Постанова

від 03.10.2019 по справі 309/50/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 309/50/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 жовтня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Юрочко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Нижньоселищенської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про скасування рішень сільської ради та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

встановив:

В січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом до відповідачів.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачка є власником дворогосподарства в АДРЕСА_2 . За дворогосподарством зареєстровано земельну ділянку площею 0,45 га. Дана земельна ділянка, передана їй у власність за рішенням Нижньоселищанської сільської ради 19 сесії 23 скликання від 10.07.2001 року. Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,4819 га, з них 0,25 га земель житлової забудови та 0,2319 га земель сільськогосподарського призначення.

Між ОСОБА_1 та суміжним землекористувачем - відповідачем ОСОБА_2 виник спір з приводу суміжного землекористування. Тривалий час позивачка не може виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Позивачці стало відомо про те, що ОСОБА_2 передано у власність за рішенням Нижньоселищенської сільської ради 9 сесії 7 скликання від 24.06.2016 року земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, включаючи частину земельної ділянки, що передано у власність ОСОБА_1 та зареєстроване право власності на неї 05.07.2016 року за реєстраційним номером 967049121253, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15310985. Управлінням Держгеокадастру в Хустському районі земельній ділянці 18.03.2016 року присвоєно кадастровий номер 2125386600:01:001:0018.

Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2015 року, яка набула законної сили, скасовано рішення Нижньоселищенської сільської ради від 03.09.2014 року в частині ненадання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення правовстановлюючих документів на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язано Нижньоселищенську сільську раду розглянути питання в межах наданої їй компетенції відповідно до вимог ЗК України, щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Всупереч решенню суду 12.01.2016 року комісією із земельних питань Нижньоселищенської сільської ради складено акт, яким запропоновано на розгляд сесії надати дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_1 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 . Даний акт комісії та рішення 5 сесії 6-го скликання Нижньоселищанської сільської ради від 14.01.2016 року, яким затверджений даний акт, прийняті з порушенням чинного законодавства, її не було повідомлено про роботу засідання комісії, виїзд на місце та про результати її діяльності.

За вказаних обставин, з врахуванням поданої заяви про уточнення вимог позивачка ОСОБА_1 просила скасувати рішення 5 сесії 6-го скликання Нижньоселищенської сільської ради від 14.01.2016 року в частині затвердження акту комісії від 12.01.2016 року про виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 ; скасувати рішення 9 сесії 7 скликання Нижньоселищенської сільської ради від 24.06.2016 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і передачі безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1012 га від 05.07.2016 року за реєстраційним номером 967049121253, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15310985 ОСОБА_2 . кадастровий номер 2125386600:01:001:0018; відновити межі між дворогосподарствами ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_2 та ОСОБА_2 , жительки АДРЕСА_1 відповідно до матеріалів інвентаризації присадибної земельної ділянки, виготовлені Хустським ВТГВ ДП Закарпатгеодезцентр , які затверджені рішенням ХХІХ сесії VI скликання Нижньоселищенської сільської ради від 01.08.2013 року, зобов`язавши відповідача ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку площею 0,07 га. та шириною 14,12метри

Рішенням Хустського районного суду від 12 березня 2018 року у задоволенні заявленого позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та увалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які нею наведені в позовній заяві, не дав їм належної правової оцінки, та неправомірно відмовив у заявленому позові.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Апелянт ОСОБА_1 , представники Нижньоселищенської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 , перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні заявленого позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено порушення її законних прав та підстав для задоволення заявлених вимог.

З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1та 2 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1,ч.2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 3ст. 158 ЗК України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником дворогосподарства в АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 і суміжним землекористувачем з позивачем.

Актом комісії Нижньоселищенської сільської ради від 12.01.2016 року вирішено пропонувати на розгляд сесії сільської ради надати дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 .

Рішенням 5 сесії 6-го скликання Нижньоселищенської сільської ради від 14.01.2016 року затверджено акт комісії від 12.01.2016 року про виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 .

Рішенням 9 сесії 7 скликання Нижньоселищенської сільської ради від 24.06.2016 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 .

05.07.2016 року за ОСОБА_2 здійснено державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку площею 0,1012 га за реєстраційним номером 967049121253, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15310985 кадастровий номер 2125386600:01:001:0018.;

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що за належним їй дворогосподарством за адресою : АДРЕСА_2 зареєстровано земельну ділянку площею 0,45 га., яка передана їй у власність за рішенням Нижньоселищенської сільської ради 19 сесії 23 скликання від 10.07.2001 року, а передача відповідачу у власність земельної ділянки порушує її законні права, оскільки включено в неї частину її земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі твердження позивача є не доведеними і спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, з рішення Нижньоселищанської сільської ради 19 сесії 23 скликання від 10.07.2001 року вбачається, що даним рішенням передано безкоштовно у приватну власність громадянам села із земель запасу земельні ділянки, які знаходяться у користуванні до 0.60 га. Якщо у громадян села земельна ділянка перевищує 0.60 га і відсутній сертифікат на земельну частку пай, то земельну ділянку передавати в оренду громадянам у яких та земельна ділянка знаходиться у користуванні. Тобто, даним рішенням, виходячи з його змісту, передано безкоштовно у приватну власність всім громадянам села земельні ділянки до 0.60га, які знаходяться у їх користуванні.

З виписки з погосподарської книги №2 за 1986-1990 роки вбачається, що за житловим будинком АДРЕСА_2 , де проживає позивач ОСОБА_1 , зареєстрована земельна ділянка площею 0,25 га. (а.с.127-128).

Позивачем не подано доказів, які б підтверджували, що за даним будинком була зареєстрована інша - більша площа земельної ділянки, ніж та, яка вказана в погосподарській книзі.

З Акту комісії щодо вирішення питання місцезнаходження межі між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , затвердженого 04.05.2012 року, вбачається, що згідно існуючого генерального плану забудови ОСОБА_1 використовує земельну ділянку близько 0,07 га., яка повинна належати ОСОБА_4 (а.с.53).

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.05.2013 року складеного спеціалістом Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області вбачається, що саме ОСОБА_1 самовільно захопила земельну ділянку площею 0,07 га. від ОСОБА_2 та видано їй припис про усунення даного порушення. (а.с.55-56).

Актом комісії по розгляду спірного питання землекористування між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 14.08.2014 року, в присутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено, що земельна ділянка площею близько 0,045 га, на яку претендує ОСОБА_2 , яка знаходиться між її житловим будинком та житловим будинком ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , використовується ОСОБА_1 . Згідно опорного плану та генерального плану забудови 1988 року дана земельна ділянка відноситься до дворогосподарства ОСОБА_2 Комісією запропоновано спірну земельну ділянку розділити порівну між спірними сторонами, однак ОСОБА_1 відхилила дану пропозицію мотивуючи тим, що дана земельна ділянка їй давно була виділена (а.с. 57).

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 08.12.2017 року №16.5-02/245 встановлено, що за житловим будинком АДРЕСА_2 , рахується земельна ділянка площею 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка передана у власність рішенням Нижнєселищенської сільської ради від 17.03.1992 року ОСОБА_5 (колишньому померлому чоловіку ОСОБА_1 ), з них 0,15 га для ведення особистого селянського господарства. Проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 площею 0,1012га розроблений у відповідності до генерального плану забудови 1988 року с. Н. Селище та передано їй у власність дану земельну ділянку у відповідності до вимог земельного законодавства. (а.с.118-123).

Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено, що передачею відповідачу у власність земельної ділянки порушені її земельні права.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі, що сільською радою та судом першої інстанції не враховано постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 15 липня 2015 року, яка набула законної сили, оскільки такі не відповідають фактичним обставинам справи.

Даною постановою скасовано рішення Нижньоселищанської сільської ради від 03.09.2014 року в частині ненадання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення правовстановлюючих документів на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язано Нижньоселищенську сільську раду розглянути питання в межах наданої їй компетенції відповідно до вимог ЗК України, щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 .

Саме на виконання вказаної постанови суду комісія Нижньоселищенської сільської ради 12.01.2016 року вирішила пропонувати на розгляд сесії сільської ради надати дозвіл на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1012 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_2 без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем ОСОБА_1 про що склала відповідний акт, який в подальшому був затверджений 14.01.2016року сесією сільської ради.

Тобто, сільська рада, як орган, на якого відповідно до ст. 12 ЗК України покладено повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади, передачі земельних ділянок у власність громадян, а також як орган, на якого відповідно до ч.3 ст. 158 ЗК України, покладено вирішення земельних спорів у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, додержання громадянами правил добросусідства, виконала свої повноваження, покладені на неї законом.

Оспорювані рішення, за якими відповідач отримала у власність земельну ділянку та здійснила державну реєстрацію права власності, сільською радою прийняті в межах повноважень та в установленому законом порядку.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у заявленому позові. Доводи апеляційної скарги даних висновків не спростовують і не заслуговують на увагу .

Рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2019 року.

Головуючий:

Судді: