Постанова

від 08.10.2019 по справі 560/1465/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1465/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

08 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Платаш В.О.,

представника позивача: Грішиної О.В.

представника відповідача: Чорної Г.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року (м. Хмельницький 29 липня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до КП НСР "Наркевицький комбінат КП" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 67329,17 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно- господарських санкцій у розмірі 1131,20 грн..

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

На обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що відповідач зобов`язаний створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та належні для них умови праці, однак свого обов`язку не виконав, оскільки на підприємстві у відповідача існує 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. У встановлений законом термін, визначену суму адміністративно-господарських санкцій в сумі 67329,17 грн. за невиконаний норматив у 2018 році відповідач не сплатив. У зв`язку з простроченням сплати адміністративно-господарських санкцій з 15 квітня 2019 року відповідачу нарахована пеня, сума якої на день подання позову до суду становить 1131,20 грн. Тому, на думку позивача, оскільки вказані суми відповідачем не сплачено, утворилась заборгованість у розмірі 68460,37 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просила задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 28.02.2019 відповідач - КП НСР "Наркевицький комбінат КП" подало до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ).

За даними цього звіту середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в 2018 році у відповідача становила 24 осіб, з яких жодного працівника, якому відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. При цьому, у звіті визначено, що кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", повинна становити 1 особу.

Позивач дійшов висновку, що відповідач норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2018 році не виконав у кількості 1 особи з інвалідністю та розрахував суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 67329,17 грн., яку відповідачу необхідно самостійно сплатити до Державного бюджету України.

У зв`язку із несплатою нарахованої суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 67329,17 грн позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1131,20 грн.

Позивач вважає, що загальна сума заборгованості КП НСР "Наркевицький комбінат КП" перед Хмельницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів складає 68460,37 грн., у зв`язку з чим, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, ч. 8 ст. 69 ГК України визначено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Згідно з ч. 1 ст. 17 закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-XII (далі - Закон №875-XII), що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

В силу ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Частині 1 цієї статті Закону №875-XII визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону №875-XII).

Статтею 20 Закону №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

З огляду на приписи ст. 238 ГК України до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, ст. 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Тобто, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суду у постанові від 31.01.2019 у справі №809/750/17.

Згідно ст. 18 Закону №875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

За приписами ч. 1 ст. 18-1 Закону №875-XII інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості, як безробітний.

Нормами ч. 3 ст. 18-1 Закону №875-XII встановлено, що державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Положеннями п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI визначено, що роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Статтею 18 Закону №875-XII регламентовано, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В силу ч. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Форма звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 "Про затвердження форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".

В силу п. 5 Порядку подання форми звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 №316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 №1476), форма №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку (пункт 4 згаданого Порядку).

При цьому, Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 у справі №806/1368/17 зазначив, що періодичність подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлена, передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачене одноразове інформування про кожну вакансію. Тому якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач 28.02.2019 подав до Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ).

Крім того, 02 січня 2018 року між КП НСР "Наркевицький ККП" та ОСОБА_1 , який є інвалідом другої групи загального захворювання (довідка серії МСЕ №197123 від 21.01.2010), було укладено цивільно-правовий договір №002 на виконання робіт по догляду за роботою свердловини у с. Баглаі. Термін дії зазначеного договору з 02 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року. Також, згідно наказу КП НСР "Наркевицький комбінат КП" №2 від 31.01.2019 року "Про прийняття на роботу", ОСОБА_1 прийнятий на роботу слюсарем-ремонтником з 01.02.2019 року з випробувальним терміном 2 тижні на неповний робочий день з оплатою праці згідно штатного розпису.

Таким чином, відповідач здійснив усі передбачені законом заходи щодо працевлаштування інвалідів.

В свою чергу, докази того, що будь-яким органом працевлаштування осіб з інвалідністю направлялися відповідачу протягом 2018 року особи з інвалідністю для працевлаштування чи особи з інвалідністю самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування, і що відповідач відмовив у прийнятті осіб з інвалідністю на роботу, у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 жовтня 2019 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.