Рішення

від 20.08.2019 по справі 183/8126/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/8126/18

№ 2/183/1483/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 серпня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в:

27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в якому просила визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 5,160 га кадастровий номер 1223283500:01:015:0373, що розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 5,160 га кадастровий номер 1223283500:01:015:0373, що розташована на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 16 січня 2003 року.

За життя мати позивача склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач в установлений законом строк прийняла спадщину після смерті матері, а інших спадкоємців, окрім неї, - немає.

Для оформлення спадщини після смерті матері, позивач звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до Криничанської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, однак постановою державного нотаріуса від 11.04.2018 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що неможливо встановити відповідність спадкового майна, майну вказаному у заповіті, а також у зв`язку з тим, що посвідчувальний напис у заповіті не відповідає Додатку № 1 до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування .

Таким чином, враховуючи відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, позивач позбавлена можливості оформити своє право на спадкову земельну ділянку, тому звернулася до суду з зазначеним позовом.

02 січня 2019 року відкрито провадження у справі. Відповідною ухвалою суду від 11 квітня 2019 року зобов`язано державного нотаріуса Криничанської державної нотаріальної контори надати копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутність, одночасно позов підтримала та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Михайлівської сільської ради відзив на позов не подав, в судове засідання не з`явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причину неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, без участі представника відповідача, за наявними у справі доказами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши докази, з точки зору належності та допустимості, а у свій сукупності, з точки зору достатності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється матір`ю позивача по справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8), копією свідоцтва про шлюб позивача (а.с.11).

Суду подано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , у відповідності до якого остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сухий Хутір, Криничанського району Дніпропетровської області (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_2 державним нотаріусом Криничанської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу №279/2017, матеріали якої свідчать про те, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом (а.с.38). В свою чергу, чоловік померлої ОСОБА_3 подав нотаріусу заяву про відмову від належної йому частки спадщини за законом, а також від спадщини на обов`язкову частку, що залишилася після смерті ОСОБА_2 та не заперечував проти видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на все спадкове майно на ім`я ОСОБА_1 (а.с.42). Крім того, діти померлої - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожен окремо, подали нотаріусу заяву про те, що їм відомо про наявність заповіту, складеного матір`ю не на їх користь, спадкоємцями на обов`язкову частку у спадщині, згідно ст.1241 ЦК України не являються (а.с. 41,43). Даних про наявність інших спадкоємців за законом або за заповітом судом не встановлено.

В матеріалах спадкової справи міститься копія заповіту, посвідченого 12 серпня 2014 року ОСОБА_6 секретарем виконкому Михайлівської сільської ради, у відповідності до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 земельну ділянку площею 5,160 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради в селі Левенцівка Новомосковського району Дніпропетровської області належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ - ДП №043856, виданого 16 січня 2003 року для ведення сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 25846 (а.с.10).

Між тим, постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 квітня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 5,1600 га, цільове призначенні якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Михайлівська сільська рада (а.с.13).

Як встановлено державним нотаріусом, майно, що заповідається у заповіті складається з: Земельну ділянку площею 5,160 га, розташовану на території Михайлівської сільської ради в селі Левенцівка Новомосковського району Дніпропетровської області належну мені на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ - ДП №043856 виданого 16 січня 2003 року для ведення сільськогосподарського виробництва. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 25846 . При цьому, спадкове майно, на яке ОСОБА_1 просить видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом складається з: земельної ділянки, площею 5,1600 га, що розташована: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Михайлівська сільська рада, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У зв`язку з чим не можливо встановити відповідність спадкового майна, майну вказаному у вищезазначеному заповіті. Також нотаріусом встановлено, що посвідчувальний напис у заповіті не відповідає Додатку № 1 до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування , затвердженого Наказом МУЮ 11.11.2011 №3306/5.

Так, суду подано копію Державного акту про право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП, виданого 16 січня 2003 року на ім`я ОСОБА_2 , у відповідності до якого останній на підставі розпорядження голови Новомосковської районної державної адміністрації № 1178 від 02 грудня 2002 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,160 га, що розташована на території Михайлівської сільської ради, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25846 (а.с.12).

Про те, що вказаний Державний акт посвідчує право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, свідчить також Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.02.2018 року.

Суд бере до уваги, що у вказаному Витязі відрізняються відомості про земельну ділянку ніж, ті що містяться у Державному акті про право приватної власності на землю та заповіті, зокрема це місце розташування земельної ділянки - Дніпропетровська область, Новомосковський район, Михайлівська сільська рада та площа земельної ділянки - 5,1600 га, також земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1223283500:01:015:0373 (а.с.14).

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, або якщо це право не визнається іншою особою.

Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності реєстрації таких прав, відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

У відповідності до ч.1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що спадкодавець ОСОБА_2 на законних підставах набула право власності на земельну ділянку площею 5,1600 га кадастровий номер 1223283500:01:015:0373, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлені обставини щодо наявних розбіжностей при описі спадкового майна у заповіті, не припинили право власності спадкодавця на земельну ділянку, на сьогоднішній день внести будь - які зміни до заповіту є неможливим, а за відсутності у позивача документів, необхідних для видачі спадщини, державний нотаріус Криничанської державної нотаріальної контори правомірно прийняла рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, і тому позивач позбавлена можливості оформити спадкове майно.

Між тим, у відповідності до ст.392 ЦК України у разі відсутності документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а спадкоємець, який прийняв спадщину, в розумінні ч.1 ст. 1218 ЦК України, має право вимагати визнання за ним права власності на спадкове майно в судовому порядку.

Аналізуючи викладе, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та має бути задоволений, оскільки ОСОБА_2 за життя на законних підставах набула право власності на земельну ділянку, в подальшому розпорядилася своїм майно, залишивши заповіт на ім`я ОСОБА_1 , а тому до останньої, відповідно до ст.1216 ЦК України, перейшло таке ж право власності, у повному обсязі, яке набув спадкодавець.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1268, 392 ЦК України, ст.ст. 4,12,76,81,89,263, 265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 5,160 га кадастровий номер 1223283500:01:015:0373, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Михайлівська сільська рада, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сорока О.В.