Окрема думка

від 16.10.2019 по справі 805/2556/15-а

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду Прокопенка О. Б., Антонюк Н. О.,

на постанову від 20 серпня 2019 року у справі № 805/2556/15-а (провадження № 11-212апп19)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та легалізації громадських формувань Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - Відділ держреєстрації), державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - державний реєстратор) Смирного Олександра Сергійовича , державних реєстраторів Іванчишиної Марини Анатоліївни , Поплавської Вікторії Віталіївни , Купіної Ольги Анатоліївни , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю Донінвестпрод (далі - ТОВ Донінвестпрод , ТОВ, товариство), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , про визнання протиправними та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), зобов`язання вчинити певні дії

Короткий виклад історії справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу держреєстрації, державних реєстраторів Смирного О. С. , Іванчишиної М. А. , Поплавської В. В. , Купіної О. А. , треті особи: ТОВ Донінвестпрод , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Донінвестпрод , змін до відомостей про юридичну особу та запису про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо її припинення внаслідок ліквідації;

- зобов`язати внести до ЄДР записи щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів, змін до відомостей про юридичну особу та запису про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо її припинення внаслідок ліквідації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 1грудня 2014 року ОСОБА_1 був одним із засновників ТОВ Донінвестпрод (його частка у статутному капіталі становила 15 %). Проте, як йому стало відомо, 29 грудня 2014 року зареєстровано зміни місцезнаходження товариства, а згодом вчинено ще низку реєстраційних дій щодо зміни керівника, складу засновників, місцезнаходження (повторно), а також щодо припинення юридичної особи.

Внаслідок таких дій, на думку позивача, до ЄДР неправомірно внесено відомості про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Донінвестпрод , що позбавило його права власності на частку у товаристві. Позивач зазначив, що державна реєстрація змін щодо місцезнаходження ТОВ Донінвестпрод неправомірно здійснена не за місцем знаходженням його у місті Донецьку, як це передбачено законодавством, а територіальним органом Дніпропетровської області. ОСОБА_1 вказував, що державна реєстрація змін щодо місцезнаходження товариства від 29 грудня 2014 року проведена на підставі підроблених документів та печатки, що підтверджується висновками експертиз, проведених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні (щодо підроблення документів).

Також позивач вважає, що державна реєстрація змін щодо місцезнаходження товариства від 29 грудня 2014 року проведена незаконно, оскільки здійснена без повного комплекту документів, що передбачені законодавством, а саме без оригіналу статуту з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, тобто статуту ТОВ у редакції від 16 листопада 2011 року (дата реєстрації - 9грудня 2011 року). Незаконна державна реєстрація змін щодо місцезнаходження ТОВ Донінвестпрод від 29 грудня 2014 року, на думку позивача, призвела до подальших незаконних реєстраційних дій та до порушення його прав.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 9 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року, позовні вимоги задовольнив частково:

- визнав протиправною та скасував державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ Донінвестпрод , зокрема записи в ЄДР від 29 грудня 2014 року № 12661050023012297 (щодо зміни місцезнаходження); 30 грудня 2014 року № 12241070024071518 (щодо зміни директора) та № 12241050025071518 (виключено зі складу учасників ОСОБА_1 ); 12 лютого 2015 року № 12241050027071518 (щодо зміни директора); 25 березня 2015 року № 12241050028071518 (щодо зміни складу учасників); 17 квітня 2015 року № 12241070029071518 (щодо зміни директора); 21 квітня 2015 року № 12241050030071518 (щодо зміни складу учасників); 15 травня 2015 року № 12241100031071518 (запис про рішення учасників про припинення юридичної особи);

- зобов`язав Відділ держреєстрації в особі державних реєстраторів внести відомості до ЄДР про скасування державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ Донінвестпрод , зокрема записів в ЄДР від 29 грудня 2014 року № 12661050023012297, 30 грудня 2014 року № 12241070024071518 та № 12241050025071518, 12 лютого 2015 року № 12241050027071518, 25 березня 2015 року № 12241050028071518, 17 квітня 2015 року № 12241070029071518, 21 квітня 2015 року № 12241050030071518, 15 травня 2015 року № 12241100031071518. У решті позовних вимог суд відмовив.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з мотивів явної протиправності вчинення спірних реєстраційних дій, оскільки для відповідної реєстрації не було подано документи в повному обсязі, а саме не надано оригіналу Статуту товариства.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ Донінвестпрод звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення - провідмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Крім іншого, представник товариства зазначав, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки спірні правовідносини стосуються права власності на частку у статутному капіталі ТОВ Донінвестпрод .

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 січня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Донінвестпрод .

5 березня 2019 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу, якою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 серпня 2019 року касаційну скаргу ТОВ Донінвестпрод задоволено частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2015 року скасувано, провадження у справі закрито .

Основні мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду

На обґрунтування своєї позиції Велика Палата Верховного Суду зазначає, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Велика Палата Верховного Суду не погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що на спірні правовідносини поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Цей суд дійшов висновку, що хоч ОСОБА_1 і оскаржує до адміністративного суду дії суб`єктів владних повноважень - державних реєстраторів, пов`язані з реєстрацією змін до установчих документів ТОВ, зміни місцезнаходження, керівника, засновників, щодо ліквідації (припинення) юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, посилаючись при цьому на недотримання цими суб`єктами встановленого законом порядку проведення такої реєстрації, проте, як убачається з матеріалів справи та викладених у позові мотивів звернення до суду, на думку позивача, незаконність реєстрації таких змін пов`язана з підробкою документів та печатки, внаслідок чого ОСОБА_1 виключено зі складу учасників ТОВ Донінвестпрод , що позбавило його права власності на частку у цьому товаристві.

Таким чином, на думку більшості суддів Великої Палати Верховного Суду, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим і не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

Відповідно до частини третьої статті 34 КАС суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.

Розглядаючи справу, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що спір у цій справі зумовлений необхідністю захисту корпоративних та майнових прав і не належить до юрисдикції адміністративних судів, проте з таким висновком не погоджуємося з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України . Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України . Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Конституційний Суд України зазначив, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні № 6-зп від 25 листопада 1997 року сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції Українимає бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю й обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої статті 4 КАС).

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 3, 4 та 17 КАС у редакції, чинній на час вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджуваних порушень прав чи інтересів.

При розмежуванні юрисдикційних форм захисту порушеного права основним критерієм є характер (юридичний зміст) спірних відносин.

Як установили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ТОВ Донінвестпрод зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 33838245.

Відповідно до підпункту 1 пункту 4.1 розділу 4 Статуту ТОВ Донінвестпрод , затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 16 листопада 2011 року № 15 та зареєстрованого в ЄДР 9 грудня 2011 року, номер запису 12661050015012297, у складі учасників цього товариства зазначений у тому числі ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1.5 розділу 1 Статуту ТОВ Донінвестпрод місцезнаходження товариства: Україна, 83012, Донецька обл., м. Донецьк, Київський район, вул. Соколина, 38.

Відповідно до витягу з ЄДР № 1000161320 станом на 1 січня 2015 року щодо ТОВ Донінвестпрод подано таку інформацію:

- місцезнаходження юридичної особи: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Кіровський р-н, вул. Пастера, 10;

- прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності: ОСОБА_6 , з 30 грудня 2014 року - керівник;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис № 12661050023012297; здійснений Смирним О . С, Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (щодо зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників);

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; запис № 12241070024071518, здійснений Смирним О. С. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо зміни керівника юридичної особи);

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи , запис № 12241050025071518; здійснений Смирним О. С. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо зміни складу або інформації про засновників).

Відповідно до витягу з ЄДР № 1000146052 станом на 10 червня 2015 року щодо ТОВ Донінвестпрод в ЄДР подано таку інформацію:

- місцезнаходження юридичної особи: 49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Кіровський р-н, вул. Ленінградська, 27;

- у переліку засновників (учасників) ОСОБА_1 відсутній;

- прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності: Артюшок О. Л. , з 3 квітня 2015 року (обмеження, передбачені статутом) - керівник, голова комісії з припинення або ліквідатор;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис № 12241050028071518, здійснений Іванчишиною М. А. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо зміни місцезнаходження);

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис № 12241050027071518, здійснений Іванчишиною М. А. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо зміни складу або інформації про засновників);

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, запис № 12241070029071518, здійснений Поплавською В. В. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо зміни керівника юридичної особи);

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, запис № 12241050030071518, здійснений Поплавською В. В. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо зміни складу або інформації про засновників);

- внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, запис № 12241100031071518, здійснений Купіною О. А. , Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції (щодо ліквідації (припинення) юридичної особи).

Таким чином, предметом спору у справі є правомірність реєстраційних дій державних реєстраторів щодо зміни місцезнаходження, керівника, засновників, змін до установчих документів юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, ліквідації (припинення) юридичної особи, що регулюється нормами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 755-IV )та Законом України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669-VII ) .

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 755-IV дія цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування.

Державна реєстрація юридичних осіб - засвідченняфакту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до ЄДР (частина перша статті 4 Закону № 755-IV).

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб наведений у частині другій статті 4 Закону № 755-IV та включає, зокрема:

- перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

- перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

- внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до ЄДР ;

- оформлення і видачу виписки з Є ДР .

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № № 755-IV зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов`язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів ЄДР в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 5 Закону № 755-IVвстановлено, що державна реєстрація юридичних осіб проводиться державним реєстратором за місцезнаходженням юридичної особи.

Закон № 1669-VII визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. На час виникнення спірних правовідносин (грудень 2014 року) Закон № 1669-VII діяв у редакції від 2 вересня 2014 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України (далі - Указ № 405/2014) та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу № 405/2014.

Частиною другою статті 11 Закону № 1669-VII визначено, що дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення.

При цьому відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 1669-VII закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Особливості державної реєстрації юридичних осіб визначені статтею 4 Закону № 1669-VII.

Так, частиною другою статті 4 Закону № 1669-VII установлено, що проведення реєстраційних дій щодо зміни місцезнаходження юридичних осіб, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, здійснюється щодо юридичних осіб державними реєстраторами реєстраційних служб територіальних органів Міністерства юстиції України в областях та місті Києві.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 1 Закону № 755- IV державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 755- IV державний реєстратор проводить державну реєстрацію юридичних осіб; проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб; здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору, визначені у статті 8 Закону № 755-IV.

Згідно з частиною третьоюстатті 8 Закону № 755-IVустановчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід`ємною частиною відповідних установчих документів, що визначено частиною п`ятою статті 8 Закону № 755-IV.

Відповідно до абзацу 7 частини першоїстатті 1 Закону № 755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи регламентована статтею 29 Закону № 755-IV.

Так, відповідно до частини першої статі 29 Закону № 755-IVдля проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) такі документи:

- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;

- примірник оригіналу (ксерокопію, нотаріально засвідчену копію) рішення про внесення змін до установчих документів. Документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення про внесення змін до установчих документів;

- оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію з усіма змінами, чинними на дату подачі документів, або копія опублікованого в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату всіх або частини зазначених оригіналів установчих документів;

- два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;

- документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з частиною сьомоюстатті 29 Закону № 755-IV державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені частинами першою - шостою цієї статті.

Отже, предметом доказування в цій справі є обставини, що підтверджують законність чи незаконність прийнятих відповідачами рішень, які за своєю юридичною природою є рішеннями суб`єкта владних повноважень та мають прийматися в порядку, на підставі та у спосіб, визначені законом.

Вважаємо, що дослідженню в цій справі підлягають владні, управлінські рішення державних реєстраторів, прийняті/вчинені відповідачами як суб`єктом владних повноважень.

Державний реєстратор є суб`єктом владних повноважень, а правовідносини, які виникають між ним та заявником прав чи їх обтяжень, - публічно-правовими. Захист прав та інтересів відповідного заявника від порушень з боку цього суб`єкта владних повноважень є завданням адміністративного судочинства та має відбуватися у відповідному порядку.

На нашу думку, вимоги щодо реєстраційних дій можуть розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), якщо такі вимоги є похідними (задоволення яких залежить від задоволення іншої - основної позовної вимоги) від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстави її проведення.

Видається, що вимога про оскарження реєстраційної дії може бути похідною вимогою, якщо вона заявлена разом із основною вимогою, наприклад такою, як вимога про визнання правочину недійним чи витребування майна із чужого незаконного володіння.

Вважаємо за необхідне вказати, що ОСОБА_1 зазначав, що реєстраційні дії відповідачами здійснені без дотримання встановленої законом процедури, а документи, на підставі яких було виконано ці дії, є підробленими.

Отже, на нашу думку, якщо позивач обґрунтовує незаконність відповідної реєстраційної дії саме порушенням з боку державного реєстратора під час її здійснення, то така вимога не є похідною від будь-якої іншої вимоги, а є основною вимогою і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Таке розмежування обумовлене й обсягом судового контролю в адміністративному судочинстві, визначеним частиною другою статті 2 КАС, який не охоплює оцінки правомірності діянь/рішень суб`єкта владних повноважень з огляду на наслідки, які це діяння/рішення спричинили, чи правомірності юридичного факту, що став підставою реєстрації.

Таким чином, спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Діяльність з державної реєстрації речових прав має організуючий, виконавчо-розпорядчий, підзаконний характер, здійснюється державним органом або суб`єктом з делегованими державою повноваженнями, тому має всі ознаки діяльності з державного управління. Суб`єкт такої діяльності здійснює від імені і за дорученням держави функції з контролю у сфері державної реєстрації (зокрема перевіряє подані документи), приймає обов`язкові для заявника управлінські рішення, тому має всі ознаки суб`єкта владних повноважень. Такі управлінські відносини за участю суб`єкта владних повноважень, що врегульовані нормами саме адміністративного законодавства, є адміністративними правовідносинами.

Державна реєстрація по суті є інститутом превентивного правосуддя, оскільки запобігає порушенню прав та законних інтересів власників, заставодержателів тощо від порушень внаслідок незаконних реєстраційних дій, тим самим зменшуючи кількість звернень до суду з вимогами про визнання реєстраційних дій незаконними.

Враховуючи викладене, вважаємо неправильною позицію про те, що рішення державного реєстратора не можуть бути предметом судового контролю окремо від вимог, заявлених у цивільному чи господарському спорі, навіть у разі наявності порушень законодавства з боку державного реєстратора під час виконання ним своїх повноважень.

Позивач наголошував на недотриманні державними реєстраторами порядку здійснення реєстрації змін до установчих документів на тому, що здійснення таких реєстраційних дій є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача.

Отже, обсяг та зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішенням відповідачів у зв`язку з недотриманням ними вимог законодавства, яке визначає підстави та порядок проведення реєстраційних дій, спричиняє публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у цій справі стосується виключно проведення державної реєстрації та не є спором щодо корпоративних прав. Такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник унаслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно-правовий характер.

Ураховуючи наведене, не погоджуємося з висновком Великої Палати Верховного Суду про те, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За наведених обставин вважаємо, що Велика Палата Верховного Суду дійшла помилкового висновку про те, що цей спір не підлягав розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відтак касаційна скарга ТОВ Донінвестпрод підлягала розгляду по суті заявлених у ній вимог.

Судді Великої Палати

Верховного Суду: О. Б. Прокопенко

Н.О. Антонюк