Рішення

від 15.10.2019 по справі 1.380.2019.004367

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004367

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами загального спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буського районного суду Львівської області про визнання протиправними дій та бездіяльності виконуючої обов`язки голови Буського районного суду Львівської області Шендрікової Ганни Олександрівни , зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Буського районного суду Львівської області (вул.Паркова, 14, м.Буськ, Львівська область, 80500, код ЄДРПОУ: 36741479), в якій просить:

-визнати протиправною бездіяльність виконуючої обов`язки голови Буського районного суду Львівської області Шендрікової Ганни Олександрівни щодо невиконання та порушення вимог ст.40 Конституції України, ст.ст.5, 7 ЗУ "Про інформацію" та відмови ОСОБА_1 у видачі копій витягів комп`ютерного розподілу щодо призначення для розгляду по суті суддів Журибіди Б.М., Кос І.Б., Шендрікової Г.О. у справі №440/1170/19;

-зобов`язати виконуючу обов`язки голови Буського районного суду Львівської області Шендрікову Ганну Олександрівну видати ОСОБА_1 копії витягів комп`ютерного розподілу щодо призначення для розгляду по суті суддів Журибіди Б.М., Кос І.Б., Шендрікової Г.О. у справі №440/1170/19.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що виконуюча обов`язки голови Буського районного суду Львівської області Шендрікова Ганна Олександрівна протиправно відмовила йому у видачі копій витягів комп`ютерного розподілу справ щодо призначення для розгляду по суті суддів Журибіди Б.М., Кос І.Б., Шендрікової Г.О. у справі №440/1170/19, чим порушила ст.40 Конституції України, ст.ст.5, 7 Закону України Про інформацію . Крім того, вказує на те, що запитувана ним інформація не є службовою інформацією, а тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 13.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що ОСОБА_1 було надано повну та обґрунтовану відповідь на інформаційний запит, а вимога позивача щодо видачі йому копії витягів комп`ютерного розподілу не підлягає до задоволення, оскільки згідно вимог ст.20 Закону України Про доступ до публічної інформації , протоколи розподілу справ між суддями, належить до відомостей, що становлять службову інформацію. Також зазначає, що наказом голови Буського районного суду Львівської області Журибіди Б.М. від 28.01.2019 року №2 було затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності Буського районного суду Львівської області. Відповідно до п.15 Переліку визначено, відомості, що можуть міститися в обліко-статистичних картках на справи, реєстраційних журналах, алфавітних покажчиках справ, обліково-реєстраційних даних автоматизованої системи документообігу. Відтак, вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та згідно вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.10.2019 на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив в.о голови Буського районного суду Львівської області - судді Шендрікової Г.О. у справі №1.380.2019.004367. Позивач у відповіді на відзив зазначає про те, що копії витягів комп`ютерного розподілу щодо призначення для розгляду по суті суддів Журибіди Б.М., Кос І.Б., Шендрікової Г.О. є інформацією, з якою сторона у справі має повне право знайомитись, знімати фотокопії, оскільки це спрямовано на гласність, відкритість судового процесу. Разом з тим зазначає, що два накази, які додає відповідач до відзиву є службовою інформацією і відповідач не мала права йому їх надсилати. Відтак, вважає відзив незаконним, необґрунтованим та таким, що суперечить нормам процесуального права, а тому просить при прийнятті рішення не брати його до уваги.

Дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

15.08.2019 позивач надіслав на адресу Буського районного суду Львівської області інформаційний запит в порядку Закону України Про інформацію , в якому просив надати вичерпну, обґрунтовану інформацію, на підставі чого справа №440/1170/19, яку визначено комп`ютерним розподілом від 17.07.2019 року на суддю Кос І.Б., перейшла до судді Шендрікової Г.О. та надати копії витягів комп`ютерного розподілу щодо призначення для розгляду по суті суддів Журибіди Б.М., Кос І.Б., Шендрікової Г.О.

16.08.2019 Буський районний суд Львівської області, за підписом в.о голови Буського районного суду Львівської області Шендрікової Г.О., надіслав позивачу відповідь під №01-12/4/2019 у відповідності до ст.5,6 Закону України Про інформацію . З даної відповіді слідує наступне.

Згідно ухвали про відвід судді від 17 липня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Журибіди Б.М., відведено суддю Журибіду Б.М. від розгляду справи (ЄУН 440/1170/19 Провадження 2/4401522/2019) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії. Справу передано в канцелярію Буського районного суду.

18.07.2019 р. призначення складу суду не відбулось через те, що не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи (протокол щодо неможливості автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 р.).

22.07.2019 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючим у даній справі суддю Кос І.Б.

Ухвалою від 25 липня 2019 року суддя Кос І.Б. повернув матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання права власності в порядку спадкування в провадження судді Буського районного суду Львівської області Журибіди Б.М., для вирішення заяви ОСОБА_1 від 09.07.2019 року про відвід головуючого судді Журибіди Б.М., у зв`язку з допущеною суддею Журибідою Б.М. помилкою в ухвалі про відвід судді від 17 липня 2019 року.

Відповідно до наказу № 32/В від 08.07.2019 р. суддя Журибіда Б.М. перебував у частині щорічної основної оплачуваної відпустки, починаючи з 29 липня 2019 року по 11 серпня 2019 року, тому 12 серпня 2019 року проведено розподіл між суддями у неавтоматичному режимі для передачі справи судді Журибіда Б.М. для вирішення заяви ОСОБА_1 від 09.07.2019 року про відвід головуючого судді Журибіди Б.М., який 12 серпня 2019 року працював повний робочий день і здійснював судочинство.

Ухвалою про відвід судді від 12 серпня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Журибіди Б.М., відведено суддю Журибіду Б.М. від розгляду справи (ЄУН 440/1170/19 Провадження 2/4401522/2019) за позовом ОСОБА_1 до Ожидівської сільської ради Буського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно. Справу передано в канцелярію Буського районного суду і згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2019 року визначено головуючого суддю Шендрікову Ганну Олександрівну.

Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не надав йому копії витягів комп`ютерного розподілу щодо призначення для розгляду справи №440/1170/19, звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Конституції України кожна особа має право направляти письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про звернення громадян передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до ст.5 Закону України Про звернення громадян письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Разом з тим, відповідно до ст.1 Закону України Про інформацію інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про інформацію суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи, юридичні особи, об`єднання громадян, суб`єкти владних повноважень.

Статтею 5 Закону України Про інформацію передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про інформацію право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про інформацію право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 20 зазначеного Закону визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ст.21 Закону України Про інформацію інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2019 року на електронну адресу Буського районного суду Львівської області надійшов інформаційний запит від ОСОБА_1 в порядку Закону України Про інформацію .

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України Про доступ до публічної інформації розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, 16.08.2019 відповідачем було надано відповідь на вищевказаний запит від 15.08.2019 та направлено на адресу позивача.

Проте позивач вважає, що, зокрема, відмова у видачі йому копій витягів комп`ютерного розподілу є безпідставною.

Разом з тим, статтею 9 Закону України Про доступ до публічної інформації визначено, що відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф для службового користування . Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб`єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.6 Закону України Про доступ до публічної інформації обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Так, наказом голови Буського районного суду Львівської області Журибіди Б.М . від 28.01.2019 року №2 Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності Буського районного суду Львівської області затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності Буського районного суду Львівської області, в пункті 15 якого зазначено, зокрема, відомості, що можуть міститися в обліково-статистичних картках на справи, реєстраційних журналах, алфавітних покажчиках справ, обліково-реєстраційних даних автоматизованої системи документообігу.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що у витягах комп`ютерного розподілу міститься інформація, яка пов`язана з обліково-реєстраційними даними автоматизованої системи документообігу, а тому є службовою. Проте, сам наказ відповідно до вищезазначених положень Закону України Про доступ до публічної інформації не є обмеженим у доступі, а тому відповідач правомірно надіслав позивачу копію наказу голови Буського районного суду Львівської області Журибіди Б.М. від 28.01.2019 року №2 Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію, та які можуть міститися в документах з організації діяльності Буського районного суду Львівської області.

Відтак, твердження позивача, зазначені у відповіді на відзив в.о голови Буського районного суду про те, що накази, які відповідач додала у відзиві є службовою інформацією, судом не беруться до уваги.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що відмова у видачі позивачу копій витягів комп`ютерного розподілу є обгрунтованою, оскільки зазначена в них інформація в установленому порядку віднесена відповідачем до службової та відповідає ознакам, наведеним у частині першій статті 9 Закону України Про доступ до публічної інформації .

Тому, вищенаведене спростовує доводи позивача про безпідставну відмову надати йому копії витягів комп`ютерного розподілу, що в сукупності із наданням йому відповіді на запит від 16.08.2019 року свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем було надано позивачу повну та обґрунтовану відповідь на інформаційний запит щодо розгляду справи №440/1170/19, вказане підтверджується копією відповіді Буського районного суду Львівської області від 16.08.2019 року №01-12/4/2019.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем вчинено дії у відповідності до критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову - відмовити повністю.

Судові витрати з сторін стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна