Ухвала

від 09.10.2019 по справі 592/14186/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/14186/19 Головуючий у суді у 1 інстанції - Номер провадження 11-сс/816/398/19 Суддя-доповідач - ОСОБА_1 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/14186/19 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 13.09.2019 про арешт майна,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

потерпілої ОСОБА_7 ,

власника майна підозрюваного ОСОБА_8 ,

захисника адвоката ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою задовольнити його клопотання в повному обсязі, оскільки вказане у клопотанні майно може бути засобом відшкодування заподіяної шкоди, а ч. 5 ст. 191 КК передбачає санкцію у виді конфіскації майна. Крім того чинний КПК не ставить можливість накладення арешту на майно підозрюваного в залежність від його використання третіми особами.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу захисник підозрюваного ОСОБА_8 , який є власником майна адвокат ОСОБА_11 , вказує, що прокурором не доведено наявність обґрунтованої підозри його підзахисному, а саме кримінальне провадження є спробою рейдерського захоплення ТОВ «Агрофірма Лан». Крім того прокурором не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та не враховано наслідки арешту майна.

13.09.2019 до Ковпаківського районного суду м. Сум з клопотанням про арешт майна звернувся прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , яке обґрунтував тим, що в 2018-2019 роках ОСОБА_8 та інші службові особи ТОВ «Агрофірма Лан» з метою ухилення від сплати податків та розтрати коштів товариства здійснювали фіктивну закупівлю мінеральних хімічних добрив на суму 3126375 грн, підробляючи та використовуючи при цьому видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, а також податкові декларації з ПДВ і додатки до них.

04.01.2019 до ЄРДР за № 32019200000000001 внесені відомості про злочини, передбачені ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 і ч. 1 ст. 366 КК, 11.09.2019 ОСОБА_12 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 і ч. 4 ст. 358 КК, а 12.09.2019 потерпілою ОСОБА_13 подано позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої злочинами ОСОБА_8 .

Зважаючи на те, що ОСОБА_8 має частку у статутному капіталі ТОВ «Сумський машинобудівний завод» 12,5%, ринкова вартість якої складає 3258795 грн, 3 нежитлових приміщення, 11 земельних ділянок, 11 транспортних засобів та житловий будинок і це майно може бути засобом для відшкодування шкоди, завданої злочинами та підлягатиме конфіскації в разі засудження ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 191 КК, тому з метою забезпечення його збереження прокурор просив накласти арешт із забороною користування та розпорядження, крім житла, щодо якого застосувати лише заборону розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 13.09.2019 клопотання прокурора задоволене частково і накладений арешт із забороною користування та розпорядження 3 нежитловими приміщеннями та 11 транспортними засобами. В іншій частині клопотання відмовлено за необґрунтованістю. Своє рішення слідчий суддя вмотивувала тим, що прокурором не доведено, що у разі накладення арешту на усе майно не будуть порушені права інших осіб, зокрема співзасновників ТОВ «Сумський машинобудівний завод», користувачів земельних ділянок та мешканців житлового будинку.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи прокурора ОСОБА_6 , який підтримав свою апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу про арешт всього майна, доводи власника майна підозрюваного ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_14 та потерпілої ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора і не погодилися із ухвалою слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, для забезпечення цивільного позову чи можливої конфіскації майна.

Розглянувши клопотання слідчого та частково задовольнивши його, слідчий суддя дійшла висновку про необхідність арешту лише частини майна.

Зазначені висновки слідчого судді відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, належним чином вмотивовані і ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність накладення арешту на 11 земельних ділянок, частку в статутному капіталі та житловий будинок, то колегія суддів приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили як про наявність правової підстави для арешту майна, так і про існування сукупності підстав вважати, що обмеження права володіння цим майном ОСОБА_8 є пропорційним цілям кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і усталену прецедентну практику ЄСПЛ на предмет відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Протокол і Конвенція), згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, хоча формально КПК і дає підстави для втручання у право володіння майном, однак відсутні достатні підстави для такого втручання у спосіб, що суттєво обмежує права власника та користувачів цього майна, а тому таке втручання не може бути виправданим, так як воно хоча і здійснюється з метою задоволення «суспільного інтересу», але за відсутності об`єктивної необхідності в цьому, оскільки заборона користування земельними ділянками призведе до неможливості збору урожаю їх користувачами, а більшість земельних ділянок є землями сільськогосподарського призначення, що унеможливлює їх відчуження. Заборона права користування часткою в статутному капіталі може призвести до ускладнення управління підприємством, оскільки зазначена частка в статутному капіталі не зможе приймати участь у прийнятті будь-яких рішень, а заборона права відчуження цієї частки унеможливить реорганізацію підприємства.

У випадку накладення арешту на майно у спосіб, зазначений в клопотанні слідчого, втручання у право власності буде здійснене без дотриманням принципу «пропорційності» «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами власника майна, який так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оцінюючи пропорційність, враховуючи відсутність інформації про необхідність утримувати автомобіль тривалий час, зважаючи, що накладення арешту на майно у спосіб, зазначений в клопотанні слідчого унеможливить його використання, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшла обґрунтованого висновку, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт її майна, цілком можливо, а пропоновані слідчим обмеження стосовно майна є занадто надмірними і більшими, ніж це необхідно для реалізації поставленої мети.

Крім того, відомості про кримінальне провадження були внесені до ЄРДР 04.01.2019 і, незважаючи на тривалість розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування не здобуто будь-якої інформації про намагання ОСОБА_12 відчужити наявне у нього майно, більш того 03.07.2019 ним придбана земельна ділянка.

Доводи апеляційної скарги про наявність ризику відчуження зазначеного майна через наявність у ОСОБА_12 двох захисників є нікчемними, оскільки забезпечення права на захист є засадою кримінального провадження, закріпленою в ст. 7 і 20 КПК та є невід`ємною частиною права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому арешт майна з підстав наявності у особи захисників буде не тільки суперечити вимогам КПК, а й порушенням права ОСОБА_12 на справедливий суд.

Твердження сторони захисту (підозрюваного, його захисника та потерпілої ОСОБА_7 ) про незгоду з ухвалою слідчого судді колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 405 КПК, апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 розділу V цього Кодексу, а згідно ч. 1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції, у тому числі передбачені ч. 3 ст. 392 і 422 КПК, в межах апеляційної скарги.

На підставі викладеного, ухвала слідчого судді (у межах апеляційних вимог) є законною, обґрунтованою та належним чином вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для її скасування, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга прокурора без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 13.09.2019 про арешт майна залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3