Постанова

від 09.10.2019 по справі 0640/4360/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0640/4360/18

Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

09 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

за участю:

секретаря судового засідання: Зозуля К.Т.,

представників позивача: Литвинчук Н. П., Поліщука В. В.

представника відповідача: Олефіра О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року (в повному обсязі рішення складено 14 березня 2019 року у м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач 06.09.2018 звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо не прийняття рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років орієнтованою площею 6,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області або мотивованої відмови в його наданні;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" від 18 квітня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років орієнтованою площею 6,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 ЗК України та встановлених обставин справи.

Рішенням суду Житомирського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що законодавцем передбачені вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування, при цьому, чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 123 ЗК України.

Також вказує, що законодавцем у ст. 123 ЗК України не встановлено будь - яких спеціальних вимог до графічних матеріалів, окрім як зазначення бажаного місця розташування земельної ділянки. Форма графічних матеріалів не затверджена жодним законодавчим чи нормативним актом. Відтак, позивач вказує на те, що відмова відповідача викладена в листі від 15.05.2018 прийнята з грубим порушенням норм ЗК України, та не може вважатись обґрунтованою, добросовісною та законною, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органу державної влади не наведено.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що Головне управління листом від 15.05.2018 надало вмотивовану відповідь, у якій зазначено, що відповідно до доданих графічних матеріалів неможливо визначити відповідність місце розташування земельної ділянки вимогам законів та неможливо точно визначити місце розташування затребуваної земельної ділянки в проектних межах через масштаб графічних матеріалів, відсутність інформації щодо прив`язки земельної ділянки до відповідного населеного пункту.

03.09.2019 до суду надійшла заява позивача, в якій позивач, на підтвердження своїх доводів, просить долучити до справи рішення суду у справі №0640/4363/18.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" як юридична особа зареєстроване 30.03.2001, дата запису: 21.03.2005, номер запису: 1 285 120 0000 000115. Види діяльності: код КВЕД 07.29 Добування руд інших кольорових металів (основний); код КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

ТОВ "Валки-Ільменіт" надано спеціальний дозвіл на користування надрами №3590 від 29.12.2004. Мета користування надрами: видобування апатит-ільменітових руд для отримання апатитових та ільменітових концентратів для забезпечення сировиною хіміко-металургійної промисловості та супутніх корисних копалин для цементної та будівельної промисловості; назва родовища: Стремигородське родовище; місцезнаходження: Житомирська область, Коростенський район, на південний схід від села Діброва; площа: 114 га.

18.04.2018 ТОВ "Валки-Ільменіт" звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Валки-Ільменіт" з правом передачі в оренду терміном на 14 років орієнтовною площею 6,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані із користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Додатками до вказаної заяви зазначено: графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки; копію спеціального дозволу на користування надрами та копію акту про надання гірничого відводу.

Згідно інформації з програмного забезпечення Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 1822383600:02:000, що надається державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіального органу від 14.03.2018, відомості щодо цільового призначення бажаної ТОВ "Валки-Ільменіт" земельної ділянки відсутні.

15.05.2018 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом вих. №Б-3188/0-2659/0/22-18 повідомило позивачу, що з наданих ТОВ "Валки-Ільменіт" графічних матеріалів неможливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, що виключає можливість надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Враховуючи вищевикладене, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовляє ТОВ "Валки-Ільменіт" у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Не погоджуючись із вказаною відмовою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про наявність протиправної бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області при відмові у надання дозволу на розробку проекту землеустрою діяло у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 2 ст. 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 3 ст. 123 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 в справі № 545/808/17, від 23.11.2018 у справі №П/811/601/18.

Таким чином, підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є невідповідність місця розташування земельної ділянки, яку особа має намір отримати у користування, вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також містобудівної документації та схем землеустрою.

Проте, всупереч викладеним нормам, відмова, яка викладена у листі відповідача від 15.05.2018, не містить посилання про невідповідність місця розташування земельної ділянки, зазначеної позивачем.

За результатами розгляду заяви позивача, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оскільки з наданих графічних матеріалів неможливо ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що до поданої заяви позивачем було надано належні графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що є підставою для вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємством, що пов`язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.

Водночас, суд звертає увагу на те, що правовий статус Головного управління Держгеокадастру в області визначено відповідним Положенням, яке затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521).

Згідно п. 8 цього Положення, Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Відповідно до пункту 10 начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 № 34/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 15.05.2013 № 883/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.04.2005 за № 381/10661, наказ, розпорядження, постанова, рішення (далі - розпорядчий документ) - акт організаційно-розпорядчого характеру чи нормативно-правового змісту, що видається суб`єктом нормотворення у процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданої компетенції з основної діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань, прийнятий (виданий) на основі Конституції та інших актів законодавства України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та спрямований на їх реалізацію, спрямування регулювання суспільних відносин у сферах державного управління, віднесених до його відання.

Отже, з наведеного слідує, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в області. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Таким чином, відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру в області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Відтак, має місце протиправна бездіяльність.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 11.04.2018 у справі №806/2208/17, від 17.12.2018 у справі №509/4156/15.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідач надаючи відмову у задоволенні заяви позивача у формі листа діяв у невстановленій законодавством формі, тобто допустив неправомірну бездіяльність.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв`язку з чим позовна заява позивача підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо не прийняття рішення про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18.04.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років орієнтованою площею 6,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 ЗК України.

Стосовно тверджень суду першої інстанції про те, що графічні матеріали під час розгляду заяви ТОВ "Валки-Ільменіт" від 18.04.2018 не надавалися та не могли буди як розглянуті відповідачем у встановленому законом порядку, так і враховані при наданні відмови колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, позивачем до заяви від 18.04.2018 були долучені, зокрема, графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування та розміром земельної ділянки.

У графічних матеріалах (викопіюванні з топографічного плану території з нанесенням земельної ділянки, яка планується до відведення) міститься прив`язка бажаної земельної ділянки до меж відповідного населеного пункту - с. Діброва, ур. Сухий Лужок, а також до меж території відповідної сільської ради, а саме Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, позначено конкретні місце розташування бажаної земельної ділянки (контур земельної ділянки) та зазначена її площа. У графічних матеріалах вказаний масштаб, в якому вони складені - відтворені (1:10000).

Таким чином, з наведеного слідує, що позивачем до заяви від 18.04.2018 додавалися графічні матеріали, які досліджувались відповідачем під час розгляду вказаної заяви, та які є належним документом із відображенням достатньої інформації, яка надавала можливість відповідачу ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що згідно інформації щодо земельної ділянки, яка розташована в межах 1822383600:02:000, що надається державним кадастровим реєстратором і територіальним органом нижчого рівня територіального органу від 21.11.2018, у відомостях щодо цільового призначення бажаної ТОВ "Валки-Ільменіт" земельної ділянки зазначено, що вказана земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення, оскільки вказана інформація не була підставою для відмови (оформленої листом) у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою та надана після відкриття позовного провадження у даній справі. Однак дану інформацію слід врахувати при повторному розгляді заяви позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, доводи апеляційної скарги спростовують висновки рішення суду, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення на підставі ст.382 КАС України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, а тому заява позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Вирішуючи питання розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4 405 грн. сплачені згідно платіжного доручення №54184 від 31.08.2018 в розмірі 1762 грн. та платіжного доручення №56740 від 21.05.2019 в розмірі 2643 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо не прийняття рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років орієнтованою площею 6,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області або мотивованої відмови в його наданні.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" від 18 квітня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі в оренду терміном на 14 років орієнтованою площею 6,0 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами на території Меленівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, за результатами якого прийняти рішення із врахуванням положень статті 123 Земельного кодексу України та встановлених обставин справи.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Валки-Ільменіт" (код ЄДРПОУ 31280048, вул. Шевченка 1-А, смт. Іршанськ, Хорошівський р-н., Житомирська обл.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39765513, вул. Довженка, 45, м. Житомир) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 4 405 грн. (чотири тисячі чотириста п`ять гривень).

В задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 жовтня 2019 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.