Рішення

від 07.10.2019 по справі 908/1633/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/91/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2019 Справа № 908/1633/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Т.А., при секретарі Вака В.С.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/1633/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреси для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена" (вул. Українська, буд. 5, офіс 25, ідентифікаційний код 21915583)

до відповідача 2: Сібіль Геннадія Станіславовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про стягнення солідарно 48599,62 грн.

За участю представників:

від позивача: Качан О.С., адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ЗП № 108910 від 05.08.2019, договір про надання правової (правничої) допомоги від 28.01.2019

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена" та Сібіль Геннадія Станіславовича про стягнення солідарно заборгованості за кредитом у сумі 43378,63 грн., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у сумі 1789,23 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 3158,91 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 272,85 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 08.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1633/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/91/19. Судове засідання призначено на 06.08.2019.

Ухвалою суду від 06.08.2019 вирішено справу № 908/1633/19 розглядати за правилами загального позовного провадження. Відкрито підготовче провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 16.09.2019.

Ухвалою суду віл 16.09.2019 відкладено підготовче засідання на 07.10.2019

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 07.10.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього у судовому засіданні учасника процесу.

Учасник процесу оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 07.10.2019.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові та зазначив, що 01.04.2013 ТОВ Авіцена було підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач - 1 приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.04.2013 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору. На підставі укладеного договору позивачем надано відповідачу 1 кредитний ліміт в розмірі 65 000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, за ним утворилось 43378,63 грн заборгованості за кредитом, 1789,23 грн заборгованості за відсотками, 272,85 грн заборгованості по комісії за користування кредитом та 3158,91 пені (Всього 48599,62 грн). Враховуючи, що виконання зобов`язання ТОВ "Авіцена" за кредитним договором забезпечено договором поруки №POR145812531908 від 16.03.2016, укладеним ПАТ КБ "Приватбанк" та ФОП Сібіль Геннадій Станіславович (відповідач-2), позивач просить заборгованість в розмірі 48599,62 грн стягнути з відповідачів солідарно. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на ст.ст. 509, 530, 549, 611, 634, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України.

Відповідачі 1, 2 в судове засідання не прибули, про визнання позову не заявили, відзив на позовну заяву не надали, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджали. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників відповідача 1, 2 не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 07.10.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіцена" (відповідач 1) 01.04.2013 подало ПАТ КБ "Приватбанк" (позивач) заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та заяву про відкриття поточного рахунку із зразками підписів і відбитка печатки. Банком відкрито відповідачеві-1 поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 01.04.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу встановлюється кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У заяві відповідач погодився, що відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією/погодження банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua або інший інтернет-/SMS-ресурс, зазначений банком).

Таким чином, у заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, що разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифах банку є договором банківського обслуговування, відповідач висловив згоду з Умовам та Правилами, що знаходяться на сайті банку.

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.3, 3.18.1.5, 3.18.1.6, 3.18.1.8 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. Кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів у межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Пунктом 3.18.2.1.2 Умов визначено, що при наявності вільних грошових ресурсів та відсутності розрахункових документів на примусове списання (стягнення) коштів із поточного рахунку клієнта, банк здійснює платежі клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах ліміту, встановленого згідно з п. 3.18.1.6 цього розділу "Умов" і термінів, обумовлених п. п. 3.18.1.10, 3.18.1.11, а також при виконанні клієнтом зобов`язань за п. 3.18.2.2.14.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за договором позивач виконав належним чином, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача та довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Божник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

В частині 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Пунктом 3.18.4. Умов затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду; в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім)% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за договором б/н від 01.04.2013 відповідач - 1 має заборгованість за кредитом у сумі 43 378,63 грн.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов договору б/н від 01.04.2013 позивачем відповідачу-1 нараховувалися проценти на прострочену заборгованість. Також відповідачу-1 щомісяця нараховувалася комісія. Загалом за відповідачем-1 рахується 1 789,23 грн заборгованості по процентам та 272,85 грн - заборгованість по комісії.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача-1 за кредитом станом на 07.10.2019 в сумі 43 378,63 грн, заборгованості по процентах у розмірі 1 789,23 та заборгованості по комісії в сумі 272,85 грн. підтверджується матеріалами справи. Відтак, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та задовольняються судом.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Авіцена " у визначений строк зобов`язань з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, позивачем на підставі Умов та Договору б/н від 01.04.2013 нарахована пеня в сумі 3 158,91 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.18.2.2.2, 3.18,4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п. п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.18.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно бути виконано клієнтом.

Враховуючи умови договору та здійснивши системний аналіз норм права, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 3 158,91 грн є виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 3 158,91 грн судом задовольняється.

Також судом встановлено, що 16.03.2016 ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та Сібіль Геннадієм Станіславовичем (поручитель) укладено договір поруки №POR1458125319082, згідно п. 1.1. якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіцена" (боржник) за угодами-приєднання до.

За умовами п. 1.2. договору поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1 або Угодою 2" цей договір припиняє свою дію.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

Господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Основне зобов`язання в даній справі виникло шляхом підписання заяви ТОВ "Авіцена", якою товариство приєдналося до Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку "Кредит КУБ", що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua. Тобто, основне зобов`язання з надання кредитних коштів виникло між двома юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб`єктної юрисдикції справи у спорі.

Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до статті 559 ЦК України (в редакції, що діяла на момент укладення договору поруки) порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки, визначених ст. 559 ЦК України судом не встановлено.

Разом з цим, в процесі розгляду справи судом встановлено, що зобов`язання за кредитним договором відповідачем-1 у повному обсязі не виконані, до теперішнього часу заборгованість не погашена, у зв`язку з чим станом на день винесення рішення позичальник має прострочену заборгованість за кредитним договором, розмір якої становить: заборгованості за кредитом у сумі 43378,63 грн., заборгованості по процентам за користуванням кредитом у сумі 1789,23 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 3158,91 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 272,85 грн. Таким чином, зобов`язання по кредитному договору не припинилися, а оскільки договір поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору, то не припинилася і дія договору поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір покладається на ТОВ "Авіцена" повністю в розмірі 1 921,00 грн на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена" (вул. Українська, буд. 5, офіс 25, ідентифікаційний код 21915583) солідарно з Сібіль Геннадієм Станіславовичем ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код 14360570) - 43 378 (сорок три тисячі триста сімдесят вісім) грн 63 коп. заборгованості за кредитом, 1 789 (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять) грн. 23 коп. заборгованості по процентам за користуванням кредитом, 3 158 (три тисячі сто п`ятдесят вісім) грн. 91 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 85 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіцена" (вул. Українська, буд. 5, офіс 25, ідентифікаційний код 21915583) на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ідентифікаційний код 14360570) - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано - 17.10.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян