Постанова

від 15.10.2019 по справі 826/13960/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13960/18 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кузьмишиної О.М.,

суддів Костюк Л.О., Собківа Я.М.

при секретарі судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імекслайн до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 16 липня 2018 року, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Імекслайн (далі - позивач, ТОВ Імекслайн ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №842482/40914591 від 16.07.2018 р.;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №43 від 27.06.2018 р. датою отримання зазначеної накладної.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДФС України протиправно прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки позивач добросовісно надав затребувані контролюючим органом документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої було зупинено.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач 2) подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте із порушенням норм процесуального права, а саме: статей 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та матеріального права, а саме приписів Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246 та приписів Податкового кодексу України.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції в рішенні не надав оцінки тому факту, що відповідач 2 при проведенні аналізу АІС Податковий блок та детальному вивченні ланцюгу постачання товарів та послуг встановив, що у підприємств ТОВ ІндастрКонсалт та ТОВ Преміум Бізнес Гарант відсутнє придбання та імпорт необхідних найменувань товарів, які були в подальшому реалізовані ТОВ Лайтек Трейдінг . У підприємств ТОВ Імекслайн , ТОВ ТК Візард , ТОВ КюрсЮа , частково відсутнє придбання і імпорт необхідних товарів, а ті що були імпортовані, в подальшому реалізувались в адресу ТОВ Лайтек Трейдінг за цінами які значно перевищують вартість імпорту чи вартість аналогічних товарів на внутрішньому ринку України. Що вказує на те, що службові особи підприємства ТОВ Лайтек Трейдінг використовуючи розроблену схему, ухилилися від сплати ПДВ на 3468 тис. грн. та сплати податку на прибуток підприємства на суму 3121 тис. грн.

Позивач та Державна фіскальна служба України (далі - відповідач 1, ДФС України) відзиву на апеляційну скаргу в установлений судом строк не подали, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.10.2017 р. між позивачем та ТОВ Б.Б.Ф. , укладено договір купівлі-продажу №10/10, на підставі якого відбувався продаж товарів, що вказані у зазначеній податковій накладній.

Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) позивачем було складено податкову накладну №43 від 27.06.2018 р. та направлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманою квитанцією, усі документи були прийняті, а реєстрація зупинена на підставі відповідності податкової накладної вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

ТОВ Імекслайн подав пояснення та документальні підтвердження реальності здійснення операцій щодо зупиненої податкової накладної.

Рішенням комісії №842482/40914591 від 16.07.2018 р. було відмовлено у реєстрації податкової накладної №43 від 27.06.2018 р.

Підставою даного рішення зазначено, що платником податків не були надані копії документів, зокрема, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності первинних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, ТОВ Імекслайн звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №43 від 27.06.2018 р.

Колегія суддів, ознайомившись із матеріалами апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції постанови чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1 .3 і 200 1 .9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статі 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Колегія суддів встановила, станом на 18.08.2019 року, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Імекслайн припинено.

Також, слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного Управління Державної фіскальної Служби в Одеській області було здійснено досудове розслідування по кримінальному провадженню №32018160000000053 від 23.05.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального Кодексу України, за фактом умисного ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) в особливо великих розмірах, службовими особами контрагента позивача ТОВ Лайтек Трейдінг (код ЄДРПОУ 41091141).

В звітні податкові періоди 2017 - 2018 років службові особи ТОВ Лайтек Трейдінг , діючи умисно, шляхом завищення обсягів придбання товарів (послуг) від операцій з підприємствами з ознаками фіктивності ТОВ Імекслайн (код ЄДРПОУ 40914591), TOB ТК Візард (код ЄДРПОУ 40408039), ТОВ КюрсЮа (код ЄДРПОУ 40987743), ТОВ Індастр Консалт (код ЄДРПОУ 41004525) ТОВ Преміум Бізнес Гарант (код ЄДРПОУ 41110991) на 70%, занизили сплату ПДВ та податку на прибуток що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4 577 550, 59 грн., що є коштами в особливо великих розмірах.

Схема ухилення від сплати податків полягає у тому, що придбання товарно-матеріальних цінностей службовими та пов`язаними особами ТОВ Лайтек Трейдінг здійснюється від підприємств з ознаками фіктивності ТОВ Імекслайн , TOB ТК Візард , ТОВ КюрсЮа , ТОВ Індастр Консалт , ТОВ Преміум Бізнес Гарант шляхом оформлення безтоварних операцій, формування безпідставного кредиту з ПДВ та з націнкою понад 70% від реальної вартості товарів.

Також потрібно наголосити, що відповідно до Постанови Верховного Суду від 13.11.2018 р. у справі 820/17987/14, суд дійшов висновку, що господарський договір не є первинними обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку і його наявність свідчить лише про намір виконати дії (операції) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, тобто господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, тобто після підписання господарського договору повинно супроводжуватись реальними змінами майнового стану платника податків, що підтверджується відповідними первинними документами, визначеними Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , при цьому Комісія при розгляді пояснень та копій документів, встановлює наявність зв`язку між фактом придбання відповідного товару або послуги та змістом господарської діяльності платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного Кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

За приписами п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки станом на 08.08.2019 року ТОВ Імекслайт припинило свою діяльність та не є платником податку, а відтак не має права з зазначеної дати складати податкові накладні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись вищенаведеними правовими нормами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 250, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 року скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Л.О.Костюк

Я.М. Собків