Постанова

від 14.10.2019 по справі 440/2152/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: О.В. Гіглава

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 р. Справа № 440/2152/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Любчич Л.В.,

Суддів: Чалого І.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019, головуючий суддя 1 інстанції Гіглава О.В., повний текст рішення виготовлено 24.07.2019, вул. Пушкарівська 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/2152/19

за позовом ОСОБА_1

до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Глобинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі відповідач, Глобинське ОУПФУ Полтавської обл.), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Глобинського ОУПФУ Полтавської обл., щодо відмови у здійсненні, починаючи з 25.04.2019, обчислення та виплати основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі Закон №796);

- зобов`язати Глобинське ОУПФУ Полтавської обл. здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 25.04.2019 обчислення та виплату основної державної пенсії по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону №796, відповідні виплати провести з урахуванням раніше сплачених сум.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 частково задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправними дії Глобинського ОУПФУ Полтавської обл. щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні, починаючи з 20.05.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону №796, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Зобов`язано Глобинське ОУПФУ Полтавської обл. перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 59 Закону №796, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 20.05.2019.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив в частині не визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні з 25.04.2019 по 19.05.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі частини 3 ст. 59 Закону №796 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахування раніше виплачених сум на підставі частини 3 ст 59 Закону №796 виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019 по 19.05.2019 та задовольнити в цій частині позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилаючись на постанову КМУ № 851 від 15.11.2017 Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка набрала чинності і застосовується з 01.10.2017, зазначив, що позовні вимоги підлягають задоволенню саме з 25.04.2019, оскільки згідно з п. 2 вказаної постанови ПФУ зобов`язано забезпечити проведення перерахунку пенсій за матеріалами пенсійних справ.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019 відкрито провадження по справі № 440/2152/19 та ухвалою колегія суддів від 26.09.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено в порядку письмового провадження.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Глобинському ОУПФУ Полтавської обл. та отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону №796, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

20.05.2019 позивач звернувся до Глобинського ОУПФУ Полтавської обл. із заявою, за змістом якої слідує, що враховуючи рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)2019 від 25.04.2019 та те, що частина 3 статті 59 Закону №796, щодо призначення ОСОБА_1 пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2019 розповсюджується на позивача з 25.04.2019, просив відповідача обчислювати та виплачувати, починаючи з 25.04.2019, основну державну пенсію по інвалідності, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до вимог частини 3 статті 59 Закону №796, відповідні виплати провести з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 24/.

Листом Глобинського ОУПФУ Полтавської обл. від 21.05.2019 №20/С-02 повідомлено позивача про розгляд його звернення та зазначено, що Другим сенатом Конституційного Суду України 25.04.2019 прийнято рішення №І-р(ІІ)/2019 у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини 3 статті 59 Закону №796. Зазначено, що оскільки рішення №І-р(ІІ)/2019 не містить положень щодо порядку його виконання, з зазначеного питання Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики України. Указано, що відповідь Міністерства соціальної політики України буде прийнята до уваги при нарахуванні пенсійних виплат позивача.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за період з 25.04.209 по 19.05.219 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги підлягають задоволенню з дати звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок пенсії.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Приписами ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796 або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Частиною третьою зазначеної статті (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017) було передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи вищезазначене, з 25.04.2019 втратила чинність вимога ч. 3 ст. 59 Закону №796 щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Судовим розглядом встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 01.06.1986 по 18.06.1986, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 , довідкою від 23.10.1992 за № 503, виданої командиром військової частини № 61606, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з довідкою Серія МСЕ - № 0107231 позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання, отримане при виконанні обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, з 25.04.2019 позивач набув право на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Постановою Кабінету Міністрів №851 від 15.11.2017 внесені зміни до Порядку обчислення пенсій, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якою доповнено даний Порядок п.9-1.

Відповідно до п.9-1 Порядку за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, <…> .

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що Пенсійному фонду України забезпечити проведення перерахунків пенсій, призначених особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, за матеріалами пенсійних справ.

Зважаючи на те, що із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся до Глобинського ОУПФУ Полтавської обл. 20.05.2019, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відновлення відповідного права позивача та проведення перерахунку його пенсії підлягає саме з 20.05.2019.

Посилання в апеляційній скарзі на постанову КМУ № 851 від 15.11.2017 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як на підставу задоволення позовних вимог саме з 25.04.2019, у зв`язку з покладенням на ПФУ обов`язку забезпечити проведення перерахунку пенсій за матеріалами пенсійних справ, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки обчислення пенсії у передбаченому частиною 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. 9-1 постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 розмірі здійснюється пенсійним органом за бажанням таких осіб.

З огляду на те, що 20.05.2019 позивач вчинив активні дії щодо звернення до органу ПФУ, яким довів до відома суб`єкта владних повноважень щодо його бажання отримувати пенсію знідно ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до вимог даної статті з 25.04.2019 у відповідача немає.

З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування в іншій частині.

Крім того, з огляду на підстави відмови відповідачем у здійсненні перерахунку пенсії позивачу, а саме у зв`язку з відсутністю порядку виконання Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно п. 2 Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого постановою КМУ від 23.07.2014 №280, Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами КМУ, іншими актами законодавства.

Положеннями ч. 3 ст. 59 Закону №796 не визначено механізму проведення перерахунку пенсії особам вказаним у даній статті, а такий механізм встановлений Порядком №1210, який є чинним та не скасованим.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що п. 9-1 Порядку №1210 прийнятий на реалізацію норми ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та підлягає застосуванню до осіб, на яких поширюється дія ч.3 ст. 59 вказаного Закону.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи учасників справи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року по справі № 440/2152/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Любчич Судді І.С. Чалий С.П. Жигилій