Рішення

від 16.10.2019 по справі 428/10992/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/10992/19

Провадження №2/428/2508/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019р. Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, мотивуючи вимоги тим, що 26.05.2004р. позивачем ОСОБА_1 з ОСОБА_2 було укладено письмовий договір дарування домоволодіння, посвідчений приватним нотаріусом, згідно умов якого позивач ОСОБА_1 прийняв у дар домоволодіння АДРЕСА_1 . 02.06.2004р. право власності на зазначене нерухоме майно було зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 .. У серпні 2018р. позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що право власності на земельну ділянку площею 0,1031га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується за дарувальником ОСОБА_2 .. Разом з тим, за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено інформацію про смерть ОСОБА_2 .. У зв`язку зі смертю 10.01.2006р. ОСОБА_2 , який являвся дарувальником, згідно договору дарування від 26.05.2004р., вирішити спір про майнове право на земельну ділянку, площею 0,1031га, у позасудовому порядку не можливо. Тому, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить суд скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1031га за адресою: АДРЕСА_1 , ІІІ-ЛГ №043700 від 1997р., виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Сироитинської селищної ради від 23.04.1997р. №67.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до копії договору дарування домоволодіння серія НОМЕР_1 , посвідченого 26.05.2004р. приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області Малаховим С.О., реєстр №2579, ОСОБА_2 зобов`язується передати домоволодіння АДРЕСА_1 на земельній ділянці Сиротянської селищної ради (одноповерховий житловий будинок, покрівля - азбофанера, кількість жилих кімнат - 2, А-1Ж,а,а1 - житловий будинок, саманні, обкладені цеглою; Б - літня кухня, саманні, обклеєні цеглою; В - сарай, цегла; Г - сарай, металеві; П- погріб, цегла; Д - душ, пластик; У - вбиральня, дерев`яні; 1,2,4 - огорожа; 3 - колодязь; загальною площею - 47,60кв.м.; жилою площею - 23,50кв.м., площа земельної ділянки 1031кв.м.), а ОСОБА_1 зобов`язується прийняти домоволодіння. Зазначене право власності зареєстровано за ОСОБА_1 за №350 в книзі №2 Сєвєродонецького міського бюро технічної інвентаризації 02.06.2004р., про що свідчить копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №3744180 від 02.06.2004р.. Відповідно до копії повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 20.08.2018р. №ПІ-49/0-48/0/63-18, згідно даних державної статистичної звітності з кількісного обліку земель станом на 01.01.2013р. земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1031га під присадибну ділянку передана у власність ОСОБА_2 , державний акт на право приватної власності ІІІ-ЛГ №043700 від 1997 року, виданий на підставі рішення виконкому Сиротинської селищної ради від 23.04.1997 №67. Відповідно до копії повідомлення Сєвєродонецького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 27.08.2018 №6402/17.10-33, при перевірці по первинним та поновленим актовим записам про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по м. Сєвєродонецьку, Сиротинській та Борівській селищних радах та за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено інформацію про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, 10.01.2006р..

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступне.

Згідно статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частина четверта статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачала, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула право власності на частину будівлі чи споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.06.2017р. у справі №569/4806/15-ц.

Такий висновок кореспондує нормі ч.1 ст.120 ЗК України, в редакції, чинній станом на дату звернення до суду з цим позовом, якою встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналогічна норма міститься в ст.377 ЦК України, в редакції, чинній станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що факти викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, сумніву у суду не викликають, з огляду на що позовна заява ОСОБА_1 до Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 200, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , і.н. НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 ) до Сиротинської селищної ради м. Сєвєродонецька Луганської області (код ЄДРПОУ 04337044, місцезнаходження: 93490, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, смт. Сиротине, вул. Шкільна, буд. 34) про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, задовольнити.

Скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1031га за адресою: АДРЕСА_1 , ІІІ-ЛГ №043700 від 1997р., виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Сиротинської селищної ради від 23.04.1997р. №67.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович