Рішення

від 07.10.2019 по справі 903/588/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 жовтня 2019 р. Справа № 903/588/19

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пресс-Кур`єр Україна"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньпреса"

про стягнення 46463,55 грн.,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Матвіюк Н. Р., ордер серія ВЛ № 000,065626 від 13.08.2019;

від відповідача: н/з.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

в с т а н о в и в:

позивач ставить вимогу стягнути з відповідача 46463,55 грн. заборгованості за поставлену продукцію за договором поставки.

При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору поставки, видаткові накладні на відпуск та повернення товару, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами за яким відповідачем визнана заборгованість станом на 30.11.2018 в сумі 67974,56 грн., станом на 30.03.2019 з врахуванням поверненого товару та проведеної оплати заборгованість становить 46463,55 грн., яку просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.09.2019, зобов`язано відповідача надати відзив на позов, позивача - відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 03.09.2019 відкладено підготовче засідання на 17.09.2019.

Ухвалою суду від 17.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач відзиву на позов не представив, ухвали суду направлені на адресу відповідача зазначену в позовній заяві, повернулись до суду з відміткою пошти «адресат відсутній» . Згідно витягу з ЄДРПОУ від 04.09.2019 місцезнаходженням відповідача є: просп. Президента Грушевського, 30, офіс 144-В, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35594222.

Відповідно до ч.7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,-

в с т а н о в и в:

між сторонами по справі було укладено договори поставки друкованої продукції: № 40 від 01.01.2013 зі строком дії до 31.12.2013, № 017-14 від 01.01.2014 зі строком дії до 31.12.2014, який по п. 6.7 пролонгований до 31.12.2015 та додатковою угодою № 1 від 30.12.2015 продовжений до 31.12.2015; 01.01.2017 № 017/17 зі строком до 31.12.2017 по п.6.7 пролонгований до 31.12.2018.

Відповідно до даних договорів відповідачу по видаткових накладних ( а. с.63-106, 157-206 т.1, 6-53, 94-143, 215-250 т.2, 1-12, 33-76 т.3) протягом 2013-2018 років відпускалась друкована продукція, за яку згідно п. 3.3 договорів відповідач зобов`язався перерахувати кошти до 20-го числа місяця наступного за місяцем поставки. При цьому оплата здійснюється лише за реалізовану покупцем продукцію за відпускними цінами постачальника.

По п. 4.2 покупець передає, а постачальник зобов`язується прийняти 100 % нереалізованої покупцем продукції, що була поставлена для роздрібного продажу згідно з накладною.

Як слідує з матеріалів справи нереалізована продукція по видаткових накладних (а.с.106-156, 207-250 т.1, 1-5, 54-93,144-215 т.2, 13-32, 77-117 т.3) була повернута постачальнику.

Згідно акту звірки розрахунків, який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений їх печатками, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.11.2018 склала 67974,56 грн. (а.с.51); після вказаної дати відбулась поставка продукції на суму 22705,60 грн., повернення, оплата товару на суму 44216,61 грн., тому заборгованість складає 46463,55 грн. (67974,56+22705,60-44216,61), стягнення якої є предметом спору по справі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 46463,55 грн. обґрунтованою, а тому задовольняє позов.

При цьому враховує наступне.

Між сторонами по справі виникли зобов`язання, що випливають з договорів поставки.

За загальними нормами ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Умовами договорів, а саме п. 3.3, сторони визначили строки оплати отриманої та реалізованої продукції до 20-го числа місяця наступного за тим, у якому здійснювалася поставка.

Суд вважає, що позивачем наданими матеріалами (актом звірки розрахунків, видатковими накладними, накладними на повернення товару) підтверджена заявлена до стягнення заборгованість в сумі 46463,55 грн., а тому стягує її з відповідача.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1921,00 грн. в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньпреса» (просп. Президента Грушевського, 30, офіс 144-В, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 35594222) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пресс-Кур`єр Україна" (пров.Киянівський,3-7, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 34494387) 46463,55 грн. заборгованості та 1921,00 грн. витрат по судовому збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

17.10.2019.

Суддя С. В. Костюк