Постанова

від 16.10.2019 по справі 400/1296/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/1296/19

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Дата і місце ухвалення: 11.07.2019р., м.Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року по справі за позовом Селянського (фермерського) господарства ОВЕН до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

02.05.2019 року Селянське (фермерське) господарство ОВЕН звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2019 року №0000415405 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 18033,75 грн. (в т.ч. за основним платежем - 14427 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3606,75 грн.) та №0000405405 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2427 грн.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 10 січня 2019 року №0000415405 та №0000405405.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 06.08.2019 року Головне управління ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом не враховано, що СФГ ОВЕН 22.12.2018 року отримало акт камеральної перевірки від 17.12.2018 року, однак в межах строків, визначених пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, не подало заперечень до акту перевірки, які могли бути враховані контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень.

Також, апелянт посилається на те, що камеральною перевіркою встановлено, що платником податків безпідставно завищено значення рядка 16 та 16.1 і, відповідно, значення рядка 17 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму ПДВ 16854 грн., чим занижено значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2018 року, яке сплачується з державного бюджету (р.18) на суму 14427 грн., та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) в сумі 2427 грн. При цьому, згідно проведеного аналізу податкової звітності СФГ ОВЕН уточнюючі розрахунки, за рахунок яких збільшено/зменшено залишок від`ємного значення у звітному періоді - жовтень 2018 року, до контролюючого органу позивачем подано не було.

У зв`язку з викладеним, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року та прийняття нового - про відмову в задоволенні позову СФГ ОВЕН .

СФГ ОВЕН подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що надання заперечень на акт перевірки є правом, а не обов`язком платника податків. При проведенні камеральної перевірки ГУ ДФС у Миколаївській області не врахувало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року, чим порушило ст.ст. 75, 76 ПК України.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Предметом спору є оскарження СФГ ОВЕН податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Миколаївській області від 10 січня 2019 року:

- №0000415405 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 18033,75 грн. (в т.ч. за основним платежем - 14427 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3606,75 грн.);

- №0000405405 про зменшення СФГ ОВЕН розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2427 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 17.12.2018 року №200/14-29-54-05/30646244 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість селянським (фермерським) господарством ОВЕН (код 30646244) за жовтень 2018 року , яким зафіксовано порушення позивачем п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2018 року.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що при проведенні камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2018 року СФГ ОВЕН було встановлено невідповідність значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду, а саме:

- р.16 декларації (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) складає 44856 грн.;

- р.16.1 декларації (значення рядка 21 попередньою звітного (податкового) періоду) складає 44856 грн.

Проте, значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року складає 28002 грн..

Таким чином, підприємством завищено значення рядка 16 та 16.1 та, відповідно, значення рядка 17 податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року на суму ПДВ 16854 грн., чим занижено значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2018 року, яке сплачується до державного бюджету (р.18) на суму 14427 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (р.21) в сумі 2427 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов СФГ ОВЕН про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2019 року №0000415405 та №0000405405, виходив з того, що передбаченою Податковим кодексом України формою внесення змін до попередньої податкової звітності, а також виправлення помилок, є подання уточнюючого розрахунку. При цьому, суд першої інстанції встановив, що 19.09.2018 року СФГ ОВЕН засобами електронного зв`язку подано декларацію з ПДВ за серпень 2018 року, в рядку 16.1 (значення 21 попереднього звітного (податкового) періоду) якої зазначило суму ПДВ у розмірі 37394 грн., значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

18.10.2018 року СФГ ОВЕН засобами електронного зв`язку подало декларацію з ПДВ за вересень 2018 року, в рядку 19 та 21 якої було відображено 28002 грн. Однак, в листопаді 2018 року, під час подання декларації з ПДВ за жовтень, позивачем з`ясовано, що цифра 28002 грн. у рядках 19 та 21 декларації за вересень 2018 року є помилковою і правильно було б відобразити у відповідних рядках значення 44856 гривень.

20.11.2018 року СФГ ОВЕН засобами електронного зв`язку подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за вересень 2018. В рядках 19 та 21 уточнюючого розрахунку за вересень 2018 року позивачем відображено уточнюючий показник від`ємного значення ПДВ у розмірі 44856 гривень.

Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято ДФС України 20.11.2018 року о 20:32:37 за реєстраційним номером №9257614837.

20.11.2018 року СФГ ОВЕН засобами електронного зв`язку подало декларацію з ПДВ за жовтень 2018 року, в якій, з врахуванням раніше поданого уточнюючого розрахунку за вересень 2018 року, в рядку 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) відобразило від`ємне значення ПДВ в сумі 44856 гривень, та в рядку 17 (усього податкового кредиту) декларації сформувало показник податкового кредиту з ПДВ згідно рядка 10.1 за жовтень 2018 року, та 44856 гривень показник ПДВ згідно рядка 16.1.

З урахуванням податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 885856,00 грн., що виникли в поточному звітному (податковому) періоді, за результатами діяльності СФГ ОВЕН за жовтень 2018 року, сума задекларованого від`ємного значення ПДВ склала 2427 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач під час проведення камеральної перевірки не врахував поданий 20.11.2018 року позивачем уточнюючий розрахунок, та безпідставно використав числові показники декларації за вересень 2018 року, яка на той час вже була відкоригована відповідним уточнюючим розрахунком.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, пунктом 6 розділу І якого передбачено, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками, серед іншого, є податковою звітністю з податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 Розділу IV цього Порядку, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Згідно п.2 розділу IV Порядку внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

При цьому, відповідно до приписів п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72, п.73.1, п.73.2 ст.73 ПК України, дані, що містяться у податковій звітності, є податковою інформацією, що періодично надається контролюючому органу платником податків та входить до комплексу інформаційно-аналітичного забезпечення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 17.12.2018 року №200/14-29-54-05/30646244 при її здійсненні податковим органом використано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2018 року від 20.11.2018 року №9257623716 в електронному вигляді та бази даних ДФС України.

В акті перевірки відсутні відомості про врахування контролюючим органом при здійсненні камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість СФГ ОВЕН за жовтень 2018 року поданого позивачем 20.11.2018 року уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за вересень 2018 року, в рядках 19 та 21 якого позивачем відображено уточнюючий показник від`ємного значення ПДВ у розмірі 44856 гривень.

При цьому, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, а ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Головне управління ДФС у Миколаївській області не заперечувало факт подання СФГ ОВЕН відповідного уточнюючого розрахунку, його прийняття податковим органом, а також відкоригованих показників декларації за вересень 2018 року.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що під час подання податкової декларації за звітний (податковий) період жовтень 2018 року СФГ ОВЕН визначило показники податкового кредиту та суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відповідно до положень приписів ст.ст. 198, 200 ПК України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21.

У свою чергу, відповідач, в порушення вимог ст.ст. 75, 76 ПК України, при проведенні 17.12.2018 року камеральної перевірки не врахував всю податкову звітність (у т.ч. уточнюючий розрахунок), яка міститься в базах даних ДФС, що призвело до помилкового висновку про порушення СФГ ОВЕН п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Щодо посилань апелянта на неподання позивачем заперечень до акту перевірки, які могли бути враховані контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України наділяє платника податків правом на подання відповідних заперечень, а не обов`язком його їх подання.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно, у відповідності до вимог п.6 ч.6 ст.12 КАС України, віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 16.10.2019 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук