення, щодо передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність для ведення особистого селянського господарства як учаснику АТО площею 2,0000 га на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області із земель запасу державної власності сільськогосподарського призначення та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.

Судом 03.06.2019 року позивачу видано виконавчий лист про примусове виконання рішення суду.

Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано заяви про заміну сторони виконавчого провадження та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (а.с.58-59, 73-76).

13.09.2019р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №1140/2611/18 від 03.06.2019р. (а.с.82).

Боржником у вказаному виконавчому провадженні є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Необхідність заміни сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню мотивовані тим, що розпорядником земельної ділянки, за рахунок якої позивач має намір отримати у власність земельну ділянку, змінився з ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на Братолюбівську сільську раду Долинського району Кіровоградської області (ЄДРПОУ 04365632).

Вказана обставина підтверджується викопіюванням з кадастрової карти (плану) №НВ-3508651482019 від 15.04.2019 року (а.с.62).

Таким чином, на думку позивача, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області втратило права розпорядника земельної ділянки на яку претендує позивач.

Дослідивши надані на підтвердження обставин викладених у заяві документи та матеріали адміністративної справи, суд не вбачає підстав для задоволення даних заяв, з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Частинами 1, 2 статті 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ч.ч.1, 2 ст.15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону №1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво передбачено статтею 52 КАС України, згідно з якою у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Аналіз наведених норм законодавства вказує на те, що під правонаступництвом на стадії виконання рішення суду слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у справі та/чи виконавчому провадженні. Докази такого переходу прав та обов`язків повинні бути надані до суду заінтересованою особою, яка звернулася до суду із заявою в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України.

Предметом спору в адміністративній справі №1140/2611/18 була перевірка правомірності відмови відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

13.09.2019р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №1140/2611/18 від 03.06.2019р. (а.с.82).

Боржником у вказаному виконавчому провадженні є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Звертаючись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідач вказав, що Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області не є розпорядником земельної ділянки з огляду на викопіювання з кадастрової карти (плану) №НВ-3508651482019 від 15.04.2019 року вказана земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності.

Зокрема відповідач зазначає, що обрана позивачем земельна ділянка площею 2,0000 га на території Братолюбівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, відповідно до інформації територіального відділу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, земельна ділянка відноситься до земель, переданих у колективну власність, згідно державного акту на право колективної власності на землю серія КР НОМЕР_1 000020, зареєстрованого від 23.02.1996 року, а право комунальної власності на неї зареєстровано за Братолюбівської сільською радою. Таким чином, на думку Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, відповідач як територіальний орган Держгеокадастру, втратив право розпоряджатися цією земельною ділянкою, зокрема надавати дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо її відведення у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації, оскільки такі повноваження на даний час належать Братолюбівській сільській раді.

Відповідно до статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 ЗК України передбачено, що суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно з частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу

Відповідно до частини 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Водночас, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 1 статті 122 ЗК України).

Згідно з частиною 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Пунктом "а" частини 5 статті 83 ЗК України передбачено, що територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі передачі їм земель державної власності.

Відповідно до частини 1 статті 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 31.01.2018 року №60-р "Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад", яким наказано Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 р. забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.

В даному випадку відсутні підстави стверджувати про наявність обставин, які зумовлюють правонаступництво, оскільки відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, як юридична особа не припинена та не реорганізована, а отже не може вибути з виконавчого провадження.

Співставивши подані позивачем та відповідачем графічні матеріали знаходження бажаної земельної ділянки, судом встановлено, що вони відрізняються місцем розташування, земельна ділянка на яку претендує позивач взагалі немає типу власності, а земельні ділянки, що поруч мають тип власності "Державна форма власності" або "Приватна форма власності", тобто, відсутні докази які б вказували, що земельна ділянка на яку претендує позивач знаходиться в комунальній власності (а.с.10,62).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.243, 294, 374, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяв представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заміну сторони виконавчого провадження та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник