Постанова

від 16.10.2019 по справі 227/1378/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 227/1378/19 Номер провадження 22-ц/804/2246/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Мальованого Ю.М.,

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.

за участю:

секретаря судового засідання Самойленко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 227/1378/19 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з апеляційною скаргою позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019 року (суддя першої інстанції Здоровиця О.В.), -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк Укргазбанк (далі - АБ Укргазбанк ) звернулося до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 липня 2013 року між АБ Укргазбанк та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачені наступні істотні умови кредитування: сума кредиту - 131 121 грн. 00 коп., процентна ставка за користування кредитом - 16,7% річних, строк повернення кредитних коштів - до 23 липня 2018 року. За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором, встановлена процентна ставка у розмірі 21,7%. Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, однак відповідач порушив свої зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 19 лютого 2019 року має заборгованість у розмірі 118 537 грн. 07 коп., яка складається з: 103 787 грн. 23 коп. - заборгованості за кредитом, 14 749 грн. 84 коп. - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом з період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року.

В якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором був укладений договір поруки № 2203/104-01 від 24 липня 2013 року, за умовами пункту 1.1. якого ОСОБА_2 зобов`язалась у повному обсязі нести солідарну відповідальність перед банком за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору.

18 червня 2019 року заочним рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області позовні вимоги АТ Укргазбанк задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 року у розмірі 57 368 грн. 07 коп., з яких заборгованість за кредитом у сумі 42618 грн. 23 коп., що утворилася станом на 01 квітня 2016 року та заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом у сумі 14 749 грн. 84 коп., що утворилася за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АБ Укргазбанк заборгованість за кредитним договором № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 року за період з 01 квітня 2016 року по 23 липня 2018 року у розмірі 61 169 грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судового збору.

Частково задовольняючи позовні вимоги АБ Укргазбанк , суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 . З урахуванням того, що позивач звернувся до суду з позовом до позичальника та поручителя 28 березня 2019 року, суд дійшов висновку, що солідарно з поручителя підлягає стягненню лише заборгованість за кредитом, яка виникла станом на 19 лютого 2019 року і яку ОСОБА_1 мав сплачувати згідно графіку погашення кредиту з 01 квітня 2016 року по 23 липня 2018 року у розмірі 61 169 грн. 00 коп. Залишок кредитної заборгованості у розмірі 42 618 грн. 23 коп., який утворився до 01 квітня 2016 року підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_1 Нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 14 749 грн. 84 коп. підлягають стягненню тільки з ОСОБА_1 , оскільки строк дії поруки в цій частині припинився.

Не погоджуючись із судовим рішенням в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог АБ Укргазбанк до поручителя ОСОБА_2 , позивач АБ Укргазбанк в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019 року в частині відмови позивачу в задоволенні вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення частини заборгованості за кредитним договором та ухвалити нове рішення про задоволення вимог АБ Укргазбанк в цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень договору поруки договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за договором. Оскільки зобов`язання позичальника за кредитним договором не виконано, то станом на момент звернення до суду із позовом зобов`язання поручителя за договором поруки з урахуванням пунктів 5.1 та 5.2 Договору поруки, продовжують існувати. Крім того, заявник посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до положень кредитного договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишилися невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов`язань, що лишилися невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу позивача АБ Укргазбанк відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на час розгляду справи не надані.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судове засіданні апеляційного суду представник позивача АБ Укргазбанк та відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені.

Позивач судову повістку - повідомлення про розгляд справи 16 жовтня 2019 року отримав 01 жовтня 2019 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с. 101).

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судову повістку - повідомлення про розгляд справи 16 жовтня 2019 року отримали 27 вересня та 30 вересня 2019 року відповідно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с.100,102).

Представник позивача та відповідачі апеляційний суд про причини неявки у судове засідання 03 липня 2019 року не повідомили і відповідно до частини 3 ст. 131 ЦПК України вважається, що вони не з`явилися у судове засідання без поважних причин.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача АБ Укргазбанк не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивачем оскаржується судове рішення щодо позовних вимог до поручителя ОСОБА_2 , в частині стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника ОСОБА_1 рішення не оскаржується та в апеляційному порядку не переглядається.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що між АБ Укргазбанк та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 року, за яким останній отримав кредит у розмірі 131 121 грн. 00 коп. зі сплатою 16,7% річних за користування кредитом. Відповідно до п. 1.4.2 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 21,7% річних (а.с.7-10).

Відповідно до п.1.3.1 договору, кредит надавався з 24 липня 2013 року по 23 липня 2018 року.

Згідно п. 1.4 договору, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що кредит надається банком позичальнику шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок ТОВ Автосан Моторс № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ ВТБ Банк МФО 321767, код ЄДРПОУ 32458237 з призначенням платежу оплата за автомобіль Focus MCA, за рахунком № НОМЕР_2 від 19 липня 2013 року від ОСОБА_1 в тому числі ПДВ 21 853 грн. 50 коп.

Відповідно виписки з особового рахунку клієнта ОСОБА_1 за період з 24 липня 2013 року по 19 лютого 2019 року, банк надав кошти за кредитним договором № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 року у розмірі 131 121 грн. (а.с. 24-30).

Взяті на себе зобов`язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 19 лютого 2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 118 537 грн. 07 коп., з яких заборгованість за кредитом становить - 103 787 грн. 23 коп., нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року становить - 14 749 грн. 84 коп. (а.с. 23).

За умовами кредитного договору № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 року позичальник зобов`язався у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 23 липня 2018 року повернути кредит у розмірі 131 121,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 16,7% річних, а в разі порушення умов договору у відповідності до п. 1.4.3 кредитного договору виходячи з 17,7% річних, в разі ж не поверхня коштів у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), сплатити проценти за користування кредитними коштами виходячи з 21,7% річних, а також комісії, штрафи та пені у розмірі та випадках, передбачених договором, договором забезпечення за цим Договором.

24 липня 2013 року між АБ Укргазбанк та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2203/104-01, відповідно до умов якого поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту (а.с. 11-12).

Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань за кредитним договором (п. 1.2 Договору поруки).

Відповідно п. 5.1 Договору поруки цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором. Пунктом 5.2 вказаного договору передбачено, що порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк виконання зобов`язання не зазначений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення цього Договору.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог про покладення на поручителя ОСОБА_2 солідарного обов`язку з ОСОБА_1 по сплаті заборгованості за кредитним договором за період з 01 квітня 2016 року по 23 липня 2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що п. 1.3.2 кредитного договору передбачений кінцевий термін повернення основної заборгованості за даним договором - 23 липня 2018 року. До суду з позовом АБ Укргазбанк звернувся 28 березня 2019 року. Оскільки за умовами кредитного договору передбачені окремі самостійні зобов`язання боржника про повернення боргу частинами (періодичними платежами) та встановлено самостійну відповідальність останнього за невиконання цього обов`язку, то порука ОСОБА_1 припиняється щодо заборгованості по кожному черговому платежу, який виник більше як за три роки до звернення кредитора із даним позовом. Нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року у розмірі 14 749 грн. 84 коп. підлягають стягненню тільки з ОСОБА_1 оскільки в цій частині строк дії поруки припинився.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо основний строк зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Пунктом 5.2 Договору поруки № 2203/104-01 від 24 липня 2013 року встановлено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно умов Кредитного договору № 556/07/2013/0316 від 24 липня 2013 року строк виконання основного зобов`язання щодо повернення кредитних коштів настав 23 липня 2018 року (п. 1.3.1.). Пунктом 3.1 договору передбачено, що позичальник здійснює повернення суми кредиту щомісячно з першого по десяте число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту у розмірі не менше 2 186,00 грн., а останній платіж сплачується у сумі 2 147,00 грн. шляхом внесення коштів на зазначений рахунок.

Таким чином, у банку виникло право пред`явити вимоги до поручителя про виконання порушеного зобов`язання боржника щодо повернення кредиту після пропуску чергового платежу і протягом трьох років. До суду з цим позовом банк звернувся у 28 березня 2019 року, тобто в межах строку встановленого у Договорі поруки.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З виписки з особового рахунку (а.с. 24-30) вбачається, що починаючи з липня 2014 року боржник ОСОБА_1 перестав виконувати свої обов`язки по кредитному договору, внаслідок чого утворилася кредитна заборгованість.

Звернувшись до суду з позовом 28 березня 2019 року, позивач ставить питання про солідарне стягнення з поручителя заборгованості, що утворилась станом на 19 лютого 2019 року за тілом кредиту у розмірі 103 787 грн. 23 коп. та процентами за користування кредитом у розмірі 14 749 грн. 84 коп. за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року.

З урахуванням положень п. 5.2 Договору поруки, відповідно до якого строк дії поруки становить три роки, апеляційний суд приходить до висновку, що з поручителя ОСОБА_2 на користь АБ Укргазбанк підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, що утворилась у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань щодо сплати щомісячних платежів на погашення кредиту за період починаючи з квітня 2016 року по 23 липня 2018 року, тобто в межах строку позовної давності.

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 24 липня 2013 по 19 лютого 2019 року сума прострочених платежів по кредитному договору за період з квітня 2016 року по липень 2018 року складає 61 169 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме ця сума має бути стягнута з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку, а залишок суми кредитної заборгованості у розмірі 42 618 грн. 23 коп., який утворився до 01 квітня 2016 року підлягає стягненню лише з відповідача ОСОБА_1

Щодо заборгованості по процентам за користування кредитом, із наданого розрахунку заборгованості та виписки з особового розрахунку вбачається, що останнє нарахування процентів на прострочену заборгованість по кредитному договору відбулося 30 квітня 2015 року, які перенесені на прострочку 12 травня 2015 року, тому, з урахуванням умов п. 5.2 Договору поруки, у позивача відсутні підстави для стягнення з поручителя ОСОБА_2 заборгованості по процентам, що утворилася до липня 2015 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову АТ Укргазбанк та відмовив у задоволенні вимог про покладення солідарного обов`язку на поручителя ОСОБА_2 щодо сплати на користь АТ Укргазбанк заборгованості за кредитом, що утворилася станом до 01 квітня 2016 року та заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом за період з 01 липня 2014 року по 30 квітня 2015 року.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати неправильним застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.

Ціна позову у цій справі складає 118 537 грн. 07 коп., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п/п 1 частини 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, виходячи з чого апеляційний суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк Укргазбанк залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 18 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя: Ю.М. Мальований

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя: Ю.М. Мальований