Постанова

від 15.10.2019 по справі 420/2085/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/2085/19 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсудоремонт» до Державної фіскальної служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №17 від 27.12.2018 року та визнання податкової накладної №17 від 27.12.2018 року такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного отримання, а саме 14.01.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2019 року ТОВ «Спецсудоремонт» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних накладу ТОВ Спецсудоремонт № 17 від 27.12.2018 року;

визнати податкову накладну ТОВ Спецсудоремонт такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання, а саме податкову накладну № 17 від 27.12.2018 року визнати прийнятою та зареєстрованою 14.01.2019 року..

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в січні 2019 року ТОВ Спецсудоремонт подало через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України податкову накладну № 17 від 27.12.2018 року, яка була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 14.01.2019 року. Проте, від ДФС України через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України позивач отримав квитанцію № 1 про те, що документи не прийнято. Причиною неприйняття податкової накладної до реєстрації вказано: Відсутній укладений платником 41753643 договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу. Надішліть заяву про приєднання до договору . 14.01.2019 року позивач подав через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДФС України заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, та 15.01.2019 року отримав квитанцію № 1 про те, що документ не прийнято. Причиною не прийняття заяви про приєднання до договору вказано: Заяву не прийнято. Діє заява про приєднання від 29.11.2017 року № 291120171 до Договору про визнання електронних документів . Також, чинність договору № 291120171 про визнання електронних документів, укладений позивачем 29.11.2017 року з Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було підтверджено листом ГУ ДФС в Одеській області від 18.02.2019 року, а тому на думку позивача відсутні підстави для неприйняття для реєстрації податкової накладної № 17 від 27.12.2018 року, а бездіяльність відповідача з неприйняття податкової накладної до реєстрації протиправною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року визнано протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №17 від 27.12.2018 року.

Визнано податкову накладну №17 від 27.12.2018 року такою, що прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання, а саме 14.01.2019 року

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що ТОВ Спецсудоремонт зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 23.11.2017 номер запису 1 556 102 0000 064461. Підприємство взято на облік ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 23.11.2017 номер взяття на облік 155417286769.

29.11.2017 ТОВ Спецсудоремонт уклало з Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області договір № 291120171 про визнання електронних документів. Згідно квитанції № 2 від 03.12.2017 договір про визнання електронних документів прийнято через Центральний портал прийому звітності ДФС України.

В січні 2019 року ТОВ Спецсудоремонт направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 від 27.12.2018.

ТОВ Спецсудоремонт було отримано в електронному вигляді квитанцію № 1, в якій було вказано, що документ доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України, документ не прийнято, при необхідності виправте документ та надішліть його знову, виявлені помилки: документ не може бути прийнятий - відсутній укладений з платником 41753643 договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу, надішліть заяву про приєднання до договору.

14.01.2019 позивач подав заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, на що отримав квитанцію № 1 про її не прийняття, оскільки діє заява про приєднання від 29.11.2017 № 291120171 до договору про визнання електронних документів.

В подальшому позивач повторно направляв на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 17 від 27.12.2018, на що отримав квитанції № 1 про її не прийняття, оскільки відсутній укладений з платником 41753643 договір про визнання електронних документів, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу, надішліть заяву про приєднання до договору.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до ГУ ДФС в Одеській області та Північного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області із запитом щодо надання роз`яснень про причини неможливості реєстрації податкової накладної на, що отримав відповідь від 18.02.2019 № 2929/10/15-32-08-04-10 у якій зокрема зазначено, що Договір про визнання електронних документів укладений між ТОВ Спецсудоремонт та контролюючим органом за основним місцем обліку 30.11.2017 є чинним.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з незалежних від нього причин та не з його вини її зареєструвати не виявилося можливим.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підставі пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

За правилами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.

Згідно пункту 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

За змістом пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Отже, причинами відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: невідповідність податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); не чинність електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; відсутність реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; недотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України; відсутності суми податку на додану вартість відповідно до п.200-1.3 і 200-1.9 ст.200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 p.); відсутності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; наявності факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; недотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На підставі пункту 2 розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, договір про визнання електронних документів - Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

За правилами пункту 1 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку, а саме: автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення; автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу ЕЦП шляхом встановлення чинності посиленого сертифіката ключа підписувача на час підписання електронного документа та відповідності особистого ключа підписувача відкритому ключу, зазначеному у посиленому сертифікаті. При цьому дата та час накладення ЕЦП встановлюються за даними позначки часу, отриманої підписувачем від АЦСК в момент підпису, а чинність посиленого сертифіката на цей момент встановлюється за даними відповідного онлайн-сервісу АЦСК (OCSP) та/або даними актуальних списків відкликаних сертифікатів (CRL) зазначеного АЦСК; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ ЕЦП підписувачів та електронної печатки (за наявності) у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору; перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі. Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, підставами для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та відповідно у приєднанні до Договору є: відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр); наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю; наявність діючого Договору.

За змістом пункту 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 № 557 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

На підставі пунктів 3-5 розділу 6 Договору № 241020171 договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів. Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації. У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

В ході судового розгляду встановлено, що договір про визнання електронних документів № 291120171 від 29.11.2017 є діючим, а тому причини для блокування податкової накладної відсутні.

За правилами пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями; соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків; економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування; нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками; єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов`язкових елементів податку.

Отже, платником податків були здійснені всі необхідні та належні заходи з метою реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, але з незалежних від нього причин та не з його вини її зареєструвати не виявилося можливим.

Таким чином у податкового органу були відсутні правові підстави для неприйняття вказаної податкової накладної до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак така відмова є протиправною.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Вивчення апеляційної скарги зовсім не дає уяви щодо мотивів та обґрунтування вимог апелянта. Структура його доводів ґрунтується на суцільному цитуванні норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Жодного висновку та підсумування цитат з нормативно-правових актів, які б вказували на порушення з боку позивача, апелянтом наведено не було.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Спецсудоремонт» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2019 року у справі № 420/2085/19 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: А.Г. Федусик